Leishmania donovani

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Leishmania donovani
Leishmania donovani у клітині кісткового мозку
Leishmania donovani у клітині кісткового мозку
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Discoba
Тип: Евгленові (Euglenozoa)
Клас: Кінетопластиди (Kinetoplastida)
Ряд: Trypanosomatida
Родина: Трипаносоматиди (Trypanosomatidae)
Рід: Лейшманія (Leishmania)
Вид: L. donovani
Leishmania donovani
(Laveran et Mesnil, 1903) Ross, 1903
Посилання
Вікісховище: Leishmania donovani
Віківиди: Leishmania donovani
EOL: 52252657
NCBI: 5661

Leishmania donovani — вид паразитичних екскават роду лейшманія (Leishmania) родини трипаносоматид (Trypanosomatidae). Це внутрішньоклітинний паразит людини, що живе у клітинах крові. Є збудником вісцерального лейшманіозу — найважчої форму лейшманіозу. Паразит ушкоджує селезінку, печінку та кістковий мозок. Переносниками інфекції є москіти роду Phlebotomus у Старому Світі та Lutzomyia в Новому Світі. Паразит поширений у тропічних та помірному регіонах, включаючи Африку (переважно в Судані), Китай, Індію, Непал, Південну Європу, Росію та Південну Америку.[1][2][3] Щороку у світі реєструється до 0,5 млн інфікованих Leishmania donovani у 88 країнах. Тисячі випадків інфікування закінчуються смертю.[4]

Історія досліджень

[ред. | ред. код]

L. donovani був відкритий незалежно один від одного двома британськими медиками Вільямом Бугом Лейшманом в Англії і Чарльзом Донованом в Мадрасі, Індія, в 1903 році. Проте правильну таксономію встановив Рональд Росс.[5][6]

У 2011 році був розшифрований повний геном Leishmania donovani на основі зразків, що отримані у південно-східному Непалі.[7]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. van Griensven, Johan; Diro, Ermias (June 2012). Visceral Leishmaniasis. Infectious Disease Clinics of North America. 26 (2): 309—322. doi:10.1016/j.idc.2012.03.005. PMID 22632641.
  2. Evans, TG (Sep 1993). Leishmaniasis. Infectious Disease Clinics of North America. 7 (3): 527—46. PMID 8254158.
  3. Herwaldt, BL (1999). Leishmaniasis. Lancet. 354 (9185): 1191—9. doi:10.1016/S0140-6736(98)10178-2. PMID 10513726.
  4. Desjeux, P (2004). Leishmaniasis: current situation and new perspectives. Comparative Immunology, Microbiology and Infectious Diseases. 27 (5): 305—18. doi:10.1016/j.cimid.2004.03.004. PMID 15225981.
  5. Engwerda, CR; Ato, M; Kaye, PM (2004). Macrophages, pathology and parasite persistence in experimental visceral leishmaniasis. Trends in Parasitology. 20 (11): 524—30. doi:10.1016/j.pt.2004.08.009. PMID 15471704.
  6. Lodge, R; Descoteaux, A (2008). Leishmania invasion and phagosome biogenesis. Sub-cellular biochemistry. 47: 174—81. doi:10.1007/978-0-387-78267-6_14. PMID 18512351.
  7. Downing, T; Imamura, H; Decuypere, S; Clark, TG; Coombs, GH; Cotton, JA; Hilley, JD; de Doncker, S; Maes, I; Mottram, JC; Quail, MA; Rijal, S; Sanders, M; Schönian, G; Stark, O; Sundar, S; Vanaerschot, M; Hertz-Fowler, C; Dujardin, JC; Berriman, M (2011). Whole genome sequencing of multiple Leishmania donovani clinical isolates provides insights into population structure and mechanisms of drug resistance. Genome Research. 21 (12): 2143—56. doi:10.1101/gr.123430.111. PMC 3227103. PMID 22038251.

Посилання

[ред. | ред. код]