Ясен звичайний
| Ясен звичайний | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Губоцвіті (Lamiales) |
| Родина: | Маслинові (Oleaceae) |
| Рід: | Ясен (Fraxinus) |
| Вид: | Ясен звичайний (F. excelsior)
|
| Біноміальна назва | |
| Fraxinus excelsior | |
Ясен звичайний (Fraxinus excelsior L.) — вид деревних рослин родини маслинових (Oleaceae). Поширений в Європі та Західній Азії. Вид занесений до Червоного списку МСОП. Ряд рідкісних угруповань ясена звичайного занесені до Зеленої книги України[1].
Опис[ред. | ред. код]
Дерево 20-40 м заввишки з ажурною, високо піднятою кроною і струнким стовбуром з ясно-сірою гладенькою корою, яка на старих деревах стає дрібнотріщинуватою. Пагони сірувато-зелені з вугільно-чорними великими бруньками.
Листки (до 40 см завдовжки) непарноперисті, супротивні з 3-5 (6) парами бокових листочків. Листочки ланцетні, лінійно- або овально-ланцетні, загострені, зубчасті або цілокраї, сидячі, знизу трохи запушені. Квітки зібрані у більш-менш щільні волотисті суцвіття, одностатеві чи двостатеві, не мають оцвітини. Тичинкові квітки містять дві фіолетово-бурі тичинки, а маточкові — одну маточку з темно-бурою двороздільною приймочкою. Зав'язь верхня.
Плід — однонасінна сплюснута лінійно-ланцетна крилатка (2—2,5 см завдовжки), часто гвинтоподібно закручена.
Росте ясен у першому ярусі листяних лісів. Довговічна, швидкоросла, тіньовитривала рослина. Квітне в травні. Плодоносить у червні — липні.
Генетика[ред. | ред. код]
У грудні 2016 року було повідомлено про розшифрування шляхом секвенування геному ясена звичайного[2].
Поширення[ред. | ред. код]
Ареал охоплює майже всю Європу та окремі райони Західної Азії. В Україні поширений у Лісостепу, рідше на Поліссі, в Криму. Культивують по всій Україні. Він займає 1,4 % площі державного лісового фонду.
Охорона[ред. | ред. код]
На значній частині ареалу стан природних популяцій ясену звичайного останнім часом погіршився. Тому вид занесений до Червоного списку МСОП (охоронна категорія: NT — близький до стану загрози зникнення)[3].
Внаслідок зведення гірських лісів та погіршення стану середовища існування окремі угруповання ясену звичайного стали рідкісними і тому занесені до Зеленої книги України[1], зокрема наступні класи асоціацій:
- звичайноясеневі ліси карпатськобузкових (Fraxinetа (excelsioris) syringosа (josikaeae));
- клейковільхово-звичайноясеневі ліси карпатськобузкові (Alneto (glutinosae)-Fraxinetа (excelsioris) syringosа (josikaeae));
- сіровільхово-звичайноясеневі ліси карпатськобузкові (Alneto (incanae)-Fraxinetа (exelsioris) syringosа (josikaeae)).
Категорія охорони раритетних угруповань 2 (рідкісний тип асоційованості домінанта деревостану з домінантом підліску — бузком карпатським — реліктовим видом, занесеним до Червоної книги України, Червоного списку МСОП та Бернської конвенції). Статус охорони: рідкісні угруповання (характеризуються низьким ступенем трапляння і займають незначні площі). Угруповання охороняються в Ужанському національному природному парку[1].
Шкідники[ред. | ред. код]
Практичне значення[ред. | ред. код]
Деревинна, лікарська, танідоносна, фарбувальна, жиро- і ефіроолійна, харчова, вітамінозна, кормова, декоративна, фітомеліоративна і пилконосна рослина.
Деревина[ред. | ред. код]
Ясен дає високоякісну деревину. Ядро ясно-бурого кольору, часом із зеленуватим відтінком, заболонь білого кольору з жовтуватим або рожевуватим відтінком. Деревина ясена красивої текстури, міцна, важка, тверда, пружна, в'язка, гнучка, добре обробляється на верстатах, важко колеться, мало жолобиться і розтріскується, добре полірується, але не стійка проти гниття.
Найкращі сорти деревини ясена застосовують у авто-, вагоно- і літакобудуванні, вона йде на виготовлення весел, держаків до інструментів. Деревина його добре полірується, тому використовується для внутрішнього оздоблення житлових приміщень, вагонів, суден та для виготовлення меблів. З ясеневої деревини виготовляють фанеру, яка йде на оздоблення коштовних виробів (меблів, музичних інструментів). Особливо ціниться фанера із ясеневих напливів. Ясенева фанера має великий попит на світовому ринку.
Ясеневі дрова горять з великим полум'ям, мало димлять і довго утримують жар. Попіл містить багато поташу.
Лісомеліорація[ред. | ред. код]
Ясен має велике значення для лісомеліорації. Він рекомендується як одна з головних порід для полезахисних насаджень. У степу його рекомендують вирощувати на більш зволожених місцях, верхів'ях балок, в западинах у суміші з іншими породами і чагарниками, які добре притінюють ґрунт і не допускають його задерніння. Ясен не рекомендують вводити на змитих і засолених ґрунтах, де він росте незадовільно.
Декоративне садівництво[ред. | ред. код]
Ясен — струнке дерево з красивою світлою розлогою кроною, високо цінується в зеленому будівництві. Рекомендується для створення алей, груп, поодиноких насаджень у парках і лісопарках, для озеленення доріг. Ясен не є газостійкою породою, погано росте поблизу промислових підприємств. У паркових насадженнях часто пошкоджується ясеневою шпанкою, яка має неприємний запах.
Ясен звичайний має багато декоративних форм, які різняться за формою крони, характером росту, за формою і кольором листків. Особливо декоративна плакуча форма в поодиноких насадженнях на газонах і поблизу водойм.
Лікарське використання[ред. | ред. код]
У народній медицині використовують листя й кору ясена звичайного як протигарячковий засіб та від кашлю при хронічному захворюванні дихальних шляхів, при радикулітах і як протиревматичний і сечогінний засіб.
Бруньки ясена і кора з однорічних пагонів, зібраних навесні до початку сокоруху, застосовуються від ревматизму.
У корі ясена і в листках містяться таніди (відповідно 3,81 і 4,11 %), які використовуються для дублення шкур. Кора дає чорну, коричневу і синю фарби.
Листки ясена містять ефірну олію, вітамін С (25 — 248 мг%), каротин (до 14,4 мг% від сирої ваги). Очищене насіння містить напіввисихаючу жирну олію (до 30,5 %).
У харчуванні[ред. | ред. код]
На Кавказі та в Англії недостиглі плоди маринують у розчині кухонної солі та в оцті і споживають як гостру приправу подібно до каперсів. Збирають молоді м'які плоди, доки вони ще розтираються між пальцями. Їх маринують або консервують одразу ж після збирання, не даючи зів'янути. Вживається як пікантна присмака до м'ясних та овочевих страв.[4]
Листя, насіння й цілі плоди ясена є поживним кормом для сільськогосподарських тварин. У них міститься чимало протеїну (у сухому листі до 11,4 %, у насінні — до 18,8, у плодах — до 13,1 /р), багато жиру (відповідно 2,6, 19,7, 12,1 % від абсолютно сухої речовини). Плоди і насіння можуть поїдатися великою рогатою худобою, кіньми, а висушені і розмелені — свиньми.
У бджільництві[ред. | ред. код]
Як медонос ясен звичайний не має значення для бджільництва. Він утворює багато малопоживного пилку, який іноді збирають бджоли. Влітку на листі з'являється медв'яна роса.
Галерея[ред. | ред. код]
-
Квіти -
Фактура деревини -
Поперечний переріз стовбура -
Бруньки -
Листя -
Доросле дерево з насінням-крилаткою
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Зелена книга України / Під заг. ред. Я. П. Дідуха. — К. : Альтерпрес, 2009. — 448 с. (с. 161—162)
- ↑ Ash tree genome sequenced for first time. BBC News. 26 грудня 2016. Архів оригіналу за 8 серпня 2018. Процитовано 26 грудня 2016.
- ↑ Ясен звичайний у Червоному списку МСОП
- ↑ М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976 — 168 с. — С.152
Література. Джерела[ред. | ред. код]
- Єлін Ю. Я., Зерова М. Я., Лушпа В. І., Шабарова С. І. Дари лісів. — Київ : Урожай, 1979. — 440 с.
- Зелена книга України / Під заг. ред. Я. П. Дідуха. — К. : Альтерпрес, 2009. — 448 с. (с. 161—162). — ISBN 978-966-542-2
- Чопик В. И., Дудченко Л. Г., Краснова А. Н. Дикорастущие полезные растения Украины. Справочник. — К. : Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)
- Ясен звичайний // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 493. — ISBN 5-88500-055-7.
- Ясен звичайний // Дикі їстівні рослини України / Рева М. Л., Рева Н. Н.. — Київ : «Наукова думка», 1976. — С. 151.
|
|