Щіленіс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Nycteris)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Щіленіс
Nycteris thebaica
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Рукокрилі (Chiroptera)
Підряд: Кажани (Microchiroptera)
Родина: Щіленосові (Nycteridae)
(Van der Hoeven, 1855)
Рід: Щіленіс
(Cuvier & Geoffroy Saint-Hilaire, 1795)
Види

Nycteris arge
Nycteris aurita
Nycteris gambiensis
Nycteris grandis
Nycteris hispida
Nycteris intermedia
Nycteris javanica
Nycteris macrotis
Nycteris madagascariensis
Nycteris major
Nycteris nana
Nycteris parisii
Nycteris thebaica
Nycteris tragata
Nycteris vinsoni
Nycteris woodi

Посилання
Вікісховище: Nycteris
EOL: 103524
ITIS: 631324
NCBI: 59466
Fossilworks: 103133

Щіленіс (Nycteris) — єдиний рід рукокрилих у родині щіленосові (Nycteridae).

Поширення та етимологія

[ред. | ред. код]

Проживають у Східній Малайзії, Індонезії та Африці. Більшість видів населяють саванові рідколісся чи сухі місцевості, але деякі, включаючи Nycteris grandis і Nycteris javanica живуть в густих лісах. Етимологія: від давньогрецького νυκτερίς — «кажан», а те, в свою чергу, від νύξ — «ніч».

Голова і тіло довжиною 40—93 мм, хвіст довжиною 43—75 мм, передпліччя довжиною 32—64 мм, вага 10—43 гр.

Хутро довге сірого, коричневого або червонуватого кольору. Вуха великі, крила широкі, хвіст довгий. Зубна формула: (i 2/3, c 1/1, pm 1/2, m 3/3)•2=32.

Поведінка

[ред. | ред. код]

Вони живуть поодинці, парами чи невеликими колоніями в печерах, ущелинах, порожнистих деревах і будівлях. Вони харчуються комахами та іншими безхребетними, такими як павуки і малі скорпіони. Є один вид (Nycteris grandis), який полює на хребетних, таких як жаби та птахи.

Відтворення

[ред. | ред. код]

Самиця народжує одне чи два дитинча за раз. Звіти про час вагітності коливаються від 2,5 до 6 місяців, він коротший в тропічних регіонах. Маля годується матір'ю близько двох місяців. Деякі тропічні види, як відомо, можуть давати потомство кілька разів на рік.

Геологічний діапазон

[ред. | ред. код]

Викопні рештки відомі з Оману, що належать ранньому олігоцену й середньому еоцену з Тунісу.

Джерела

[ред. | ред. код]