Пригоди Вінні Пуха

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пригоди Вінні Пуха
англ. The Many Adventures of Winnie the Pooh
Жанрмузичний фільм[1][2], екранізація літературного твору[d], фентезійний фільм, сімейний фільм і кінокомедія
РежисерJohn Lounsberyd[1][3][…] і Wolfgang Reithermand[1][4][…]
ПродюсерWolfgang Reithermand[5][6][7]
СценаристKen Andersond[5][7], Larry Clemmonsd[7], Ralph Wrightd[7], Vance Gerryd[7], Xavier Atenciod[7], Julius Svendsend[7], Ted Bermand[7], Eric Cleworthd[7] і Winston Hiblerd[7]
На основіВінні-Пух[7]
ОповідачSebastian Cabotd
КомпозиторRichard M. Shermand[7], Robert B. Shermand[7] і Buddy Bakerd[7]
КінокомпаніяWalt Disney Animation Studios
Дистриб'юторWalt Disney Studios Motion Pictures[7] і Disney+
Тривалість74 хв.[6]
Моваанглійська
Країна США
Рік1977
IMDbID 0076363
НаступнийВінні Пух
movies.disney.com/the-many-adventures-of-winnie-the-pooh
CMNS: Пригоди Вінні Пуха у Вікісховищі

«Пригоди Вінні Пуха» — американський анімаційний музичний антологічний фільм 1977 року, випущений Walt Disney Animation Studios та розповсюджений Buena Vista Distribution. Це 22-й анімаційний фільм студії, який вперше з'явився на екранах 11 березня 1977 року.

Герої цього мультфільму використовувалися у подальших проектах та телевізійних програмах. Їх зображували на одязі, писали про них книги, створювали іграшки. На честь героїв із «Вінні-Пуха» було названо декілька атракціонів парку розваг «Діснейленд».

Сюжет

[ред. | ред. код]

Сюжет мультфільму походить від трьох раніше випущених анімаційних художніх фільмів Діснея, створених за мотивами книг про пригоди Вінні-Пуха А. А. Мілна: «Вінні-Пух і медове дерево» (1966), «Вінні-Пух і день турбот» (1968) та «Пригоди Вінні-Пуха і Тигрика» (1974). Додатковий матеріал було використано для зв’язку трьох сюжетів, щоб історії могли зливатися одна в одну.

Четверту, найкоротшу частину було створено для завершення фільму. Послідовність подій використали з останнього розділу книги «Будинок у куточку Пуха», де Крістофер Робін має залишити Чарівний Ліс, тому що починає ходити до школи. У цій частині Крістофер Робін і Пух обговорюють те, що їм подобалося робити разом. Хлопець прохає ведмедика, щоб той пам’ятав його та зберіг спогади про час, який вони проводили разом. Пух погоджується, і фільм закінчується словами оповідача: «Куди б не пішов Крістофер Робін, Пух завжди буде чекати на його повернення».

Шість років по тому, після виходу «Пригод Вінні-Пуха», Дісней замовив четвертий художній фільм за мотивами історій. Показ «Вінні Пух і День народження віслюка Іа» відбувся в кінотеатрах 11 березня 1983 року, але згодом виявилося, що мультфільм не мав логічної зв’язки з попередніми частинами. Відтоді цей фільм займає окреме місце серед домашніх відеотек.

Озвучення

[ред. | ред. код]
  • Вінні-Пух — Стерлінг Холлоуей
  • Крістофер Робін — Брюс Рейтерман, Джон Уолмслі, Тимоті Тернер
  • Поросятко — Джон Фідлер
  • Іа — Ральф Райт
  • Ру — Клінт Говард, Дорі Вітакер
  • Кенга — Барбара Лудді
  • Тигр — Пол Вінчелл
  • Кролик — Джуніус Метьюз
  • Сова — Хел Сміт
  • Ховрах — Говард Морріс
  • Оповідач — Себастьян Кабот

Створення

[ред. | ред. код]

«Пригоди Вінні-Пуха» — це останній фільм за особистою участю Уолта Діснея з часів створення «Вінні-Пух та медове деревце» і «Вінні-Пух та день турбот». Уолт Дісней завжди хотів створити художній фільм, але замість цього він вирішив зняти короткометражні фільми та ознайомити американську аудиторію зі своїми героями. В усіх частинах «Вінні-Пуху» використано пісні братів Шерманів, що виконали треки «Вінні-Пух» та «Чудові тигри».

Персонаж Гофер, який не фігурує в оповіданнях Мілна, з’явився тому, що Дісней хотів показати загальноамериканського персонажа, який міг би сподобатися дітям. До того ж Уолт Дісней мав наміри додати певні комічні елементи до свого фільму.

Щоб показати Поросятко більш реалістично, аніматори використовували різні рухи, що мали переконати глядачів у виразності героїв, оскільки Порося та Вінні-Пух виглядали як ляльки. Епізод, де Кролик має справу з опудалом Пуха, що є частиною "декору його дому", не було в оригіналі книги, але режисеру спала на думку ця ідея , коли він вперше прочитав книгу.

Відгуки

[ред. | ред. код]

Фільм «Пригоди Вінні-Пуха» схвалений критиками вебсайту Rotten Tomatoes на основі 13 відгуків. Він має рейтинг 8,4/10. Критики відгукуються про фільм такими словами: «Мабуть, найвдаліша з літературних адаптацій Діснея — ці неймовірні, чарівні епізоди. Від перегляду цих класичних історій про Вінні-Пуха захоплює дух». Кінокритик Леонард Малтін також відзначив даний художній фільм.

Однак були й негативні відгуки. У 1960-х роках в одній зі своїх робіт Рут Хілл Вігерс згадав Діснейського Вінні-Пуха разом з кількома іншими адаптаціями «руйнуванням цілісності оригінальних книг».

Фільм визнаний Американським інститутом кіно.

Примітки

[ред. | ред. код]