Epipremnum
| Epipremnum | |
|---|---|
| |
| Epipremnum pinnatum | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
| Порядок: | Частухоцвіті (Alismatales) |
| Родина: | Кліщинцеві (Araceae) |
| Підродина: | Monsteroideae |
| Триба: | Monstereae |
| Рід: | Epipremnum Schott |
| Синоніми[1] | |
|
Anthelia Schott 1863, illegitimate homonym, not Dumort. 1835 | |
 Вікісховище: Epipremnum
| |
_4.jpg)
Epipremnum — рід квіткових рослин родини Кліщинцевих. Це вічнозелені багаторічні ліани, що піднімаються за допомогою повітряних коренів[2]. Поширені у тропічних лісах від Китаю, Гімалаїв і Південно-Східної Азії до Австралії в західній частині Тихого океану[1][3][4].
Усі частини рослини токсичні, в основному через трихосклереїди (довгі гострі клітини) і рафіди. Рослини можуть виростати до 40 м з листям довжиною до 3 м, але в контейнерах розмір значно зменшується. Рослини вирощують як кімнатні рослини в регіонах з помірним кліматом. Молоде листя яскраво-зелене, часто з нерівномірними строкатими візерунками жовтого або білого кольору. Вони можуть знайти дерева-господарі за допомогою скототропізму[5].
Їх можна сплутати з іншими монстерами, такими як Rhaphidophora, Scindapsus, Amydrium.
Наукова назва утворена поєднанням грецьких слів епі (грец. ἐπί – на) та премнон (грец. πρέμνον – пень). Тобто, на пні[6].
- Epipremnum amplissimum (Schott) Engl. — Квінсленд, Нова Гвінея, Соломонові Острови, Архіпелаг Бісмарка, Вануату
- Epipremnum aureum (Linden & André) G.S.Bunting — родом з Муреа в Полінезії; натуралізувався в Африці, Індійському субконтиненті, Квінсленді, Меланезії, Сейшельських островах, Гаваях, Флориді, Коста-Риці, Бермудських островах, Вест-Індії, Бразилії та Еквадорі
- Epipremnum carolinense Volkens — Мікронезія
- Epipremnum ceramense (Engl. & K.Krause) Alderw. — Малуку
- Epipremnum dahlii Engl. — Архіпелаг Бісмарка
- Epipremnum falcifolium Engl. — Борнео
- Epipremnum giganteum (Roxb.) Schott — Індокитай (Syn. Monstera gigantea (Roxb.) Schot)
- Epipremnum meeboldii K.Krause — Регіон Маніпур в Індії
- Epipremnum moluccanum Schott — Малуку
- Epipremnum moszkowskii K.Krause — західна Нова Гвінея
- Epipremnum nobile (Schott) Engl. — Сулавесі
- Epipremnum obtusum Engl. & K.Krause — Папуа-Нова Гвінея
- Epipremnum papuanum Alderw. — Папуа-Нова Гвінея
- Epipremnum pinnatum (L.) Engl. — поширені в Південно-Східній Азії, пд. Китаї, Новій Гвінеї, Меланезії, пн. Австралії; натуралізувався у Вест-Індії
- Epipremnum silvaticum Alderw. — Суматра
3 копалини насіння †Epipremnum crassum були описані з шарів середнього міоцену в районі Фастергольт поблизу Сількеборга в Центральній Ютландії, Данія. Скам'янілості цього виду також були знайдені в олігоцені та міоцені Західного Сибіру та міоцені та пліоцені Європи.
- ↑ а б Kew World Checklist of Selected Plant Families
- ↑ RHS A-Z encyclopedia of garden plants. United Kingdom: Dorling Kindersley. 2008. с. 1136. ISBN 978-1405332965.
- ↑ Govaerts, R. & Frodin, D.G. (2002). World Checklist and Bibliography of Araceae (and Acoraceae): 1-560. The Board of Trustees of the Royal Botanic Gardens, Kew.
- ↑ Flora of China Vol. 23 Page 14,
麒麟 叶 属 qi lin ye shu, Epipremnum Schott, Bonplandia (Hannover). 5: 45. 1857. - ↑ Strong та Ray, 1975.
- ↑ Quattrocchi, Umberto (19 квітня 2016). CRC World Dictionary of Medicinal and Poisonous Plants: Common Names, Scientific Names, Eponyms, Synonyms, and Etymology (5 Volume Set). ISBN 9781482250640.