Еміль Нестор Сетяля

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Еміль Нестор Сетяля
Eemil Nestor Setälä
Ім'я при народженніфін. Emil Nestor Setälä
Народився27 лютого 1864(1864-02-27)
Кокемякі
Помер8 лютого 1935(1935-02-08) (70 років)
Гельсінкі
ПохованняГієтаніємі
Країна Російська імперія, Фінляндія Фінляндія
НаціональністьФін
Діяльністьмовознавець, політик, антрополог, дипломат, викладач університету
Alma materГельсінський університет
ГалузьФілологія
ЗакладГельсінський університет
Посададепутат Едускунта[d][1], міністр закордонних справ Фінляндії і ambassador of Finland to Hungaryd
Вчене званняПрофесор
Аспіранти, докторантиGustaf John Ramstedtd
ЧленствоПрусська академія наук
ПартіяНаціональна коаліція і Молода фінська партіяd[1]
Відомий завдяки:Один із засновників фіно-угорського та порівняльно-історичного мовознавства
У шлюбі зHelmi Krohnd
ДітиVilho Setäläd
Salme Setäläd
Annikki Setäläd
Sirkka Setäläd
РодичіKai Setäläd[2]
Нагороди
орден Святої Анни III ступеня Collar of the Order of Charles III орден Вранішнього Сонця 1 класу Knight Grand Cross of the Order of the Falcon Хрест Свободи кавалер Великого хреста ордена Святого Олафа Орден Трьох зірок 1 ступеня Grand Cross of the Order of the White Rose of Finland Commander First Class of the Order of the White Rose of Finland Cross of Liberty, 1st Class Order of the Polar Star - Commander's Grand Cross Grand Cross of the Order of the Dannebrog Великий Хрест ордена Відродження Польщі Залізний хрест 2-го класу Grand Cross of the Order of Merit of the Kingdom of Hungary Order of the Precious Brilliant Golden Grain
Президент Академії Наук Фінляндії

Е́міль Не́стор Се́тяля (фін. Eemil Nestor Setälä; 27 лютого 1864, Кокемякі — 8 лютого 1935, Гельсінкі) — фінський державний діяч, філолог, дипломат, професор. Дослідник вепської мови.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в місті Кокемякі, Велике князівство Фінляндське, Російська імперія. Доктор філології, професор історії фінської фонетики.

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]

З 1888 по 1890 — перебував в науковій експедиції із дослідження мов та етнографії лівів, вожан, вепсів.

Один із засновників фіно-угорського та порівняльно-історичного мовознавства. Автор оригінальної теорії чергування ступенів приголосних; розробив транскрипцію для фіно-угорських мов. Займався фольклором, історією, етнографією фіно-угорських народів.

1901 — видавав разом із К. Круном журнал «Finnisch-ugrische Forschungen».

18931929 — професор фінської мови і літератури Гельсінського університету.

З 1913 по 1914 — Президент Академії Наук Фінляндії.

Політична діяльність

[ред. | ред. код]

7 листопада 1917 — 15 листопада 1917 — Голова Фінського сенату, фактично глава незалежної Фінляндія.

З 1920 по 1921 — Голова фінської партії «Національна коаліція».

1925 — міністр освіти Фінляндії.

1926 — міністр закордонних справ Фінляндії.

19271930 — на дипломатичній роботі в Угорщині та Данії.

1930—1935 — канцлер Університету Турку, керівник ряду наукових товариств Фінляндії.

8 лютого 1935 — помер у Гельсінкі (Фінляндія).

Наукові праці

[ред. | ред. код]
  • «Zur Geschichte der Tempus und Modusstammbildung in den finnisch-ugrischen Sprachen» (1887);
  • «Yhteissuomalaisten klusiilien historia» (1890);
  • «Zur finnisch-ugrischen Lautlehre» (1903);
  • «Kullervo-Hamlet» (19041905);
  • декілька посібників з фінської мови.

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]