Симон бен Боетус

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Симон бен Боетус — юдейський первосвященик (бл. 23 — 4 р. до н. е.), батько Маріамни ІІ та тесть Ірода Великого. За Йосипом Флавієм, він був також відомий під назвою Кантерас[1]. Його сім'я, як вважають, була пов'язана з школою боетосеїв та родиною, яка походить з Александрії в Єгипті[2].

При одруженні Ірода Великого на його дочці, для підвищення його статусу, він змінив Ісуса, сина Фабуса на посаді первосвященика. Пізніше був знятий Іродом з цієї посади, коли виявилося, що його дочка, Маріамна II була залучена у заговір Антипатром проти свого чоловіка Ірода в 4 до н. е. В результаті Ірод розвівся з нею і звільнив її батька (Симона бен Боетоса) з посади первосвященика. Онук Симона — Ірод III був вилучений з спадку за останньою волею Ірода.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Юдейські старожитності XIX. 6,2 [Архівовано 31 січня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. Shmuel Safrai; M. Stern: The Jewish People in the First Century, Volume Two: Historical Geography, Political History, Social, Cultural and Religious Life and Institutions Uitgeverij Van Gorcum. pp. 605–. ISBN 978-90-232-1436-6(англ.)

Посилання

[ред. | ред. код]