Очікує на перевірку

Канівець Олег Леонідович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Канівець.
Олег Леонідович Канівець
Олег Канівець на мітингу в 2012
Народився3 червня 1963(1963-06-03) (61 рік)
с. Нежухів, Стрийський район, Львівська область, Українська РСР
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнець
Діяльністьполітик
Alma materФізичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка
Посаданародний депутат України[1]
Партіябезпартійний
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Україна Народний депутат України
7-го скликання
безпартійний (ВО «Батьківщина») 12 грудня 2012 — 27 грудня 2014

Олег Леонідович Канівець (3 червня 1963, с. Нежухів, Стрийський район, Львівська область, УРСР) — український політик і громадський діяч; народний депутат України VII скликання (з 2012); голова благодійного фонду «Добре серце»(до листопада 2020 р.), міський голова(голова ОТГ) м.Стрий Львівської області з 19 листопада 2020 року.

Освіта

[ред. | ред. код]

Трудова діяльність

[ред. | ред. код]
  • 1986 — 1998 рр. — інженер ВО «Мікроприлад» та на заводі «Темара» ВО «Кінескоп»
  • 1999 — 2004 рр. — голова ВАТ «Радехівцукор». В цей же час займався ліквідацією менш потужних цукрових заводів Львівщини, зокрема було закрито і порізано на метал Ходорівський цукровий завод.

Канівець прийняв підприємство із заборгованістю 32 млн грн. За 2 роки вона була погашена. «Радехівцукор» вийшов на значні обсяги виробництва, що дало змогу розпочати кредитування сільськогосподарських підприємств області.

  • 2008–2009 рр. — помічник генерального директора з економічних питань Чорнобильської атомної електростанції.

На цій посаді Олегу Канівцю вдалося зупинити суттєві зловживання в тендерних закупівлях матеріально-технічних ресурсів для ЧАЕС.

Під керівництвом Олега Канівця видобувна компанія ввела в промислову експлуатацію нове газове родовище у Харківській області. Обсяги видобутку газу на родовищі складають 8 % газу та 12 % нафти у зведеному балансі видобування недержавними компаніями в Україні.

  • 25 жовтня 2020 року обраний міським головою міста Стрий Львівської області.

Політична діяльність

[ред. | ред. код]
  • 3 кінця 80-х активний учасник патріотичного руху в Галичині, один із засновників Української християнсько-демократичної партії, що взяла свій початок із правозахисної Української Гельсінської Спілки.
  • 3 2002 року — депутат Львівської обласної ради, член Президії Львівської обласної ради, голова постійної депутатської комісії з питань приватизації та майна Львівської обласної ради.
  • 2003 р. — керівник фракції «Наша Україна» в обласній раді, ініціатор створення антикучмівської більшості, яка була проголошена 6 червня 2003 р. Жодна обласна рада в Україні у ті часи не спромоглася на такий крок.
  • 2004 р. — керівник Помаранчевого штабу на території Стрийського та Жидачівського районів.
  • 2005 р. — очолив фракцію «Батьківщина» у Львівській обласній раді.
  • 2011 р. — очолив Львівську крайову організацію Української партії.
  • У березні 2012 р. внаслідок злиття Української партії з політичною силою Анатолія Гриценка «Громадянська позиція», Олега Канівця обрано до Ради партії «Громадянська позиція».

Парламентська діяльність

[ред. | ред. код]

На парламентських виборах 2012 р. був обраний народним депутатом України від Всеукраїнського об'єднання «Батьківщина» по одномандатному мажоритарному виборчому округу № 126. За результатами голосування отримав перемогу набравши 41,20 % голосів виборців.[2]

  • Заступник голови Лічильної комісії Верховної Ради України сьомого скликання[3]
  • Голова підкомітету з питань бюджетної підтримки регіонального розвитку Комітету Верховної Ради України з питань бюджету
  • Член групи з міжпарламентських зв'язків з Республікою Польща
  • Член групи з міжпарламентських зв'язків з Угорською Республікою
  • Член групи з міжпарламентських зв'язків з Канадою
  • Член групи з міжпарламентських зв'язків з Республікою Хорватія
  • Член групи з міжпарламентських зв'язків з Державою Ізраїль
  • Член міжфракційного депутатського об'єднання «Львівщина».

4 квітня 2013 року вийшов із фракції Всеукраїнського об'єднання «Батьківщина». За заявою самого депутата це відбулось у відповідь на бездіяльність її керівництва.[4] «Я дійсно написав заяву про вихід із депутатської фракції „Батьківщина“. Це було нелегке рішення. Але іншого вибору керівництво фракції — Арсеній Яценюк та Олександр Турчинов — мені не залишили. Я неодноразово намагався достукатись до партійних лідерів. Проте мене ніхто не хотів чути! Втім як і багатьох інших моїх колег депутатів». За «надійність» Канівця ручався Анатолій Гриценко[5].

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • Орден «За заслуги» ІІІ ступеня (8 грудня 2021) — за вагомий особистий внесок у державне будівництво, розвиток місцевого самоврядування, багаторічну сумлінну працю і високий професіоналізм[6].

Сім'я

[ред. | ред. код]

Одружений. Виховує 4 доньки і сина.

Цікаві факти

[ред. | ред. код]
  • Після перемоги Євромайдану супроводжував (разом з Анатолієм Гриценком) бійців «Беркуту» при їх виведенні з Києва[7].
  • Ініціював перейменування 223-го зенітно ракетного Теребовлянського полку Повітряних Сил Збройних Сил України. Відповідно до Указу Президента України №416/2021 від 23 серпня 2021 року, полку було присвоєне почесне найменування "імені Українських Січових Стрільців".

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=7
  2. ↑ Результати виборів по одномандатному виборчому округу № 126 (Львівська область). Архів оригіналу за 4 липня 2015. Процитовано 11 січня 2013.
  3. ↑ Канівець Олег Леонідович[недоступне посилання з липня 2019]
  4. ↑ Четвертий «виходець» із «Батьківщини»: пішов, бо мене не чули. Архів оригіналу за 10 квітня 2013. Процитовано 9 квітня 2013.
  5. ↑ Вихід Канівця з фракції — це наслідок бездіяльності її вождів. Архів оригіналу за 7 квітня 2013. Процитовано 24 липня 2016.
  6. ↑ Указ Президента України від 8 грудня 2021 року № 626/2021 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня місцевого самоврядування»
  7. ↑ Экс-министр обороны вывозит из Киева одесский «Беркут» и солдат внутренних войск. Архів оригіналу за 15 серпня 2016. Процитовано 24 липня 2016.

Джерела

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Канівець_Олег_Леонідович&oldid=39748127