Очікує на перевірку

Енцо Фернандес

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Енцо Фернандес
Особисті дані
Народження 17 січня 2001(2001-01-17)[1] (23 роки)
  Сан-Мартін[d], Буенос-Айрес, Аргентина
Зріст 178 см[2]
Вага 78 кг
Громадянство  Аргентина
Позиція півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Англія «Челсі»
Номер 5
Юнацькі клуби
2006—2019 Аргентина «Рівер Плейт»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2020–2022 Аргентина «Рівер Плейт» 25 (3)
2020–2021 →  Аргентина «Дефенса і Хустісія» 0 (0)
2022–2023 Португалія «Бенфіка» 17 (1)
2023– Англія «Челсі» 45 (3)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2019 Аргентина Аргентина U-20 2 (0)
2022– Аргентина Аргентина 5 (1)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 7 квітня 2024.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 27 листопада 2022.

Енцо Хереміас Фернандес (ісп. Enzo Jeremías Fernández; нар. 17 січня 2001) — аргентинський футболіст, півзахисник клубу «Челсі».

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Народився 17 січня 2001 року в Сан-Мартіні, Аргентина і був названий на честь триразового переможця Кубка Америки Енцо Франческолі через захоплення його батька Рауля уругвайським футболістом[3]. Вихованець футбольної академії клубу «Рівер Плейт», за яку виступав з 2006 року[4][3]. У січні 2019 року був включений до заявки першої команди «Рівер Плейта», проте його дебют в основному складі клубу відбувся лише 4 березня 2020 року в матчі Кубка Лібертадорес проти «ЛДУ Кіто» (0:3), в якому Фернандес замінив Сантьяго Сосу[5].

У серпні 2020 року Фернандес відправився в оренду в клуб «Дефенса і Хустісія»[6]. 17 вересня 2020 року дебютував за клуб у матчі Кубка Ліберадорес проти «Дельфіна» (3:0)[7]. За підсумками сезону став з командою переможцем Південноамериканського кубка 2020 року, здобувши таким чином перший трофей у своїй кар'єрі[8].

Влітку 2021 року повернувся до «Рівера Плейту», після чого закріпився в основному складі клубу. 14 серпня 2021 року забив свій перший гол за «Рівер Плейт» у матчі проти «Велес Сарсфілд» (2:0)[9]. У грудні 2021 продовжив свій контракт з «Рівер Плейт» до 2025 року[10]. Після багатообіцяючого старту в сезоні 2022 року, в якому він забив вісім голів і віддав шість результативних передач у 19 іграх, Фернандес був визнаний найкращим молодим футболістом Аргентини і отримав зацікавлення від кількох європейських команд[8][11][12][13].

14 липня 2022 року перейшов до лісабонської «Бенфіки» за 10 млн євро (плюс 8 млн євро бонусів)[14]. Згідно з умовами угоди, «Рівер Плейт» отримає 25 % від майбутнього продажу гравця[15]. У «Бенфіці» Фенандес отримав футболку з номером «13», яку носив легенда клубу Ейсебіо[16]. 2 серпня 2022 року дебютував за «Бенфіку», вийшовши у стартовому складі у матчі третього кваліфікаційного раунду Ліги чемпіонів УЄФА проти «Мідтьюлланна» і відзначився забитим м'ячем[17]. 5 серпня 2022 року забив гол у своєму дебютному матчі в португальській Прімейра-лізі проти «Ароки»[18].

31 січня 2023 Фернандес перейшов в англійський клуб « Челсі», підписавши восьмирічний контракт. Вартість трансферу склала 121 млн євро (106,8 млн фунтів), що стало рекордом для Великої Британії[19].

Кар'єра у збірній

[ред. | ред. код]

У 2019 році провів два матчі за збірну Аргентини до 20 років на турнірі в Алькудії.

У листопаді 2021 року отримав свій перший виклик до головної збірної Аргентини[20], втім на поле не вийшов.

Титули та досягнення

[ред. | ред. код]
Збірна
Особисті

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ FBref
  2. ↑ Strack-Zimmermann, Benjamin. Enzo Fernández (Player). www.national-football-teams.com (англ.). Процитовано 22 грудня 2022.
  3. ↑ а б Enzo Fernández, el juvenil de River que brilla en la Copa Libertadores para Defensa y Justicia (ісп.). Clarín. 26 вересня 2020.
  4. ↑ Enzo Fernández: "En River tenés que tener una actitud mental ganadora" (ісп.). River Plate.
  5. ↑ LDU Quito vs. River Plate (англ.). Soccerway.com. 5 березня 2020.
  6. ↑ Fernández: “Esta oportunidad que me da Defensa es muy importante" (ісп.). Vavel. 4 вересня 2020.
  7. ↑ Copa Libertadores. Enzo Fernández: la joya del semillero de River que se lució en Defensa y Justicia (ісп.). La Nación. 24 вересня 2020.
  8. ↑ а б Enzo Fernández: o "herdeiro" de Francescoli que convence rapidamente. Mais Futebol. 23 червня 2022. Процитовано 30 червня 2022.
  9. ↑ River Plate vs. Vélez Sarsfield (англ.). Soccerway.com. 14 серпня 2021.
  10. ↑ Enzo Fernández extendió su vínculo con River hasta 2025 (ісп.). AS. 20 грудня 2021.
  11. ↑ Enzo Fernández, con el ADN de River, despierta interés en Europa. 11 квітня 2022. Архів оригіналу за 6 травня 2022. Процитовано 9 серпня 2022.
  12. ↑ Reportagem: Tales Torraga - Na mira do Real e da Argentina para a Copa: Quem é o novo craque do River.
  13. ↑ Enzo Fernández, el que hace jugar y gritar a River. 24 квітня 2022.
  14. ↑ Benfica announce Enzo Fernández will join the club (англ.). Mundoalbiceleste.com. 23 червня 2022.
  15. ↑ Enzo Fernández is a Benfica player! (порт.). SL Benfica. 14 липня 2022.
  16. ↑ Eusébio 'ajudou' EnzoFernández a escolher o número (порт.). A Bola. 14 липня 2022. Архів оригіналу за 17 липня 2022. Процитовано 9 серпня 2022.
  17. ↑ Benfica vs. Midtjylland (англ.). Soccerway.com. 2 серпня 2022.
  18. ↑ Benfica vs. Arouca (англ.). Soccerway.com. 5 серпня 2022.
  19. ↑ Steinberg, Jacob. (1 лютого 2022). /football/2023/feb/01/chelsea-to-sign-enzo-fernandez-benfica-british-record-transfer-fee Chelsea sign Benfica's Enzo Fernández для англійської мови £106.8m fee (англ.). The Guardian.
  20. ↑ Lista de convocados para la doble fecha de Eliminatorias (ісп.). AFA. 3 листопада 2021.

Посилання

[ред. | ред. код]
Футболіст Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Енцо_Фернандес&oldid=42352463