Майроніс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Майроніс
Йонас Мачюліс
Maciulevičius
Йонас Мачюліс – професор Імператорської Римо-католицької духовної академії (Санкт-Петербург) (1908)
ПсевдонімMaironis (Майроніс), Zvalionis, Stanislovas Zanavykas
Народився2 листопада 1862
Пасандравіс, Шилувська волость Расейняйський повіт, Російська імперія
Помер28 червня 1932
м. Каунас, Литовська республіка
ПохованняKaunas Cathedral Basilicad
ГромадянствоРосійська імперія, Литовська республіка
Національністьлитовець
Діяльністьписьменник, педагог, діяч литовського національного відродження
Сфера роботилітература[1], поезія[1], літературознавство[1] і богослів'я[1]
Alma materКНУ імені Тараса Шевченка і Каунаська духовна семінарія (1888)
ЗакладУніверситет Вітовта Великого, Каунаська духовна семінарія і Санкт-Петербурзька духовна академія
Мова творівлитовська
Роки активності1885-1932
Напрямокромантизм
Жанрпоезія, драма, сатира, проза, лібретто, публіцистика
Конфесіякатолицька церква[1]
CMNS: Майроніс у Вікісховищі

Майроніс (лит. Maironis — псевдонім, справжнє ім'я — Йонас Мачюліс (лит. Maciulevičius);* 21 жовтня 2 листопада 1862, Пасандравіс, Шилувська волость Расейняйський повіт[2], Російська імперія — † 28 червня 1932, м. Каунас, Литовська республіка) — литовський поет, драматург, лібретист, публіцист, критик, педагог, теолог, діяч литовського національного відродження, видатний представник литовського романтизму


Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в заможній селянській сім'ї (батьки були орендарями маєтку).

Виховувався в дворянському середовищі в дусі старих дворянських традицій і переказів про колишню могутність литовського дворянства.

Початкову освіту і володіння польською мовою[3] здобув удома.

В 1873-1883 роках навчався в Каунаській (за часів Російської імперії — Ковенській)[4] гімназії.

В 1883-1884 роках навчався на історико-філологічному факультеті в Київському університеті Святого Володимира.

Будинок, де народився Майроніс

У 1884 році, за бажанням батьків, залишив Київський університет і вступив в Ковенську духовну семінарію. По її закінченні з 1888 по 1892 рік продовжив навчання в петербурзькій Духовній академії.

В 1892-1894 і 1909-1932 роках викладав в Ковенській духовній семінарії, в 1909-1932 роках її ректор.

В 1894-1909 роках професор Петербурзької духовної академії (з 1903 року доктор богослов'я). В 1922-1932 роках завідувач кафедрою моральної теології Литовського університету в Каунасі (з 1930 року Університет Вітаутаса Великого, з 1950 — припинив існування як університет). У 1923-1924 роках Майроніс викладав у цьому університеті литовську літературу.

У 1931 році Папа Римський надав Майронісу титул Апостольського протонатора.

Творча діяльність

[ред. | ред. код]

Основні теми творів Майроніса: національно-визвольна ідея, любов до рідної природи, рідної мови, філософська та інтимна лірика, сатиричні вірші. Багато його віршів стали популярними піснями.

Писати вірші почав з шостого класу польською мовою.

На його творчість впливали твори польських і російських поетів, а також викладача Ковенської духовної семінарії А. Баранаускаса.

У 1885 році під псевдонімом Zvalionis опубліковано перший вірш «Литовський раб» в газеті «Аушра».

У 1891 році вийшла перша книга «Історія Литви, або розповіді про литовське минуле» під псевдонімом Stanislovas Zanavykas.

Псевдонімом Maironis почав користуватися під час навчання в петербурзькій Духовної академії.

У 1895 році вийшла етапна для литовської літератури та громадських умонастроїв збірка поезії Майроніса «Весняні голоси» («Pavasario balsai»).

Автор пісень, балад («Чічінскас», 1919; «Юрате и Кастітіс», 1920), лібрето для опер («Весілля нещасної Дангуте», 1927; опубліковано в 1930 году), віршованих драм на теми історії.

Твори

[ред. | ред. код]

Поезія:

Вірші

  • Збірник «Весняні голоси» (1895);
Меморіальна дошка, присвячена Йонасу Мачюлісу (Майронісу). Відкрита у Києві 13.11.2012 на бульварі Тараса Шевченка, 14; бронза, граніт; барельєф; скульптор — Ляонас Пиворюнас

Поеми:

  • «Литва» (1888, неопублікована);
  • «Крізь муки до честі» (1895);
  • «З гори Біруте»;
  • «Молода Литва»;
  • «Магда з Расейняй» (1909);
  • «Наші біди» (1920).

Лібретто:

  • «У чому порятунок» (1895);
  • «Весілля нещасної Дангуте» (1930).

Історична драматична трилогія:

  • «Смерть Кейстута» (1921);
  • «Вітовт у хрестоносців» (1925);
  • «Великий Вітовт — король» (1930)

Історико-літературні та критичні праці:

  • «Короткий огляд литовської писемності» (1906);
  • «Коротка історія всесвітньої літератури» (1926)
  • «Історія Литви, або розповіді про литовське минулому» (1891)

Публіцистичні статті, теологічні праці.

Переклади поезії:

А. Міцкевича, А. Мюссе, Сюллі-Прюдома, гімнів із збірника «Рігведи».

Вшанування

[ред. | ред. код]
  • Іменем Майроніса названі вулиці в Вільнюсі, Каунасі та інших містах Литви;
  • Іменем Майроніса названі морські судна;
  • Портрет Майроніса прикрашає купюра литовської валюти;
  • На вшанування Майроніса надруковані поштові марки;
  • Його могила на південній стіні собору Каунаса[5] є національним меморіалом;
  • В Каунасі функціонує «Музей литовської літератури імені Майроніса»;
  • У Литві встановлено декілька пам'ятників, присвячених Майронісу;
  • Садиба, де народився Майроніс, є заповідником і відкрита для екскурсій;
  • У Києві встановлено, присвячену Майронісу, меморіальну дошку на корпусі Київського університету імені Тараса Шевченка, де він деякий час навчався;
  • Громадські організації Литви й України створюють документальний 25-хвилинний фільм: «Київські адреси Майроніса — вільнюські адреси Кобзаря».
  • Пам'ятник Майронісу у Тітувенаї
    Пам'ятник Майронісу у Тітувенаї
  • Мавзолей Майроніса на південній стіні Кафедрального собору Петра і Павла у Каунасі
    Мавзолей Майроніса на південній стіні Кафедрального собору Петра і Павла у Каунасі
  • Музей литовської літератури імені МайронісаMargiris курган в Пуніа, Литви
    Музей литовської літератури імені МайронісаMargiris курган в Пуніа, Литви
  • Напис — уривок з "Пуніа на пагорбі" вірша Майроніса :Хоча пройшло шість віків, як і вони - тільки жменька попелу ... Але сказати, більш живих
    Напис — уривок з "Пуніа на пагорбі" вірша Майроніса :Хоча пройшло шість віків, як і вони - тільки жменька попелу ... Але сказати, більш живих

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д Чеська національна авторитетна база даних
  2. ↑ Нині — Расейняйський район Каунаського повіту Литви.
  3. ↑ Литовська еліта була сильно полонізована, поляки і євреї складали 4/5 населення Ковненського (Каунаського) повіту.
  4. ↑ Ковно — попередня назва міста Каунас.
  5. ↑ Кафедральний собор Петра і Павла

Джерела

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Майроніс
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Майроніс&oldid=38321404