966 - перша лiтописна згадка про мiсто Лодомир.

988 - перша лiтописна згадка про мiсто Володимир ("Повесть временних лет").

988 (995) - Всеволод Володимирович отримав від батька Володимира мiсто Володимир.

992 - збудований храм святого Василя в честь перемоги Київського князя над бiлими хорватами. Збудований дружинниками Володимира Святославовича за один день. Храм знищила татаро-монгольська навала 1241 року.

992 - на основi Християнського собору пiд назвою “Стара Катедра” заснована епіскопська кафедра, одна з найбільших після Київської, де правили i потiм спочили святi: Стефан І (згад. 992), Стефан ІІ (1090-1094), Амфiлохiй (1105-1122). Єпископат дiяв у Володимирi з 992 по 1404 роки. З 1404-єпископат вiдомий пiд назвою Володимирсько-Берестейський.

1076 - володимирський стіл заняв князь Олег Святославич.

1078 - володимирський стіл заняв князь Ярополк Ізяславич.

1097 - заради перевiрки шкiл та вчителiв приїжджав лiтописець Нестор.

мiсто мало троє ворiт - Київськi, П'ятницькi та Гридшинi.

1123 – князь Ярослав (син великого князя Святополка II Ізяславича) був вбитий при спробі повернути Володимир.

1099 – князь Мстислав (син великого князя Святополка II Ізяславича) був вбитий при облозі Володимира.

Х-ХIII ст. - в мiстi було побудовано понад 20 храмiв i палацiв (вiсiм кам’яних).

1160 - завершено будiвництво Успенського собору.

XII ст. - в Богородичному монастирі с. Городища біля Володимира був написаний «Апостол» — один з найповніших списків перекладу з грецької діянь і послань апостольських. Відомий в науці як «Христинопільський апостол» (за місцем зберігання у XVIII ст. в Христинопільському монастирі в Галичині).

1199 - володимирський князь Роман Мстиславич приєднав до волинської землi галицьку. До 1341 - Володимир був столицею Волинсько-Галицького (Галицько-Волинського) князiвства.

1198 - мирний догові князя Романа Мстиславича з Угорщиною.

1202 - похід Романа Мстислаича на половців та визволення Києва, котрий Рюрик з половцями захопив та спалив.

1204 - Папа Інокентій запропонував Роману Мстислаичу папську корону і "меч апостола Петра" від чого він відмовився.

1205 - польські князі Лешко і Кондрат вбивають Романа Мстислаича. Поскільки його малолітні сини не в змозі стати його правонаступниками, Волинь починають раздирати війни з поляками і угорцями.

1221 - Данило Романович стає князем Волинським.

1231 - "І в німецькій землі я такої фортеці не бачив. Бо стояли озроєні воїни, і виблискували щити і військо, як сонце" промовив угорський король Андрій за Іпатіївським літописом.

1239 - Данило Романович приєднав до Волинської землі Київ.

1241 - мiсто розорене монголо-татарами під проводом хана Батия."І прийшов він до Володимира і взяв його списом, і вибив його без пощади" Літопис Руський.

1241 - князь Данило переніс столицю в новозасноване ним місто Холм.

1245 - Ярославська битва (біля міста Ярослав в Галицько-Волинськой Русі). Перемога Даниила Романовича над угорсько-польским війском „xоругов його роздер навпiл", „Данило ж гнав через яр глибокий на угрiв i русь, бив їx [i] журився про брата, не знаючи, [що з ним]. Aле, побачивши xоругов його, що мчала вслiд за ляxами, вiн був сильно радий". Лiтопис руський.

1253 - Коронування в Дорогичині послами римського папи Інокентія IV князя Данила Галицького королем Русі.

1259 - мiсто розорене монголо-татарами під проводом хана Бурундая.

1283 - мiсто розорене монголо-татарами під проводом хана Телебурга.

1289 - князь Мстислав Данилович одержує від Володимира Даниловича місто Володимир.

Галицька митрополія: в 1303-1308 рр., 1345-1347 рр., в 1371-1378 рр.

1316 - син Юрія Львовича, Анндрій володіє Володимиром.

1325 - після трьох річного боярського правління на володимирський стіл сідає Болеслав Тройденович (онук Юрія Львовича) вихрещений на православного під іменем Юрія ІІ.

1331 - залишивши резиденцію в Москві у Володимирі перебуває митрополит всієї Русі Фегност.

1331 - Юрій ІІ одружується з дочкою великого кніязя Литовського Гедиміна.

1320 - Гедимін приєднав до Литви Володимирські землі.

Києво-Литовська митрополія: в 1356-1362 рр., в 1415-1419 рр.;

1325 - Володимиру надано Магдебурзьке право вільного Європейського міста.

1470 рр. - в Успенському соборi брав шлюб з московською княгинею Анною (сестрою Дмитрія Донського) Дмитрiй Михайлович Боброк (Син литовського князя на Волині Коріата-Михайла Гедиминовича) - волинський герой Куликовської битви.

Наприкiнцi XIII - початку XIV столiття у Володимирi писався Галицько-Волинський лiтопис (Волинська частина).

1340 - після смерті Юрія ІІ (отруєнні) Любарт підкорив Володимир отримавши титул великого князя Русі й Луцька.

1349 - Казимир еликий заволодів Луцьком, Володимиром Хломом і рештою Волині.

1351 - Казимр полонив Любарта але він утік і ще раз опанував краєм до 1365 р.

1360 - будівництво мурованого Володимирського замку намісником польського короля Казимира ІІІ, Олександром Кориатовичом.

1370 - після смерті Казимира ІІІ, Любарт повертає Володимир до Луцька.

1387 - Володимирські землі, були захоплені Польсько-Литовською державою.

1432 - Ягайло віддав Сигизмундові Кейстутовичу Волинь.

1494 - епископ Вассіан "возобновил" Храм.

1500 - місто спалено синами Кримського хана Менглi-Гiрея.

1569 - Володимирські землі загарбала Польща.

1588 - князь Костянтин Острожський реформує давню школу при православнiй кафедрi, призначаючи двох вчителiв з слов'янської та грецької. На початку 17 ст. школа переходить пiд патронат єпископа Iпатiя Потiя. Його наступник реєструє її на зразок єзуїтських колегiй, пiзнiше ця школа переходить до Василiан.

Унія: з 1596-1616 р.; з 1625-1795 р.

1593-1652 - у Володимирi вiдбувалися саймишi Волинського воєводства.

1595 - двоє православних єпископів - Кирило Терлецький та Володимирський — Іпатій Потій відправилися до Риму, де перед папою Климентом VIII визнали зверхність папи над руською Церквою. 1627 - указом царя московського Олексія Михайловича та патріарха Філарета звелено було книги українського друку зібрати і на пожежах спалити із суворою забороною будь-коли в майбутньому купувати українські книги.

1648 - мiсто було визволене вiд польського гнiту вiйськом Богдана Хмельницького.

1657 - місто пограбоване та спалене шведами.

1698- Теофан (Феофан) Прокопивич (сiмнадцятирiчний) прийшов до Володимир-Волинського катедрального монастиря, де в резиденцiї епископа було католицьке училище в котре він був зарахуваний учнем вищого класу. Виявилось, що знання Прокоповича перевищують освiтнiй багаж вчителiв, i вiн входить до скпаду викладачiв як учитель риторики й поетики. Незабаром прийшов наказ Ватикану вiдрядити уніата Прокоповича, поета i знавця мов, до Риму.

1786 - дозволено Володимирським Василiанам вiдкрити у мiстi свою аптеку (першу на Волинi).

1774 - Король Станiслав-Август пiдтвердив мiсту магдебурське право.

1795 - пiсля третього подiлу Речi Посполитої Володимир приєднано до Росiї, як повiтове мiсто. новоутвореної Волинської губернiї за наказом Катерини перейменовано у Володимир-Волинський.

1795 - Володимир ввійшов в Житомирську епархію.

1795 - після загарбання Волині Росією колегіум перейменовано у п'ятикласне училище.

1831 - закрите василіанське училище.

1847, 1863, 1876 рр. - царськими указами і циркулярами забороняється українська література, друкування україномовних книг.

1869 - вiдкрито двокласну росiйську повiтову школу.

1863 - св. Йосафат (уродженець Володимира) оголошений Апостольською Столицею (Ватиканом) небесним покровителем Польщі і Русі-України.

1864 - у місті налiчується 5922 жителiв.

1869 - у Володимирi-Волинському вiдкрито двокласну росiйську повiтову школу.

1887 - засноване Православне Свято-Володимирське Братство.

1891 - відновлено Житомирське і Волинське вікариатство.

1892 - у місті налiчується 8836 жителiв.

1908 - залiзниця сполучила Володимир-Волинський з Ковелем, а тим самим з Варшавою та Києвом.

1915 - Володимир-Волинський зайняли австро-німецькi вiйська (у складі яких були Українські Сiчові Стрiльцi). Пiд час окупацiї мiстом командував вiйськовий посадник - українець Гнат Мартинець.

1915 - при сприяннi Українських Сiчових Стрiльцiв, відкрилися українські школи, котрі були заборонені Польщею та Росією.

1918 - влада в місті перейшла петлюрівцям.

1919 - місто окупували поляки.

1920 - 7 серпня місто зайняли війська советської Роії, 44 стрілецька дивізія під командуванням І.Н. Дубового.

1920 - 13 вересня місто окупували поляки і петлюрівці.

18-го березня 1921 року в Ризі підписано мировий договір між Польщею та советською Росією. Польща визнала Українську Советську Соціялістичну Республіку. Правобережна Україна була поділена: Холмщина, Підляшшя, Західня Волинь та Західне Полісся дісталися Польщі, Східня Волинь — советській Росії. Окупанти всіма засобами придушували українську культуру, здійснювали політику насильницького ополячування українського населення. Закривались школи та культурно-освітні установи.

Володимир-Волинськиий УР підтримувався підрозділами 87-й стрілецької дивізії, у якій зовсім не було танків. Однак при нападі Німеччини 22 червня в 12:00 дивізії пропонувалося одержати п'ять танків Т-18 на станції Устилуг. Оскільки танки не мали озброєння і двигунів, для них пропонувалося виготовити найпростіші пристосування для озброєння ручним кулеметом ДП і установити 23-24 червня на місцевості як нерухомі вогневі крапки для обстрілів мертвих просторів, дефіле, тіснин і т.д.

2001 - у центральній, історичній частині міста утворено історико-культурний заповідник "Стародавній Володимир".

1996 - Свято-Успенський собор належить МОСКОВСЬКОМУ ПАТРІАРХАТУ УПЦ (Володимир-Волинській єпархії).