RIM-174 Standard ERAM
 | |
| Тип | позагоризонтальна зенітна керована ракета |
| Походження |  США |
| Історія використання | |
| На озброєнні | 2013 – |
| Історія виробництва | |
| Виробник | Raytheon |
| Вартість одиниці | 5,1 млн доларів |
| Характеристики | |
| Вага | 1 500 кг |
| Довжина | 6,55 м |
| Діаметр | 0,34 м |
| Боєголовка | 64 кг Висота 34 000 м |
| Двигун | 1 ступінь Mk 72 2 ступінь Mk 104 |
Операційна дальність | 240 км повітряні цілі 460 км наземні |
| Швидкість | Мах 3,5 1,2 км/с |
Система наведення | ІНС + АРГС |
| Точність | Кругове ймовірне відхилення 10-15 м |
Пускова платформа | ракетні крейсери, есмінці |
RIM-174 Standard ERAM у Вікісховищі | |
RIM-174 SM-6 ERAM (Standard Missile , Extended Range Active Missile) (RIM-174 SM-6 ERAM) або AIM-174 — двоступенева зенітна керована ракета «поверхня-повітря» останнього покоління компанії Raytheon. Призначається для боротьби з сучасними літаками та БПЛА, гелікоптерами, протикорабельними крилатими ракетами над водою і сушею. Збудована на базі ЗКР Standard SM-2. Балістичні ракети передбачається знищувати за межами атмосфери Землі чи на підльоті після подолання ними середньої лінії захисту ракет SM-3. Прийнята на озброєння 2013 року.
Виготовлену невеликою серією ракету SM-2 Block IV повинна була замінити універсальна зенітно- протибалістична ракета SM-2 Block IVA, проєкт якої 2001 закрили. Через це кораблі ВМС опинились без сучасної ракети «поверхня-повітря» далекої дії. Компанія Raytheon уклала 2004 угоду з ВМС США на розробку ракети, що й розпочали наступного року. Після тестувань (2007) ракета отримала у лютому 2008 позначення RIM-174A[1]. У вересні 2009 було підписано контракт на 93 млн. доларів і першу передсерійну ракету поставили у березні 2011.
З 2013 ракети SM-6 ERAM повинні були стати основною ракетою ППО флоту позагоризонтальної дії. Планувалось закупити 1200 ракет на 6.167.800.000 доларів при вартості однієї 4.000.000 доларів. 3 жовтня 2013 було закуплено 89 SM-6 із запчастинами, тарою, обслуговуванням. 27 листопада 2013 перші ракети встановили на борті есмінця USS Kidd (DDG-100)[2]. На навчаннях 18-20 червня 2014 USS John Paul Jones (DDG-53) запустив 4 SM-6, але результати стрільб засекречені[3]. 14 серпня 2014 під час тестів SM-6 успішно атакувала дозвукову ракету на гранично малій висоті над землею[4]. 24 жовтня 2014 Raytheon оприлюднила інформацію про успішне перехоплення ракетами SM-6 на малій висоті надзвукової ракети GQM-163 Coyote[en] і дозвукову ракету-мішень Northrop BQM-74 Chukar[en][5]. Родзинка полягала у тому, що інформацію про цілі надав інший ракетний есмінець по системі Іджіс і SM-6 були запущені з корабля, чиї радари не бачили ціль, а ракети самостійно їх віднайшли і знищили. У травні 2015 року виробництво SM-6 було переведено з дрібносерійного на повномасштабне (великосерійне виробництво), що суттєво збільшило обсяги виробництва та ще більше знизило вартість одиниці[6].
19 березня 2024 року Агентство протиракетної оборони США разом з ВМС США та Lockheed Martin успішно перехопили тестову ціль просунутої балістичної ракети середньої дальності (MRBM) за допомогою SM-6 Dual II (SWUP)[7]. Примітно, що тест був виконаний у співпраці з USS Jack H. Lucas (DDG-125), першим есмінцем Flight III Aegis з радаром SPY-6. Австралійські сенсори допомогли у зборі даних та комунікаціях, включаючи використання літака E-7 Wedgetail та фрегата класу ANZAC HMAS Stuart. Це було четверте випробування судна, оснащеного системою протиракетної оборони Aegis, з використанням ракети SM-6 Dual II і друге перехоплення балістичної ракети середньої дальності за допомогою ракети SM-6 Dual II SWUP[8] .
У червні 2024 року AIM-174B з'явився на винищувачах F/A-18E/F Super Hornet ВМС США під час міжнародного військово-морського навчання RIMPAC[9].
У липні 2024 року ВМС США оголосили про оперативне розгортання повітряного варіанту ракети RIM-174, позначеного як AIM-174B Standard Missile 6 Air Launched Configuration.
Для зменшення терміну розробки ракети, її вартості і підвищення надійності було використано давно випробувану, надійну конструктивну базу ракети з напівактивною системою наведення SM-2 Block-IV[10] — класичний напівактивний радар, дворежимний маршевий двигун Mk 104 і стартовий Mk 72, уламково-фугасну боєголовку Mk125 Mod 1. Дальність дії ракети може становити понад 200 (370,4 км).
Конструктивну базу доповнили добре відпрацьованою активною голівкою самонаведення з ракети класу «повітря — повітря» AIM-120 AMRAAM. Для підвищення її потужності і чутливості антена РЛС була збільшена з 18 см до 34 см[11]. Завдяки цьому ракета отримала можливість ураження повітряних цілей за межами прямої видимості цілі з стартової платформи (корабля) (англ. Beyond Visual Range (BVR)) та захищених за допомогою технологій Стелс. Одночасно завдяки мережі сумісності елементів військової техніки[de] у системі керування SM-6 було використано передові платформи сенсорів з систем АВАКС, бойових літаків. Наведення ракет здійснюється завдяки системам інерціальної навігації, активного радіолокаційного самонаведення і напівактивного радіолокаційного самонаведення.
SM-6 ERAM, на відміну від інших ракет серії Standard, можуть бути періодично протестовані і сертифіковані без видалення з контейнерів і коморок системи вертикального запуску Mk 41.
Американське агентство протиракетної оборони у співпраці з ВМФ США провело льотні випробування Aegis Weapon System 31, 29 травня 2021 року. Метою випробування було продемонструвати здатність протиракетної оборони корабельної системи Aegis виявляти, відстежувати, перехоплювати і знищувати цілі у вигляді балістичної ракети середньої дальності на кінцевій ділянці польоту за допомогою двох ракет Standard Missile 6 (SM-6) Dual II. Однак перехоплення не було досягнуто[12].
Працівники програми розпочали ретельний огляд аби визначити проблеми, які могли перешкодити успішному перехопленню[12].
26 грудня 2023 року корабель USS Laboon збив три балістичні протикорабельні ракети в Червоному морі, випущені повстанцями-хуситами, використовуючи кілька ракет SM-6. Це було перше перехоплення балістичної ракети в бою[13].
30 січня 2024 року корабель USS Carney збив балістичну протикорабельну ракету в Аденській затоці, випущену повстанцями-хуситами, використовуючи ракету SM-6. Це було перше бойове перехоплення балістичної ракети за допомогою SM-6, яке публічно визнало Міністерство оборони США[14].
| Позначення | Блок | Платформа | Примітки |
|---|---|---|---|
| RIM-174A | SM-6 Block I | Система Aegis та Mk 41 VLS | Досяг початкової оперативної готовності (IOC) 2013 році. Досяг повної оперативної готовності (FOC) у грудні 2017 року
|
| RIM-174B | SM-6 Block Ia | Система Aegis та Mk 41 VLS, наземна пускова установка Typhon | Досяг початкової оперативної готовності (IOC) у жовтні 2019 року. Досяг повної оперативної готовності (FOC) у першому кварталі 2023 фінансового року.
|
| AIM-174B | SM-6 Air Launched Configuration[15] | Запуск в повітрі з F/A-18E/F Super Hornet | Протестовано VX-31 у 2021 році. Протестовано VX-9, VFA-2 та VFA-192 у 2024 році[16][17]
|
| RIM-174C? | SM-6 Block Ib | Система Aegis та Mk 41 VLS, наземна пускова установка Typhon | Початкова оперативна готовність очікується у першому кварталі 2024 фінансового року
|
США
Японія
Австралія
.svg){kind=small}
Південна Корея
- RIM-174 SM-6 Extended Range Active Missile (ERAM) [Архівовано 3 листопада 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
- Raytheon RIM-174 ERAM (SM-6) [Архівовано 26 січня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ [Raytheon RIM-174 ERAM (SM-6) (англ.). Архів оригіналу за 26 січня 2020. Процитовано 3 грудня 2014. Raytheon RIM-174 ERAM (SM-6) (англ.)]
- ↑ Standard Missile 6 (SM-6) Achieves Initial Operational Capability (англ.). Архів оригіналу за 3 листопада 2014. Процитовано 3 грудня 2014.
- ↑ [Air Defense: SM-6 Goes Long (англ.). Архів оригіналу за 19 вересня 2020. Процитовано 3 грудня 2014. Air Defense: SM-6 Goes Long (англ.)]
- ↑ [Navy Missile Hits Subsonic Target Over Land (англ.). Архів оригіналу за 20 жовтня 2016. Процитовано 3 грудня 2014. Navy Missile Hits Subsonic Target Over Land (англ.)]
- ↑ [Raytheon SM-6s Missiles intercept targets in 'engage on remote' tests (англ.). Архів оригіналу за 25 жовтня 2012. Процитовано 3 грудня 2014. Raytheon SM-6s Missiles intercept targets in 'engage on remote' tests (англ.)]
- ↑ Raytheon's SM-6 Surface-to-Air Missile moves from low-rate to full-rate production. Navy Recognition. 6 May 2015. Архів оригіналу за 26 November 2023.
- ↑ Staff, Naval News (29 березня 2024). MDA, US Navy Conducts Successful Intercept with SM-6. Naval News (амер.). Процитовано 31 березня 2024.
- ↑ Staff, Naval News (29 березня 2024). MDA, US Navy Conducts Successful Intercept with SM-6. Naval News (амер.). Процитовано 31 березня 2024.
- ↑ Newdick, Thomas; Rogoway, Tyler (Jul 3, 2024). AIM-174 Super Hornet-Launched Variant Of SM-6 Missile Breaks Cover In Hawaii (Updated). The War Zone. Процитовано 9 July 2024.
- ↑ [Standard Missile-6 (SM-6) Moves Ahead (англ.) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 3 грудня 2014. Standard Missile-6 (SM-6) Moves Ahead (англ.)]
- ↑ [Raytheon's Standard Missile Naval Defense Family (SM-1 to SM-6) (англ.). Архів оригіналу за 14 жовтня 2014. Процитовано 3 грудня 2014. Raytheon's Standard Missile Naval Defense Family (SM-1 to SM-6) (англ.)]
- ↑ а б Козацький Саня (31 травня 2021). Корабель ВМФ США провалив перехоплення імітації балістичної ракети. Український мілітарний портал. Архів оригіналу за 3 червня 2021. Процитовано 3 червня 2021.
- ↑ Toropin, Konstantin (26 грудня 2023). "Massive One-Day Barrage of Houthi Attacks on Shipping Fended Off by Navy Destroyer, Fighter". Military.com.
- ↑ Newdick, Thomas; Trevithick, Joseph (1 лютого 2024). "Navy’s SM-6 Missile Used In Combat: Report". The War Zone.
- ↑ Newdick, Thomas; Trevithick, Joseph (1 лютого 2024). "Navy’s SM-6 Missile Used In Combat: Report". The War Zone.
- ↑ Cenciotti, David (3 липня 2024). First Images Emerge Of U.S. Navy Super Hornet Carrying Two Air-Launched SM-6 Missiles. The Aviationist (амер.). Процитовано 3 липня 2024.
- ↑ U.S. Navy Confirms SM-6 Air Launched Configuration Is ‘Operationally Deployed. navalnews.com.
- ↑ Australia – Defense Services Related to Future Standard Missile Production. Defense Security Cooperation Agency. 25 August 2021. Архів оригіналу за 25 November 2023.
- ↑ South Korea to purchase Standard Missile-6 interceptors. Navy Recognition. 26 April 2022. Архів оригіналу за 25 November 2023.
|
Це незавершена стаття про зброю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||||||||||||||||||||||||||||