Очікує на перевірку

Старий Самбір

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Самбір (значення).
Старий Самбір
Герб Старого Самбора Прапор Старого Самбора
Панорама міста
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Львівська область
Район Самбірський район
Тер. громада Старосамбірська міська громада
Засноване —
Перша згадка 1071 (953 роки)
Магдебурзьке право 1553
Статус міста від 1553 року
Населення ▼ 6 440 (01.01.2022)[1]
 - повне ▼ 6 440 (01.01.2022)[1]
Площа 8.24 км²[2]
Поштові індекси 82001
Телефонний код +380-3238
Координати 49°26′ пн. ш. 23°00′ сх. д.H G O
Висота над рівнем моря 344[3] м
Водойма р. Дністер, р. Яблунька, р. Смолянка
Назва мешканців старосамбіря́нин
старосамбіря́нка
старосамбіря́ни
Відстань
Найближча залізнична станція Старий Самбір
До обл./респ. центру
 - залізницею 92 км
 - автошляхами 92 км
Міська влада
Адреса 82000, Львівська обл., Самбірський район, м. Старий Самбір.
Вебсторінка https://sts-gromada.gov.ua/
День міста — 24 травня (де-факто відзначається у 4-й вікенд травня).

CMNS: Старий Самбір у Вікісховищі

Мапа
Старий Самбір. Карта розташування: Україна
Старий Самбір
Старий Самбір
Старий Самбір. Карта розташування: Львівська область
Старий Самбір
Старий Самбір
Мапа

Стари́й Са́мбір — місто в Старосамбірській міській громаді, Самбірського району, Львівської області.

Географія

[ред. | ред. код]

Розташоване у передгір'ї Карпат, на лівому березі річки Дністер (у верхній течії річки), за 90 км від обласного центру міста Львів, на перетині доріг Львів — Ужгород, Дрогобич — Перемишль. У північній частині міста річка Смолянка впадає у річку Яблуньку.

Клімат

[ред. | ред. код]

У місті вологий континентальний клімат, зі значною кількістю опадів. Середньорічна температура в місті — 7.5 °C. Середня кількість опадів на рік — 693 мм.


Клімат Старому Самборі
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд.
Середній максимум, °C −1,3 0,3 5,6 12,8 18 20,9 22,7 22,2 18,3 13,2 5,9 0,9
Середня температура, °C −4,3 −2,6 1,9 8 12,8 15,8 17,6 17 13,5 8,8 3 −1,6
Середній мінімум, °C −7,2 −5 −1,8 3,3 7,7 10, 12,5 11,9 8,7 4,4 0,1 −4
Норма опадів, мм 35 34 37 49 75 97 94 78 58 46 44 46

Походження назви Самбір

[ред. | ред. код]

Існує кілька версій походження назви Старий Самбір:

  • від племені сабірів, які нібито колись населяли цю територію
  • від назви кам'янисто-піщаних осипищ — «самборів», яких багато в цій місцевості
  • від назви «съборъ» — «зібрання, віче». Ще в ΧかいΙいおたΙいおたΙいおた ст. Старий Самбір був значним релігійним центром. У дорожнику східно- та південнослов'янських купців (не пізніше 1381 р.) записано «Самбор, ту лежить святий Ануфрей»
  • може також походити від найстарішого типу оборонної структури — «Самборз» — проїзної вежі, що завершується приміщенням для сторожі. Відомо, що місто відігравало велике значення в оборонній структурі Прикарпаття
  • від слів «сам» і «бір» (сосновий ліс)

Історія

[ред. | ред. код]

Вперше місто згадується як Самбір у Воскресенському літописі під 1071 роком.[4] Коли поселення 1241 року зруйновали татари, частина мешканців переселилася до села Погонич, яке відтак отримало назву Новий Самбір. З 1390 року старе поселення почало називатися Старим Самбором або Старим Містом — на відміну від Нового Самбора. Невдовзі Новий Самбір став просто Самбором.

Площа Ринок у Старому Самборі і ратуша, 1903 р.

1301 — у Лаврівському монастирі біля Старого Самбора похований Великий князь Русі Лев І, син Данила Галицького[5]

1375 — місто було центром повіту.

1553 — Старий Самбір отримав привілей на Магдебурзьке право.

Найдавнішим заняттям населення було ремесло, особливо ткацтво. В XVI столітті тут вже існували різничий, пекарський, ковальський, ткацький, шевський, кравецький та кушнірські цехи з загальною кількістю 30-35 майстрів. 1628 року було вже 43 майстри.

Старий Самбір був значним торговим центром, де відбувалися два ярмарки та щотижневі торги. В 1659 році місто дістало право складу купецьких товарів у торгові дні, тобто прибулі сюди купці повинні були виставляти свій товар на продаж і лише непродані товари можна було везти далі.

13 жовтня 1648 року Старий Самбір здобули війська Богдана Хмельницького. Штурмом міста керував отаман Капуста.

1650 — король Ян II Казимир підтвердив привілеї Старого Самбора.

1690 — місто потерпіло від сарани, а 1705 — від епідемії чуми.

1753 — римо-католицький єпископ Вацлав Сераковський посвятив костел в Старому Самборі.

1837 — землетрус знищив місто. З того часу воно не відігравало значної ролі в регіоні, натомість процвітав Новий Самбір.

З 1867 року — повітове місто Королівства Галичини та Володимирії.

1870 — через місто пройшла залізниця.

1914—1918 роки

[ред. | ред. код]

Під час Першої світової війни, внаслідок Галицької битви, російські війська наприкінці вересня 1914 року ввійшли в Карпати (див. Острогірка). Старий Самбір зайняли частини 8-ї російської армії і перебували там до початку 1915 року. В районах Турки і Старого Самбора відбувалися бої між російськими та австро-німецькими військами. Під час війни населення міста підтримувало Австро-Угорщину.

3 березня 1918 року в місті відбулось «свято державності і миру» (віче) на підтримку дій уряду УНР, на якому були присутні близько 10 000 осіб.[6]

Західноукраїнська Народна Республіка

[ред. | ред. код]

2 листопада в повіті Старий Самбір було встановлено Українську владу — ЗУНР.[7]

У часи українсько-польської війни 1918—1919 рр. в Старому Самборі сформували гірську бригаду Січових Стрільців. Ця група згодом стала називатися «Старий Самбір».

ІІ Річ Посполита

[ред. | ред. код]

У міжвоєнний час – повітове місто Львівського воєводства.

Згідно з переписом 1921 року в місті було 4314 жителів, з яких 1534 були євреями. У 1920-х роках основна маса сільськогосподарського населення міста розорялась. Значних розмірів набуває еміграція, в основному до Америки. Місто часто горіло. Останні великі пожежі сталися 1912 та 1925 роках. 1925 напередодні Судного Дня (Йом Кіпур) згоріла половина міста, дві синагоги. Єврейська громада Самбора допомогла євреям Старого Самбора харчами та всім необхідним для відбудови.

Середмістя Старого Самбора

На початку 1927 року в Старому Самборі було 93 ремісники. Тоді ж було 53 торгові підприємства, діяли торговельно-кредитний банк, повітова інвестиційна каса, кооператив. В 1926–1929 роках в місті постійно налічувалось від 195 до 220 чоловік безробітних. Проте були єврейські родини, які розбагатіли на концесіях від австрійського уряду — мито за провіз товару через місто до Ужоцького перевалу на Закарпаття та в Угорщину. Цим шляхом провозили в обидва напрямки чимало різних товарів. З Угорщини — вина, з Галичини — сіль і деревину.

У 1936 році в Старому Самборі існували млин і паровий тартак, а також невеличка електростанція, меблева майстерня, дві цегельні і 6 олійниць.

Після того, як Польща програла вересневу кампанію, Старий Самбір опинився в окупованій СРСР частині. З 4 грудня 1939 року входив до складу Дрогобицької області СРСР.

II Світова війна

[ред. | ред. код]

На початку Другої світової війни 30 червня 1941 року Старий Самбір був захоплений німецькими військами. У перші ж місяці окупації було знищено майже все єврейське населення (2300 чол.), врятувалося лише 15 чоловік. 1943 року в місті був створений один з куренів Української Народної Самооборони під назвою «Галайда», командиром якого був дехто Мирошкевич (псевдонім Богдан).

Влітку війська 1-го Українського фронту розгромили німецьке угрупування в районі Броди-Львів, вийшли до Старого Самбора і 7 серпня 1944 року захопили місто.

УРСР

[ред. | ред. код]

1948 року в місті організований колгосп ім. Леніна. В 1960 році колгосп реорганізований в радгосп «Старосамбірський». В 1966 році радгосп перейменовано в «Дністровський» і його центральна садиба переведена в село Спас. В 1953 році в місті побудований кінотеатр ім. Шевченка на 380 місць який діє досі.

В 1963 році в розбито єдиний в місті сквер. В 1967 році розпочав свою роботу комбінат побутового обслуговування «Карпати».

В 1958 році споруджено пам'ятник В. І. Леніну та скульптуру «Мати-героїня», в 1959 році пам'ятник воїнам полеглим у Другій світовій війні. В 90-ті роки, пам'ятники демонтовано, а могилу Козакова перенесено на міський цвинтар. У 2000 році на цьому ж місці споруджено символічний хрест в честь 2000 років від народження Христового.

Сучасність

[ред. | ред. код]

У лютому 2015 року відбулось відкриття першої черги вітроелектростанції «Старий Самбір-1». Висота однієї вітроустановки — 119 м, довжина — 56 м. (дві вітроустановки одиничною потужністю по 3,30 МВт). 7 жовтня 2016 р. відкрили другу чергу найпотужнішої в Українських Карпатах вітроелектростанції (дві вітротурбіни)[8].

Населення

[ред. | ред. код]

Чисельність населення Старого Самбора станом на 1 січня 2019 р. — 6 597 осіб.

Динаміка населення Старого Самбора[9]

Розподіл населення міста за віросповіданням, мовою та грамотністю (1890 р.)[10]

[ред. | ред. код]
Віросповідання
  • Греко-католики — 76,69 %
  • Римо-католики — 11,81 %
  • Юдеї — 11,44 %
  • Євангелісти — 0,06 %
Мова
  • українська — 77,64 %
  • польська — 17,32 %
  • німецька — 4,89 %
  • інші — 0,15 %
Грамотність
  • чоловіки — 14,63 %
  • жінки — 9,52 %

Національний склад

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за національністю за даними перепису 2001 року[11]:

Національність Відсоток
українці 98,59%
росіяни 0,95%
поляки 0,23%
інші/не вказали 0,23%

Мова

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[12][13]:

Мова Чисельність, осіб Відсоток
Українська 5 554 99,13%
Російська 42 0,75%
Польська 4 0,07%
Білоруська 2 0,03%
Інші/Не вказали 1 0,02%
Разом 5 603 100%

Місцевості

[ред. | ред. код]
Районна держадміністрація

До складу сучасного міста входять:

Див. також: Список вулиць Старого Самбора

Освіта і культура

[ред. | ред. код]

Першу (т. зв. «тривіальну») школу, де навчалися 12 учнів, відкрили 1799 року. У 1860 р. в ній навчалось 89 учнів з 243 дітей шкільного віку.

Народний Дім

1914 року в місті були 6-класні жіноча та чоловіча школи, в яких працювало 19 вчителів, а в 1920—1930 рр. — 7-класна загальна чоловіча і 7-класна жіноча школа з польською мовою викладання. 1939 в них навчалися 210 хлопців і 118 дівчат.

В 1960-х рр. у місті діяли середня школа, вечірня середня школа робітничої молоді, музична школа-семирічка, відкрита 1963 р.

Станом на 2024 р. в місті діє музична школа, ОЗЗСО І-ІІІ ст. № 1 (Директор — Качалуп Олена Володимирівна) та ЗЗСО І-ІІІ ст. №2 ( Директор — Оксана Григорівна Дрозд). В Старому Самборі ще в 1925 році діяли громадські організації «Просвіта», «Стрілець», «Агудас Ізраел», «Сокіл»

2008 року діють «Союз Українок» «Меморіал», Червоний Хрест, «Просвіта», «Пласт» та ін.

З 2023 р. у місті діє "Старосамбірський молодіжний центр"[14].

Засоби масової інформації

[ред. | ред. код]

У 1945—1960 рр. в Старому Самборі виходила газета «Радянське село», у 1960—1991 рр. — «Радянське Прикарпаття», у 1991—2007 рр — газета районної ради «Прикарпаття».

Приміщення редакції газети «Ваш Голос Прикарпаття»

2008 року почали виходити газети «Ваш Голос Прикарпаття» та «Прикарпатська ватра».

Також в місті діє радіо «Голос Прикарпаття», яке віднедавна почало трансляцію і на FM-хвилях.

Пам'ятки архітектури та некрополі

[ред. | ред. код]

Відомі персоналії

[ред. | ред. код]
Уродженці
Мешканці

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2022/zb_Сhuselnist.pdf
  2. ↑ Облікова картка на сайті Верховної Ради України[недоступне посилання з липня 2019]
  3. ↑ Прогноз погоди в м. Старий Самбір
  4. ↑ Електронна газета «Старосамбірські вісті», 2012
  5. ↑ Качор І., Качар Л. Львів крізь віки. — 2004.
  6. ↑ М.Литвин, К.Науменко. Історія ЗУНР.- Львів: Інститут українознавства НАН України; видавнича фірма «Олір», 1995.- 368 с., іл. ISBN 5-7707-7867-9 с. 23
  7. ↑ Лев Шанківський. Стрий і Стрийщина у визвольній війні 1918—1920 рр.
  8. ↑ У Старому Самборі відкрили другу чергу найпотужнішої в Українських Карпатах вітроелектростанції. Архів оригіналу за 11 жовтня 2016. Процитовано 10 жовтня 2016.
  9. ↑ Україна / Ukrajina
  10. ↑ Pilat, Tadeusz (1844-1923) (red ) (1900). Podręcznik statystyki Galicyi. T. 6, Cz. 1. nakł. Krajowego Biura Statytycznego.
  11. ↑ Національний склад міст України за переписом 2001 року — datatowel.in.ua
  12. ↑ Рідна мова населення міст України за переписом 2001 року — datatowel.in.ua
  13. ↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  14. ↑ Леус. Про створення юридичної особи – Комунального закладу «Старосамбірський Молодіжний центр» Старосамбірської міської ради | Старосамбірська міська рада (укр.). Процитовано 13 березня 2024.
  15. ↑ Олена Лаврик. Терористи відрубали Василеві руку // Високий замок. — 2—8 жовтня 2014. — № 143 (5207). — С. 1, 10.
  16. ↑ Указ президента України 335/2020

Джерела та література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Старий_Самбір&oldid=43617644