Костянтинівський район

Костянтинівський район
адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Колишній район на карті Донецька область
Основні дані
Країна:	СРСР (з 1923 по 1991) Україна (з 1991)
Область:	Донецька область
Код КОАТУУ:	1422400000
Утворений:	7 березня 1923 року
Ліквідований:	17 липня 2020 року
Населення:	▼ 17 463 (01.01.2019)
Площа:	1172 км²
Густота:	15.5 осіб/км²
Тел. код:	+380-6272
Поштові індекси:	85100-85185
Населені пункти та ради
Районний центр:	Костянтинівка
Сільські ради:	20
Селища:	11
Села:	49
Мапа району
Районна влада
Голова ради:	Оносов Олександр Леонідович
Голова РДА:	Рослов Олексій Вікторович
Вебсторінка:	Костянтинівська РДА Костянтинівська райрада
Адреса:	85104, Донецька обл., м. Костянтинівка, пр. Свободи, 156
Мапа
Костянтинівський район у Вікісховищі

Костянти́нівський район (Костянтинівщина) — район в Донецькій області України. Утворений 7 березня 1923 року. Адміністративний центр — місто Костянтинівка, що не входило до складу району. Розташований у центрі Донецької області, північніше Донецька. У липні 2020 року увійшов до складу Краматорського району.

Географія

Костянтинівський район знаходиться на північному центрі Донецької області південно-східної частини України на території 117172 км², що становить 4,4 % території області.

Район нараховує 59 населених пунктів з кількістю населення 20996 жителів.

Територію району перетинають автотраси: державного значення — Слов'янськ— Донецьк— Маріуполь, територіального — Красноармійськ—Артемівськ, Костянтинівка—Дзержинськ, а також залізниця, яка здійснює перевезення більш ніж на 600 адрес країн близького та далекого зарубіжжя.

Розвинена гідрографічна мережа району. Його територію з південного сходу на північний схід перетинає річка Кривий Торець, яка відноситься до басейну річки Сіверський Донець. Площа водостоку 1550 м².

Природні ресурси, екологічна ситуація

На землях району ведуться розробки корисних копалин — вогнетривких глин та піску.

Протягом 2002 року Торецькою регіональною державною екологічною інспекцією проводилася операція «Чисте повітря», в ході якої проведено контроль утримання окису вуглецю у відпрацьованих газах автомобілів.

Проводився ремонт очисних споруджень в с. Зоря підприємством «Укрводспецбуд».

Красноармійським держлісгоспом відновлено 45 га лісу в районі с. Яблунівка. Озеленено 37,8 км вулиць району, 8 км придорожних захисних лісосмуг. На території Полтавської сільської ради висаджено берез на суму 0,9 тис. грн.

Костянтинівським райавтодором проведено вибіркову санітарну рубку дерев лісових насаджень площею 8,6 га понад трасою Покровськ — Бахмут.

Історія

На початку 1923 року на території УРСР було проведено реформу адміністративно-територіального розподілу, в результаті якого, повіти та волості було скасовано, а замість них утворилися округи та райони.

Відповідно до Постанови ВУЦВК від 7 березня 1923 року «Об административном делении Донецкой губернии» в складі Бахмутського округу було утворено Костянтинівський район з центром у селищі Костянтинівка.

Тоді ж у новому районі відбулися вибори органу влади Костянтинівського райвиконкому, який знаходився в безпосередньому підпорядкуванні Бахмутського, а з серпня 1924 р. — Артемівського окрвиконкому.

На основі Постанови ВУЦВК від 13 березня 1925 року селище Костянтинівка було віднесено до категорії селищ міського типу.

В 1939 році в складі Сталінської області знову організовано Костянтинівський район і тоді ж у районі було створено орган влади Костянтинівського райвиконкому, який після проведення в грудні 1939 року перших виборів в місцеві органи влади на основі нової Конституції УРСР, прийнятої 30 січня 1937 року, став називатися виконавчим комітетом Костянтинівської районної ради депутатів трудящих.

На землях Костянтинівського району розміщалося 33 колгоспи, 7 радгоспів та 7 підсобних господарств. Основним їхнім напрямком було і залишається вирощування зернових культур і тваринництво. Впроваджувалось і набирало силу овочівництво і садівництво. Розвивалась матеріально-технічна база.

Мирне життя сільських працівників обірвала війна. Всього з району було мобілізовано близько 5,5 тисяч осіб.

Воїни-костянтинівці відважно боролись на фронтах: в жорстоких боях загинуло 2352 особи. Багато з них нагороджено за мужність та відвагу бойовими орденами та медалями, четверо удостоєні звання Героя Радянського Союзу : 18-річний командир відділення 1006 полку 266-1 Артемівської стрілецької дивізії Микола Носуля з Олексієво-Дружківки, штурман ескадрильї 367-го бомбардувального авіаполку С. З. Калініченко — мешканець Кіндратівки, командир ескадрильї 266-го штурмового авіаполку, старший лейтенант В. І. Догаєв із Ділієвки, командир гармати 99-го гвардійського артполку, старший сержант П. С. Дубрівний з радгоспу «Щербинівський».

6 вересня 1943 року район було звільнено від фашистських загарбників. Почалася важка робота з відновлення зруйнованого сільського господарства. Збитки були великі: за час окупації 31 колгосп і 6 радгоспів району втратили 60 тисяч голів великої рогатої худоби, десятки тисяч овець, свиней, птиці, багаті садово-овочеві та пасічні господарства.

Адміністративний устрій

Адміністративно-територіально район поділяється на 20 сільських рад, які об'єднують 60 населених пунктів та підпорядковані Костянтинівській районній раді. Адміністративний центр — місто Костянтинівка.

Населення

Розподіл населення за віком та статтю (2001)

Стать	Всього	До 15 років	15-24	25-44	45-64	65-85	Понад 85
Чоловіки	9822	1772	1460	2895	2544	1113	38
Жінки	11 310	1665	1385	2752	2905	2359	244
Статево-вікова піраміда Чоловіки Вік Жінки 38  85 + 244  66  80-84 274  182  75-79 595  432  70-74 820  433  65-69 670  710  60-64 965  392  55-59 530  670  50-54 671  772  45-49 739  816  40-44 784  759  35-39 673  659  30-34 644  661  25-29 651  701  20-24 659  759  15-20 726  753  10-14 754  562  5-9 527  457  0-4 384

Національний склад населення району за переписом 2001 року

	чисельність	частка
українці	16 345	77,3
росіяни	4 206	19,9
білоруси	194	0,9

Етномовний склад сільських та міських рад району (рідна мова населення) за переписом 2001 року, %

	українська	російська	білоруська
Костянтинівський район	69,8	29,4	0,2
Олександро-Калинівська сільрада	93,1	6,9	0,1
Артемівська сільрада	60,5	38,8	0,4
Білокузьминівська сільрада	70,1	28,6	0,2
Віролюбівська сільрада	70,3	29,4
Зорянська сільрада	78,3	21,4	0,3
Іванопільська сільрада	63,5	36,1	0,1
Іллічівська сільрада	38,1	61,2	0,1
Катеринівська сільрада	85,9	13,6
Кіндратівська сільрада	50,1	49,4	0,1
Марківська сільрада	85,0	15,0
Миколайпільська сільрада	72,9	24,6	0,8
Миколаївська сільрада	79,0	20,3	0,1
Новодмитрівська сільрада	37,8	60,3
Новаполтавська сільрада	73,1	26,5
Новоартемівська сільрада	91,6	7,4
Полтавська сільрада	91,2	8,0
Правдівська сільрада	77,4	21,0	0,9
Предтечинська сільрада	86,7	13,1
Тарасівська сільрада	74,1	23,9	0,4
Торська сільрада	81,8	18,1

На території району проживають 20996 мешканців, що становить 0,4 % населення області. Щільність населення 18 чоловік на 1 кв км. Загальна площа в адміністративних межах району 117172 га — 4,4 % території області, з них: — площа господарчої території — 112019 га; — земельний запас — 3306 га; — земельний державний запас — 2594 га; — земля садових кооперативів — 1258 га; — площі населених пунктів — 5153 га.

Економіка

В районі 59 населених пунктів, 20 сільських рад. Економічний потенціал району становить 40 сільгосппідприємств, 74 фермерських господарства, 3 промислових підприємства, 4 будівельних організації, 83 малих підприємства.

Транспорт

Територією району проходять такі автошляхи: Н20, Н32 та Т 0516.

У районі один залізничний вузол — станція Костянтинівка.

Зупинні пункти: 6 км, 15 км, 18 км, 24 км, 1063 км, 1082 км, 1086 км, Віролюбівка, Іванопілля, Клебанбик та Плещеївка.

Наука. Освіта

В районі функціонують 23 загальноосвітні школи, з них 10 навчально-виховних комплексів «школа-сад», 24 дошкільних навчальних заклади, 1 сільсько-господарський технікум.

З 01.09.2002 року відкрито агроекономічний ліцей в с. Новодмитрівка на базі Новодмитрівської загальноосвітньої школи. Школи району відвідують 2735 учнів, дошкільні навчальні заклади — 554 дітей. Учні 8 шкіл району навчаються українською мовою, введено поглиблене та профільне навчання.

Медичні заклади. Охорона здоров'я

В районі та в місті Костянтинівка існує система об'єднаної охорони здоров'я, яку здійснює державне територіальне медичне об'єднання на базі центральної районної лікарні. Загальна кількість ліжок — 815, планова потужність амбулаторно-поліклінічних закладів — 2332 відвідування за зміну.

На території району медичне обслуговування населення здійснюють 2 дільничі лікарні на 40 ліжок, 23 ФАПи, 10 лікарняних амбулаторій.

Засоби масової інформації

Серед засобів масової інформації в районі видаються: газети — «Знамя индустрии», «Провинция»; діє телестудія — «Скиф-2».

Розвиток культури та спорту

Мережа культурно-просвітнецьких закладів району налічує 36 клубних закладів, 26 бібліотек, 8 філій районної дитячої музичної школи.

Спортивних майданчиків на території району — 21, спортивних залів — 22, майданчиків з тренажерним обладнанням — 15, приміщень для фізкультурно-оздоровчих занять — 16. 688 чоловік займаються в спортивних секціях.

Туризм

На території району знаходиться регіональний парк «Клебан-Бик». Планується розширити площу парку більш ніж на 1000 га за рахунок включення до складу парку нових природних територій, а також приєднання вже утворених об'єктів природного-заповідного фонду.

Релігійні організації

У Костянтинівському районі зареєстровано 7 релігійних організацій Російської православної церкви в Україні.

Розпорядження голови облдержадміністрації від 15.12.2000 р. № 840 зареєстрована релігійна громада Християнської церкви «Слово життя» в селищі Новодмитрівка Новодмитрівської сільради.

Релігійна ситуація в районі задовільна. Релігійні організації, які діють в районі, дотримуються чинного законодавства. Видавничою діяльністю не займаються. Незареєстрованих громад в районі немає.

Див. також

• Костянтинівський район — Карта області — Портал [Архівовано 12 березня 2007 у Wayback Machine.]

Джерела

• Костянтинівський район — Інформаційно-пізнавальний портал | Донецька область у складі УРСР [Архівовано 15 серпня 2015 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Донецька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 992 с.)