HD182568

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
HD182568
Дані дослідження
Епоха J2000,0
Сузір'я
Пряме піднесення 19г 24х  7,58с
Схилення +29° 37′ 16,8″
Видима величина (V) 4,99[1]
Характеристики
Спектральний клас B3
показник кольору U−B -0,71
яскравість B 4,826±0,002[2]
показник кольору B−V -0,120±0,003[2]
яскравість V 4,964±0,002[2]
Тип змінності
Дані фотометрії Стрьомґрена
колір b−y -0,02
індекс m1 0,07
індекс c1 0,24
індекс Hβべーた 2,67[1]
Дані фотометрії Гіппаркос
Максимальна яскравість 4,940[2]
Мінімальна яскравість 4,960[2]
Астрометрія
Власний рух (μみゅー) за пр. піднес.: 10,57± 0,48[2] мас/рік

за схиленням: 10,85± 0,61[2] мас/рік

Паралакс (πぱい) 4,21 ± 0,58[2] мас
Відстань 774,72 світлових років
237,53 парсек
Подробиці
Маса M
Обертання Vsin(i)=100[3]км/сек
Інші позначення
2 Cyg,

HD 182568, HIP 95372, HR 7372, BD+29 3584,

GSC 2137-3101
Посилання
SIMBADдані для HD182568

HD182568хімічно пекулярна зоря спектрального класу B3 й має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 5,0.[1] Вона розташована на відстані близько 774,7 світлових років від Сонця.[2]

Пекулярний хімічний склад

[ред. | ред. код]

HD182568 належить до Хімічно пекулярних зір з пониженим вмістом гелію й в її зоряній атмосфері спостерігається нестача He у порівнянні з його вмістом в атмосфері Сонця.


Магнітне поле

[ред. | ред. код]

Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу наявних ліній металів становить 19,0± 298,0 Гаус.[4]

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. а б в Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
  2. а б в г д е ж и к ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
  3. Abt H.A., Levato H., Grosso M. Rotational velocities of B stars 2002, Astrophys. J., 573, 359-365
  4. Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631