Очікує на перевірку

Котлеба — Народна партія Наша Словаччина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Котлеба — Народна партія Наша Словаччина

Kotleba – Ľudová strana Naše Slovensko
КраїнаСловаччина Словаччина
Голова партіїМаріан Котлеба
Дата заснування21 лютого 2010
Штаб-квартираБанська Бистриця
ІдеологіяЄвроскептицизм, авторитаризм, націоналізм, антиглобалізм, націонал-консерватизм, популізм, економічний націоналізм, Москвофільство
Членство в міжнародних організаціяхАльянс за мир і свободу
Офіційний сайтОфіційний сайт

Народна партія — Наша Словаччина (словац. Ľudová strana — Naše Slovensko, ĽSNS), з листопада 2015 року Котлеба — Народна партія Наша Словаччина (Kotleba — Ľudová strana Naše Slovensko) — словацька ультраправа, радикально-націоналістична, популістська, проросійська і українофобна[1] політична партія. Члени партії захоплюються диктатором Йозефом Тисо, який в роки Другої світової війни очолював маріонетковий колабораціоністський уряд.[2] Деякі політики, політологи і ЗМІ характеризують ĽSNS як неофашистську або навіть неонацистську[3][4].

Історія

[ред. | ред. код]

Партія була створена в 2009 році ультраправим політиком неонацистського спрямування, колишнім вчителем інформатики Маріаном Котлебою. Вона позиціонує себе як правонаступниця «Глінкової словацької народної парії» часів Першої Словацької республіки (те саме зробила й Словацька національна партія). Вперше Котлеба і його прихильники намагалися взяти участь у виборах 2006 року, створивши для цього власну партію «Словацька громада — національна партія» («Slovenská pospolitosť — národná strana»).

Маріан Котлеба

Проте політичне утворення було розпущене за рішенням Верховного суду на підставі її антиконституційної діяльності.[5] Його члени невдовзі увійшли до складу крихітної «Партії прихильників вина», яка існувала з 2000 року. Такий крок дозволив ультраправим уникнути необхідності зібрання 10.000 підписів для реєстрації нового політичного суб'єкта. В травні 2009 партія змінила свою назву на «Народну партію соціальної солідарності», а з 21 лютого 2010 почала іменуватися як «Народна партія — Наша Словаччина».[6]

Політична програма

[ред. | ред. код]

Програма ĽSNS передбачає «звільнення Словаччини від рабства міжнародних банкірів», заміну євро на словацьку крону, патерналізм з економічних питань, відмову від можливості укладення громадського партнерства, скорочення кількості парламентарів від 150 до 100 членів, виведення збройних сил з усіх зарубіжних місій, вихід з ЄС і НАТО. «Наша Словаччина» радикально критикує нинішнє керівництво країни і зовнішню політику, яке воно проводить.[7]

Партія активно просуває політичні кампанії антимігрантського і антимусульманського характеру, апелюючи при цьому до захисту словацької національної ідентичності і традиційних християнських цінностей. Відкритою є неприязнь партії і до представників ромської меншини країни. Її члени звинувачують циган у «виснаженні системи соціального забезпечення» через те, що, як правило, багатодітні сім'ї циган отримують більший обсяг допомоги для дітей у порівнянні з етнічними словаками. Вони також звертають увагу на будівництво ромами незаконних поселень, називаючи останніх «паразитами» і «екстремістами», що тільки «крадуть, ґвалтують та вбивають». Партія виступає за легалізацію зброї для захисту особистого життя та приватної власності.

Однією із ініціатив ĽSNS стало створення так званих патрулів «громадського порядку» на борту поїздів, щоб «захистити гідних пасажирів» від «нападників», тобто від циган. Незважаючи на заяви представників держави, що така діяльність суперечать закону, ĽSNS це не зупинило. Тільки у жовтні 2016 року парламент зумів внести поправки в закон, заборонивши створення «патрулів». Натомість партія, починаючи ще з 2012, зайнялась організацією напіввоєнізованих структур під виглядом громадської організації «Народна гвардія». Об'єднання передбачало чітку ієрархію своїх членів: головнокомандувач, командири підрозділів, регіональні керівники і місцеві командири. Міністерство внутрішніх справ відмовилося зареєструвати асоціацію, а в червні 2016 року Верховний суд підтвердив, що рішення відомства було абсолютно законним.[8]

У травні 2017 року Генеральна прокуратура Словацької Республіки зробила подання до Верховного суду з проханням про розпуск партії. Даний крок було обґрунтовано наявністю у ній профашистських тенденцій, порушенням Конституції, словацьких та міжнародних законів.[9]

Участь у виборах

[ред. | ред. код]

Першим важливим успіхом партії стала перемога її лідера на місцевих виборах губернатора в Банськобистрицькому краї. У другому турі Маріан Котлеба набрав 55,5 % голосів, обійшовши владного міністра Володимира Манька. Перемога радикального правопопуліста відзначилася вкрай малою явкою — тільки 17 %.[10][11] В результаті парламентських виборів у березні 2016 року партія здобула підтримку 8,04 % виборців, провівши в однопалатний словацький законодавчий орган 14 депутатів.[12][13] Втім, регіональні вибори 2017 року виявилися неуспішними: Котлеба не зміг переобратися на посаду голови Банськобистрицького краю.[14]

Проросійська спрямованість

[ред. | ред. код]
Котлеба вивішує антинатівський банер над крайовою радою в Банській Бистриці, 29 серпня 2014

ĽSNS є відкрито проросійською партією. Її лідер, Маріан Котлеба, ще будучи губернатором Банськобистрицького краю, особисто написав 31 січня 2014 року звернення до Віктора Януковича під час протистояння на Майдані, порівнявши у ньому Революцію гідності з тероризмом. Лист закликав тодішнього українського президента «в інтересах майбутнього слов'янських народів» не здавати інтереси країни ЄС і НАТО, які «прагнуть наблизитися до кордонів Росії» і пам'ятати про долю «сербського національного героя Слободана Милошевича».[15] Згодом лідер партії закликав припинити «американську окупацію України».[16][17]

2 лютого 2017 року Маріан Котлеба та його однопартійці висловилися проти відправки 152 словацьких солдатів, які беруть участь у тренувальній місії НАТО в Латвії поблизу російського кордону, заявивши, що це була явна провокація проти Російської Федерації. Під час голосування з приводу даного питання у словацькому парламенті тільки депутати ĽSNS і SME RODINA, ще однієї партії правопопулістів та євроскептиків, проголосували проти відправлення військ, всі інші члени законодавчого органу підтримали її. Котлеба порівняв таку дію уряду з нападом Нацистської Німеччини на Радянський Союз 1941 року.[18]

Європейська рада з міжнародних відносин (ECFR), проаналізувавши у своєму дослідженні 252 партії, представлені в парламентах ЄС та Європейському парламенті, створила список лояльних до Росії політичних партій. ĽSNS посіла 2 місце. Дослідження зазначає, що «всі партії в цій групі підтримують більш тісні зв'язки між своєю країною і Росією, виступають за зняття санкцій проти Росії або мають партійні контакти з російським режимом. Вони хочуть покласти край європейському порядку безпеки, в основі якого лежать НАТО/ЄС».[19]

8 лютого під час затвердження оборонної угоди зі США депутат Андрей Медвецький облив водою прапор України. А його колега Марек Котлеба дав ляпаса одному з депутатів, що тримали прапор.[1]

Участь у виборах

[ред. | ред. код]
Рік Голоси % Мандати Місце Уряд
2010 33,724 1.33 0 10 Ні
2012 40,460 ▲ 1.58 ▲ 0 ▬ 10 ▬ Ні
2016[20] 209,779▲ 8.04 ▲ 14 ▲ 5 ▲ Ні
2020 229,60▲ 7,97 ▼ 17 ▲ 4 ▲ Ні

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Павлюк, Олег (9 лютого 2022). Словацький депутат облив водою прапор України в сесійній залі. Суспільне | Новини (укр.). Архів оригіналу за 9 лютого 2022. Процитовано 9 лютого 2022.
  2. ↑ O nás. Kotleba - Ľudová strana Naše Slovensko. Архів оригіналу за 9 серпня 2017. Процитовано 27 липня 2017.(словац.)
  3. ↑ Neonacisti v parlamente a ťažká prehra Fica, píšu o voľbách svetové médiá [Архівовано 7 жовтня 2017 у Wayback Machine.](словац.)
  4. ↑ «Vodca Kotleba». Prečo ho mnohí označujú za fašistu a neonacistu [Архівовано 14 серпня 2017 у Wayback Machine.](словац.)
  5. ↑ Najvyšší súd rozpustil Slovenskú pospolitosť [The Supreme Court dissolved Slovak Togetherness]. Pravda (Slovak) . Perex. 1 березня 2006. Архів оригіналу за 7 жовтня 2016. Процитовано 27 липня 2017.
  6. ↑ Register of Political Parties and Political Movements. Organization for Information Technologies of Public Administration. Ministry of Interior of the Slovak Republic. Архів оригіналу за 12 квітня 2016. Процитовано 27 липня 2017.
  7. ↑ Fanúšik Hitlera či spevák Juden Mordu, aj títo kandidujú do parlamentu [A fan of Adolf Hitler and a singer of Juden Mord - also these candidate to the parliament]. HN Online (Slovak) . MAFRA Slovakia, a.s. 17 лютого 2016. Архів оригіналу за 28 липня 2017. Процитовано 26 липня 2017.
  8. ↑ Lóránt Győri (April, 2017). The violent radicalisation and Kremlin connections of Slovak paramilitary, extremist and neo-Nazi groups (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 червня 2017.
  9. ↑ Генпрокуратура Словаччини вимагає розпуску радикальної партії «Наша Словаччина». Радіо Свобода. Архів оригіналу за 6 жовтня 2017. Процитовано 6 жовтня 2017.
  10. ↑ У сусідній Словаччині європейські неофашисти виходять з тіні - The New York Times. Голос Карпат. Архів оригіналу за 8 листопада 2017. Процитовано 29 жовтня 2017.
  11. ↑ A neo-Nazi wins. The Economist. Архів оригіналу за 28 липня 2017. Процитовано 27 липня 2017.
  12. ↑ Словаччина: на виборах перемогла владна ліва антиіммігрантська партія, та без абсолютної більшості. Радіо Свобода. Архів оригіналу за 28 липня 2017. Процитовано 27 липня 2017.
  13. ↑ У Словаччині стрімко відроджується неофашизм, держава намагається заборонити їхню символіку (ФОТО) || MUKACHEVO.NET. www.mukachevo.net (укр.). Архів оригіналу за 28 липня 2017. Процитовано 27 липня 2017.
  14. ↑ (www.dw.com), Deutsche Welle. Лідер ультранаціоналістів програв на регіональних виборах у Словаччині | Новини - актуальні повідомлення про події в світі | DW | 05.11.2017. DW.COM (укр.). Архів оригіналу за 8 січня 2018. Процитовано 8 січня 2018.
  15. ↑ Kotleba napísal Janukovyčovi otvorený list. Topky.sk. Архів оригіналу за 5 серпня 2017. Процитовано 20 жовтня 2017.
  16. ↑ Агенти Кремля у Центральній Європі. Праворадикальне крило [Архівовано 20 жовтня 2017 у Wayback Machine.] Лорант Дьорі, Political Capital, Угорщина, Володимир Солов'ян, Центр досліджень армії, конверсії та роззброєння, Україна
  17. ↑ Російський спрут для радикалів Центрально-Східної Європи [Архівовано 20 жовтня 2017 у Wayback Machine.] «Український тиждень» 3 жовтня 2017
  18. ↑ Vládna koalícia s podporou SaS a OĽaNO schválila vyslanie slovenského vojska na ruské hranice!. Kotleba - Ľudová strana Naše Slovensko (sk-SK) . Архів оригіналу за 21 жовтня 2017. Процитовано 20 жовтня 2017.
  19. ↑ Експерти назвали найбільш прокремлівські партії Європи (укр.). Архів оригіналу за 6 жовтня 2017. Процитовано 6 жовтня 2017.
  20. ↑ The Elections to the Slovak National Council of SR. Voľby SR. Statistical Office of the Slovak Republic. Архів оригіналу за 20 жовтня 2016. Процитовано 7 березня 2016.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Котлеба_—_Народна_партія_Наша_Словаччина&oldid=41495807