¬ернутьс¤ в главное меню | на исторические сведени¤ | к списку статей
«бруч - р≥ка Їднанн¤
«Ѕ–”„. –≥ка Їднанн¤ украњнського народу. ћайже два стол≥тт¤ вона була кордоном, ¤кий розд≥л¤в Їдиноправних брат≥в. Ѕули часи, коли нав≥ть сама назва р≥ки вважалась крамольною. “ак, коли п≥сл¤ першого под≥лу ѕольш≥ јвстр≥¤ захопила частину територ≥њ √аличчини та «ах≥дне ѕод≥лл¤, по «бручу прол¤гла сх≥дна межа њњ нових, щойно загарбаних волод≥нь. ÷≥сарськ≥ ур¤довц≥ не посп≥шали вирушати з далекого ¬≥дн¤ на ”крањну та й пойменували нев≥дому дл¤ них р≥чку по-своЇму Ч ѕ≥дг≥рц≥. Ќазва була внесена на карту ≥мпер≥њ. јле в народ≥ залишилась жити справжн¤ назва Ч «бруч...
« околиц≥ р≥дного села –оман≥вка милуюс¤ чудовим, неповторним витвором природи. Ѕезперервними р¤дами у височ≥нь неба зд≥ймаютьс¤ ћедобори, покрит≥ густими л≥сами, ¤к≥ то спускаютьс¤ зеленими хвил¤ми в широку долину р≥чки, то п≥дн≥маютьс¤ крутими схилами ≥, захоплюючи половину обр≥ю, б≥жать, здаЇтьс¤, у безкраю далеч≥нь.
¬ сам≥й низин≥, ¤ка називаЇтьс¤ —авкова, прот≥каЇ р≥чка «бруч. ѕерер≥завши медоборний кр¤ж глибоким каньйоном, вирвавшись з т≥снин, хвил¤стою темно-голубою стр≥чкою б≥жить - посп≥шаЇ р≥ка до ƒн≥стра.
«бруч... ¬≥н бере початок на јвратинськ≥й височин≥, вит≥каючи невеликим струмком з л≥сового болота. «в≥дси починаютьс¤ основн≥ р≥чки нашоњ област≥: ѕ≥вденний Ѕуг, —луч, ∆ердь, Ѕужок. ѕо вс≥й своњй довжин≥ «бруч Ї межею “ерноп≥льськоњ, ’мельницькоњ областей. ƒовжина р≥чки 244 к≥лометри, ширина њњ в нижн≥й теч≥њ р≥чки дос¤гас 15 Ч18 метр≥в, а площа басейну 3395 квадратних к≥лометр≥в.
« давн≥х давен ƒн≥стер разом з своЇю л≥вою притокою Ч «бручем був другою водною торговою артер≥Їю ињвськоњ –ус≥ п≥сл¤ ƒн≥пра, по ¤кому проходив знаменитий шл¤х Ђ≤з вар¤г в грекиї. ¬ т≥ далек≥ часи р≥чка «бруч була судноплавною дл¤ тогочасних суден майже по вс≥й своњй довжин≥. ¬ своњм верх≥в'њ вона зближуЇтьс¤ з р≥чками дн≥провського басейну √оринь ≥ —луч. „овни ≥ галери волоком перет¤гувати з одн≥Їњ р≥чки в ≥ншу, з'Їднуючи в Їдину торгову систему дв≥ велик≥ слов'¤нськ≥ р≥чки Ч ƒн≥про ≥ ƒн≥стер.
«аселенн¤ долин р≥чки в≥дноситьс¤ до глибокоњ давнини, про що св≥дчать залишки видовбаних у камен≥ печер, в ¤ких жили до≥сторичн≥ люди. ѕ≥зн≥ше в цих печерах знаходились в≥длюдники, ≥ жител≥ с≥л р¤тувались в≥д татарських наб≥г≥в. “ут сама природа Ч дик≥ скел¤ст≥ ≥ неприступн≥ гори, вкрит≥ прадавн≥ми л≥сами - створила умови дл¤ захисту в≥д нападник≥в.
¬ русл≥ р≥чки ≥ њњ в≥дкладенн¤х люди пост≥йно знаходили р≥зн≥ залишки тваринного св≥ту минулих в≥к≥в, арх≥тектурн≥ детал≥ та р≥зноман≥тн≥ пам'¤тники, витесан≥ з каменю, р≥зн≥ предмети сивоњ давнини: монети, зброю, знар¤дд¤ прац≥.
¬ 1848 роц≥ в «бруч≥
недалеко в≥д с≥л Ћичк≥вц≥ та √оленищеве знайдено чотиригранну ф≥гуру Ч стовп
≥з с≥рого вапн¤ку висотою 2,67 метра. —товп под≥лений трьома горизонтальними
¤русами, на ¤ких в барельЇфах показано , ¤к у¤вл¤ли слов'¤ни будову ¬сесв≥ту.
Ќа нижньому ¤рус≥ Ч бог п≥дземного св≥ту, що тримаЇ на руках «емлю, на середньому
Ч «емл¤ з людьми, на верхньому найширшому Ч небо, заселене богами. Ќа передн≥й
гран≥ стовпа зображена богин¤ з рогом тура на руц≥. Ћ≥воруч в≥д нењ - бог воњн≥в
з однолезним мечем, ¤к≥ були поширен≥ на –ус≥ в X стол≥тт≥, ≥ конем б≥л¤ н≥г.
«ображенн¤ на ≥нших гран¤х збереглис¤ г≥рше. —кульптуру «бруцького
≥дола, ¤к назвали цю знах≥дку, ув≥нчуЇ чотирилика голова, покрита руською
кн¤жою шапкою, дзвонопод≥бноњ форми з хутр¤ною обл¤м≥вкою.
«бруцький ≥дол Ч видатна пам'¤тка староруського образотворчого мистецтва. «
1851 року стату¤ збер≥гаЇтьс¤ в рак≥вському археолог≥чному музењ, а њњ коп≥њ
в натуральну величину в ћосковському ≥сторичному, “ерноп≥льському краЇзнавчому
музе¤х та ѕочањвському музењ атењзму. ¬чен≥ вважають, що «бруцький ≥дол Ч зображенн¤
древньослов'¤нського бога сонц¤ Ч —в¤товита, поваленого п≥д час хрещенн¤ м≥сцевого
слов'¤нського люду, ¤к це вчинили з ф≥гурами ѕеруна в иЇв≥ та Ќовгород≥.
Ѕагато води зб≥гло р≥чкою за довгу ≥стор≥ю нашого краю. ≤ коли б заговорило кам≥нн¤ з берег≥в «бруча, воно багато розпов≥ло б про под≥њ сивоњ давнини ≥ сьогоденн¤.
ѕам'¤таю р≥чку «бруч повноводною, чистою, вода була наст≥льки прозорою, що њњ ми завжди пили. «а словами старожил≥в, водилис¤ у р≥чц≥ соми ≥ щуки.
“а настав час бити тривогу. «а останн≥ дес¤тир≥чч¤ значно зм≥нивс¤ вигл¤д р≥чки. ѕост≥йно п≥дкрашують њњ води у невизначений кол≥р —атан≥вський цукровий завод, молокозаводи, в≥дгод≥вельн≥ пункти. „ас в≥д часу р≥чка вкриваЇтьс¤ мертвою рибою. ѕо н≥й пливе мазут в≥д митт¤ автомашин, трупи загиблих тварин, ¤ких жител≥ с≥л викидають в р≥чку. ƒощов≥ ≥ сн≥гов≥ води несуть чимало см≥тт¤, х≥м≥чних добрив, ¤к≥ змиваютьс¤ з пол≥в.
«абрудненн¤ р≥чки не Їдина проблема. «а останн≥ роки р≥зко стала зменшуватись площа зелених насаджень на њњ берегах, ¤к≥ руйнуютьс¤, осипаютьс¤. –≥чка зм≥л≥ла, замулилась, просить нашого захисту. “о ж захистимо «бруч Ч перлину нашого краю, р≥чку Їднанн¤ украњнського народу.
