Дубенський хрестовоздвиженський монастир
Хрестовоздвиженський монастир | |
---|---|
![]() | |
Тип споруди | церква |
Розташування | ![]() |
Початок будівництва | І пол. XV ст. |
Зруйновано | 1944 |
Належність | православ'я |
Дубенський хрестовоздвиженський монастир — колишній спочатку православний, потім — греко-католицький монастир у місті Дубно (тепер Рівненської області). Стояв на відстані однієї версти від міста на острові Чесний Хрест, в заплаві р. Іква. Заснований князями Острозькими.
![](https://upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/thumb/6/65/%D0%9B%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0_%D0%94%D1%83%D0%B1%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%85%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D0%B2%D0%B8%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%80.jpg/300px-%D0%9B%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0_%D0%94%D1%83%D0%B1%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%85%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D0%B2%D0%B8%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%80.jpg)
Дата заснування — І половина XV століття.
У 80-х роках XVI ст. Йов Желізо (згодом Йов Почаївський) став ігуменом монастиря, тут прожив 20 років. На початку XVII століття ігуменом монастиря був Віталій Дубенський — автор книжки «Діоптра, альбо Зерцало и вираженє живота людського на том світі…».
Після Василіянського з'їзду (1743) до Литовської василіянської провінції було приєднано деякі волинські монастирі, серед них два дубенські — Спаський і Хрестовоздвиженський. До 1812 року обитель залишалася в унії, потім знову стала московською православною. Хрестовоздвиженський монастирський храм перетворено на парафіяльну церкву. На прохання архієпископа Волинського і Варшавського Арсенія (РПЦ) у 1860 році було одержано царський дозвіл на відновлення монастиря, що отримав назву Хрестовоздвиженська пустинь і був приписаний до Почаївської лаври. У 1904 році монастир було підвищено до другого класу. Уже під владою Польщі, після 1921 р. монастир знову став пустинню, залежною від Почаївської лаври. У 1939 р. радянська влада націоналізувала землі обителі. Під час вигнання з Дубна нацистів радянськими військами зазнав значних пошкоджень храм і господарські будівлі монастиря. У 1949 році влада ухвалила рішення про закриття монастиря. До середини 1950-х років ченці залишили монастир. У 1960-х рештки зруйнованої церкви розібрали, а місцевість була забудована очисними спорудами і зайнята міським сміттєзвалищем.
В монастирі також жили, працювали Мелетій Смотрицький, Касіян Сакович, отець Віталій (ігумен, тут 1604 року переклав з грецької книгу « Діоптра…»), ієромонах Арсеній (у 1539—1566 роках створив «Дубенське Четвероєвангеліє» — шедевр українського книгописання).
-
Дубенський хрестовоздвиженський монастир, 1942
-
Дубенський хрестовоздвиженський монастир, 1942
- Кралюк Петро (доктор філософії, професор НУ «Острозька академія»). Культурно-релігійне життя Дубна в кінці ХУІ — на початку ХУІІ ст. [Архівовано 4 січня 2017 у Wayback Machine.] // Історична Волинь
![]() |
Це незавершена стаття про церковну будівлю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |