Фанні та Александр
«Фа́нні і Алекса́ндр» (швед. Fanny och Alexander) — драматична стрічка 1982 року, зфільмована шведським режисером Інгмаром Бергманом за власним сценарієм. В центрі сюжету стрічки доля великої аристократичної сім'ї Екдаль на початку ХХ століття. Фільм завоював чотири премії «Оскар», премію «Золотий глобус» та низку інших престижних кінонагород. Існує у двох версіях — повній телевізійній та короткій кіноверсії.
На 5 вересня 2021 року фільм займав 242-у позицію у списку 250 кращих фільмів за версією IMDb.
Дія відбувається впродовж 1907—1909 років у шведському містечку Уппсала, де в заможній сім'ї живуть головні герої — дванадцяти12-річний Александр і його 10-річна сестра Фанні. Незабаром після Різдва їх батько Оскар, директор місцевого театру, під час репетиції, виконуючи роль привида батька Гамлета, раптом забуває текст і не розуміє, де він знаходиться. З ним трапляється удар, і він помирає.
По смерті батька життя дітей кардинально змінюється. Їхня мати Гелена одружується з єпископом Едвардом Вергерусом, і вони переїздять до його будинку, де живуть разом з його матір'ю, його сестрою та тіткою. У домі єпископа діють суворі правила, фарисейство й релігійні догмати. Скрізь засуви та решітки на вікнах.
Якось служниця розповіла, що перша дружина священника і дві його доньки потонули в річці. Александр каже їй, що до нього приходили їхні привиди і розповіли, що вони потонули після того, як намагалися втекти після п'ятиденного ув'язнення без їжі та питва. Служниця передає розповідь хлопця священникові, той карає його різками.
У дітей зростає відчуття болю та глибокої неприязні до світу, в якому вони опинилися, а мати, зневірившись, намагається просити в єпископа розлучення, але той відмовляє. Друг сім'ї Екдаль, торговець Ісак Якобі, через бажання допомогти Гелені, приходить до будинку єпископа з пропозицією купити в нього велику скриню, у якій він викрадає дітей. Опинившись у великому будинку Якобі, Александр вступає в розмову з Богом, а потім з'ясовує, що Бог — це насправді маріонетка, керована сином Ісака Аароном.
Гелена, не витримавши тиску з боку ненависного їй чоловіка, дає йому снодійне і тікає з дому. Саме цієї ночі в будинку випадково стається пожежа, в результаті якої єпископ гине, і сім'я отримує довгоочікувану свободу.
- Ева Фрелінґ[sv] — Емілі Екдаль
- Бертіл Ґуве — Александр Екдаль
- Пернілла Альвін[sv] — Фанні Екдаль
- Гунн Вальгрен — Гелена Екдаль
- Алан Едвалл — Оскар Екдаль
- Берьє Альстедт — Карл Екдаль
- Ярл Кулле — Густав Адольф Екдаль
- Мона Мальм — Альма Екдаль
- Пернілла Аугуст — Май
- Кристіна Адольфсон — Сірі
- Крістіан Альмгрен — Путте Екдаль
- Лєна Олін — Роза
- Ян Мальмше — єпископ Едвард Вергерус
- Маріанна Амінофф — Бленда Вергерус
- Керстін Тіделіус — Генрієтта Вергерус
- Гаррієт Андерссон — Юстіна
- Ґуннар Бйорнстранд[en] — Філіп Ландаль, актор театру
- Ерланд Юзефсон — Ісак Якобі
- Матс Бергман — Арон Ретцінскі
- Стіна Екблад — Ісмаель Ретцінскі
- Петер Стормаре — епізод (юнак, допомогаючий Ісаку)
Американський критик Роджер Еберт відмічає, що фільм «вражаюче красивий, завдяки операторському генієві постійного співавтора Бергмана, Свена Нюквіста»[8]:
«Фанні і Александр» Інгмара Бергмана мав стати останнім в його кар'єрі, тому він показує, як бути молодим, старим, бути чоловіком, жінкою, християнином, євреєм, мудрим, божевільним, багатим, бідним, набожним, світським. Він створює світ, у якому безперечні факти сусідують з привидами і магією, а галерея персонажів незабутня через їхню надзвичайну оригінальність.[8] Оригінальний текст (англ.) Ingmar Bergman's «Fanny and Alexander» was intended to be his last film, and in it, he tends to the business of being young, of being middle-aged, of being old, of being a man, woman, Christian, Jew, sane, crazy, rich, poor, religious, profane. He creates a world in which the utmost certainty exists side by side with ghosts and magic, and a gallery of characters who are unforgettable in their peculiarities. |
Британський журнал про кіно Sight and Sound попросив режисерів і критиків вибрати найкращі на їхню думку фільми за останні чверть століття. Фільм Бергмана зайняв третій рядок після фільмів «Апокаліпсис сьогодні» Френсіса Форда Копполи та «Скажений бик» Мартіна Скорсезе.[8]
- И. Бергман. «Шёпоты и крики» // Картины / Перевод со шведского А. Афиногеновой. — М. — Таллин : Музей кино, Aleksandra, 1997. — 440 с. — ISBN 9985-827-27-9.(рос.)
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи http://www.imdb.com/title/tt0083922/fullcredits
- ↑ а б в г http://movieweb.com/movie/fanny-alexander/
- ↑ а б http://www.interfilmes.com/filme_13332_fanny.alexandre.html%E2%80%8E
- ↑ а б http://www.allocine.fr/film/fichefilm_gen_cfilm=947.html
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с ČSFD — 2001.
- ↑ http://www.imdb.com/title/tt0083922/
- ↑ а б Box Office Mojo — 1999.
- ↑ а б в Роджер Еберт. Fanny and Alexander. rogerebert.com. 5.12.2004. Архів оригіналу за 4 червня 2020. Процитовано 2.03.2014.
- «Фанні та Олександр» на сайті IMDb (англ.)
- «Фанні та Олександр» на сайті AllMovie (англ.)
- Фільми 1982
- Фільми Інгмара Бергмана
- Лауреати премії «Оскар» за найкращий фільм іноземною мовою
- Фільми — лауреати премії «Золотий глобус» за найкращий фільм іноземною мовою
- Фільми — лауреати премії «Сезар»
- Фільми — лауреати премії «Давид ді Донателло» за найкращий іноземний фільм
- Фільми Німеччини 1982
- Фільми Франції 1982
- Фільми ФРН
- Фільми-драми Німеччини
- Фільми-драми Франції
- Фільми-драми Швеції
- Фільми шведською мовою