Війна
Цитати та вислови про війну:
# А Б В Г Д Е Є Ж З И І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я |
Цитати
[ред.]А
[ред.]Але відколи це все в нас завертілося: війна з варварами, поразка у Вірменії та перемоги без кінця-краю — немає нікого, хто не писав би історію. Всі у нас переважно Тукидіди, Геродоти й Ксенофонти: скидається на те, що правдивим був вислів «Війна — мати всього», якщо за одним махом вона наплодила ще й стількох істориків.[1] — З твору «Як писати історію». Розділ 2. |
|||||
Ἀ | |||||
— Лукіан |
Б
[ред.]— Осип Маковей |
В
[ред.]Війна — не пригода. Війна — хвороба. Як тиф. |
|||||
— Антуан де Сент-Екзюпері |
Війна — це горе в збільшеному масштабі[4]. |
|||||
— Джеремі Бентам |
Війна — це продовження політики іншими засобами.[5] |
|||||
— Карл фон Клаузевіц, прусський військовий теоретик |
Війна — це нормальний стан людини. |
|||||
La guerra es el estado normal del hombre. [1] | |||||
— Артуро Перес-Реверте, іспанський письменник і журналіст |
Війна — це мистецтво брехні. Тому, якщо ти вправний, придурюйся невмілим. Якщо ти діяльний — корч із себе млявого. Якщо ти близько — вдавай, що далеко, а якщо далеко — вдавай, що близько. Якщо ворог жадібний — спокуси його жаданим об’єктом. Якщо хаотичний — захопи його. Якщо ворог діє ефективно — будь обачним. Якщо супротивник могутній — уникай його. Якщо його легко розгнівити — вдавайся до провокування. Якщо знаєш про низьку самооцінку нападника — роздмухай його зухвалість. Якщо ворог відпочив — виснаж його. Якщо в його лавах злагода — посій там ворожнечу. Нападай на супостата там і тоді, де й коли він неготовий. З’являйся там, де на тебе не чекають. |
|||||
— Сунь Цзи, Мистецтво війни |
Війна буде повторюватися до тих пір, поки питання про неї буде вирішуватися не тими, хто помирає на полі бою. |
|||||
— Анрі Барбюс |
Війна однаковою мірою обкладає даниною чоловіків і жінок, але з одних висотує кров, з других — сльози[4]. |
|||||
— Вільям Теккерей |
Війна війною, а обід за розкладом. |
|||||
— прислів'я |
А раптом війна, а я заморений[6]. |
|||||
— прислів'я |
Війна є лихо та злочин, що укладає в собі всі лиха і всі злочини. |
|||||
— Вольтер |
Війна приємна тільки тим, хто не зазнав її. |
|||||
— Флавій Вегецій Ренат |
Війна фігня, головне маневри. |
|||||
— Сергій Притула, Файна Юкрайна 65. Армія |
Війна – як усяка погранична ситуація, як усяке екзистенційне випробування – містить у собі все. Тому все на часі. Будь-які рефлексії з приводу себе самих. Які ми? Як ми змінюємось і чому? Я хочу сказати, що на світ і буття слід дивитися максимально широко. Якщо хтось каже «Тепер війна, і не слід відволікатися на якісь «цивільні справи», бо мовляв «усе для фронту і все для перемоги», то це означає, що його вже у цій війні переможено[7]. |
|||||
— Юрій Андрухович |
Війни прокляті матерям. |
|||||
— Горацій |
— Агата Крісті |
Д
[ред.]Державний діяч, який бачить, що війни не уникнути, і не має рішучості вдарити першим, винний у злочині проти своєї країни. |
|||||
— Клаузевіц |
Думаю, навіть той, хто може бути зацікавлений у будь-яких військових діях, з яких вміє отримувати вигоду, скаже, що немає нічого більш жахливого, огидного і нелюдського на планеті Земля, ніж війна. Яка завгодно. Це безпросвітне зло. Мені хочеться, щоб кожен житель нашої планети мав навички «війни з самим собою». Вибухів, осколків та жертв в ній немає, але перемогу неможливо не помітити. Вона в дії. У вчинках, в думках, у ставленні до свого життя й оточуючих. [9] |
|||||
— Бабкін Сергій Миколайович |
Є
[ред.]Є дороги, якими не треба пересуватись, є ворожі армії, на які не треба нападати, є міста, що їх не варто брати, є місця, за які не слід змагатися, є накази, яких не належить виконувати. |
|||||
— Сунь Цзи, Мистецтво війни |
Європа була континентом, звідки почалися дві світові війни. Тому гаслом її повоєнної перебудови стало «Більше ніколи».[10] |
|||||
— Ярослав Грицак |
Ж
[ред.]…Життя і війна тривали одночасно, водночас залежні і незалежні одне від одного. [11] |
|||||
— Матіос Марія Василівна |
З
[ред.]Захоплення військовими діями може перетворитися на залежність. Війна це наркотик. |
|||||
— Кріс Хеджес |
Знову війна. Знову нікому не потрібні, нічим не викликані страждання, знову брехня, знову загальне одурення, озвіріння людей. |
|||||
Опять война. Опять никому не нужные, ничем не вызванные страдания, опять ложь, опять всеобщее одурение, озверение людей. | |||||
— Лев Толстой |
— Девід Айк |
К
[ред.]Коли мене запитають |
|||||
— Максим Кривцов |
Н
[ред.]На війні, як правило, гинуть або боягузи, або непідготовлені. Якщо людина не готова — вона не виживає.[14] |
|||||
— Володимир Пилат |
Навіть переможна війна — це зло, яке повинно бути припинено мудрістю народів. |
|||||
— Отто фон Бісмарк |
— Джордж Лінч |
Нам необхідно, щоб війни по можливості не давали територіальних вигод: це перенесе війну на економічне підґрунтя, в якій нації в нашій допомозі побачать силу нашого переважання, а також стан речей віддасть обидві сторони в розпорядження нашої інтернаціональної агентури, яка має мільйони очей, поглядів, які не обмежені ніякими межами. Тоді наші міжнародні права зітруть народні в звичному значенні права і будуть правити народами так, як цивільне право держав править відносинами своїх підданих між собою. |
|||||
— Протоколи засідань Всесвітнього союзу франкмасонів і сіонських мудреців |
Не йдіть війною проти закону, прийміть закони проти війни. |
|||||
— Єврейське прислів'я |
Несправедливість, притаманна першим людям, — ось де витоки війни та необхідності ставити над собою начальників, які визначали б права кожного і вирішували б усі суперечки. |
|||||
— Жан де Лабрюйєр |
О
[ред.]— Ось гине даремно козацька сила: нема війни![16] |
П
[ред.]Посилати людей на війну ненавченими — означає зраджувати їх. |
|||||
— Конфуцій |
Принципи військового мистецтва вкрай прості, цілком узгоджуються зі здоровим глуздом... тут не потрібно ні вченості, ані глибокої науковості, навіть не потрібно надзвичайних якостей розуму. Само ведення війни - справа важка... |
|||||
— Клаузевіц |
Т
[ред.]Там, де закінчується дипломатія, починається війна[4]. |
|||||
— Полівіос Дімітракопулос |
Той, хто здобув сто перемог у ста поєдинках — не герой; геройство — підкорити антагоністське військо взагалі без боротьби. І тому неперевершена військова стратегія — зруйнувати плани й стратегії супротивника, дещо слабша — атакувати ворожі союзи та сув’язі; ще гірша — нападати на армію ворога; і найгірша — кидатися на укріплені мурами міста. |
|||||
— Сунь Цзи, Мистецтво війни |
У
[ред.]У війни — не жіноче обличчя. |
|||||
У войны – не женское лицо.[17] | |||||
— заголовок книги (1984) Світлани Алексієвич |
У мирний час сини ховають батьків, у воєнний — батьки синів. |
|||||
— Френсіс Бекон |
У цілій історії людства війни є сумним спомином і трагічними подіями, а при тому свідоцтвом про нашу грізність, яка проявлялася у злобі, ненависті, самолюбстві, загарбництві і жорстокості. Слабші народи зі своїми Божими дарами мусили не раз криваво боротися з хижими наїзниками. Поневолені народи змагалися деколи століттями, щоб могли в мирі і справедливості жити свобідно на своїй землі. Загроза війни постійно, як та тінь йшла по історичних дорогах усіх народів. |
|||||
— Йосип (Сліпий) |
Х
[ред.]Хоч як нелюдяною є кожна війна, то народ, який шанує себе, і свідома своєї приналежности до нього людина, мають не тільки право, але й обов'язок в обороні найшляхетніших вартостей людства — волі, справедливости, національної незалежности, ісповіді віри в Бога, своєї рідної Христової Церкви і Божого миру між народами світу зробити все, щоб відкрити шлях для встановлення Божого закону на своїй землі[19]. |
|||||
— Йосип (Сліпий) |
Ц
[ред.]Ця війна покладе край війнам. І наступна — теж. |
|||||
— Д. Ллойд Джордж про Першу світову війну |
Щ
[ред.]Щоб Бог дарував перемогу, солдати повинні битися.[20] |
|||||
— Жанна д'Арк |
Виграно війну, але не мир. |
|||||
— Альберт Ейнштейн |
Я
[ред.]Я ще ніколи не бачив ознак майстерності й переможності в довгій кампанії. Не було ще країни, яка б виграла від тривалої війни. |
|||||
— Сунь Цзи, Мистецтво війни |
Якби людина вміла задовольнятися тим, що має, а не зазіхати на надбання сусіда, вона б завжди насолоджувалась світом і свободою. |
|||||
— Жан де Лабрюйєр |
Як може віруючий християнин або навіть не віруючий, але весь мимоволі пройнятий християнськими ідеалами братерства людей і любові, яким натхненні твори філософів, моралістів, художників нашого часу, як може така людина взяти рушницю або стати до гармати й цілитися в натовпи ближніх, бажаючи вбити їх якомога більше? |
|||||
— Лев Толстой |
Якби мені людина сказала: «Какая разніца» – і потім перейшла на українську мову, я б повірив, що для неї справді нема різниці. Але «какая разніца» кажеться як виправдання, щоб ніколи і за жодних обставин не переходити на державну мову цієї країни. Це якась орвелянська формула, коли правда – це брехня, любов – це ненависть, а війна – це мир. |
|||||
— Юрій Шевчук, мовознавець |
Він розсудить численні народи і розв'яже проблеми, що торкаються могутніх далеких народів. Вони перекують мечі на лемеші, а списи на серпи. Не підійме меча народ на народ, і більше не будуть учитися воювати. Тоді кожен сидітиме під своєю виноградною лозою та під своїм фіговим деревом, і ніхто не буде їх лякати, бо це прорік своїми устами Єгова, Бог військ.[21] — Про Царство Боже. Михея 4:3-4. |
|||||
— Пророк Михей |
Дивись також
[ред.]Примітки
[ред.]- ↑ Лукіан. Як писати історію / перекл. з давньогрецької і коментарі Уляна Головач, Олександр Маханець, Назар Різун. — Львів: Видавництво Українського католицького університету, 2014. — С. 29-30. — ISBN 978-966-2778-28-1
- ↑ Πώς δεί ιστορίαν συγγράφειν // Вікіджерела. — Переглянуто: 10 червня 2022
- ↑ Маковей О. Твори: в 2 т.; авт. передм. Ф. П. Погребенник; упоряд. та авт. приміт. О. В. Мишанич. — Київ: Дніпро, 1990. — Т. 1. — С. 37
- ↑ а б в Мудрість тисячоліть, 2019, с. 44
- ↑ Ашукин Н. С., Ашукина М. Г. Крылатые слова. – Москва, 1955. – С. 93
- ↑ А вдруг война, а я уставший (рос.)
- ↑ Нам усім пощастило, 2017, с. 185
- ↑ Душенко К. В. *Мысли, афоризмы и шутки знаменитых женщин, С. 241
- ↑ Сергій Бабкін «Пиріг з лайна такий смачний».
- ↑ Подолати минуле: глобальна історія України, 2021, с. 369
- ↑ Матіос Марія «Солодка Даруся». — Львів : Піраміда, 2007. — С. 154.
- ↑ Цитати відомих особистостей
- ↑ Кривцов "Далі" Максил. Вірші з бійниці. Наш Формат, 2023. 176 с.
- ↑ Нінель Кисілевська (1 червня 2015). Коли гопак як кістка в горлі. Укрінформ. Архів оригіналу за 29 грудня 2015. Процитовано 29 грудня 2015.
- ↑ Рок-цитати. Джордж Лінч
- ↑ Тарас Бульба — Микола Гоголь —Укрліб: розділ 4, рядок 12
- ↑ Душенко К. В. Словарь современных цитат [Електронний ресурс] : 5 250 цитат и выражений XX и XXI века, их источники, авторы, датировка. — Москва: Эксмо, 2006. — С. 16
- ↑ 125 думок, 2017, с. 35
- ↑ 125 думок, 2017, с. 36
- ↑ Жанна д’Арк // Самые остроумные афоризмы и цитаты. Великие женщины истории. — Москва: АСТ, Астрель, 2012. [електронна книга]
- ↑ Біблія. Переклад нового світу, 2014, с. 1255-1256
Джерела
[ред.]- 125 думок патріярха Йосифа Сліпого Упоряд. Ференц Тереза. — Львів: Свічадо, 2017. — 144 с. — ISBN 978-966-938-103-3
- Біблія. Переклад нового світу. — Brooklyn, New York: Watch Tower Bible and Tract Society of New York, Inc, 2014. — 1797 с.
- Ярослав Грицак. Подолати минуле: глобальна історія України. — Київ: Портал, 2021. — 432 с. — ISBN 978-617-7925-09-4
- Уклад. Л. В. Лапшина. Мудрість тисячоліть. Притчі та афоризми. — Харків: Віват, 2019. — 320 с. — ISBN 978-617-7151-54-7
Посилання
[ред.]