Малина
| Наукова класификация: | |
|---|---|
| Царство: | Plantae |
| Дивизия: | Magnoliophyta |
| Класа: | Rosales |
| Фамилия: | Rosaceae |
| Подфамилия: | Rosaceae |
| Род: | Rubus |
| Подрод: | Idaeobatus |
File:Raspberries (Rubus Idaeus).jpg
Малина (лат. Rubus idaeus L - общеславянска лексема) - позната и по своєй популарней назви „червене златоˮ, вецейрочна лїсцопадна рошлїна черякастого або получерякастого росту, з вецейрочним кореньом и з єднорочнима и длугокима дворочнима младнїками, хтора спада до фамилиї ружох (Rosaceae), роду Rubus и ма вецей подроди.
Файти малини
[ушориц | ушор жридло]Европска червена малина (Rubus idaeus subsp. vulgatus Arrhen.) черяк хтори рошнє у цалей Европи и сиверозаходней часци Азиї. Младнїки єй углавним церньовити и на нїх ше находза нєпарни лїсца зоз 3 або 5 лїсточками, вайцастей форми. Квитки двополни (гермафродитни), а тлучки висши од прашнїкох або єднаки з нїм. Плод цмочервени видлуженей або лабдастей форми у хторим єст од 20 до 150 бобки з костками. У Сербиї тоту дзиву малину мож найсц на викерчених местох, погоренїскох, горских схилох и поконцу лєсох, при ричкох и потокох.
Америцка червена малина (Rubus idaeus subsp. strigosus Micx.) рошнє у сиверней и штреднєй часци Сиверней Америки и восточней Азиї и єй плод блядочервени и полулабдасти.
Чарна америцка (чернїцоподобна) малина (Rubus occidentalis) рошнє у Сиверней Америки и южней часци Канади, дзе є вецейрочни буйни черяк, а церньово младнїки ше у луку зогинаю и ожилкую ше з верхом. Квитки двополни (гермафродитни), плод тварди, чарни и полулабдасти у хторим єст од 40 до 80 бобки.
Пурпурна малина (Rubus neglectus) рошнє у Сиверней Америки и типични є природни гибрид медзи америцку червену малину и америцку чарну малину.
Состав
[ушориц | ушор жридло]У нас ше малини хова по заградох, а у остатнїм чаше и у вельких малинїкох пре смачни плоди. То дробни найчастейше червени бобки у хторих єст азотни материї, лимуновей и яблуковей квашнїни, цукру, витамину Ц, пектину, як и випарлїви пахняци состойки. Ма од 70 до 90% соку хтори барз здрави и приємни.
Опис рошлїни
[ушориц | ушор жридло]Корень малини основни веґетативни вецейрочни орґан хтори утвердзує рошлїну и рошнє з верхом до жеми. Ма улогу уцицовац зоз жеми воду и минерални розпученїни и одводзиц их до стебла. Служи за чуванє орґанских материйох и за веґетативне розмножованє. Кореньова система ше пресцера глїбоко до 50 центи и способна є грубнуц и формовац рочнїки.
Стебло основни веґетативни орґан на хторим лїсца спирално розпоредзени. З верхом нєогранїчено рошнє у веґетативней сезони. Стебло и лїсце формую младнїк хтори ма два часци: над'жемну и под'жемну. Над'жемни младнїк жиє скоро два роки, а по'жемни вецейрочни и на младих жилох ше формує векше число пупчох хтори даю нови младнїки. На под'жемней часци младнїка ше у веґетативней сезони розвиваю адвентивни коренї.
Лїсце основни веґетативни орґан малини хтори ше формує як младнїк на стеблу. Його роснуце огранїчене. Ма од 3 до 5 вайцасти лїсточка. У малиновим лїсцу ше окончує фотосинтеза (синтеза орґанскей материї), диханє (розкладанє орґанскей материї) и транспирация (випарйованє водовей пари). На родних конарчкох, хтори ше розвиваю на дворочних младнїкох, у септембру або октобру формую ше квитково пупча. Малиново квитки позберани до ґириздочкох, хтори ше формую у пазухи на родним конарчку. Єднородни сорти малини починаю квитнуц коло половки мая. Квиток малини двополни (гермафродитни) и ма погарик, венчик, прашнїки и тлучки. Погарк и венчик правя квитков обмоток. Прашнїки у чиїх ше мещкох формую поленово зарна правя персцень коло тлучкох. Малина квитнє дакус длужей - 20 до 25 днї. През рок малина преходзи през вецей фенофази хтори ше повторюю кажди рок, а то: початок роснуца и розвиваня лїсцох; квитнуце; опращкованє и оплодзованє; дозреванє плодох; формованє квиткових пупчох и жимске мированє.
Ґенетика и хемийни состав
[ушориц | ушор жридло]Малини лєм диплоїди (2n = 2x = 14), нашлїдзованє як и при других овоцох гетерозиготне, а зявюю ше и форми интеракциї ґенох и плейотрипиї.
Лєсова малина чежка од 0,9 до 1,7 ґрами, а плод племенїтей од 1,7 до 8,4 ґрами. Малина медоносна рошлїна: племенїта сорта ма 77,4 - 90,9% води, 9,1 - 22,6% сухей материї, 8,0 - 13,0% розпущуюцей сухей материї. Шицки вєдно цукри єст 3,4 - 6,9%, з чого ґлукоза 1,1 -3,3%, фруктоза 1,3 - 3,4% и сахароза 0,1 - 2,0%. Найвецей єст лимуновей квашнїни, яблуковей, та и силицилней и брамушковей. Витамин Ц заступени од 12,8 - 53,2 одсто, а „pH“ 2,95 - 3,52.
Одпорносц малини на хороти
[ушориц | ушор жридло]Малини одпорни на лїсцово уши Amphorophora agathonica Hottes, тори вектор вирусу мозаїку червеней малини. Умерено су чувствительни на спричиньовательох шивого гнїца плоду (Botrytis cinerea), а досц виражену чувствительносц указую на спричиньователя спретосци пупчох и родних конарчкох.
Историят хованя малинох
[ушориц | ушор жридло]У Сербиї ше малину почало садзиц 1880. року як украсну заградкову рошлїну. Робна продукция малини у Сербиї почина коло 1920. року, кед ше одредзую малинарски подруча Валєва и Чачку за потреби локалного тарґовища. У другей половки 20. вику Институт за овоцарство у Чачку допринєсол уводзеню нових и квалитетних сортох малини, так же при концу 20. вику водзаци малинарски краї тоти: Ваљевски - Подгорина и Поцерина; Шабацки - Крупань, Лозница и Баїна Башта; Коєрицки - напрям Повлен – Варда; Пожеґски - околїско Пожеґи; Арильски - околїско Ариля; Иванїцки - Иванїца, Каона, Котража и Ґуча; Чачански - Чачак и Каблар з околїском; Кралєвицки - Кралєво и Драґачево з околїском; Лесковацки - брегово-горски край.
Хаснованє
[ушориц | ушор жридло]Плоди малини сладко-кваскави, барз смачни, ароматични и лєгко претровююци. Малина десертна овоц, а плод мож хасновац швижи або змарзнути, як и за преробок: сок, сируп, вино, природни ликер, компот, сладке, джем, мармеладу, сладоляд, кандирана овоц, малину у праху и пулпу.
Сируп з малинох ше часто додава рижним чечним лїком, окреме тим за дзеци. Осушени малинов плод уходзи до составу овоцових витаминских тейох, вєдно з плодами лєсовей жемней ягоди, боровнїци, дзивей ружи и другей дзивей овоци. У малиновим лїсцу, як и у младих виросткох єст танину, флавониду, витамину Ц и орґански квашнїни, та ше го хаснує процив дияреї и кирвавеня. Ферментоване лїсце приємно пахнє, подобнє китайскей теї. Найчастейше ше го миша з ферментованима чернїцовима, ягодовима, космачковима и рибизловима лїсцами. Лїсце ше практично хаснує лєм у народней медицини за виплокованє устовей глїбки кед запалєна єй шлїжаца скорочка, кед запалєне гарло и при дияреї. Уходзи до составу велїх мишанїнох за лїченє хоротох кардио-васкуларней, жалудково-черевовей системи, менструалних и гормонских поремеценьох и авитаминозох.
У остатнїм чаше ше виглєдує дїйствованє малини на малиґни клїтинки. Установене же елаґинска квашнїна, хторей єст досц у малинох, зопера умножованє клїтинкох карциному. Превентивне дїйство ма и плод и тея з малинового лїсца (и другей ягодковей овоци: жемней ягоди и чернїци). У терапиї малиґних охореньох малини нє лїк и нє можу го заменїц, алє су добра защита од тих хоротох.
Литература
[ушориц | ушор жридло]- Енциклопедия Нового Саду 13, ЛЕС – МАП, Нови Сад 1999, б. 269
- Оксана Тимко Дїтко, Назви рошлїнох и животиньох у руским язику, Вуковар 2016, б. 57, 59
Вонкашнї вязи
[ушориц | ушор жридло]- Малина, Википедија на српском језику, sr.wikipedia.org