Марті (фільм)
Марті | |
---|---|
Marty | |
Жанр | мелодрама |
Режисер | Делберт Манн |
Продюсер | Гарольд Гехт |
Сценарист | Педді Чаєфскі |
У головних ролях | Ернест Боргнайн Естер Мінчотті |
Оператор | Джозеф ЛаШелл |
Композитор | Рой Вебб |
Художник | Ted Haworthd |
Кінокомпанія | Hecht-Lancaster Productions, Steven Productions |
Дистриб'ютор | United Artists і Netflix |
Тривалість | 94 хв. |
Мова | англійська |
Країна | США |
Рік | 1955 |
Дата виходу | 11 квітня 1955 (Нью-Йорк, США) |
Кошторис | $350,000[1][2] |
Касові збори | $2,000,000 (США)[3] $1,500,000 (за кордоном)[1] |
IMDb | ID 0048356 |
Рейтинг | IMDb: |
Марті у Вікісховищі |
«Ма́рті» (англ. Marty) — американська мелодрама 1955 року, поставлена режисером Делбертом Манном. Один із трьох фільмів (поряд з «Втраченим вікендом» і «Паразитами»), що отримав одночасно головні нагороди Американської кіноакадемії і Каннського кінофестивалю. Прем'єра фільму відбулася 11 квітня 1955 року в Нью-Йорку. В основі стрічки — оригінальна телевізійна драма (з Родом Стайгером у головній ролі) за сценарієм Педді Чаєфскі, одного з лідерів драм, що дістали назву «Кухонної раковини». Окрім виконавця головної ролі Ернеста Боргнайна премію «Оскар» отримав і Педді Чаєфскі за сценарій, і Делберт Манн за режисуру. Саму стрічку було названо найкращим фільмом року. Успіх «Марті» задав тенденцію до створення малобюджетного, прозаїчного кіно.
Марті Пілетті (Ернест Боргнайн) працює м'ясником у крамниці свого боса і живе зі своєю матір'ю. Йому 34 роки, міцної статури, дуже хороша і добродушна людина, він сильно любить свою маму і піклується про неї. У нього є друзі, які його поважають. Але у нього є один недолік: він єдиний в сім'ї нежонатий, адже його молодші брати давно вже поодружувалися і завели дітей. Знайомі матері лають Марті за це.
Під час вечері мама Марті просить його сходити в танцювальний зал «Зоряний пил», щоб там він познайомився з якою-небудь милою дівчиною. Але Марті відповідає, що усе це марно. Він розповідає, що неодноразово намагався познайомитися з дівчатами, але його кожен раз відшивали.
Пізніше Марті все-таки вирушає з другом Енджі до танцювальної зали. Тут Марті знайомиться з непопулярною і не надто привабливою простачкою Кларою (Бетсі Блер). Цей вечір випадкові знайомі проводять разом.
Після танцю Марті проводжає Клару додому. Він всю дорогу розповідає їй про своє життя та признається, що раніше він ні з ким так не базікав. Провівши додому дівчину, Марті обіцяє, що завтра ж подзвонить їй. Вони прощаються, а Марті повертається до себе додому і, як юнак, почуває себе найщасливішою людиною.
Увечері наступного дня Марті розуміє, що їх з друзями самотнє й одноманітне життя продовжує йти на сумній ноті. Не витримавши цього, Марті говорить усім і своєму другу Енджі, що усе це йому набридло.
У фіналі фільму Марті дзвонить Клер.
Ернест Боргнайн | ···· | Марті Пілетті |
Естер Мінчотті | ···· | місіс Пілетті |
Бетсі Блер | ···· | Клара |
Аугуста Чіоллі | ···· | тітонька Катаріна |
Джо Ментелл | ···· | Енджі |
Карен Стіл | ···· | Вірджинія |
Джеррі Періс | ···· | Томмі |
Нагороди та номінації фільму «Марті»[4] | |||||
---|---|---|---|---|---|
Рік | Кінофестиваль/кінопремія | Категорія/нагорода | Номінант | Результат | |
1955 | 8-й Каннський міжнародний кінофестиваль | Золота пальмова гілка | Марті | Перемога | |
Приз Міжнародної Католицької організації в царині кіно (OCIC) | Делберт Манн | Перемога | |||
Національна рада кінокритиків США | Найкращий фільм | Марті | Перемога | ||
Найкращий актор | Ернест Боргнайн | Перемога | |||
ТОП-10 найкращих фільмів | Марті | Перемога | |||
Нью-Йоркське коло кінокритиків | Найкращий фільм | Марті | Перемога | ||
Найкращий актор | Ернест Боргнайн | Перемога | |||
1956 | Премія Боділ | Найкращий американський фільм | Марті | Перемога | |
Гільдія режисерів США | Видатне режисерське досягнення року | Делберт Манн (режисер), Пол Гелмік (асистент режисера) | Перемога | ||
Премія «Оскар» | Найкращий фільм | Марті | Перемога | ||
Найкращий режисер | Делберт Манн | Перемога | |||
Найкращий сценарій | Педді Чаєфскі | Перемога | |||
Найкращий актор у головній ролі | Ернест Боргнайн | Перемога | |||
Найкращий актор у ролі другого плану | Джо Ментелл | Номінація | |||
Найкраща акторка у ролі другого плану | Бетсі Блер | Номінація | |||
Найкращий оператор (чорно-білий фільм) | Джозеф ЛаШелл | Номінація | |||
Найкращі декорації (чорно-білий фільм) | Тед Гейворт, Волтер М. Саймондс, Роберт Прістлі | Номінація | |||
Золотий глобус | Найкраща чоловіча роль — драма | Ернест Боргнайн | Перемога | ||
Премія BAFTA | Найкращий фільм з будь-якої країни | Марті | Номінація | ||
Найкращий іноземний актор | Ернест Боргнайн | Перемога | |||
Найкраща іноземна акторка | Бетсі Блер | Перемога | |||
1994 | Внесення до Національного реєстру фільмів | Марті | Перемога |
- ↑ а б HOLLYWOOD DOSSIER: 'MARTY' HITS JACKPOT — TEAM — ON THE SET By OSCAR GODBOUTHOLLYWOOD.. New York Times (1923-Current file) [New York, N.Y] 11 Sep 1955: X7.
- ↑ Tino Balio, United Artists: The Company That Changed the Film Industry, University of Wisconsin Press, 1987 p. 82
- ↑ 'The Top Box-Office Hits of 1955', Variety Weekly, 25 січня 1956
- ↑ Нагороди та номінації фільму «Марті» [Архівовано 29 травня 2015 у Wayback Machine.] на сайті IMDb
- Фільми 1955
- Фільми — лауреати премії «Золота пальмова гілка»
- Фільми — лауреати премії «Оскар» за найкращий фільм
- Фільми США 1955
- Національний реєстр фільмів
- Фільми-драми США
- Фільми-мелодрами США
- Фільми Делберта Манна
- Чорно-білі фільми США
- Фільми англійською мовою
- Дебютні фільми режисерів
- Фільми, зняті в Нью-Йорку
- Фільми, дія яких відбувається в Нью-Йорку
- Фільми United Artists
- Екранізації п'єс