Кнорре Федір Карлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кнорре Федір Карлович
Народився1831
Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія
Помер1911
Лієпая, Гробинський повітd, Курляндська губернія, Російська імперія
ГромадянствоРосійська імперія
Діяльністьархітектор
Alma materПетербурзька академія мистецтв (1853) і Інститут цивільних інженерівd (1855)
РідQ21640293?
БатькоКнорре Карл Христофорович
МатиElisabeth Catharina von Knorred
ДітиTheodor Knorred
Нагороди
орден Святого Станіслава II ступеня

Кно́рре Фе́дір Ка́рлович (нар. 1831 — пом. 1911) — російський архітектор, цивільний інженер.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився у 1831 році в місті Одеса в родині директора Миколаївської морської обсерваторії К. Х. Кнорре.

Закінчив повний курс навчання у повітовому училищі в Ліфляндії. У 1849 році вступив до відділу архітектури Імператорської академії мистецтв і, отримавши там срібну медаль 2-го класу за архітектурні проекти, був у 1853 році допущений до слухання лекцій в Будівельному училищі. У 1855 році витримав випускний іспит і випущений зі званням архітекторського помічника і правом на чин колезького секретаря.

У 1855—1857 роках проходив службу в Київській будівельній і дорожній комісії.

У 1857 році виїхав на навчання до Німеччини, де протягом року був вільним слухачем Берлінської архітектурної академії, брав участь у дослідженнях, що проводились в той час для гірської залізниці між містами Глоц і Франкенштейн у Сілезії.

Наприкінці 1858 року під керівництвом генерала С. В. Кербедза брав участь у дослідженнях і складанні проекту побудови Курсько-Київської залізниці (Курськ-Київ-Одеса), згодом послідовно брав участь у будівництві залізничних ліній: Московсько-Рязанської, Рязансько-Козловської, Московсько-Курської, Курсько-Київської, Орловсько-Грязької і Харківсько-Миколаївської.

Деякий час займався приватною архітектурною практикою в місті Миколаєві. Володів землями поблизу Миколаєва.

У 1878 році був прийнятий на державну службу в Ставропольську губернію, де протягом року обіймав місце губернського архітектора, а потім — губернського інженера (1879—1891). У 1893 році він знову обіймає посаду губернського архітектора в Ставрополі. За цей час перебудовано чи збудовано близько 20 церков в різних місцях губернії, в тому числі: невелика церква і трапезна з церквою при жіночому монастирі в місті Ставрополі, дзвіниця і архієрейський будинок у садибі церкви Андрія Первозваного. Також перебудовано і розширено чоловіче духовне училища, перебудовано будівлі окружного суду і дворянського зібрання. Знову збудовано жіноче єпархіальне училище з пансіоном для 300 дівчат, будівля в'язниці в селі Благодарному Ставропольської губернії.

Помер у 1911[1] році.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Потомки Карла Кнорре в гостях у астрономов Николаева (рос.). Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 23 березня 2013.

Посилання

[ред. | ред. код]