Очікує на перевірку

.22 Winchester Magnum Rimfire

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з .22 Magnum)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
.22 Winchester Magnum
.22 Winchester Magnum Rimfire
Тип набою:Набій кільцевого запалення
Країна-виробник: США
Історія виробництва:
Час створення:1959
Виробник:Winchester
Виготовлялось:1960—н.ч.
Характеристики
Схожий набій.22 WRF
Тип гільзиФланцева, пряма
Діаметр кулі, мм:,224 дюйм (5,7 мм)
Діаметр шиї гільзи, мм:,242 дюйм (6,1 мм)
Діаметр фланця гільзи, мм:,294 дюйм (7,5 мм)
Товщина фланця гільзи, мм:,050 дюйм (1,3 мм)
Довжина гільзи, мм:1,055 дюйм (26,8 мм)
Довжина набою, мм:1,350 дюйм (34,3 мм)
Крок нарізів, мм:1-16"
Тип капсуля:Кільцевий
Балістичні властивості
Вага/тип кулі Швидкість Енергія
30 гр. (1,9 г) HP 2 300 фут/с (700 м/с) 322 фут⋅фунтс (437 Дж)
40 гр. (2,6 г) JHP 1 875 фут/с (572 м/с) 324 фут⋅фунтс (439 Дж)
50 гр. (3,2 г) JHP 1 530 фут/с (470 м/с) 300 фут⋅фунтс (410 Дж)
Довжина тестового стволу: 24 дюйми (610 мм)
Джерело: Набої Світу[1]

.22 Winchester Magnum Rimfire, інші назви .22 WMR, .22 Magnum, .22 WMRF, .22 MRF[2] або .22 Mag, набій кільцевого запалення. Спочатку споряджався кулею вагою 2,6 г яка мала дулову швидкість 610 м/с. Зараз .22 WMR споряджається кулею вагою 3,2 г дулова швидкість якої 470 м/с або 1,9 г, дулова швидкість 670 м/с.[3][4]

Історія

[ред. | ред. код]

В 1959 році компанія Winchester представила набій .22 WMR, але сама компанія Winchester не використовували його до появи гвинтівки з підствольним магазином Winchester Model 61 в 1960 році.[5] Першою гвинтівкою під цей набій стала гвинтівка Marlin Levermatic випущена в 1959 році, оскільки конструкцію можна було легко модифікувати для використання більш потужних набоїв. На час появи рушниці Winchester 61, Smith & Wesson та Ruger мали револьвери під цей набій, а Savage випустили револьвер Модель 24 та з кінця 2012 року, Модель 42, більш сучасне оновлення Моделі 24, комбінована гвинтівка/рушниця .22/.410. Це був єдиний успішний набій кільцевого запалення, представлений в 20 столітті.[6]

Параметри і заряд

[ред. | ред. код]

Набій .22 WMR мав довшу гільзу ніж більш популярний набій .22 Long Rifle (LR), який мав такий саме діаметр та довжину. Гільза .22 WMR є подовженою версією старого .22 WRF. У найпоширеніших сучасних зарядах, комбінація більшої кількості пороху та вищий постійний тиск дають швидкість кулі вагою 2,6 г в 570 м/с при стрільбі з гвинтівки та 460 м/с при стрільбі ручної зброї. Через більший розмір, набій .22 WMR не можна заряджати в зброю під набій .22 LR. Небезпечні також і набої .22 LR для зброї під набій .22 WMR. При використанні набою LR гарячі порохові гази можуть витікати через патронник або з камори барабану, оскільки набій менший за набій .22 WMR і не прилягає щільно до стінок патроннику. Проте, деякі виробники револьверів випускають різні барабани для зброї, щоб стрілець міг легко стріляти обома набоями.

Використання

[ред. | ред. код]

Набій .22 WMR має кулі які важать так само як і кулі набою .22 Long Rifle, але вони рухаються швидше, а тому летять на дальшу відстань і краще вражають на будь-якій дистанції. Куля вагою 2,6 г .22 WMR на відстані в 100 м має на 50% більшу кінетичну енергію ніж така сама куля .22 LR при виході з дула. Набій .22 WMR має кращу пробивну властивість та краще розширюються на великих відстанях.[7]

При наведенні на максимальну дальність прямого пострілу по цілі висотою 76 мм куля вагою 2,6 г набою .22 WMR має ефективну дальність майже 114 м. Це робить набій .22 WMR ефективним набоєм для коротких та середніх відстаней для гвинтівок вармінт та мисливських гвинтівок. Куля .22 WMR може ефективно вбивати невелику дичину, таку як кролі, зайці, бабаки, прерійні собаки, лисиці, єноти, опосуми та койоти. Досить тихий звук пострілу та низька віддача, також роблять цей набій дуже бажаним для цільової стрільби та стрільби для розваги. 

Зброя під набій .22 WMR

[ред. | ред. код]

Вперше його використали в карабіні Marlin Модель 57M Levermatic в 1959 році, за ним в комбінованій зброї .22 WMR /.410 калібру Savage Модель 24, потім його почала використовувати в своїй зброї компанія Вінчестер, в помпових рушницях Моделі 61 та 275 і в важільній гвинтівці Модель 255. Комбінована зброя Chiappa Double Badger також мала ствол під набій .22 WMR. Гвинтівка Springfield Armory M6 Scout також має ствол для стрільби набоями .22 Magnum окрім .410 калібру.[8][9] Схожа скомбінована зброя Chiappa M6 Survival Gun також має рушничний ствол 12-го або 20 калібру над стволом калібру .22 Magnum.[10]

Під набій .22 WMR випустили велику кількість однозарядної та магазинної зброї. Тиск .22 WMR менший за той, що потрібен для роботи УСМ з вільним затвором, але було випущено самозарядну гвинтівки Jefferson Model 159 під цей набій.[5] До 1990-х років, більшість зброї під набій .22 WMR були гвинтівки з ковзним затвором. В 1977-1985 роках Harrington & Richardson розробили першу американську самозарядну гвинтівку під набій .22 WMR. В 1990-х роках самозарядні гвинтівки .22 WMR також випускали компанії Ruger (10/22) та Marlin, а зараз їх випускають компанії Remington (Model 597) та Tanfoglio Appeal Rifle, а також Excel Arms Accelerator Rifle та Savage arms A22 magnum.[11][12][13][14]

Револьвери під набій .22 WMR випускали компанії Smith & Wesson, Colt, Taurus, North American Arms, Heritage Arms та Sturm Ruger.[15][16][17][18][19] Самозарядні пістолети під цей набій випускали компанії Kel-Tec, Grendel та AMT, останні два зараз не функціонують (AMT відновлено як компанію High Standard).[20][21][22][23] Конструкції Grendel, AMT та Kel-Tec мали спеціально розроблені патронники з канавками або газовими отворами, які були розроблені для змащення довгого, тонкого набою газами з патронника, щоб подолати ефект Бліша і для забезпечення легкої екстракції гільзи.[24] Компанія High Standard випускає різні моделі та версії своїх класичних двозарядних деррінджерів під набої .22 WMR та .22 LR.

Щурячий набій .22 WMR

Гладкоствольний Marlin Model 25MG, восьмизарядний, магазинний, дробовик з ковзним затвором під набій .22 WMR виробництва Marlin firearms Company.[25] Він був спеціально розроблений для використання щурячих набоїв і продавалася як "садова зброя" для знищення малих садових та сільськогосподарських шкідників.[26] При використанні щурячих набоїв ефективна відстань стрільби становила 15 метрів.[25] Створена на основі ранніх конструкцій садова зброя Marlin .22 калібру мала добре видиму мушку, але не мала цілика[27] [28]

Аргентинський пістолет-кулемет EDDA використовував набої .22 WMR.

В 2018 році компанія Standard Manufacturing представила 8-зарядний револьвер .22 WMR на Shot Show в Лас-Вегасі. Револьвер був спочатку представлено як Volleyfire. Револьвер мав два розташованих горизонтально стволи і стріляв 2 набоями .22 WMR (1 куля на ствол) при кожному натисканні на спусковий гачок. В 2019 році почали випускати зброю і назвали її “Thunderstruck [Архівовано 18 квітня 2021 у Wayback Machine.]”.

Боєприпаси

[ред. | ред. код]
Зліва направо, .22 Short, .22 LR, .22 Winchester Magnum Rimfire та .22 Hornet

Набій .22 WMR є подовженою, більш потужною версією більш раннього набою .22 WRF.[5] Незважаючи на часті твердження, набій не можна безпечно використовувати в будь-якій вогнепальній зброї, за винятком спеціально призначеної для неї зброї. Навіть зброя під набій .22 WRF не підходить; довжина гільзи інша і хоча набій можна вставити в патронник, немає гарантії, що використання невірного набою може бути безпечним або ефективним.[29]

Набій .22 WMR деякий час був найпотужнішим набоєм кільцевого запалення;[29] він навіть перевершив .22 WCF.[29] Його зміг перевершити за швидкістю та кінетичною енергією набій .17 Winchester Super Magnum.

Широка доступність в магазинах, вибір та доступність набоїв .22 WMR все ж таки не змогли перевершити популярність набою .22 Long Rifle. Крім того, набій .22 WMR зазвичай є більш дорогим за набій .22 LR, хоча за продуктивністю його можна порівняти з набоєм .17 HMR, який є дешевшим за набій .22 калібру центрального запалення.

Оскільки більшість гвинтівок під набій .22 WMR мають трубчасті магазини, носики куль зазвичай пласкі або принаймні тупі для гладкої подачі та зменшення пошкодження куль.[30] Хоча гостроноса куля не може пошкодити капсуль в набої кільцевого запалення (є така небезпека при використанні набоїв центрального запалення в трубчастих магазинах), штампування виробника розташовано в середині основи набою кільцевого запалення і це може заважати гостроносим металевим кулям потрапляти в трубчасті магазини. Проте, компанії Remington, CCI та Hornady тепер випускають кулі з 30- або 33-граними (2,1 г) балістичними наконечниками з полімерного пластику, які знижують небезпеку потрапляння гострих боєприпасів в трубчасті магазини.[31][32][33]

Кулі набою .22 WMR загалом є незмащеними свинцевими з щільним мідним покриттям, з суцільним носом та порожниною розроблена для полювання на невелику дичину.

Обмежений вибір комерційних боєприпасів .22 WMR надихнув спеціалістів по боєприпасам обрати гільзу .22 WMR для ручного спорядження високопродуктивних набоїв кільцевого запалення. Зазвичай вони заряджають набої гостроносими кулями для аеродинамічних переваг, використовуючи ті самі кулі, що і в набої .22 калібру центрального запалення. Хоча такі кулі зазвичай важчі за стандартні кулі набою .22 WMR, гострий ніс та конічний хвіст краще зберігають енергію, що забезпечує краще ураження на великих дистанціях.

Інші спеціалісти обжимають дульце гільзи .22 WMR до менших калібрів, наприклад .20 (5 мм) та .17 (4,5 мм) або навіть менше, у спробі отримати максимальну швидкість та більш пласкішу траєкторію. Наприклад, експериментальна конструкція шведського набою 4.5×26 мм MKR.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Cartridges of the World 11th Edition, Book by Frank C. Barnes, Edited by Stan Skinner, Gun Digest Books, 2006, ISBN 978-0-89689-297-2 pp. 490, 492
  2. ↑ XT 22 Magnum - 22 Magnum - Armscor International, Inc. armscor.com. Архів оригіналу за 13 серпня 2018. Процитовано 15 квітня 2018.
  3. ↑ Federal Premium Ammunition - Rimfire. federalpremium.com. Архів оригіналу за 5 грудня 2017. Процитовано 5 грудня 2017.
  4. ↑ CCI Ammunition - Product Detail. www.cci-ammunition.com. Архів оригіналу за 5 лютого 2020. Процитовано 5 квітня 2021.
  5. ↑ а б в Barnes 1972, p.275, ".22 Winchester Magnum Rimfire".
  6. ↑ Frank C. Barnes. Stan Skinner (ред.). Cartridges of the World (вид. 10th). Krause Publications. ISBN 978-0-87349-605-6.
  7. ↑ CCI Ammunition - View All CCI Loads. www.cci-ammunition.com. Архів оригіналу за 16 лютого 2020. Процитовано 5 квітня 2021.
  8. ↑ https://www.gunsamerica.com/digest/the-m6-springfield-scout-rifle/ [Архівовано 15 січня 2021 у Wayback Machine.] Bring Back The M6 Scout Rifle by JON HODOWAY on MARCH 5, 2016
  9. ↑ http://www.oldjimbo.com/survival/v-shrake/m6.html [Архівовано 25 квітня 2021 у Wayback Machine.] The M6 Survival System
  10. ↑ Chiappa Firearms - M6. www.chiappafirearms.com. Архів оригіналу за 11 березня 2019. Процитовано 28 жовтня 2018.
  11. ↑ Ruger 10/22 Magnum Serial Number History. Product History. Sturm, Ruger & Co., Inc. Архів оригіналу за 4 січня 2013. Процитовано 25 березня 2013.
  12. ↑ Autoloading Rimfire Rifle - Model 597. Remington Guns. Remington Arms Company, LLC. Архів оригіналу за 2 квітня 2013. Процитовано 25 березня 2013.
  13. ↑ Slowik, Max (18 січня 2012). EAA's Latest Appeal: .22 Long Rifle and .22 Magnum Bullpup Carbines. Blog. Guns.com. Архів оригіналу за 27 січня 2014. Процитовано 25 березня 2013.
  14. ↑ CTD Mike (8 березня 2012). EAA to Import New .22 Tanfoglio "Appeal" Bullpup Carbine. The Shooters Log. Cheaper Than Dirt. Архів оригіналу за 10 квітня 2013. Процитовано 25 березня 2013.
  15. ↑ Taurus Revolver Manual (PDF). Safety and Operation Manual. Taurus International. 25 лютого 2003. Архів оригіналу (PDF) за 28 січня 2013. Процитовано 25 березня 2013.
  16. ↑ B. Gil Horman (24 березня 2011). North American Arms Mini Revolvers. American Rifleman. Архів оригіналу за 14 квітня 2013. Процитовано 25 березня 2013. The .22 Mag. models can be fitted with a second cylinder chambered in .22 Long Rifle, which makes practice and plinking inexpensive indeed.
  17. ↑ Smith & Wesson Air Lite 351PD (.22 Magnum). Kansas Carry. Custom Digital Services, LLC. 2010. Архів оригіналу за 8 березня 2011. Процитовано 25 березня 2013.
  18. ↑ NRA Staff (22 квітня 2011). Heritage Mfg. Rough Rider Revolvers. American Rifleman. Архів оригіналу за 14 квітня 2013. Процитовано 25 березня 2013. Chambered in .22 Long Rifle and .22 WMR, Heritage Mfg.’s nine-shot Rough Rider revolvers are now available in blued, black satin, silver satin and color case-hardened-style finishes.
  19. ↑ Quinn, Jeff (5 січня 2013). Lightweight, Compact Ruger LCR 22 Magnum Pocket Revolver. GUNBlast.com. Архів оригіналу за 27 березня 2013. Процитовано 25 березня 2013. I am glad that Ruger is including the 22 magnum along with the 22 LR, 38 Special Plus P, and 357 magnum chamberings in this handy little revolver.
  20. ↑ B. Gil Horman (15 лютого 2011). The Kel-Tec PMR-30. American Rifleman. Архів оригіналу за 3 лютого 2015. Процитовано 25 березня 2013. As a fan of the .22 Mag. cartridge, I am very pleased that Kel-Tec built a lightweight, high-capacity semi-auto that shows off what this neat little cartridge can do.
  21. ↑ Eger, Chris (7 березня 2013). The Grendel Pistols: The forgotten polymers (and the birth of Kel-tec). Guns.com. Архів оригіналу за 24 березня 2013. Процитовано 25 березня 2013. With the use of polymers, the weight of this target pistol was kept down to 26 ounces when loaded with an impressive array of 30-rounds of rimfire magnums.
  22. ↑ Kelly, Paco (9 серпня 2006). Still Holding On: AMT's AutoMag II .22 Magnum Rimfire Auto. GUNBlast.com. Архів оригіналу за 19 березня 2013. Процитовано 25 березня 2013. It wasn't very long ago that some very well-designed little .22 Magnum handguns were available from AMT (Arcadia Machine & Tool) of Irwindale, CA.
  23. ↑ Quinn, Jeff (27 листопада 2006). High Standard Brings Back the AMT Automag II .22 Magnum Pistol. GUNBlast.com. Архів оригіналу за 17 березня 2013. Процитовано 25 березня 2013. After being out of production for several years, High Standard Manufacturing is now producing the Automag II pistol that was previously produced by AMT in Irwindale, California and Galena Industries in Sturgis, South Dakota.
  24. ↑ AMT AutoMag. Архів оригіналу за 16 червня 2009.
  25. ↑ а б Lermayer, Ralph M. (July 2010). Evolution of the .22. GunHunter Magazine. Buckmasters Ltd. Архів оригіналу за 19 вересня 2016. Процитовано 17 вересня 2016. … take a .22 rimfire smoothbore (like the Mossberg or Marlin’s Garden gun), and patterns will be surprisingly good out to 15 yards.
  26. ↑ Marlin's .22 Mag Garden Gun. Fieldandstream.com. Field & Stream. December 1999. Архів оригіналу за 2 квітня 2013. Процитовано 17 вересня 2016. A gopher-getter? Get serious.
  27. ↑ Rees, Clair (March 2000). Marlin's 'Garden Gun' - Model 25MG. Guns Magazine. Архів оригіналу за 7 листопада 2015. Процитовано 17 вересня 2016. Alt URL [Архівовано 26 листопада 2020 у Wayback Machine.]
  28. ↑ Eger, Christopher (28 липня 2013). Marlin 25MG Garden Gun. Marlin Firearms Forum. Outdoor Hub LLC. Архів оригіналу за 18 вересня 2016. Процитовано 17 вересня 2016.
  29. ↑ а б в Barnes 1972, p.275, ".22 Winchester Rimfire (WRF)"
  30. ↑ Sparano, Vin (2000). The Complete Outdoors Encyclopedia. New York: St. Martin's Press. ISBN 978-0-312-26722-3.
  31. ↑ Remington Magnum Rimfire: 22 Win Mag PR22M1 33-grain AccuTip-V. Remington Arms Company, Inc. Архів оригіналу за 30 травня 2008. Процитовано 17 червня 2008.
  32. ↑ CCI: Varmint 0073 22 Magnum RF V-MAX 30-grain poly-tip. CCI. Архів оригіналу за 16 May 2008. Процитовано 17 червня 2008.
  33. ↑ Hornady: 22 WMR 30-grain V-MAX. Hornady Manufacturing, Inc. Архів оригіналу за 10 лютого 2009. Процитовано 17 червня 2008.

Бібліографія

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=.22_Winchester_Magnum_Rimfire&oldid=42660586