Селіхов Георгій Валентинович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Селіхов.
Георгій Валентинович Селіхов
Народився1 травня 1946(1946-05-01)
Харків, Українська РСР, СРСР
Помер28 листопада 2007(2007-11-28) (61 рік)
Харків, Україна
ПохованняМіське кладовище № 9 (Харків)d
Країна СРСР
 Україна
Національністьукраїнець
Діяльністьмитець
Alma materХарківський державний інститут мистецтв ім. І. П. Котляревського
ЗакладХарківське музичне училище імені Бориса Лятошинського, Харківський державний інститут мистецтв ім. І. П. Котляревського і ХАТОБ
Нагороди
заслужений діяч мистецтв України почесний громадянин Харкова

Селіхов Георгій Валентинович, (1 травня 1946, м. Харків — 28 листопада 2007, Харків) — директор і художній керівник Харківського державного академічного театру опери та балету імені М. В. Лисенка (1995—2007). Заслужений діяч мистецтв України (2000), Почесний громадянин Харкова.

Могила на Дев'ятому міському кладовищі Харкова

Біографія

[ред. | ред. код]

Георгій Селіхов народився 1 травня 1946 року в Харкові. У 1953—1964 роках навчався у Харківській середній спеціалізованій музичній школі-інтернаті, вищу освіту здобував у Харківському інституті мистецтв ім. І. Котляревського, який закінчив у 1969 році[1].

У 1969—1973 роки працював викладачем диригування у Харківському музичному училищі ім. Б. М. Лятошинського.

Обіймав посади, пов'язані з творчою інтелігенцією у Харківському обкомі комсомолу, міськвиконкомі, міськкомі та обкомі КПУ в період з 1973 до 1989 роки.

У 1989 році був призначений начальником обласного управління культури, на цій посаді залишався до 1995 року. Одночасно у 1990-і роки викладав хорове диригування у Харківському інституті мистецтв (1991—1995) та Харківському музичному училищі[2].

З 1995 року Г. В. Селіхов директор та художній керівник Харківського театру опери та балету ім. Лисенка[3].

Під керівництвом Георгія Селіхова у театрі було поставлено понад 20 нових спектаклів, понад 16 були відновлені.

Театр здійснив 40 гастрольних турів, показав понад 500 спектаклів та концертів за кордоном. Усі виступи мали схвальні відгуки у пресі[4]. Останньою постановкою Георгія Селіхова стала опера «Князь Ігор»[5].

Був художнім керівником звітних концертів майстрів мистецтв і творчих колективів Харківської області у Національному палаці мистецтв «Україна» (Київ, 1999 та 2001 роки)[3].

28 листопада 2007 року Г. Селіхов помер після тривалої хвороби[6].

Творчі ініціативи

[ред. | ред. код]

У 1990—1992 роках Георгій Селіхов ініціював створення професійного камерного хору, Харківського обласного музею народної творчості, хореографічного відділення при музичному училищі, філії училища культури у м. Лозова (Харківська обл.).

Він автор ідеї заснування міжнародного свята «Слобожанська муза» (1991), щорічного фестивалю класичної музики «Харків мистецький» (1997), сценарист та режисер понад 60 концертних програм.

Селіхов один з засновників міжнародного музичного фестивалю «Харківські асамблеї» та міжнародного конкурсу Володимира Крайнева[4].

Був фундатором виставкового салону «Маестро».

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • Нагороджений орденом Української православної церкви «Святого рівноапостольного князя Володимира» (1999).
  • Заслужений діяч мистецтв України (2000).
  • Лауреат конкурсу «Ділова людина України» та рейтингу «Харків'янин століття» (2001).

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]

2009 року на честь Г. В. Селіхова у будинку де він мешкав у 1983—2007 роках (вулиця Космічна, 25) встановлено пам'ятну дошку[7].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Савельєва, 2017, с. 324—325.
  2. ↑ Савельєва, 2017, с. 325.
  3. ↑ а б Болгов, 2004, с. 140.
  4. ↑ а б Логачьова Р. Директор
  5. ↑ Цветы и слезы. Город простился с директором оперного театра Георгием Селиховым
  6. ↑ Умер директор и художественный руководитель Харьковского государственного академического театра оперы и балета им. Н. Лысенко (ХАТОБ) Георгий Селихов
  7. ↑ Історія Харкова у пам'ятних дошках. Фактографічні та бібліографічні відомості

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Помнить о достойнейших // Харьковские известия. — 2008. — 20 сент. — С. 2.
  • Георгий Селихов. — Харьков, 2006. — 20 с. : фот.
  • Георгий Селихов гордился, что родился, жил и работал в Харькове // Время. — 2007. — 29 нояб.
  • Селихов, Г. «Я никогда не изменял искусству и родному городу»: интервью с директором Харьков. театра оперы и балета Георгием Селиховым / записала Наталия Дрозд // Слобода. — 2001. — 26 янв. : фот.
  • Селихов Георгій Валентинович // Лауреати нагород 1991—2002 / Ред.-уклад. Ю. Романенко. — Харків, 2002. — С. 288.
  • Савельєва Г. В. Селіхов Георгій Валентинович // Харківський Національний університет мистецтв ім. І. П. Котляревського. 1917—2017 : мала енциклопедія: у 2 т. / ред.‐упоряд. Л. В. Русакова. — Харків : Водний спектр Джі-Ем-Пі, 2017. — Т. 1: Музичне мистецтво. — С. 324—325. — 740 с. — ISBN 978-617-7445-38-7.
  • Селіхов Георгій Валентинович // Хто є хто на Харківщині / автор-упорядник Вадим Болгов. — Київ : Українська академія геральдики, товарного знаку та логотипу, 2004. — Вип. I. — С. 140. — 176 с. — ISBN 966-7953-37-8.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Селіхов_Георгій_Валентинович&oldid=40658855