Elysia marginata
| Elysia marginata | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Elysia marginata (Pease, 1871) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Pterogasteron marginatus (Pease, 1871) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Elysia marginata — вид морських черевоногих молюсків родини Plakobranchidae.[1]
Вид поширений в Індійському та на заході Тихого океану на схід до Гаваїв і Таїті. Мешкає на глибині до 10 метрів.[2]
Молюск завдовжки до 7,6 см. Має зелене тіло з чорними і кремовими плямами. У нього висока, тонка параподія з чорною та помаранчевою смужками на параподіальному краю.
Elysia marginata мешкає на мілководді узбережних вод. Харчується зеленими ниткоподібними водоростями, такими як Bryopsis pennata. Для виду характерна клептопластія — молюск відокремлює хлоропласти з водоростей, які він поїдає, та накопичує їх по всьому тілі. Самі водорості при цьому перетравлюються. У тканинах молюска хлоропласти якийсь час фотосинтезують, і продукти фотосинтезу використовуються господарем.[3]
Цікавою особливістю Elysia marginata є планова повна автотомія всього тіла. В певний момент молюск скидає тіло і залишається лише голова. Процес триває впродовж декількох годин. Згодом з голови відростає нове тіло. Припускають, що автотомія тіла є контрольованим механізмом для усунення паразитів, оскільки автотомії при нападі хижаків, як у деяких інших тварин, не спостерігалося.[4]
- ↑ WoRMS - World Register of Marine Species - Elysia marginata (Pease, 1871). www.marinespecies.org (англ.). Архів оригіналу за 25 червня 2021. Процитовано 31 березня 2021.
- ↑ Elysia marginata (Pease, 1871) - Ocean Biodiversity Information System. obis.org. Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 31 березня 2021.
- ↑ Neusser, Timea P; Hanke, Felix; Haszprunar, Gerhard; Jörger, Katharina M (1 лютого 2019). ‘Dorsal vessels’? 3D-reconstruction and ultrastructure of the renopericardial system of Elysia viridis (Montagu, 1804) (Gastropoda: Sacoglossa), with a discussion of function and homology. Journal of Molluscan Studies. 85 (1): 79—91. doi:10.1093/mollus/eyy049. ISSN 0260-1230.
- ↑ Mitoh, Sayaka; Yusa, Yoichi (March 2021). Extreme autotomy and whole-body regeneration in photosynthetic sea slugs. Current Biology. 31 (5): R233—R234. doi:10.1016/j.cub.2021.01.014. ISSN 0960-9822.
|
Це незавершена стаття з малакології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|