дитина

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	дити́на	ді́ти
Р.	дити́ни	ді́тей
Д.	дити́ні	ді́тям
З.	дити́ну	ді́тей
Ор.	дити́ною	ді́тьми
М.	дити́ні	ді́тях
Кл.	дити́но	ді́ти

ди-ти́-на

Іменник, істота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1°a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -дит-; суфікс: -ин; закінчення: -а.

Вимова

• • МФА: одн. [deˈtɪnɐ], мн. [ˈdʲite]

• прослухати вимову

• УФ: []

Семантичні властивості

Дитина

Дитина

Значення

1. людина маленького віку. ◆ «Сьогодні поговоримо про ідеальну дитину… Яка вона, ідеальна дитина?»

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Холоніми

1. сім’я

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

• бісова дитина
• вихлюпувати разом з купелем і дитину
• дитина природи
• як дитина після маківки
• як малі́й дитині

Колокації

Асоціації

• сім’я
• батьки
• дитячий садок
• іграшки
• радість

Прислів'я та приказки

• Діти як квіти поливай — ростимуть
• Добрі діти — доброго слова послухають, а лихі й дрючка не бояться
• Лихі діти сіють батькові в голову сідину
• Малі діти — малий клопіт, а побільшають, то й погіршають
• Малі діти несуть в хату, а великі — з хати
• Перше дитятко — панятко
• Пусти дітей по волі, будеш сам у неволі
• Те яйце, на якому квочка найдовше сидить,— запорток, а дитина, яку найбільше балують — виродок
• Умієш дітей родить, умій же їх і вчить
• Хата з дітьми — базар, а без дітей пустка
• Хто дітей не має, той горя не знає
• Без дітей скучно, а з дітьми душно
• Недоспи, недоїж, а своїх діток потіш
• Ласкаве дитя дві матки ссе
• Діти — чужа користь, найбільш того — дочки
• Дитина плаче, а матері боляче
• У дитини заболить пальчик, а у матері - серце
• Діти — окраса дому
• Як батьки ставляться до своїх батьків, так і діти ставитимуться до них
• Яке дерево, такі й віти, які батьки, такі й діти

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
зменш.-пестливі форми: дитинка, дитинча, дитя, дитятко ін. іменники: дитбудинок, дитинство, дитмайданчик, дитмістечко, дитсадок, дитсанаторій, дітвак, дітовбивець, дітонародження прикметники: дитинний, дитячий, дітолюбний дієслова: дітиніти

Етимологія

Від старослов'янського слова *дѣть (од. ж.), мн. дѢти

Переклад

Список перекладів

Інуктитутiu: ᓱᒍᓯᒃ, ᒦᕋᖅ, ᒥᕐᓯᕐᑎᖅ, ᓄᑕᕋᖅ, ᐱᐊᕋᖅ Інупіакik: ixilgaaq, ixaalugruaq, miqjiqtuq, qitunbaq, uiviilaq Ірландськаga: páiste чол. Ісландськаis: barn сер. Іспанськаes: niño чол., niña жін. Їдишyi: קינד Англійськаen: child Болгарськаbg: дете сер. Волофwo: xale (bi), doom (ji) В’єтнамськаvi: con, trẻ con, trẻ em, đứa con, đứa trẻ, đứa bé, em bé Гренландськаkl: meeraq, qitornaq Грецькаel: παιδί сер. Давньогрецька†grc: πぱいαあるふぁῖς чол. Данськаda: barn сер. Есперантошeo: infano Естонськаet: laps Казахськаkk: бала, сәби Кримськотатарськаcrh: bala, çocuq Македонськаmk: дете сер. Навахоnv: ashkii чол., at’ééd жін., ałchíní (колективна: дітей) Науатльnah: conētl Норвезькаno: barn сер. Норвезькаnn (нюнорск): barn сер. Нідерландськаnl: kind сер. Німецькаde: Kind сер. Польськаpl: dziecko сер. Північносаамськаse: mánná Російськаru: ребёнок чол., дитя сер. Турецькаtr: çocuk Туркменськаtk: çaga Фарерськаfo: barn сер. Французькаfr: enfant чол. Фінськаfi: lapsi Черокіchr: ᎠᏲᏟ, ᎠᏲᎵ, ᎠᏳᎴ Чеськаcs: dítě сер. Шаєнськаchy: ka’êškóne Шведськаsv: barn сер. Японськаja: 子こ (し) [ші], 子供こども (こども) [кодомо́]; お子様こさま (おこさま) [окосама́]

Джерела

• Словник УЛІФ: дитина