Цетнери
 | Частина інформації в цій статті застаріла. (квітень 2018) |
Цетнери (іноді Четнери, Чертнери, пол. Cetnerowie, Czetnerowie, Czertnerowie)— польський шляхетський і графський рід. Походять з Польської Сілезії. Родовий герб — Пшерова.
- Бальцер (Балтазар) — перший представник роду на службі Речі Посполитій
- Ян
- Миколай
- Александер — галицький каштелян
- Ян — полковник, львівський староста
- Александер — староста теребовлянський, щуровицький; дружина — Гонсевська, внучка гетьмана гопольного литовського Вінцента Корвін-Госевського
- Теофіля — дружина белзького старости Юзефа Потоцького
- Станіслав
- Цетнер Домінік з Чертвиць — стоцький староста, дідич Гусятина, Свіржа, Княгиничів
- Кароль
- Ян.
- Францішек — смоленський воєвода, дружини: Анна з Ходоровських, підкоморянка львівська, воєводичка любельська Анна з Тарлів
- Францішка — дружина подільського воєводи Міхала Жевуського
- Ян — староста жидачівський, кам'янський (пол. kamionacki), генерал королівської армії, кухмістр великий коронний; у 1727, 1730 роках отримав консенс короля на передачу староств Кам'янського, Вербельського від батька.[1]
- Юзеф на Підкамені та Краківці — каштелян волинський з 13 листопада 1714 р., молодший брат Францішека; 1710 суддя скарбовий, 1712-3 посол сяноцький на сейм, 1713 р. депутат Коронного трибуналу, помер 1724 р., певне, не мав дорослих дітей
- Зофія — перша дружина Яна Потоцького
- Дорота(ея) — перша дружина Станіслава Матеуша Жевуського[3]
- Александер — староста теребовлянський, щуровицький; дружина — Гонсевська, внучка гетьмана гопольного литовського Вінцента Корвін-Госевського
- Ян — полковник, львівський староста
- Анджей — львівський підчаший
- Ян — староста лопатинський[4]
- Іґнацій — староста мстиславський, зять смоленського воєводи Францішека Ксаверія Сапеги[5]
- граф Іґнацій Евґеніуш — чоловік княжни Ельжбети Любомирської[6]
- Елеонора Мнішек (1796—1868), була похована на Стрийському кладовищі
- Миколай — староста барецький, дружина — Тереза з Фірлеїв, донька Яна — сяноцького каштеляна[7]
- Миколай; дружина — Маріанна Кашевська гербу Яніна[8]
- Станіслав[pl] — крем'янецький підкоморій[9], зять Станіслава Вижицького[10]
- Францішка — друга дружина Міхала Юзефа Жевуського — уфундувала костел у Берездівцях,[11] у Роздолі — кляштор Сестер Милосердя разом зі шпиталем,
- Анна — дружина маршалка литовської конфедерації 1788—1792 років князя Казимира Нестора Сапеги (1757—1798, шлюб 1781 р., розведені 1784 р., (†1814)[12]
- Анна — дружина графа, старости Каєтана Потоцького (син Евстахія Потоцького; помер 1814 р.)[13]
- Теофіля Тереса — донька Яна, дружина белзького старости Юзефа Потоцького (помер 1723[13])
- Ядвіга — перша дружина скальського старости Героніма Лянцкоронського (помер 1697 р.)[14]
- Елеонора з Цетнерів — дружина Кароля Філіпа Мнішека, мати художника Анджея[15]
Представники роду володіли містами Свіржем, Підкаменем, Крупцем ( який мав тоді статус міста), селами Дусанів, Стоки…
- ↑ Konopczyński W. Cetner Jan, h. Przerowa (†1734)… — Kraków, 1937. — T. III/3, zeszyt 13. — S. 238.
- ↑ Palikrowy // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 829. (пол.) — S. 829—830. (пол.)
- ↑ Rzewuscy (01) [Архівовано 27 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Stoki (1), wś, pow. bobrecki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 358. (пол.)
- ↑ Sapiehowie (05) [Архівовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Lubomirscy (02) [Архівовано 27 листопада 2014 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Firlejowie (02) [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności… — T. 4. — S. 491.
- ↑ Urzędnicy dawnej rzeczypospolitej XIV—XVIII wieku: spisy. — T. 3: Ziemie ruskie. — Zeszyt 5: Urzędnicy Wołyńscy XV—XVIII wieku: spisy / Opracowal Marian Wolski. Polska akademia nauk. Biblioteka Kόrnika; Instytut historii. — S. 52.
- ↑ Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolnosci… [Архівовано 2014-03-18 у Wayback Machine.] — T. 4. — — S. 622.
- ↑ Hornung Z. Polejowski Piotr (zm. przed r. 1780) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1982. — T. XXVII/2. — Zeszyt 113. — S. 292. (пол.)
- ↑ Sapiehowie (05) [Архівовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.) [недоступне посилання]
- ↑ а б Potoccy (02) [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Lanckoronscy (02) [Архівовано 23 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Leszczyńska U. Mniszech Andrzej Jerzy (1823—1905) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1976. — T. XXI/3 zeszyt 90. — S. 459. (пол.)
- Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1900. — Cz. 1. — T. 2. — S. 326—330. (пол.)
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1728. — T. 1. — S. 239—242. (пол.)
- Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademji Umiejętności, 1937. — T. III/3, zeszyt 13. — 193—288 s. — S. 236—241. (пол.)
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Mausoleum of Cetner family
- Замки та храми України. Свірж. Замок.
- Cetner h. Przerowa. Hrabiowie i szlachta. (пол.)
- Osoby o nazwisku „Cetner” w Genealogii Potomków Sejmu Wielkiego. (пол.)
- Polski Słownik Biograficzny — Cetnerowie // Podkamień na Podolu. (пол.)