Скала Олексій Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Олексій Скала
Особисті дані
Повне ім'я Олексій Васильович
Скала
Народження 12 квітня 1965(1965-04-12) (59 років)
  Білгород-Дністровський, УРСР
Зріст 176 см
Вага 73 кг
Громадянство СРСР СРСР
Молдова Молдова
Україна Україна
Позиція півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Юнацькі клуби
СРСР ДЮСШ (Білгород-Дністровський)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1982—1983 СРСР СКА (К) 0 (0)
1984 СРСР СКА (Од) 0 (0)
1985 СРСР «Чорноморець» (Од) 0 (0)
1986 СРСР «Текстильник» (Т) 25 (2)
1987 СРСР «Новатор» (Ж) 2 (0)
1988 СРСР «Жезказганець» (Ж) 12 (2)
1988 СРСР «Нафтовик» (Ф) 14 (2)
1989 СРСР «Ністру» (К) 37 (4)
1990 СРСР «Факел» (В) 10 (1)
1990 СРСР «Кяпаз» 3 (0)
1991 СРСР «Тигина-Апоель» (Б) 15 (1)
1991 США «Чикаго Іглс» ? (?)
1992 Україна «Нива» (Т) 0 (0)
1992 Молдова «Буджак» 17 (2)
1992 Румунія «Селена» 12 (0)
1993 Молдова «Буджак» 10 (1)
1994 США «Дайнамо» (Лос-Анджелес) ? (?)
1994 Молдова «Буджак» 8 (3)
1995 Україна «Поділля» (Хм) 6 (0)
1995 Молдова «Конструкторул» 8 (0)
1998—1999 Молдова «Конструкторул» 1 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1992 Молдова Молдова 7 (1)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
2001—200?
200?–200?
200?–200?
200?–200?
2010
США «Чикаго Іглс»
США «Дайнамо» (Лос-Анджелес)
США «Оклахома Іглс»
США «Чикаго Марунс»
Україна «Десна»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Юрій Васильович Скала (рум. Alexei Scala; нар. 12 квітня 1965, Білгород-Дністровський, УРСР) — радянський, молдовський та український футболіст, півзахисник. Виступав за збірну Молдови.

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Вихованець ДЮСШ міста Білгород-Дністровський, перший тренер — Емануїл Стейнберг. У віці 15 років разом з братом-близнюком Юрієм поїхав до Києва, де вступив до ПТУ № 29, на базі якого була створена збірна України «Трудові резерви». У 1982 році разом з братом розпочав футбольну кар'єру в резервній команді київського СКА. У 1984 роцібув призваний на військову службу, яку проходив у резервній команді одеського СКА. Наступного року прийняв запрошення одеського «Чорноморця», але через високу конкуренцію не зміг пробитися до першої команди й тому в 1986 році перейшов до сусіднього «Текстильника» (Тирасполь). Потім разом з братом виступав у клубах «Новатор» (Жданов), «Жезказганець» (Жезказган), «Нафтовик» (Фергана), «Ністру» (Кишинів), «Факел» (Воронеж), «Кяпаз», «Тигина-Апоель» (Бендери). У 1991 році вперше разом з братом виїхав до США, де нетривалий період часу захищав кольори «Чикаго Іглс». Після повернення на батьківщину в 1992 році перейшов до тернопільської «Ниви», проте зрештою знову повернувся до молдовського «Буджака». Влітку 1992 року разом з братом виїхав до Румунії, де протягом півроку захищав кольори «Селени». На початку наступного року повернувся до «Буджака». У 1994 році вони з братом вперше грали в різних клубах. Юрій підписав контракт з російською Ладою (Тольятті), а Олексій після 2-х зіграних матчів у складі хворостківської «Зорі» знову виїхав до США в рамках обміну футбольним досвідом. У Штатах виступав за «Дайнамо» (Лос-Анджелес). того ж року повернувся в «Буджак», а на початку 1995 року став гравцем хмельницького «Поділля». Лише влітку 1995 року він возз'єднався з братом у складі кишинівського «Конструкторула», у футболці якого й завершив кар'єру гравця[1].

Кар'єра в збірній

[ред. | ред. код]

У 1992 році Олексій Скала загалом зіграв 7 неофіційних міжнародних матчів (один гол) у складі національної збірної Молдови. 18 серпня 1992 року в поєдинку проти Пакистану, який закінчився перемогою з рахунком 5:0 на користь команди з Східної Європи, відзначився єдиним голом у футболці національної збірної. Автором же решти 4 голів у тій зустрічі, яка проходила в рамках Йорданського Турніру, був Сергій Александров.

# Дата Місце Суперник Рахунок Результат Змагання
1. 18 серпня 1992 Міжнародний стадіон, Амман, Йорданія Пакистан Пакистан 1–0 5–0 Товариський
(Йорданський Турнір)

Тренерська діяльність

[ред. | ред. код]

По завершенні ігрової кар'єри розпочав тренерську діяльність. У 2001 році разом з братом виграли у візовій лотереї й отримали «Зелену Карту». Спочатку Олексій як граючий тренер допомагав тренувати «Чикаго Іглс». потім разом з братом тренував команди «Дайнамо» (Лос-Анджелес), «Оклахома Іглс» та «Чикаго Марунс»[2]. Під їх керівництвом команда неодноразово вигравали чемпіонат США серед напівпрофесіоналів.

З 24 вересня й до завершення 2010 року був головним тренером чернігівської «Десни»[3]

Титули і досягнення

[ред. | ред. код]
Буджак: 1992

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]