Юань Гун

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Юань Гун
13-й Імператор Північної Вей
531 — 532
Попередник: Чан Гуан-ван
Спадкоємець: Ань Дін-ван
 
Народження: 498
Смерть: 532
Країна: Династія Північна Вей[1]
Рід: Yuan clan of Henand
Батько: Yuan Yud
Мати: Q10889934?
Шлюб: Empress Erzhud
Діти: Q17164577?

Юань Гун (кит. трад.: げんきょう; піньїнь: Yuán Gōng; 498(0498) — 21 червня 532) — 13-й імператор Північної Вей (531532). Представник сянбійського роду Юань (Тоба). Перед сходженням на трон був Гуанлінським принцом. Арештований за підозрою у антидержавній змові й ув'язнений (529—530). Отримав трон за підтримки роду Ерчжу, внаслідок міжусобиць. Пробув імператором менше року. Скинутий повстанцями, які заточили його в монастирі, а згодом — отруїли. Девіз правління — Путай (ひろしたい, «Повсюдний спокій»). Посмертне ім'я — Скорботний (ふし閔, Цзємінь).

Імена

[ред. | ред. код]
  • Юань Гун / Юан Гун (кит. げんきょう, Yuán Gōng) — прижиттєве прізвище та особисте ім'я.
  • Сює / Шює (修業しゅうぎょう, Xiūyè) — друге ім'я.
  • імператор Цзємінь (кит. ふし皇帝こうてい, Jiémǐn huángdì, «Скорботний») — посмертне ім'я у «Історії Півночі».
  • принц Гуанлінський (кит. 広陵こうりょうおう, Guǎnglíng-wáng) — титулярне ім'я, до сходження на трон.
  • попередній детронізований імператор (кит. ぜん廃帝はいてい, qián fèidì) — ім'я у «Книзі Вей»

Біографія

[ред. | ред. код]

Юань Гун народився 498 року (ふとし22). Він був сином Юань Юя, Гуанлінського принца, та онук імператора Сянь Вень-ді. При народжені отримав ім'я Гун. Після раптової смерті батька у 501 році успадкував його титул. Виховувався у конфуціанському та буддійському дусі. В часи правління імператора Сяо-мін-ді переховувався у монастирі Лунхуан-си.

В часи імперактора Сяо Чжуан-ді 529 року Юань Гуна звинувачено у змові. Почувши про це останній намагався втекти, але його схоплено й відправлено до Лоян. Тут Гуна тримали у в'язниці.

530 року Гуна було звільнено. В цей час почався новий розгардіяш в державі: було вбито впливового військовика Ерчжу Жуна, після чого повалено імператора, новим володарем став Чан Гуан-ван. Втім на раді клану Ерчжу було вирішено передати трон Юань Гуну, який 531 року став новим імператором як Юань Гун.

Фактично імператор виконував церемоніальні функції, а владу перебрали представники клану Ерчжу. Втім вже наприкінці 531 року серед представників клану Ерчжу почалися чвари, що послабилися на міцності центрального уряду. Щоб покласти чварам край Ерчжу Шілун змусив імператора оженитися на представниці рода Ерчжу (донькою Ерчжу Чжао). Проте проти посилення Ерчжу повстали військовики Хусі Чунь та Гао Хуань, які завдали важких поразок Ерчжу. Зрештою останніх було знищено.

Гао Хуань на чолі війська захопив столицю Лоян. Юань Гун намагався домовитися з останнім, проте марно. Але невдовзі імператора було заарештовано й відправлено до монастиря Чунсюнь. Новим імператором поставлено Юань Лана як Ань Дін-вана.

21 червня 532 року (ふとしあきら1.5.3), за правління імператора Сяо У-ді колишнього володаря отруїли.

Праці

[ред. | ред. код]
  • 五言ごごん
  • しゅ门久

Джерела

[ред. | ред. код]
  • おさむ. しょ (まきじゅういち·みかど纪第じゅういち)
  • 延寿えんじゅ. きた (まき·ほん纪第)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. China Biographical Database

Посилання

[ред. | ред. код]