Очікує на перевірку

Прибалтійська операція (1944)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Прибалтійська операція (1944)
Німецько-радянська війна
Радянські танки на вулиці балтійського міста. 1944
Радянські танки на вулиці балтійського міста. 1944
Радянські танки на вулиці балтійського міста. 1944
Дата: 14 вересня — 24 листопада 1944
Місце: Країни Балтії, Східна Пруссія, Польща
Результат: Перемога Червоної Армії
Сторони
Третій Рейх Третій Рейх СРСР СРСР
Командувачі
Третій Рейх Фердинанд Шернер
Третій Рейх Ергард Раус
Третій Рейх Георг-Ганс Райнхардт
СРСР Леонід Говоров
СРСР Іван Баграмян
СРСР Олександр Василевський
СРСР Володимир Трибуц
СРСР Андрій Єрьоменко
Військові сили
700,000 чоловік,
1,200 танків і САУ,
7,000 гармат і мінометів,
менше 400 літаків
1,546,000 чоловік,
3,000 танків і САУ,
17,500 гармат і мінометів,
2,600 літаків
Втрати
26 дивізій розгромлено
3 дивізії повністю знищено
400,000 солдатів опинилося в котлі
понад 60,000 загиблих
218,000 поранених
Всього: 280,000

Прибалтійська операція (14 вересня — 24 листопада 1944) — стратегічна наступальна операція радянських військ з метою захопити територію Естонії, Латвії та Литви.

Включала в себе чотири фронтові операції: Ризьку, Талліннську, Моонзундську і Мемельську.

Результатом операції став розгром 26-ти та повне знищення 3-х дивізій німецької групи армій «Північ». Залишки німецьких військ в Балтійському регіоні було заблоковано в Курляндському котлі.

Сили сторін

[ред. | ред. код]

Радянські війська

[ред. | ред. код]

Всього: 1,546,000 чоловік.

Німецькі війська

[ред. | ред. код]

Німецькі війська (головнокомандуючий Фердинанд Шернер):

  • оперативна група «Нарва», 16-а і 18-а армії, 3-а танкова армія — понад 700 тисяч чоловік.

Плани сторін

[ред. | ред. код]

Німецька група армій «Північ» завчасно створила глибоко ешелоновану оборону, використовуючи на свою користь особливості географії даної місцевості — це велика кількість озер, річок і боліт, досить рідкісна дорожня мережа, що сприяло утруднення наступальних операцій. Особливе значення надавалося обороні Ризького напрямку. У районі Риги перебувало найсильніше угруповання противника, що включала 5 танкових дивізій.

Згідно з планом радянського Генштабу, війська трьох Прибалтійських фронтів повинні атакувати угрупування, що складається з 16-ї і 18-ї армій на ризькому напрямку (планувалося розчленувати німецькі війська і поодинці розгромити їх); а за участі Балтійського флоту Ленінградський фронт повинен був почати атаку на естонському напрямку (оперативна група «Нарва»).

У Червоної армії була подвійна перевага над вермахтом в людях і військовій техніці. До участі в операції залучалися національні війська, укомплектовані з уродженців балтійських республік. Дії радянських фронтів у Балтії координував і здійснював загальне керівництво операцією Маршал Радянського Союзу О. М. Василевський.

Хід операції

[ред. | ред. код]

Результати

[ред. | ред. код]

Операція тривала 71 день, ширина фронту досягала 1000 км, а глибина — 400 км. В результаті Прибалтійської операції нацистських окупантів вигнано з Литовської РСР, Латвійської РСР та Естонської РСР. Були розгромлені 26 дивізій групи армій «Північ» і 3 дивізії повністю знищені. Більш того, 400-тисячне німецько-латиське угруповання військ опинилася в Курляндському котлі.

112 солдатів Червоної Армії в ході операції були удостоєні звання Героя Радянського Союзу, з них троє — двічі, понад 332 тис. чоловік були нагороджені медалями та орденами. 481 частина отримала урядові нагороди. 131 частина отримала почесне найменування міст Таллінн, Рига, Валга та ін.

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]