Мішель Сіммонс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мішель Сіммонс
англ. Michelle Simmons
Народилася14 липня 1967(1967-07-14)[1] (57 років)
Лондон, Велика Британія
Місце проживанняСідней
Країна Австралія
 Велика Британія
Діяльністьінформатик, квантовий фізик
Alma materДаремський університет
Галузьфізика
ЗакладУніверситет Нового Південного Уельсу[2]
Кавендішська лабораторія
Науковий ступіньдоктор філософії
ЧленствоАмериканська академія мистецтв і наук[3]
Лондонське королівське товариство[4]
Нагороди
офіцер Ордену Австралії

Feynman Prize in Nanotechnologyd (2015)

Pawsey Medald (2005)

премія L’Oréal — ЮНЕСКО «Для жінок у науці» (2017)

Australian of the Yeard (2018)

член Лондонського королівського товариства (2018)

Fellow of the Australian Academy of Technology and Engineeringd (2015)

член Австралійської академії наукd (2006)

Fellow of the Royal Society of New South Walesd

Член Американської академії мистецтв і наук[d] (2015)

Distinguished Fellow of the Royal Society of New South Walesd (2017)

Royal Society Bakerian Medald (2022)

медаль Томаса Ранкена Лайлаd (2015)

Prime Minister's Prize for Scienced (16 жовтня 2023)

премія Ерни Гамбургер (2023)

Мішель Сіммонс (англ. Michelle Yvonne Simmons; 14 липня 1967, Лондон) — австралійська вчена-фізик британського походження, квантова вчена-фізик, фахівець з квантових обчислень, піонерка в атомній електроніці. Член АН Австралії (2006) та Лондонського королівського товариства (2018[5])[6], професор Університету Нового Південного Уельсу і директор CQC2T. англ. Australian of the Year (2018).

Біографія

[ред. | ред. код]

У 11-річному віці стала чемпіонкою Лондона з шахів серед дівчаток[7]. Закінчила Даремський університет з подвійним ступенем — з фізики і хімії, а в 1992 році там же отримала ступінь доктора філософії з фізики. В якості дослідницького фелло була постдоком в Кавендишській лабораторії кембриджського університету, де досягнуті нею наукові результати принесли їй міжнародне визнання; вона працювала там із професором Michael Pepper. У 1999 році, отримавши стипендію королеви Єлизавети II, переїхала в Австралію. З того ж року в Університеті Нового Південного Уельсу. З 2007 року громадянка Австралії. Нині вона очолює команду з більш ніж 200 дослідників у восьми австралійських університетах. Вони створили перший одноатомний транзистор і визнаються лідирами в гонці розробки квантового комп'ютера на основі кремнію. Засновниця в 2017 році першої в Австралії компанії, що спеціалізується на квантових обчисленнях, Silicon Quantum Computing Pty Ltd[7].

Фелло Американської академії мистецтв і наук (2014) і Американської асоціації сприяння розвитку науки (2015).

З 2015 року — шефкиня-редакторка-засновниця npj Quantum Information[en] (першого австралійського журналу Nature[8]).

Авторка більше 360 робіт в рецензованих журналах з індексом Хірша = 40. 27 її робіт вийшло в Physical Review Letters, вона також публікувалася в Nature, Science, Nature Materials, Nature Physics, Nature Nanotechnology.

Нагороди та відзнаки

[ред. | ред. код]
  • Pawsey Medal[en] АН Австралії (2005)
  • NSW Scientist of the Year (2012)
  • Thomas Ranken Lyle Medal[en] АН Австралії (2015)
  • Eureka Prize for Leadership in Science[en], CSIRO (2015)
  • Feynman Prize in Nanotechnology[en] (2015)
  • L'oréal-UNESCO For Women in Science Award (2017)[8]
  • American Computer Museum названа піонером квантових обчислень (2017, спільно з Марком Ріттером з IBM)[7]
  • Australian of the Year[en] (2018)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. http://www.eoas.info/biogs/P006232b.htm
  2. https://research.unsw.edu.au/people/scientia-professor-michelle-yvonne-simmons
  3. https://www.amacad.org/person/michelle-yvonne-simmons
  4. https://royalsociety.org/people/michelle-simmons-13843/
  5. Архівована копія. Архів оригіналу за 30 червня 2019. Процитовано 30 червня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  6. Архівована копія. Архів оригіналу за 26 квітня 2019. Процитовано 30 червня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  7. а б в Архівована копія. Архів оригіналу за 30 червня 2019. Процитовано 30 червня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  8. а б Архівована копія. Архів оригіналу за 30 червня 2019. Процитовано 30 червня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Посилання

[ред. | ред. код]