Мухарів
| село Мухарів | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Країна |  Україна
| ||||
| Область | Хмельницька область | ||||
| Район | Шепетівський район | ||||
| Тер. громада | Берездівська сільська громада | ||||
| Код КАТОТТГ | UA68060010160043718 | ||||
| Основні дані | |||||
| Населення | 644 | ||||
| Площа | 2,16 км² | ||||
| Густота населення | 298,15 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 30043 | ||||
| Телефонний код | +380 3842 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 50°32′35″ пн. ш. 27°8′50″ сх. д. / 50.54306° пн. ш. 27.14722° сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря |
212 м | ||||
| Водойми | річка Корчик | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 30053, Хмельницька обл., Шепетівський р-н, с. Берездів, вул. Богдана Хмельницького, 50 | ||||
| Карта | |||||
  Мухарів | |||||
 Мухарів | |||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
Му́харів — село в Україні, у Берездівській сільській громаді Шепетівського району Хмельницької області. Населення становить 644 осіб.
Село розташоване на правому березі річки Корчик.
В 1577 році був замковим селом корецького ключа князів Корецьких, від нього перейшов до Любомирських, потім до Нікі Щепановської.
В середині 19 століття в селі було 157 жителів, 1001 десятин селянської та 674 двірської землі. В кінці 19 століття було там 152 будинки і 914 жителів, дерев'яна церква 1763 року, церковно-приходська школа діяла з 1842 року.
За переписом 1911 року до великої земельної власності належало 527 десятин.
У 1906 році село Берездівської волості Новоград-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 40 верст, від волості 10. Дворів 153, мешканців 910[1].
У часи СРСР в селі була центральна садиба колгоспу ім. Ватутіна. Обробляється 1,4 тис. га орної землі. Виробничий напрям колгоспу — рільництво та м'ясо-молочне тваринництво. За високі показники у виробництві м'яса, молока і цукрової сировини нагороджені орденами і медалями ЗО колгоспників, у тому числі орденом Леніна — голова колгоспу Л. А. Олізарко. У 1940 році колгосп був занесений до Книги пошани Всесоюзної сільськогосподарської виставки за врожай цикорію — 153 цнт з кожного гектара.
Станом на 1970 рік в Мухареві працювала восьмирічна школа, клуб, бібліотека. Діяв фельдшерсько-акушерський пункт, була відкрита майстерня ремонту і пошиття взуття та одягу. У селах Мухареві і Улянівці під час війни діяла підпільна група, частина якої приєдналася до місцевих партизанських загонів.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 727-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області», увійшло до складу Берездівської сільської громади.[2]
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Славутського району, село увійшло до складу Шепетівського району.[3]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 737 осіб, з яких 318 чоловіків та 419 жінок[4].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 639 осіб[5].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[6]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,84 % |
| російська | 0,16 % |
Затверджена в жовтні 2015 р. рішенням сесії сільської ради.
Щит перетятий зазублено. У верхньому лазуровому полі летить срібний лелека з червоним дзьобом і лапами та чорним оперенням; нижнє золоте покрите стільниками, на яких червоний кетяг калини з двома зеленими листками. Щит вписаний у декоративний картуш і увінчаний золотою сільською короною. Унизу картуша напис «МУХАРІВ» і дата «1568».
Лелека — символ рідного дому. Золоті стільники — символ працелюбності, а також бджільництва, яки славиться село; окрім того, символ назви села, позаяк «мухи» — місцева назва бджіл. Калина — символ України. Корона означає статус населеного пункту[джерело?].
Квадратне полотнище складається з двох рівновеликих горизонтальних смуг — синьої і жовтої, розділених зазублено. На верхній смузі летить білий лелека з червоним дзьобом і лапами та чорним оперенням; нижня покрита стільниками, на яких червоний кетяг калини з двома зеленими листками[джерело?].
- ↑ Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 9 лютого 2020.
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 15 липня 2022.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Хмельницька область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Історія міст і сіл Української РСР. Хмельницька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1971. — 707 с.
- Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1986. — Т. 2 : Л — Я. — 578 с.
- Погода в селі Мухарів [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
