Коцарев Олег Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Олег Коцарев)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Коцарев Олег Олександрович
Народився22 серпня 1981(1981-08-22) (43 роки)
Харків, Українська РСР, СРСР
Країна Україна
Діяльністьпоет, прозаїк, перекладач, журналіст
Alma materХНУ ім. В. Н. Каразіна
ЗакладХНУ ім. В. Н. Каразіна
БатькоКоцарев Олександр Вікторович

Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Коцарев Олег Олександрович (22 серпня 1981(19810822), Харків) — український поет, прозаїк, перекладач та журналіст. Син художника Олександра Вікторовича Коцарева.

Життєпис

[ред. | ред. код]
Олег Коцарев у Вінниці, жовтень 2012
Олена Рибка, Олег Коцарев та Анета Камінська під час зустрічі, присвяченої поетичному циклу «Перед обличчям війни» в Українському домі у Варшаві.

Народився 1981 року, харківець. Закінчив відділення журналістики Харківського національного університету ім. В. Каразіна.

Автор роману «Люди в гніздах» (2017), книжок поезії «Коротке і довге» (Київ, 2003), «ЦІЛОДОБОВО!» (спільно з Горобчуком і Коробчуком) (2007), «Мій перший ніж» (2009), «Збіг обставин під Яготином» (2009, з перекладами на російську мову Дмитра Кузьміна та Анастасії Афанасьєвої), «Котра година» (2013), «Цирк» (2015), «Чорний хліб, білий кит» (2015, переклади чеською мовою), «Плавні річки» (2015, спільно з Тарасом Прохаськом), «Площа Чарлі Чапліна» (2018, з перекладами чеською мовою) і збірки оповідань «Неймовірна Історія Правління Хлорофітума Першого».

У 2000-х роках був учасником літературного конгломерату «Весло слова». Лавреат видавництва «Смолоскип» 2002 р. другої премії за збірку поезій «Коротке і довге». Лавреат конкурсу імені Валер'яна Підмогильного, часопису «Кур'єр Кривбасу», фестивалів «Київські лаври» та «Молоде вино». Лавреат премії «Глиняний кіт» за роман «Люди в гніздах». Стипендіат літературних програм «Homines Urbani» (2007 рік, Краків, Польща), «Ventspils House» (2015 рік, Вентспілс, Латвія) та «Praha město literatury» (2017 рік, Прага, Чехія).

Співупорядник антології Українська авангардна поезія (1910–1930-ті роки).

Поезія та проза друкувались у «Кур'єрі Кривбасу», «Березолі», «Черновику», «ШО», «Футурум Арт», «Дети Ра», «Альманаху 1-го міжнародного літературного фестивалю», «Весло слова», «Весло ХР», «Харків forever», «10 європейців», на сайтах www.samvydav.net, www.litclub.lviv.ua, www.poetry.uazone.net, www.tochka.org.ua, www.artvertep.dp.ua, litcentr.in.ua тощо. Критика та есеїстика публікувались у виданнях: «День», «Критика», «ЛітАкцент», УНІАН, «Березіль», «Український Тиждень», «ZaUA», «Тексти», «Історична правда» та ін.

Учасник літературних акцій: «Magnus Ducatus» (Мінськ), «Жак Дерріда. Кінцевої не буде» (Варшава), «NON/fiction» (Москва), «Трактор. Фестиваль оптимізму» (Київ), «Київські лаври» (Київ), «Вітер зі Сходу» (Івано-Франківськ), «Азіятський ренесанс» (Донецьк), «Літературний ґерць» (Дніпропетровськ), «П'ята весна» (Запоріжжя), «ZEX» (Харків), «1-ий міжнародний літературний фестиваль» (Львів), «ГоКо-КоЛа. Міцна чоловіча поезія» (Київ), Стокгольмського поетичного фестивалю та багатьох інших.

Поезія перекладалася англійською, бенгальською, білоруською, івритом, італійською, литовською, німецькою, польською, португальською, російською, сербською, словацькою, французькою та чеською мовами.

Член Українського ПЕН.

Бібліографія

[ред. | ред. код]

Поезія

[ред. | ред. код]

Проза

[ред. | ред. код]
  • Неймовірна історія правління Хлорофітума Першого : пригодницькі повідомлення / О. Коцарев. — Київ : Смолоскип, 2009. — 264 с. — (Сер. «Вони повертаються»).
  • Люди в гніздах. — Київ : Комора, 2017.

Антології

[ред. | ред. код]

Переклади

[ред. | ред. код]
  • Верніш І. Прогулянка довкола пивоварні / Іван Верніш ; пер. з чеської Ірини Забіяки та Олега Коцарева. — Київ : Люта справа, 2016.

Дискографія

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]