Зденек Сверак

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зденек Сверак
чеськ. Zdeněk Svěrák
Дата народження28 березня 1936(1936-03-28)[1][2][…] (88 років)
Місце народженняПрага, Чехословаччина[1][3][…]
Громадянство Чехія
 Чехословаччина[4]
Alma materпедагогічний факультет Карлового університетуd
ВчителіVáclav Mejstříkd[5]
Професіясценарист, співак, автор пісень, письменник, драматург, поет, кіноактор, педагог, актор театру, поет-пісняр, актор
ЧленствоCzech Film and Television Academyd[6]
Нагороди
IMDbID 0006664
CMNS: Зденек Сверак у Вікісховищі

Зденек Сверак (чеськ. Zdeněk Svěrák, 28 березня 1936 року, Прага, Чехословаччина) — чеський актор, гуморист і сценарист.

Біографія

[ред. | ред. код]

Зденек Сверак народився 28 березня 1936 року в сім'ї Франтишека Сверака, робітника на електростанціях у празькій Богдальці, та його дружини — домогосподарки Реджени. Зденек вивчав педагогіку в Карловому університеті. У 1989 році був у журі 39-го Берлінського кінофестивалю. Відомий як сценарист і актор.

Досягнення

[ред. | ред. код]

Міжнародна популярність прийшла до Зденека у 1985 році, коли вийшов фільм «Село моє центральне». Сверак сам написав сценарій і знявся у другорядній ролі. Фільм у 1987 році був номінований на Оскар як кращий іноземний фільм. Наступна номінація на Оскар була в 1992 році за фільм «Початкова школа», в якому показана школа маленького містечка в післявоєнний період. Зденек Сверак зіграв у фільмі одну з головних ролей. Зрештою, в 1997 році його фільм «Коля», дія якого відбувається на тлі краху комуністичних режимів у Східній Європі в 1989 році, виграв «Оскар» як кращий іноземний фільм. Сверак зіграв низку ролей власних комедіях. Однією з найбільш відомих перших комедій Сверака є «Вирахуване щастя» (1974). У 1967 році вийшла комедія «Маречек, подайте мені ручку!», написана ним у співавторстві зі Смоляком; в фільмі вони обидва знялися у другорядних ролях.

Зденек Сверак надмірно використовує інтерпретацію та жестикуляцію вчителя, навіть якщо говорить про загальні речі. Його вміння сценариста і актора набули розвитку до 1970-х років, коли він з Ладиславом Смоляком створили ролі покірних, корисних і навіть пустотливих, але іноді й жартівливих епізодичних персонажів у своїх оригінальних комедіях. Однак поступово Сверак все більше відходив від акторської майстерності і присвятив себе написанню сценаріїв. Так він є сценаристом фільмів «Коля» і «Початкова школа», де режисером був його син Ян Сверак. Зі своїм близьким другом Ладіславом Смоляком придумав популярного вигаданого персонажа (винахідника, спортсмена, поета, письменника і філософа) Яру Цімрмана, який в 2005 році переміг у голосуванні але був дискваліфікований за своєю фіктивності.

Фільмографія

[ред. | ред. код]
  • 1966 рік — «Жайворонки на нитці»- актор
  • 1970 рік — «Пані, ви вдова» — актор
  • 1974 рік — «Вирахуване щастя» — співавтор сценарію, актор
  • 1976 рік — «На хуторі біля лісу» — співавтор сценарію, актор
  • 1976 рік — «Маречек, подайте мені ручку!» — співавтор сценарію, актор
  • 1976 рік — «Хай живуть духи!» — співавтор сценарію
  • 1979 рік} — «Бронтозавр» — актор
  • 1981 рік — «Біжи, офіціант, біжи!» — автор сценарію, актор
  • 1981 рік — «Стихійне лихо» — актор
  • 1982 рік — «Щирий привіт з земної кулі» — актор
  • 1983 рік — «Яра Цімрман лежачий, сплячий» — співавтор сценарію, актор
  • 1983 рік — «Свято підсніжників» — актор
  • 1983 рік — «Весільна подорож на Іллю» — актор
  • 1984 рік — Три ветерани — автор сценарію
  • 1985 рік — Село моє центральне — автор сценарію, актор
  • 1991 рік — Початкова школа — автор сценарію, актор
  • 1994 рік — Життя і незвичайні пригоди солдата Івана Чонкіна — автор сценарію
  • 1994 рік — Акумулятор — автор сценарію, актор
  • 1996 рік — Коля — автор сценарію, актор
  • 1997 рік — Розбійник і принцеса
  • 2007 рік — «Порожня тара» — автор сценарію, актор
  • 2010 рік — «Повернення Куки» — актор

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Stanislav Bohadlo: Korespondence architekta Jana Letzela z Egypta 1905—1906. in: Stopami Dějin Náchodska, Nachod 2000, ISBN 80-902158-7-4, S. 257—296

Посилання

[ред. | ред. код]