S1850M

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
S1850M

РЛС S1850M (в центрі) на есмінці D32 «Деринг»
Основна інформація
ТипРадар дальньої дії з активною ЦАР
КраїнаВелика Британія
ВиробникBAE Systems
СтатусНа озброєнні
Параметри
Діапазон частот1–2 ГГц (D)[1]

S1850M — трикоординатна РЛС з цифровою антенною решіткою для систем раннього попередження про ракетний напад та виявлення аеродинамічних і наземних (надводних) цілей[1][2].

Розроблялася спільно Францією, Італією і Великою Британією (компанії BAE Systems і Thales) для забезпечення високоефективної ППО перспективних фрегатів. Є основною радіолокаційною компонентою систем PAAMS на фрегатах типу «Горизонт» ВМС Франції та Італії, есмінцях типу «Деринг» ВМС Великої Британії[1][3].

Сконструйована на основі РЛС SMART-L голландського філіалу Thales, однак має удосконалену архітектуру обробки сигналів від компанії Alenia Marconi Systems (зараз BAE Systems). У порівнянні з SMART-L поліпшена робота радара в умовах електронної протидії[1].

Конструкція

[ред. | ред. код]

Антена, подібно до SMART-L, має розмір 8,2 м і містить 24 твердотільних модулі, 16 з яких працюють на передачу[2]. Швидкість обертання антени — 12 обертів за хвилину[2]. Маса антени разом з обладнанням — 6200 кг[1].

Характеристики

[ред. | ред. код]

РЛС здатна автоматично виявляти і супроводжувати до 1000 цілей (повітряних — в радіусі до 400 км, наземних — до 60 км)[2][3].

Застосування на кораблях

[ред. | ред. код]

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д Radar a lungo raggio S-1850 M [Архівовано 29 вересня 2015 у Wayback Machine.] на сайте Digilander.libero.it.
  2. а б в г Слюсар, В.И. (2001). Цифровые антенные решётки: будущее радиолокации (PDF). Электроника: наука, технология, бизнес. – 2001. - № 3. с. C. 42 - 46. Архів оригіналу (PDF) за 1 листопада 2019. Процитовано 23 липня 2019.
  3. а б Алиев Е. Т. (2007). Габалинская РЛС: прошлое, настоящее, будущее (PDF). Центр по изучению проблем разоружения, энергетики и экологии при МФТИ. Архів оригіналу (PDF) за 30 серпня 2019. Процитовано 23 липня 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]