Омега-3 ненасичені жирні кислоти
Типи жирів у їжі |
---|
Дивіться також |
Омега-3 поліненасичені жирні кислоти належать до родини ненасичених жирних кислот, що мають подвійний вуглець-вуглецевий зв'язок в омега-3 позиції, тобто у третього атома вуглецю від метилового кінця жирної кислоти.
До складу
Довголанцюгові
У харчових продуктах, які піддаються впливу повітря, ненасичені жирні кислоти вразливі до окиснення та прогірклості.[3]
Увага до поліненасичених жирних кислот у світі зросла вибухоподібно після повідомлень про низьку поширеність серцево-судинних захворювань серед Гренландських ескімосів (інуїтів). Зацікавлені данські вчені Bang і Dyerberg спорядили шість експедицій, починаючи з кінця 1960-х років, і підтвердили дуже низьку захворюваність на інфаркт міокарда у вказаній популяції[4]. Автори припустили, як можливе пояснення, вживання інуїтами
Важливим є підтримання здорового співвідношення між
Перетворення
Жирні кислоти у складі фосфоліпідів є структурними складниками всіх клітинних мембран. При надходженні з їжею достатньої кількості
Протягом 2000—2010 років описано 25 розлогих досліджень з 280 тисячами учасників, які свідчать про обернену залежність між вживанням морської риби і смертністю від ішемічної хвороби серця (ІХС).[11][12]. Проте перші епідеміологічні дослідження ескімосів Гренландії були виконані ще у далеких 80-х роках. Вживаючи в середньому 15 г на день
Рекомендована денна доза вживання ейкозапентаєнової (ЕПК) і докозагексаєнової кислот задля профілактики серцево-судинних захворювань (ССЗ) становить приблизно 300 мг (190—330 мг), що дорівнює двом рибним стравам на тиждень, однієї — з жирної риби. Ці цифри стосуються здорових дорослих людей. Що ж до осіб з ССЗ в анамнезі, для вторинної профілактики Американська Асоціація Серця (American Heart Association[en]) вважає доцільним отримувати 1 г/день ЕПК і ДГК у вигляді риби чи риб'ячого жиру[17]. Зважаючи на зростання серед населення планети вегетаріанців, ВООЗ з метою первинної профілактики ССЗ обґрунтовує отримання ними відповідної кількості
Омега-3 ПНЖК приводять до зниження гіперглікемії при цукровому діабеті[19], що пояснюють підвищенням чутливості клітин до дії інсуліну[20].
Відомо, що зсув метаболізму ПНЖК у бік утворення афізіологічних ейкозаноїдів викликає зміни активності запальної відповіді, функціональної активності білків клітинних мембран і з часом призводить до формування діабету другого типу. Позитивний вплив ПНЖК засвідчений при гіпертригліцеридемії і метаболічному синдромі[21], вплив на регуляцію факторів транскрипції, модуляцію експресії генів, які контролюють гомеостаз ліпідів[22], фактори ризику цукрового діабету. Показано ефективність
В роботі S. Ovide-Bordeaux et al.[24] показано зміну жирнокислотного складу клітинних мембран кардіоміоцитів і мітохондрій мембран серця під дією стрептозотоцину. Недостатність інсуліну при цьому викликає підвищення вмісту
Після модифікації жирнокислотного складу клітинних мембран на фоні цукрового діабету в тканині серця відзначено нормалізацію розподілу та відновлення взаєморозташування субклітинних структур, інтенсивності забарвлення й експресії білка міжклітинних контактів коннексину 43 майже до контрольного рівня, в тому числі в мітохондріях[27]. Дослідники сходяться на думці, що
Отримання діабетичними тваринами
Омега-3 ПНЖК відновлюють показники роботи серця у тварин з цукровим діабетом[35][36]
У рослинних оліях з рижію та льону вміст Омеги-3 перевищує вміст у риб'ячому жирі та морепродуктах.[37] Основні харчові джерела омега-3-ненасичених жирних кислот:
- Льон звичайний і лляна олія — 50-60 %
- Рижієва олія — 50-55 %
- Риб'ячий жир — 20-30 %
- Насіння чіа
- Жирна морська риба і морепродукти (особливо дрібна риба, що знаходиться в самому низу харчового ланцюжка: скумбрія, анчоуси, сардини і оселедець, а також тунець, пікша і форель)
- М'ясо диких тварин
- Гірчична олія
- Насіння технічної коноплі і її олія — 15-20 %
- Листя портулака
- Шпинат городній
- Морські водорості
- ↑ Office of Dietary Supplements - Omega-3 Fatty Acids. ods.od.nih.gov (англ.). Процитовано 23 червня 2022.
- ↑ Freemantle, Erika; Vandal, Milène; Tremblay-Mercier, Jennifer; Tremblay, Sébastien; Blachère, Jean-Christophe; Bégin, Michel E.; Thomas Brenna, J.; Windust, Anthony; Cunnane, Stephen C. (2006-09). Omega-3 fatty acids, energy substrates, and brain function during aging. Prostaglandins, Leukotrienes and Essential Fatty Acids. Т. 75, № 3. с. 213—220. doi:10.1016/j.plefa.2006.05.011. ISSN 0952-3278. Процитовано 23 червня 2022.
- ↑ Chaiyasit, Wilailuk; Elias, Ryan J.; McClements, D. Julian; Decker, Eric A. (29 березня 2007). Role of Physical Structures in Bulk Oils on Lipid Oxidation. Critical Reviews in Food Science and Nutrition. Т. 47, № 3. с. 299—317. doi:10.1080/10408390600754248. ISSN 1040-8398. Процитовано 23 червня 2022.
- ↑ H. O. Bang, J. Dyerberg & A. B. Nielsen (June 1971). Plasma lipid and lipoprotein pattern in Greenlandic West-coast Eskimos (PDF). Lancet. 1 (7710): 1143—1145. PMID 4102857. Архів оригіналу (PDF) за 2 квітня 2015. Процитовано 27 березня 2015.
- ↑ N. Kromann & A. Green (1980). Epidemiological studies in the Upernavik district, Greenland. Incidence of some chronic diseases 1950-1974. Acta medica Scandinavica. 208 (5): 401—406. PMID 7457208.
- ↑ Heinz Rupp, Daniela Wagner, Thomas Rupp, Lisa-Maria Schulte & Bernhard Maisch (November 2004). Risk stratification by the "EPA+DHA level" and the "EPA/AA ratio" focus on anti-inflammatory and antiarrhythmogenic effects of long-chain omega-3 fatty acids. Herz. 29 (7): 673—685. doi:10.1007/s00059-004-2602-4. PMID 15580322.
- ↑ Raffaele De Caterina (June 2011). n-3 fatty acids in cardiovascular disease. The New England journal of medicine. 364 (25): 2439—2450. doi:10.1056/NEJMra1008153. PMID 21696310.
- ↑ Співробітники відділу загальної і молекулярної патофізіології Інституту фізіології імені О. О. Богомольця НАН України. Архів оригіналу за 20 грудня 2013. Процитовано 10 квітня 2013.
- ↑ J. P. Sergiel, L. Martine, D. Raederstorff, A. Grynberg & L. Demaison (July-August 1998). Individual effects of dietary EPA and DHA on the functioning of the isolated working rat heart. Canadian journal of physiology and pharmacology. 76 (7-8): 728—736. PMID 10030453.
- ↑ Lefkothea Stella Kremmyda, Eva Tvrzicka, Barbora Stankova & Ales Zak (September 2011). Fatty acids as biocompounds: their role in human metabolism, health and disease: a review. part 2: fatty acid physiological roles and applications in human health and disease. Biomedical papers of the Medical Faculty of the University Palacky, Olomouc, Czechoslovakia. 155 (3): 195—218. PMID 22286806.
- ↑ n-3 Fatty acids and cardiovascular disease: evidence explained and mechanisms explored. Clinical science (London, England:1979) (англійською) . Т. 107(1). Липень 2004. с. 1—11. doi:10.1042/CS20040119. PMID 15132735. Архів оригіналу за 24 липня 2018.
- ↑ M. Kris-Etherton, Penny; Harris WS; Appel LJ; American Heart Association; Nutrition Committee (2002 Листопад 19). Fish consumption, fish oil, omega-3 fatty acids, and cardiovascular disease. Circulation (англійською) . Т. 106(21):2747-57. с. 512. PMID 12438303. Архів оригіналу за 10 травня 2013.
{{cite news}}
: Перевірте значення|автор-посилання=
(довідка) - ↑ Bang HO; Dyerberg J; Hjøorne N (1976). The composition of food consumed by Greenland Eskimos. Acta Medica Scandinavica (англійською) . Т. 200(1-2). с. 69—73. Архів оригіналу за 24 липня 2018.
- ↑ Dyerberg J; Bang HO; Stoffersen E; Moncada S; Vane JR (15 Липня 1978). Eicosapentaenoic acid and prevention of thrombosis and atherosclerosis?. Lancet (англійською) . Т. 2(8081). с. 117—9. PMID 78322.
- ↑ Kromann N; Green A (1980). Epidemiological studies in the Upernavik district, Greenland. Incidence of some chronic diseases 1950-1974. Acta Medica Scandinavica (англійською) . Т. 208(5). с. 401—6. PMID 7457208. Архів оригіналу за 17 лютого 2018.
- ↑ Yano K; MacLean CJ; Reed DM; Shimizu Y; Sasaki H; Kodama K; Kato H; Kagan A (Березень 1988). A comparison of the 12-year mortality and predictive factors of coronary heart disease among Japanese men in Japan and Hawaii. American Journal of Epidemiology. Т. 127(3). с. 476—87. Архів оригіналу за 24 липня 2018.
- ↑ 14
- ↑ 15
- ↑ а б в 22 [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- ↑ 29
- ↑ 16
- ↑ 17
- ↑ 18
- ↑ 19
- ↑ 20
- ↑ 21
- ↑ 23 [Архівовано 7 березня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ 24
- ↑ 25
- ↑ 26
- ↑ 16
- ↑ 17
- ↑ 27
- ↑ 28
- ↑ 30
- ↑ 31
- ↑ Архівована копія. agro-business.com.ua. Архів оригіналу за 15 лютого 2020. Процитовано 15 лютого 2020.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
1. Шеманська Є. І. Склад і біологічна цінність олій холодного пресування / Вісник Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського Науковий журнал [Архівовано 14 листопада 2010 у Wayback Machine.]