Нязепетровський район
| Нязепетровський район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
|
рос. Нязепетровский район | |||||
| |||||
| |||||
| Муніципальне утворення: муніципальний район | |||||
| місто | Нязепетровськ | ||||
| Країна |  Росія
| ||||
| Область | Челябінська область | ||||
| Номерний знак | 74, 174 | ||||
| Офіційна мова | російська | ||||
| Населення | |||||
| - повне | 17 262 (2015) | ||||
| - густота | 4,99 | ||||
| Площа | |||||
| - повна | 3 459 км² | ||||
| Часовий пояс | MSK+2 (UTC+5) | ||||
| Дата заснування | 1923 | ||||
| Голова районної адміністрації |
Селіванов Валерій Георгійович | ||||
| Вебсайт | nzpr.ru | ||||
| |||||
| |||||
| |||||
.png)
Нязепетровський район - муніципальне утворення на північному заході Челябінської області Російської Федерації.
Адміністративний центр - місто Нязепетровськ.
Район розташований на Середньому Уралі і охоплює частини Бардимського і Уфалейського хребта. На території району знаходиться найвища точка (563 м над рівнем моря) Бардимського хребта - гора Зюрян (біля селища Арасланова).
Межує:
- З півночі з Нижнесергинським районом і Полевським міським округом Свердловської області;
- Зі сходу з Верхньоуфалейським міським округом Челябінської області;
- З півдня з Кусинським районом Челябінської області;
- Із заходу з Артинським міським округом Свердловської області і Білокатайським районом Республіки Башкортостан.
Лісом зайнято близько 70% території району
Протягом декількох століть (до середини XVIII ст.) територію району населяли, в основному, башкири[1]. На башкирських землях Катайсьої волості П. І. Осокіним був заснований чавуноливарний і залізоробний завод на місці нинішнього Нязепетровська[1]. На початку XIX ст. Пермська Громадянська палата запропонувала башкирам-вотченникам д. Шокурова «пропустити» російських переселенців на лівобережжі річки Уфи; таким чином утворилися селища Голдиревка, Ключі, Межова, Ташкінова[1].
З 1781 року до 1796 року у складі Красноуфимського повіту Пермської області Пермського намісництва. З 1796 року до 1923 року, як Нязе-Петровська волость c центром в селі «Нязе-Петровський завод», входила до складу Красноуфимського повіту Пермської губернії (в 1919-1923 роках - Єкатеринбурзької губернії).
Нязепетровськ (спочатку - Нязе-Петровський) район утворений 4 листопада 1923 у складі Єкатеринбурзького округу (з 1924 року - Свердловський округ) Уральської області[2]. З моменту утворення в 1934 році Челябінської області входить до її складу. При цьому змінювався склад населених пунктів, що входили в район. Так, в Нязепетровський район були включені населені пункти, які відносяться до Михайлівського району Уральської області - с. Шемаха, с. Арасланова, д. Ташкінова та ін (в 1932 році при укрупненні районів Уральської області).
Провідне промислове підприємство - Нязепетровський кранобудівний завод, випускаючий баштові крани. Також працюють підприємства лісової і деревообробної галузей, філія Челябінського дослідного заводу колійних машин, підприємства залізничного та автомобільного транспорту, комунального господарства, торгівлі та громадського харчування.
З корисних копалин на території району зустрічається мідна руда, є графіт, гіпс, вапняк і, доломіти, глина. У районі річки Суроям - велике родовище титаномагнетитових і апатиттитаномагнетітових руд[3] - Суроямское залізорудну родовище[4].
Нязепетровський район Челябінської області є ресурсозабезпечуючих для Свердловської області - подаються додаткові обсяги води в Свердловську область з річки Уфа. Для чого і було побудовано Нязепетровск водосховище і планувалося побудувати Верхньо-Араслановське водосховище.
- ↑ а б в Історія району. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 10 листопада 2015.
- ↑ Історія району [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.], Офіційний сайт Нязепетровск району.
- ↑ г. Нязепетровск. Архів оригіналу за 21 березня 2012. Процитовано 8 лютого 2009.
- ↑ [http: //kommersant.ru/doc/2763397 Проект з будівництва ГЗК на Суроямском родовищі припинений], Марія Полоус. Газета «Коммерсант» (Єкатеринбург), №119 від 08.07.2015
| Райони | Агаповський • Аргаяшський • Ашинський • Брединський • Варненський • Верхньоуральський • Єманжелинський • Єткульський • Карталинський • Каслинський • Катав-Івановський • Кизильський • Коркінський • Красноармійський • Кунашацький • Кусинський • Нагайбацький • Нязепетровський • Октябрський • Пластовський • Саткинський • Сосновський • Троїцький • Увельський • Уйський • Чебаркульський • Чесменський |  |
|---|---|---|
| Міста | Аша • Бакал • Верхньоуральськ • Верхній Уфалей • Єманжелінськ • Златоуст • Карабаш • Картали • Каслі • Катав-Івановськ • Копейськ • Коркіно • Куса • Киштим • Магнітогорськ • Міас • Міньяр • Нязепетровськ • Озерськ • Пласт • Сатка • Сім • Снєжинськ • Трьохгорний • Троїцьк • Усть-Катав • Чебаркуль • Челябінськ • Южноуральськ • Юрюзань | |