Чорна металургія Ізраїлю
Чорна металургія Ізраїлю — галузь обробної промисловості Ізраїлю. Основу галузі становить виплавка сталі з металобрухту, що переважно є імпортним. Річна виплавка сталі в країні становить приблизно 300 тис. т.[1]
Залізна доба на території сучасного Ізраїлю і прилеглих територіях почалася приблизно у XII ст. до н. е.. Це був час появи в Ханаані нових різноманітних народів, серед яких були філістимляни та євреї. Появу технології одержання заліза з залізної руди у цьому регіоні пов'язують з філістимлянами, які, можливо, приховували її від інших народів. У Першій книзі Самуїловій говориться, що коваля не було по всім Ізраїлевім Краї, бо филистимляни сказали: «Щоб не робили євреї меча чи списа» (13:19 — 22). Пізніше мистецтво одержання заліза розповсюдилося серед інших народів регіону.
Історія чорної металургії сучасного Ізраїлю бере початок з будівництва на початку 1950-х років на півдні міста Акко перших металургійних і трубопрокатних заводів країни. Згодом тут утворилася промислова зона з кількома металургійними заводами, що одержала назву «Кір'ят-Плада» (івр. קרית - פְּלָדָה). На початку 1990-х років потреби Ізраїлю у первинній продукції чорної металургії значною мірою забеспечувалися сталеливарними заводами Кір'ят-Плада в Акко, що мали потужність 200 тис. т сталі на рік.[2]
В Ізраїлі є невеликі поклади залізної руди. Найбільш відомими покладами залізної руди є гора Рамім на півночі Ізраїлю, поблизу міста Кір'ят-Шмона. Загальні запаси руди за оцінками початку 1980-х років становлять 40 млн т, вміст оксидів заліза в руді лише приблизно 28 %.[3] Наявність заліза виявлено також у районі Паран поблизу зламу Мертвого моря. Там за оцінками поклади становлять 0,5 млн т з вмістом заліза 40 %.[4][5] Були виявлені невеликі, але якісні поклади заліза в околицях гори Тавор, у Махтеш-Гадолі, плато Негев.[6][7] У Махтеш-Рамоні виявлені багаті залізом каолініти і оксиди заліза.[8]
За даними 2019 року, в Ізраїлі виплавка сталі становила 300 тис. т на рік. Вся сталь виплавлялася у електропечах з металобрухту.[1]
Рік | 2010 | 2011 | 2012 | 2013 | 2014 | 2015 | 2016 | 2017 | 2018 | 2019 |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Сталь | 300 | 300 | 300 | 300 | 300 | 300 | 300 | 300 | 300 | 300 |
Імпорт напівпродуктів та готової продукції | 1530 | 1808 | 1926 | 2164 | 2335 | 2651 | 2983 | 2828 | 3023 | 3183 |
Експорт напівпродуктів та готової продукції | 47 | 59 | 35 | 17 | 7 | 6 | 5 | 8 | 10 | 3 |
32°53′51″ пн. ш. 35°05′29″ сх. д. / 32.897722° пн. ш. 35.091500° сх. д.
Металургійні заводи «Кір'ят-плада» (івр. קרית - פְּלָדָה) у портовому місті Акко є одними з найдавніших металургійних заводів Ізраїлю. Потужніть заводу становить 200 тис. т сталі на рік.
- ↑ а б в Steel Statistical Yearbook 2020 concise version (PDF). https://worldsteel.org. World Steel Association. 2020. Процитовано 23 травня 2022. (англ.)
- ↑ Государство Израиль. Становление и развитие. — Библиотека-Алия, 1990. — С. 356. (рос.)
- ↑ Gill, D. and Griffiths, J.C., 1984. Areal value assessment of the mineral resources endowment of Israel. Mathematical Geology, 16, No. 1, 37-89.
- ↑ Bentor, Y.K. and Mart, J., 1984. The metallogenic map of Israel. In: Explanatory Memoir of the Metallogenic Map of Europe and Neighbouring Countries (F. Laffitte et al., Eds.), UNESCO, Paris, 537—541.
- ↑ Gross, S., Matthews, A., Ilani, S., Ayalon, A. and Garfunkel, Z., 2006. Iron mineralization and dolomitization in the Paran Fault zone, Israel: implications for low-temperature basinal fluid processes near the Dead Sea Transform. Geofluids, 6, 137—153.
- ↑ Ilani, S., Kronfeld, J. and Flexer, A., 1985. Iron-rich veins related to tructural lineaments, and the search for base metals in Israel. Jour. of Geochemical Exploration, 24, 197—206.
- ↑ Ilani, S., Rosenthal., E., Kronfeld, J. and Flexer, A., 1988. Epigenetic dolomitization and iron mineralization along faults and their possible relation to the paleohydrology of southern Israel. Applied Geochemistry, 3, 487—498.
- ↑ Rozenson, I., Zak, I. and Spiro, B., 1980. The distribution and behavior of iron in sequences of dolomites, clays and oxides. Chemical Geology, 31, 83-96.
Це незавершена стаття про Ізраїль. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |