Нова хвиля (музичний напрям)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з New wave)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
New wave
Стилістичні походження
Походження
середина та кінець 1970-х, Велика Британія та США
Типові інструменти
Популярністьвід кінця 1970-х до середини 1980-х[9]; відродження у 2000-х і 2010-х[10][11]
Похідні жанриNeue Deutsche Welle — суомі-рок[12] — нова романтика — синти-поп — Mod revival — Chillwave[13]
Споріднені жанри
Synthpunk — 2 Tone — Electroclash — Nu Rave
Локальні сцени
Аргентина[14] — Фінляндія — Франція — Німеччина — Італія — Іспанія — Велика британія — США — Югославія
Пост-панк — альтернативний рок

Нова хвиля (англ. new wave) — напрямок рок-музики, а пізніше загальна назва ряду стилів рок-музики у 1980-ті роки.

Цей термін був придуманий лейблом Sire Records як термін для панк-рокової музики, що випускалась нею (переважно гурти клубу CBGB) — у тому числі піонерів панк-року, таких як Talking Heads і Television. Тоді новою хвилею почали називати усіх панків, що були натхненні цією музикою, й виходили за межі власне панк-року у стилі Ramones. На якийсь час Нова хвиля стала по суті синонімом терміна постпанк. Пізніше, ці два терміни були використані для розколу всередині тієї ж групи виконавців: новою хвилею окреслювали музику, ближчу до попу, а постпанку — до експериментальної.

З часом термін «нова хвиля» стали використовувати для більш комерційних форм, як правило, з м'яким тоном, заснованих на використанні електронних клавішних і ударних, а також технічно чистого співу (часто з багатоголосною гармонією) — в тому числі такі види, як синті-поп і нова романтика.

До представників нової хвилі серед інших зараховують: Joy Division, Kim Wilde, Lostprophets, The Buggles, INXS, The Cure, Елвіс Костелло, Nick Lowe, Devo, Talking Heads, Swans, Blondie, The B-52's (засновник — Ріккі Вілсон), The Police, The Jam, XTC, The dB's, The Pretenders, The Stranglers, Man Go Fish, Cheap Trick, The Cars, Split Enz, Duran Duran, Depeche Mode, Spandau Ballet, ABC, Гері Ньюмана, Talk Talk, Ultravox, Classix Nouveaux, The Boomtown Rats, U2, Republika, Kryzys, Modern Talking, Nouvelle Vague та інших.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Taylor, John. 100 Greatest Artists of All Time: Roxy Music. Rolling Stone. Архів оригіналу за 19 березня 2011. Процитовано 17 березня 2011.
  2. Kemp, Mark. David Bowie: Biography. Rolling Stone. Архів оригіналу за 12 липня 2013. Процитовано 17 березня 2011.
  3. http://www.allmusic.com/explore/essay/new-wave-t572 Essay about New Wave's definition and list of essential New Wave Records from allmusic
  4. http://www.allmusic.com/explore/essay/new-wave-t727 Allmusic New Wave Essay
  5. Cooper, Kim, Smay, David, Bubblegum Music is the Naked Truth (2001), page 248 «Nobody took the bubblegum ethos to heart like the new wave bands»/
  6. Keyboard Magazine, June 1982. Synthpunk.org. Архів оригіналу за 12 липня 2013. Процитовано 15 травня 2011.
  7. Disco inferno. The Independent. UK. 11 грудня 2004. Архів оригіналу за 12 липня 2013. Процитовано 15 травня 2011.
  8. Bernard Edwards, 43, Musician In Disco Band and Pop Producer The New York Times 22 квітня 1996 «As disco waned in the late 70s, so did Chic's album sales. But its influence lingered on as new wave, rap and dance-pop bands found inspiration in Chic's club anthems»
  9. The Death of New Wave Theo Cateforis Assistant Professor of Music History and Cultures in the Department of Art and Music Histories at Syracuse University 2009
  10. Encyclopedia of Contemporary British Culture Page 365. Google Books. Процитовано 15 травня 2011.
  11. http://www.allmusic.com/explore/style/d13761 New Wave/Post Punk Revival Allmusic
  12. Born in 1959: The last happy generation [Архівовано 17 липня 2014 у Wayback Machine.] Helsingin Sanomat 10 листопада 2010
  13. Pirnia, Garin (13 березня 2010). Is Chillwave the Next Big Music Trend?. The Wall Street Journal. Архів оригіналу за 12 липня 2013. Процитовано 15 травня 2011.
  14. Historia del Rock en Argentina Parte II. Letrasyalgomas.foroes.net. 3 червня 2010. Архів оригіналу за 12 липня 2013. Процитовано 15 травня 2011.