Леон Доде
Леон Доде | ||||
---|---|---|---|---|
фр. Léon Daudet | ||||
Ім'я при народженні | фр. Alphonse Marie Vincent Léon Daudet | |||
Народився | 16 листопада 1867[1][2][…] IV округ Парижа, Париж, Франція | |||
Помер | 30 червня 1942[4][5][…] (74 роки) Сен-Ремі-де-Прованс | |||
Поховання | cemetery of Saint-Rémy-de-Provenced | |||
Країна | Франція | |||
Діяльність | письменник, журналіст, політик, прозаїк-романіст, біограф, мемуарист, літературний критик | |||
Alma mater | Факультет медицини, Парижd (1891), ліцей Карла Великого і ліцей Людовика Великого | |||
Заклад | La Nouvelle Revued, Le Soleil[d], Ле Фігаро, La Libre Paroled, Le Gauloisd, Le Journald і L'Action Françaised | |||
Мова творів | французька | |||
Жанр | мемуари, есей і памфлет[d] | |||
Членство | Antisemitic League of Franced, Ліга французької батьківщини і Гонкурівська академія (1942) | |||
Партія | Французька дія | |||
Батько | Альфонс Доде | |||
Мати | Жюлі Доде | |||
Брати, сестри | Люсьєн Доде і Edmée Daudetd | |||
У шлюбі з | Marthe Daudetd і Jeanne Hugod | |||
Діти | Philippe Daudetd, Charles Daudetd, François Daudetd і Claire Daudetd | |||
Автограф | ||||
| ||||
Леон Доде у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Роботи у Вікіджерелах |
Альфонс Марі Венсан Леон Доде (фр. Alphonse Marie Vincent Léon Daudet; 16 листопада 1867, Париж — 30 червня 1942, Сен-Ремі-де-Прованс) — син французького письменника Альфонса Доде (1840—1897), літературний критик, публіцист, полеміст, романіст і мемуарист.
Леон Доде з дитинства був оточений діячами культури тих часів, знайомих з його батьками. Почав свій творчий шлях як головний редактор паризької газети «Вільне слово» (La Libre parole), після чого разом з Шарлем Моррасом заснував «Аксьо́н Франсе́з», газету націоналістичного і монархічного спрямування, що стала головним друкованим органом однойменного антиреспубліканського руху.
Одружився з онукою Віктора Гюго, Жанною Гюго, але невдовзі вони розлучилися. Після чого Жанна Гюго вийшла заміж за Жана-Батіста Шарко. У 1903 році Леон Доде одружився вдруге — зі своєю кузиною, Марті Аляр, теж монархісткою.
Був обраний депутатом від Парижа в 1920—1924 роках до Державних зборів. У 1924 році життя Леона було затьмарене смертю його 14-літнього сина Філіпа (Affaire Philippe Daudet) при підозрілих обставинах на тлі анархізму. Поліція класифікувала справу як самогубство, з чим батько не бажав ніяк погоджуватися.
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Sycomore / Assemblée nationale
- ↑ Encyclopædia Britannica
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118671065 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Internet Speculative Fiction Database — 1995.
- ↑ NooSFere — 1999.