Спідола

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Спідола
Спідола на поштовій марці Латвії, 1995
Частина відлатиська міфологія

Спідола (латис. Spīdola, від латис. spīdēt — «блищати», «сяяти») — героїня латиського епосу Андрія Пумпура про Лачплесис, дочка Айзкраукліса. Описується чаклункою, відьмою з палаючими очима, уособленням темних сил.

Зображується у вигляді красивої молодої жінки з довгим чорним волоссям, сильною та ставною.

В епосі розповідається, як вона закохалася в Лачплесиса. Любов привела Спідолу в лють і вона забажала погубити Лачплесиса. Її планам завадила Лаймдота, дочка Стабурадзе та Буртніека.