Залісці (Кам'янець-Подільський район)
| село Залісці | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Хмельницька область |
| Район | Кам'янець-Подільський район |
| Тер. громада | Дунаєвецька міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA68020050180063163 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1493 |
| Населення | 1253 |
| Площа | 3,048 км² |
| Густота населення | 448,65 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 32444 |
| Телефонний код | +380 3858 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°52′28″ пн. ш. 26°43′54″ сх. д. / 48.87444° пн. ш. 26.73167° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
323 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 32400, Хмельницька обл., Кам'янець-Подільський р-н, м. Дунаївці, вул. Шевченка, 50 |
| Карта | |
  Залісці | |
 Залісці | |
| Мапа | |
| |
Залі́сці — село в Україні, у Дунаєвецькій міській територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.
Назва села походить від назви людей за місцем проживання «залісці» — «ті, що живуть за лісом». Початково в історичних документах також згадується як «Залісся».
Подільське село Залісці розкинулось на подільській височині в південно-західній частині України. Поблизу села бере початок струмок, що впадає річку Мукшу. Через Залісці проходить автошлях Т 2308.
Залісці знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом, але діяльність людини призводить до поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою в області становить лише 20 % від необхідного стандарту.
У люстрації 1469 року вказано, що королівські маєтності Чемерівці, Балина, Залєше і Лищовче були в управлінні Домаратка Фурмановського та Дороти і Петра Сбикловських[1].
Перша згадка про село Залісся, так тоді звалися Залісці, датується в офіційних документах 1493 роком.
В 1565 році присутні згадки про Залісці, як маєтність Вальковського.
1648 року побудований парафіяльний храм Успіння Пресвятої Богородиці коштом місцевого землевласника Залевського спочатку з дерева, але з часом зазнав руйнації. На його місці 1791 року місцевий поміщик Іван Комарницький побудував новий костел з дубового дерева. Мав 3 престоли, орган. Навколо костелу дерев'яна огорожа, у яку вбудована на чотирьох дерев'яних стовпах дзвіниця з трьома дзвонами. Парафіян — 2448. Настоятель — ксьондз Г. Яворський (з 1841 р.), 3 служники: органіст Станіслав Василевський, прислужники Іван Горбачевський та Миколай Слободинський. У радянські часи цю святиню знищили.
Сільська церква Покрови відома з 1740 року – дерев’яна триверха споруда. Нова дерев’яна церква збудована в 1744 – 1750 роках – існувала до побудови в 1888 році церкви Успіння.
Внаслідок поразки визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.
Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій.
В 1932–1933 селяни села пережили сталінський голодомор.
Роки Великого терору 1936-1937 вбито осіб різних національностей і професій, багато людей було виселлено як сім'ї «ворогів народу».
Після завершення Другої світової війни у 1946—1947 роках мешканці села вчергове пережили голод.
У 1960—1962 роках в лісах поблизу селища починається будівництво військової частини під назвою «Об'єкт 669».
1972 році на базі військової частини починає діяти Науково-вимірювальний пункт (НВП 19), пізніше реорганізований в Центр прийому і обробки спеціальної інформації та контролю навігаційного поля (ЦПОСІ та КНП).
З 1991 року в складі незалежної України.
У 90-ті роки під опікою священика Марка Бзінковського у Залісцях було споруджено новий мурований костел, який 5 червня 1995 року консекрував єпископ Ян Ольшанський.[2]
13 серпня 2015 року шляхом об'єднання сільських рад, село увійшло до складу Дунаєвецької міської громади.[3] Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Дунаєвецького району, село увійшло до складу Кам'янець-Подільського району[4].
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1482 особи, з яких 679 чоловіків та 803 жінки[5].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 1321 особа[6].
Згідно перепису 2015 року в Залісці мешкало 1253 осіб, населення села скоротилось на 5,15 % порівняно зі 2001 роком та на 15,45 % зі 1989.
У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[7]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 98,65 % |
| російська | 1,35 % |
- Костел Успіння Пресвятої Діви Марії (1995, РКЦ)
- Богданові Хмельницькому, встановлений у 1967 році.
- Братська могила радянських воїнів, встановлений у 1954 році. місцевими майстрами
- Пам'ятний знак на честь воїнів-односельчан, встановлений у 1967 році місцевими майстрами
- Захар'єв Володимир Анатолійович (нар. 17 вересня 1963) — український письменник, журналіст, археолог, краєзнавець.
- Пенюшкевич Галина Володимирівна — українська радянська діячка.
- Тарногродський Микола Павлович — український радянський політичний діяч.
- Філімонов Дмитро Юрійович (1986—2015) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Романчук Анатолій Михайлович (1981—2014) — капітан Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
 | Ця стаття недостатньо ілюстрована. |
- Залісецький заказник — ботанічний заказник.
- Поділля — історико-географічна область.
- Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
- Подільський говір — різновид говорів української мови.
- Децентралізація — реформа місцевого самоврядування для формування ефективної і відповідальної місцевої влади.
- ↑ Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 54 — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s.
- ↑ ЗАЛІСЦІ. Костел Успіння Пресвятої Діви Марії (1995). Хмельницькая обл., Кам'янець-Подільський р-н (Дунаєвицький р-н).
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ ВВРУ, 2015, № 47, стор. 2413
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Хмельницька область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- «Реєстр димів Подільського воєводства 1493 року» [20, с. 339]
- Мазур Л. В. — «Дунаєвеччина очима дослідників, учасників і свідків історичних подій. Збірник науково-краєзнавчих праць. Випуск V» — Дунаївці — Кам'янець-Подільський (2013)
- Центр прийому і обробки спеціальної інформації та контролю навігаційного поля (ЦПОСІ та КНП)
- Погода в селі Залісці [Архівовано 23 вересня 2020 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |