Мастерс Мадрид

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Відкритий чемпіонат Мадриду
Поточне змагання Mutua Madrid Open 2021
Інформація
Засновано1990
РозташуванняМадрид,
Іспанія Іспанія
Мадрид
 Іспанія
АренаКаха Магіка
ПокриттяҐрунт / Відкриті корти
СайтОфіційний сайт
КатегоріяATP Мастерс 1000
Сітка56 одиночний
28 парний
Призові€7,659,165 EUR (2020)
КатегоріяПрем'єрний обов'язковий
Сітка64 одиночний
32 парний
Призові€7,659,165 EUR (2020)
CMNS: Мастерс Мадрид у Вікісховищі

Відкритий чемпіонат Мадриду (Madrid Open) (іспанська: Masters de Madrid)— відкритий професійний тенісний турнір, що проводиться серед чоловіків та жінок, в Мадриді, Іспанія на початку травня. Цей турнір класифікується у чоловіків як ATP Мастерс 1000, у жінок відноситься до прем'єрних обов'язкових турнірів. З 1990 по 2008, турнір у чоловіків класифікувався як ATP Masters Series.

Станом на 2020 рік спонсор турніру іспанська страхова компанія Мутуа Мадріленя (Mutua Madrileña) і він знаний як Мутуа Відкритий чемпіонат Мадриду. У минулому він також був знаний як Мадрид Мастерс (Madrid Masters). Турнір традиційно проводиться на поверхні з червоної глини. У 2012 році він відбувся на синіх кортах, після чого ATP ухвалило рішення проти їх використання[1].

Йон Цір'як, колишній румунський професіонал ATP, а зараз бізнесмен-мільярдер, є власником турніру з 2009 року.[2] За даними румунського видання, яке опитувало Цір'яка у 2019 році, турнір приносить місту Мадрид річну вигоду в розмірі понад 107 мільйонів євро.[3]

У квітні 2019 року Цір'як оголосив, що продовжив свій спонсорський контракт з Мутуа Відкритим чемпіонатом Мадриду на 10 додаткових років, до 2031 року. [4]

Змагання проводилися з 2002 до кінця 2008 в Мадриді, Іспанія, на кортах Madrid Arena. З 2002 по 2008 роки турнір проводився на закритих хардових кортах. У 2009 році, турнір змінив своє місце проведення і переїхав на відкриті корти Park Manzanares в Мадриді, де був побудований новий комплекс зі зсувним дахом, Каха Магіка, а також був розширений шляхом включення змагань серед жінок.

Фінали

[ред. | ред. код]

Чоловіки

[ред. | ред. код]

Одиночний розряд

[ред. | ред. код]
Рік Чемпіон Фіналіст Рахунок
2024   Андрій Рубльов Канада Фелікс Оже-Аліассім 4–6, 7–5, 7–5
2023 Іспанія Карлос Алькарас (2) Німеччина Ян-Леннард Штруфф[en] 6–4, 3–6, 6–3
2022 Іспанія Карлос Алькарас Німеччина Александр Зверєв 6–3, 6–1
2021 Німеччина Александр Зверєв (2) Італія Маттео Берреттіні 6–7(8–10), 6–4, 6–3
2020
Скасовано через пандемію коронавірусу
2019 Сербія Новак Джокович (3) Греція Стефанос Ціціпас 6–3, 6–4
2018 Німеччина Александр Зверєв Австрія Домінік Тім 6–4, 6–4
2017 Іспанія Рафаель Надаль (5) Австрія Домінік Тім 7–6(10–8), 6–4
2016 Сербія Новак Джокович (2) Велика Британія Енді Маррей 6–2, 3–6, 6–3
2015 Велика Британія Енді Маррей (2) Іспанія Рафаель Надаль 6–3, 6–2
2014 Іспанія Рафаель Надаль (4) Японія Кеі Нішікорі 2–6, 6–4, 3–0, Відмова
2013 Іспанія Рафаель Надаль (3) Швейцарія Стен Вавринка 6–2, 6–4
2012 Швейцарія Роджер Федерер (3) Чехія Томаш Бердих 3–6, 7–5, 7–5
2011 Сербія Новак Джокович Іспанія Рафаель Надаль 7–5, 6–4
2010 Іспанія Рафаель Надаль (2) Швейцарія Роджер Федерер 6–4, 7–6(7–5)
2009 Швейцарія Роджер Федерер (2) Іспанія Рафаель Надаль 6–4, 6–4
2008 Велика Британія Енді Маррей Франція Жиль Сімон 6–4, 7–6(8–6)
2007 Аргентина Давід Налбандян Швейцарія Роджер Федерер 1–6, 6–3, 6–3
2006 Швейцарія Роджер Федерер Чилі Фернандо Гонсалес 7–5, 6–1, 6–0
2005 Іспанія Рафаель Надаль Хорватія Іван Любичич 3–6, 2–6, 6–3, 6–4, 7–6(7–3)
2004 Росія Марат Сафін Аргентина Давід Налбандян 6–2, 6–4, 6–3
2003 Іспанія Хуан Карлос Ферреро Чилі Ніколас Массу 6–3, 6–4, 6–3
2002 США Андре Агассі Чехія Їржи Новак Технічна поразка

Парний розряд

[ред. | ред. код]
Рік Чемпіони Фіналісти Рахунок
2024 США Себастьян Корда[en]
Австралія Джордан Томпсон
Уругвай Аріель Беар[en]
Чехія Адам Павласек[en]
6–3, 7–6(9–7)
2023   Карен Хачанов
  Андрій Рубльов
Індія Роган Бопанна
Австралія Меттью Ебден
6–3, 3–6, [10–3]
2022 Нідерланди Веслі Колгоф
Велика Британія Ніл Скупскі
Колумбія Хуан Себастьян Кабаль
Колумбія Роберт Фара
6–7(4–7), 6–4, [10–5]
2021 Іспанія Марсель Гранольєрс
Аргентина Орасіо Себальйос
Хорватія Нікола Мектич
Хорватія Мате Павич
1–6, 6–3, [10–8]
2020
Скасовано через пандемію коронавірусу
2019 Нідерланди Жан-Жульєн Роєр (2)
Румунія
Горія Текеу (2)
Аргентина Дієго Шварцман
Австрія Домінік Тім
6-2, 6-3
2018 Хорватія Нікола Мектич
Австрія Александер Пея
США Боб Браян
США Майк Браян
5–3, Відмова
2017 Польща Лукаш Кубот
Бразилія Марсело Мело
Франція Ніколя Маю
Франція Едуар Роже-Васслен
7–5, 6–3
2016 Нідерланди Жан-Жульєн Роєр
Румунія Горія Текеу
Індія Роган Бопанна
Румунія Флорін Мерджа
6–4, 7–6(7–5)
2015 Індія Роган Бопанна
Румунія Флорін Мерджа
Польща Марцін Матковський
Сербія Ненад Зімоньїч
6–2, 6–7(5–7), [11–9]
2014 Канада Деніел Нестор (5)
Сербія Ненад Зімоньїч (2)
США Боб Браян
США Майк Браян
6–4, 6–2
2013 США Боб Браян (5)
США Майк Браян (5)
Австрія Александер Пея
Бразилія Бруно Соарес
6–2, 6–3
2012 Польща Маріуш Фюрстенберг (2)
Польща Марцін Матковський (2)
Швеція Роберт Ліндстедт
Румунія Горія Текеу
6–3, 6–4
2011 США Боб Браян (4)
США Майк Браян (4)
Франція Мікаель Льодра
Сербія Ненад Зімоньїч
6–3, 6–3
2010 США Боб Браян (3)
США Майк Браян (3)
Канада Деніел Нестор
Сербія Ненад Зімоньїч
6–3, 6–4
2009[Посилання 1] Канада Деніел Нестор (4)
Сербія Ненад Зімоньїч
Швеція Сімон Аспелін
ПАР Веслі Муді
6–4, 6–4
2008 Польща Маріуш Фирстенберг
Польща Марцін Матковський
Індія Магеш Бгупаті
Багамські Острови Марк Ноулз
6–4, 6–2
2007 США Боб Браян (2)
США Майк Браян (2)
Польща Маріуш Фирстенберг
Польща Марцін Матковський
6–3, 7–6(7–4)
2006 США Боб Браян
США Майк Браян
Багамські Острови Марк Ноулз
Канада Деніел Нестор
7–5, 6–4
2005 Багамські Острови Марк Ноулз (3)
Канада Деніел Нестор (3)
Індія Леандер Паес
Сербія та Чорногорія Ненад Зімоньїч
3–6, 6–3, 6–2
2004 Багамські Острови Марк Ноулз (2)
Канада Деніел Нестор (2)
США Боб Браян
США Майк Браян
6–3, 6–4
2003 Індія Магеш Бгупаті
Білорусь Максим Мирний
Зімбабве Вейн Блек
Зімбабве Кевін Улльєтт
6–2, 2–6, 6–3
2002 Багамські Острови Марк Ноулз
Канада Деніел Нестор
Індія Магеш Бгупаті
Білорусь Максим Мирний
6–3, 7–5, 6-0
  1. Як спадкоємець Hamburg Masters з 2009.

Жінки

[ред. | ред. код]

Одиночний розряд

[ред. | ред. код]
Рік Чемпіонка Фіналістка Рахунок
2024 Польща Іга Свьонтек   Аріна Соболенко 7–5, 4–6, 7–6(9–7)
2023   Аріна Соболенко (2) Польща Іга Свьонтек 6–3, 3–6, 6–3
2022 Туніс Унс Джабір США Джессіка Пегула 7–5, 0–6, 6–2
2021 Білорусь Орина Соболенко Австралія Ешлі Барті 6–0, 3–6, 6–4
2020
Скасовано через пандемію коронавірусу
2019 Нідерланди Кікі Бертенс Румунія Сімона Халеп 6–4, 6–4
2018 Чехія Петра Квітова (3) Нідерланди Кікі Бертенс 7–6(8–6), 4–6, 6–3
2017 Румунія Сімона Халеп (2) Франція Крістіна Младенович 7–5, 6–7(5–7), 6–2
2016 Румунія Сімона Халеп Словаччина Домініка Цібулкова 6–2, 6–4
2015 Чехія Петра Квітова (2) Росія Світлана Кузнецова 6–1, 6–2
2014 Росія Марія Шарапова Румунія Сімона Халеп 1–6, 6–2, 6–3
2013 США Серена Вільямс (2) Росія Марія Шарапова 6–1, 6–4
2012 США Серена Вільямс Білорусь Вікторія Азаренко 6–1, 6–3
2011 Чехія Петра Квітова Білорусь Вікторія Азаренко 7–6(7–3), 6–4
2010 Франція Араван Резаї США Вінус Вільямс 6–2, 7–5
2009 Росія Дінара Сафіна Данія Каролін Возняцкі 6–2, 6–4
↑ Прем'єрний турнір WTA, обов'язковий ↑

Парний розряд

[ред. | ред. код]
Рік Чемпіони Фіналісти Рахунок
2024 Іспанія Крістіна Букша
Іспанія Сара Соррібес Тормо
Чехія Барбора Крейчикова
Німеччина Лаура Зігемунд
6–0, 6–2
2023   Вікторія Азаренко (2)
Бразилія Беатріс Аддад Мая
США Корі Гофф
США Джессіка Пегула
6–1, 6–4
2022 Канада Габріела Дабровскі
Мексика Джуліана Ольмос
США Дезіре Кравчик
Нідерланди Демі Схюрс
7–6(7–1), 5–7, [10–7]
2021 Чехія Барбора Крейчикова
Чехія Катержина Сінякова
Канада Габріела Дабровскі
Нідерланди Демі Схюрс
6–4, 6–3
2020
Скасовано через пандемію коронавірусу
2019 Китайський Тайбей Сє Шувей
Чехія Барбора Стрицова
Канада Габріела Дабровскі
КНР Сюй Їфань
6–3, 6–1
2018 Росія Катерина Макарова
Росія Олена Весніна
Угорщина Тімеа Бабош
Франція Крістіна Младенович
2–6, 6–4, [10–8]
2017 Китайський Тайбей Латіша Чжань
Швейцарія Мартіна Хінгіс
Угорщина Тімеа Бабош
Чехія Андреа Сестіні Главачкова
6–4, 6–3
2016 Франція Каролін Гарсія
Франція Крістіна Младенович
Швейцарія Мартіна Хінгіс
Індія Саня Мірза
6–4, 6–4
2015 Австралія Кейсі Деллаква
Казахстан Ярослава Шведова
Іспанія Гарбінє Мугуруса
Іспанія Карла Суарес Наварро
6–3, 6–7(4–7), [10–5]
2014 Італія Сара Еррані (2)
Італія
Роберта Вінчі (2)
Іспанія Гарбінє Мугуруса
Іспанія Карла Суарес Наварро
6–4, 6–3
2013 Росія Анастасія Павлюченкова
Чехія Луціє Шафарова
Зімбабве Кара Блек
Нова Зеландія Марина Еракович
6–2, 6–4
2012 Італія Сара Еррані
Італія
Роберта Вінчі
Росія Катерина Макарова
Росія Олена Весніна
6–1, 3–6, [10–4]
2011 Білорусь Вікторія Азаренко
Росія Марія Кириленко
Чехія Квета Пешке
Словенія Катарина Среботнік
6–4, 6–3
2010 США Серена Вільямс
США Вінус Вільямс
Аргентина Хісела Дулко
Італія Флавія Пеннетта
6–2, 7–5
2009 Зімбабве Кара Блек
США Лізель Губер
Чехія Квета Пешке
США Ліза Реймонд
4–6, 6–3, [10–6]
↑ Прем'єрний турнір WTA, обов'язковий ↑

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. By. Madrid's blue clay given red card by ATP. CNN. Архів оригіналу за 13 вересня 2020. Процитовано 23 серпня 2020.
  2. Media: Romanian billionaire to keep tennis tournament in Madrid until 2031. Romania Insider (англ.). Процитовано 23 серпня 2020.
  3. Ion Țiriac a încheiat o nouă super-afacere. Va semna un contract de peste 30 de milioane de euro. www.digisport.ro (рум.). Архів оригіналу за 13 вересня 2020. Процитовано 23 серпня 2020.
  4. El Ayuntamiento indemnizará al dueño del Mutua Madrid Open con medio millón de euros por la Copa Davis. abc (ісп.). 9 квітня 2019. Архів оригіналу за 30 травня 2019. Процитовано 23 серпня 2020.