Орден Партизанської зірки (Югославія)
Орден Партизанської зірки сербохорв. Орден Партизанске Звезде / Orden Partizanske Zvijezde мак. Орден на Партизанската Звезда словен. Red Partizanske Zvezde | ||||
I ступінь | ||||
II ступінь | ||||
III ступінь | ||||
Країна | Югославія | |||
---|---|---|---|---|
Тип | орден і військова нагорода | |||
Вручається: | учасникам Народно-визвольної війни Югославії (військовим та цивільним) | |||
Статус | не вручається | |||
Нагородження | ||||
Засновано: | 15 серпня 1943 | |||
Перше: | 7 вересня 1944 | |||
Останнє: | 1980 | |||
Нагороджено: | 12542 | |||
Нагороджені: | ||||
Категорія:Кавалери ордена Партизанської зірки (Югославія) (19) | ||||
Черговість | ||||
Старша нагорода | Орден Югославського прапора | |||
Молодша нагорода | Орден Республіки |
Орден Партизанської зірки (сербохорв. Орден Партизанске звезде / Orden Partizanske zvijezde, мак. Орден на Партизанската звезда, словен. Red Partizanske zvezde) — військова нагорода Соціалістичної Федеративної Республіки Югославії, одна з перших військових нагород. Вручалася учасникам Народно-визвольної війни Югославії за виявлені в боях хоробрість та вміле командування військами.
Орден був заснований наказом Йосипа Броза Тіто, верховного головнокомандувача Народно-визвольної армії та Партизанських загонів Югославії від 15 серпня 1943 року. Залежно від типу проявлених особистісних якостей кавалер нагороджувався різними орденами: так, орден І ступеня присуджувався спочатку за вміле командування і видатні заслуги в боротьбі, орден ІІ ступеня — за хоробрість і подвиг воїна, а орден ІІІ ступеня — за хоробрість і самопожертву. Авторами зовнішнього вигляду ордену були художник Джордже Андреєвич-Кун і скульптор Антун Августинчич. Перші екземпляри були виготовлені на Московському монетному дворі. Після війни їх почали виготовляти у Загребі.
Указом 1 березня 1961 року ступеня ордена Партизанської зірки отримали нові найменування: І ступінь — із золотим вінком, ІІ ступінь — із срібним вінком, ІІІ ступінь — із рушницями. Нагородження проводилося з 7 вересня 1944 року; у 1980 році було зроблено останнє нагородження орденом із золотим вінком (разом 627 громадян Югославії), у 1972 році — орденом із срібним вінком (1531 людина), у 1973 році — орденом із рушницями (всього 10 384 кавалерів).
- Војна енциклопедија. — Београд, 1975.
- Опћа енциклопедија. — Загреб: Југословенски лексикографски завод, 1980.
- Борис Пристер. Одликовања збирке др. Вељка Малинара. — Загреб, 2000.