Координати: 45°46′43.0000001″ пн. ш. 15°58′44.000000100001″ сх. д. / 45.77861° пн. ш. 15.97889° сх. д. / 45.77861; 15.97889

INA (компанія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
INA-Industrija nafte, d.d.
INA D.D.[1]
45°46′43.0000001″ пн. ш. 15°58′44.000000100001″ сх. д. / 45.77861° пн. ш. 15.97889° сх. д. / 45.77861; 15.97889
ТипПублічна
Організаційно-правова форма господарюванняакціонерне товариство
ГалузьНафтогазова
Лістинг на біржіЗагребська фондова біржа: INA-R-A
ISINHRINA0RA0007
Попередник(и)Naftaplin
Засновано1 січня 1964[2]
Штаб-квартираЗагреб
Ключові особиМарин Ковачич, голова правління
Синиша Петрович, голова наглядової ради
Виторг 27 млрд кун (2013)
Чистий прибуток182 500 000 € (2018)[1]
Співробітники«INA Group»: 13 460 (31 грудня 2013)
«INA d.d.»: 8 517 (31 грудня 2013)[2]
Холдингова компаніяMOL
www.ina.hr
Мапа
CMNS: INA у Вікісховищі

ІНА-Індустрія нафти д. д. (хорв. INA-Industrija nafte, d.d.) — хорватська багатонаціональна нафтова компанія. Відіграє провідну роль у нафтовій промисловості Хорватії, займає міцну регіональну позицію в галузі розвідки та видобутку нафти й газу, нафтопереробки та збуту нафтопродуктів. «INA, d.d.» — акціонерне товариство (d.d. = dioničko društvo), де контрольним пакетом акцій володіють угорська MOL Group та уряд Хорватії, а решта акцій належить приватним та інституційним інвесторам. Акції «INA» котуються на Лондонській та Загребській фондових біржах з 1 грудня 2006 року. Кілька дочірніх підприємств, якими повністю або частково володіє «INA, d.d.», утворюють «INA Group», штаб-квартира якої в Загребі.

Історія

[ред. | ред. код]
Штаб-квартира «INA» в Загребі

«INA» заснована 1 січня 1964 р. шляхом злиття компанії з розвідки й видобутку нафти й газу «Naftaplin» та нафтопереробних заводів у Рієці і Сісаку. Спочатку компанія називалася «Нафтогазовий конгломерат», але 26 листопада її назва змінилася на теперішню. 1990 року «INA» стала державним підприємством, а 1993 р. — акціонерним товариством. Перший етап приватизації, коли компанія «MOL» стала стратегічним партнером «INA», придбавши 25% плюс одну акцію, завершився 2003 р. У 2005 р. сім відсотків акцій було передано Фонду оборонців Хорватії. Після продажу 7% акцій колишнім і поточним працівникам «INA» структура власності компанії змінилася і тепер у державній власності перебуває менш ніж 50% загальної кількості акцій. З цього приводу уряд Хорватії та «MOL» підписали Перші поправки до акціонерної угоди. В рамках приватизації «INA» уряд на засіданні 27 листопада 2006 встановлює початкову ціну акції в розмірі 1690,00 кун.[3] У жовтні 2008 р. доведено до логічного завершення пропозицію акціонерам «INA-Industrija nafte, d.d.» про її добровільне публічне поглинання компанією «MOL», яка збільшила свою власність до 47,16%. Станом на 2017, Хорватія і «MOL» судяться за «INA».[4]

Діяльність

[ред. | ред. код]

Раніше «INA» займалася розвідкою і видобутком у Хорватії (Тисо-Дунайська низовина, Адріатика) та 20 зарубіжних країнах. Нині вона веде пошуково-розвідувальні та видобувні роботи в Хорватії, Єгипті та Анголі.

Компанія має два нафтопереробні заводи — в Рієці та Сісаку, а також володіє регіональною мережею 445 автозаправних станцій у Хорватії та сусідніх країнах.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б https://www.coface.cz/content/download/186543/3096111/file/CER-CZ-CEE_Top_500_2019_booklet.zipCompagnie Française d'Assurance pour le Commerce Extérieur, 2019.
  2. а б About INA. INA. Архів оригіналу за 18 липня 2011. Процитовано 24 липня 2011.
  3. Građani će INA-ine dionice plaćati 1.690 kuna (хор.)
  4. Öğütçü, Mehmet (31 січня 2017). Croatia learns energy arbitration lessons the hard way. EurActiv.com. Архів оригіналу за 31 січня 2017. Процитовано 1 лютого 2017.

Посилання

[ред. | ред. код]