Андрейчук Іван Федорович: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Уніфікація з Wikidata, шаблон |
м бот, заміна посилання: «Псевдо» → «Псевдо діячів ОУН та УПА» (див. Обговорення:Псевдо) |
||
(Не показані 17 проміжних версій 5 користувачів) | |||
Рядок 20: | Рядок 20: | ||
| інше = |
| інше = |
||
}} |
}} |
||
'''Іван Федорович Андрейчук''' ([[Псевдо]]: '''''«Вихор»'''''; [[1921]], с. [[Середній Майдан (Надвірнянський район)|Середній Майдан]], [[Надвірнянський район]], [[Івано-Франківська область]] — [[8 жовтня]] [[1946]], с. [[Грушка (Тлумацький район)|Грушка]], [[Тлумацький район]], [[Івано-Франківська область]]) — [[хорунжий]] [[Українська повстанська армія|УПА]], командир сотні «Залізні» [[Українська повстанська армія|УПА]], [[Хрест Бойової Заслуги|лицар Бронзового хреста бойової заслуги]]. Учасник більш як 18 збройних акцій проти військ [[Народний комісаріат внутрішніх справ СРСР|НКВС]]. |
'''Іван Федорович Андрейчук''' ([[Псевдо діячів ОУН та УПА|Псевдо]]: '''''«Вихор»'''''; [[1921]], с. [[Середній Майдан (Надвірнянський район)|Середній Майдан]], [[Надвірнянський район]], [[Івано-Франківська область]] — [[8 жовтня]] [[1946]], с. [[Грушка (Тлумацький район)|Грушка]], [[Тлумацький район]], [[Івано-Франківська область]]) — [[хорунжий]] [[Українська повстанська армія|УПА]], командир сотні «Залізні» [[Українська повстанська армія|УПА]], [[Хрест Бойової Заслуги|лицар Бронзового хреста бойової заслуги]]. Учасник більш як 18 збройних акцій проти військ [[Народний комісаріат внутрішніх справ СРСР|НКВС]]. |
||
== Життєпис == |
== Життєпис == |
||
Народився [[1921]] року у селі [[Середній Майдан (Надвірнянський район)|Середній Майдан]] [[Надвірнянський повіт|Надвірнянського повіту]] в |
Народився [[1921]] року у селі [[Середній Майдан (Надвірнянський район)|Середній Майдан]] [[Надвірнянський повіт|Надвірнянського повіту]] в сім'ї селян Федора і Василини Андрейчуків. Закінчив народну школу в рідному селі. |
||
В [[1938]] р. вступив до [[Організація українських націоналістів революційна|ОУН(р)]]. |
В [[1938]] р. вступив до [[Організація українських націоналістів революційна|ОУН(р)]].<ref name=":1">{{Cite book |
||
|title=Середній Майдан. Історичні нариси. Частина друга. З 1938 до 2010 року |
|||
|last=Левицький |
|||
|first=Петро |
|||
|year=2009 |
|||
|location=с.Середній Майдан - м.Надвірна |
|||
|pages=с.35-36 |
|||
|language=українська |
|||
⚫ | |||
У [[1940]] |
У [[1940]] р. через скрутне матеріальне становище їде на заробітки в [[Донбас]]<ref name=":0">{{Cite book |
||
|title=Надвірнянщина: хресна дорога народного болю |
|title=Надвірнянщина: хресна дорога народного болю |
||
|last=Зварчук |
|last=Зварчук |
||
Рядок 50: | Рядок 58: | ||
}}</ref>. Влітку [[1941]] р. повернувся в рідне село. |
}}</ref>. Влітку [[1941]] р. повернувся в рідне село. |
||
В [[Грудень|грудні]] [[1941]], забраний німецькою |
В [[Грудень|грудні]] [[1941]], забраний німецькою окупаційною адміністрацією на примусові роботи в [[Німеччина|Німеччину]]. Повернувся звідти влітку [[1943]] р. і перейшов у підпілля через можливість арешту. |
||
Пройшов військовий вишкіл у с. [[Білі Ослави]] [[Надвірнянський район|Надвірнянського району]].<ref>{{Cite book |
Пройшов військовий вишкіл у с. [[Білі Ослави]] [[Надвірнянський район|Надвірнянського району]].<ref>{{Cite book |
||
Рядок 62: | Рядок 70: | ||
|language= |
|language= |
||
|isbn= |
|isbn= |
||
}}</ref> Там прийняв присягу біля синьо-жовтого і червоно-чорного прапорів. Воював у курені «Чорного». Завдяки своїм здібностям і відвазі дістав псевдо «Вихор». Згодом його призначили ройовим, а через деякий час чотовим, яким перебував до весни 1945 року. <ref name=":1" /> |
|||
⚫ | |||
Стрілець, [[ройовий]], [[чотовий]] у [[сотні «Залізні»]] [[ТВ-22 «Чорний ліс»]] в [[1944]]—[[1945]] рр.<ref>{{Cite book |
Стрілець, [[ройовий]], [[чотовий]] у [[сотні «Залізні»]] [[ТВ-22 «Чорний ліс»]] в [[1944]]—[[1945]] рр.<ref>{{Cite book |
||
Рядок 76: | Рядок 84: | ||
}}</ref> |
}}</ref> |
||
За відвагу в боях [[1 лютого]] [[1945]] |
За відвагу в боях [[1 лютого]] [[1945]] р. нагороджений КВШ [[Українська повстанська армія|УПА]] [[Хрест Бойової Заслуги|Бронзовим Хрестом Бойової Заслуги]].<ref>{{Cite book |
||
|title=Літопис УПА |
|title=Літопис УПА |
||
|last= |
|last= |
||
Рядок 90: | Рядок 98: | ||
}}</ref> |
}}</ref> |
||
Наказом [[Головний військовий штаб УПА|ГВШ]] [[Українська повстанська армія|УПА]] ч. 3/45 від [[10 жовтня]] [[1945]] |
Наказом [[Головний військовий штаб УПА|ГВШ]] [[Українська повстанська армія|УПА]] ч. 3/45 від [[10 жовтня]] [[1945]] р. підвищений до звання булавного з дня наказу.<ref>ГДА СБУ. — Ф. 13. — Спр. 376. — Т. 88. — Арк. 1108.</ref> |
||
В [[Грудень|грудні]] [[1945]] |
В [[Грудень|грудні]] [[1945]] р. призначений командиром сотні «Залізні» [[Курінь «Смертоносці»|куреня «Смертоносці»]] [[ТВ-22 «Чорний ліс»]] [[ВО-4 «Говерла»|ВО-4 «Говерла»]] [[УПА-Захід]] в званні старшого булавного.<ref>ЦДАГОУ — Ф. 1. — Оп. 23. — Спр. 2961. — Арк. 119.</ref> Сотня в основному оперувала на Тлумаччині, Отинійщині, Коропеччині (Тернопілля), Надвірнянщині і частково у Чорному Лісі. <ref name=":1" /> За спогадами Миколи Барчука, колишнього повстанця, політв'язня, жителя Надвірної: |
||
{{text|Очоливши сотню, нещадно громив банди НКВД. Дисципліну у сотні тримав залізну. Крім суворої дисципліни, якої додержувався сотенний «Вихор», він ще був великим інтелектуалом, дуже ввічливою людиною. За весь час перебування в сотні я ні разу не чув від командира, щоби він звертався до повстанців на «ти», тільки на «ви» і далі на псевдо. Сотенний «Вихор» не розлучався з Кобзарем Т.Шевченка. Перед сніданком і після вечері, навіть при небезпечних ситуаціях вся сотня ставала на коліна до молитви, за винятком розвідників, стежі і стійкових.<ref name=":1" />}} |
|||
Восени [[1946]] |
Восени [[1946]] р. розпускає сотню для того, щоб повстанці невеликими групами перезимували.<ref name=":0" /> |
||
Загинув на хуторі Кучерівка поблизу села [[Грушка (Тлумацький район)|Грушка]] [[Тлумацький район|Тлумацького району]] [[8 жовтня]] [[1946]] р.<ref>ЦДАГОУ |
Загинув на хуторі Кучерівка поблизу села [[Грушка (Тлумацький район)|Грушка]] [[Тлумацький район|Тлумацького району]] [[8 жовтня]] [[1946]] р.<ref>ЦДАГОУ — Ф. 1. — Оп. 23. — Спр. 2961. — Арк. 118.</ref> |
||
За іншими даними (спогади колишнього повстанця Миколи Барчука), «14 жовтня 1946 р. «Вихор» з охороною потрапив у засідку НКВД і загинув геройською смертю, не здавшись живим у руки ворога. Де похований - невідомо. Знаємо лише від одного з стрільців, що його мертвого привезли у тюрму м. Тлумача.» <ref name=":1" /> |
|||
⚫ | |||
⚫ | |||
== Нагороди == |
== Нагороди == |
||
* Згідно з Виказом старшин [[УПА-Захід]] від [[1 вересня|1.09]].[[1946]] |
* Згідно з Виказом старшин [[УПА-Захід]] від [[1 вересня|1.09]].[[1946]] р. старший булавний [[Українська повстанська армія|УПА]], командир [[сотні «Залізні»]] '''Іван Андрейчук — ''«Вихор»''''' нагороджений [[Хрест Бойової Заслуги|Бронзовим хрестом бойової заслуги УПА]]<ref>{{Cite web |url=http://shron2.chtyvo.org.ua/Litopys_UPA/Tom_03_Chornyi_lis_Peredruk_pidpilnoho_zhurnalu_UPA_Knyha_1_1947-1948.pdf |title=Літопис УПА. Основна серія. — Т. 3. — Торонто, 1978. — С. 37. |accessdate=27 жовтня 2018 |archive-date=2 січня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220102154038/https://shron2.chtyvo.org.ua/Litopys_UPA/Tom_03_Chornyi_lis_Peredruk_pidpilnoho_zhurnalu_UPA_Knyha_1_1947-1948.pdf }}</ref>. |
||
== Вшанування пам'яті == |
== Вшанування пам'яті == |
||
[[21 листопада|21.11.]][[2017]] |
[[21 листопада|21.11.]][[2017]] р. від імені Координаційної ради з вшанування пам'яті нагороджених Лицарів [[Організація українських націоналістів революційна|ОУН]] і [[Українська повстанська армія|УПА]] у с. [[Зелена (Надвірнянський район)|Зелена]] [[Надвірнянський район|Надвірнянського р-ну]] [[Івано-Франківська область|Івано-Франківської обл.]] [[Хрест Бойової Заслуги|Бронзовий хрест бойової заслуги]] [[Українська повстанська армія|УПА]] (№ 026) переданий '''Ользі Бевзюк''', племінниці '''Івана Андрейчука — ''«Вихора»'''''.<ref>{{Cite web|title=Народна Воля » Свято Михайла увінчане вшануванням повстанців – Лицарів ОУН і УПА|url=http://volya.if.ua/2017/11/svyato-myhajla-uvinchane-vshanuvannyam-povstantsiv-lytsariv-oun-i-upa/|accessdate=2020-07-23|archive-date=24 липня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200724132514/http://volya.if.ua/2017/11/svyato-myhajla-uvinchane-vshanuvannyam-povstantsiv-lytsariv-oun-i-upa/}}</ref> |
||
== Див. також == |
== Див. також == |
||
Рядок 116: | Рядок 127: | ||
== Джерела == |
== Джерела == |
||
* [http://shron2.chtyvo.org.ua/Litopys_UPA/Seriia_Podii_i_liudy_Knyha_27_Koretchuk_Ya_Hantsiuk_P_Komandyry_viddiliv_TV_22_UPA_Chornyi_Lis.pdf «Літопис УПА» Серія «Події і люди». Книга 27. Коретчук Я., Ганцюк П. Командири відділів ТВ 22 УПА «Чорний Ліс». — с. 27.] |
* [http://shron2.chtyvo.org.ua/Litopys_UPA/Seriia_Podii_i_liudy_Knyha_27_Koretchuk_Ya_Hantsiuk_P_Komandyry_viddiliv_TV_22_UPA_Chornyi_Lis.pdf «Літопис УПА» Серія «Події і люди». Книга 27. Коретчук Я., Ганцюк П. Командири відділів ТВ 22 УПА «Чорний Ліс». — с. 27.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20181018003017/http://shron2.chtyvo.org.ua/Litopys_UPA/Seriia_Podii_i_liudy_Knyha_27_Koretchuk_Ya_Hantsiuk_P_Komandyry_viddiliv_TV_22_UPA_Chornyi_Lis.pdf |date=18 жовтня 2018 }} |
||
* Державний архів СБ України, ф. 2, оп. 90, спр. 66, арк. 108; Арсенич П. Діяльність УПА та збройного підпілля ОУН на Прикарпатті… |
* Державний архів СБ України, ф. 2, оп. 90, спр. 66, арк. 108; Арсенич П. Діяльність УПА та збройного підпілля ОУН на Прикарпатті… — С.124. |
||
*«Середній Майдан. Історичні нариси. Частина друга. З 1938 до 2010 року». Левицький П. с.Середній Майдан - м. Надвірна, 2009. — с. 35-36. |
|||
{{ac}} |
|||
{{Структура УПА-Захід}} |
{{Структура УПА-Захід}} |
||
{{UPA-mil-bio-stub}} |
{{UPA-mil-bio-stub}} |
||
[[Категорія:Вояки Української повстанської армії]] |
[[Категорія:Вояки Української повстанської армії]] |
||
[[Категорія:Діячі УПА]] |
[[Категорія:Діячі УПА]] |
||
[[Категорія:Лицарі Бронзового Хреста Бойової Заслуги]] |
Поточна версія на 22:46, 19 лютого 2024
Іван Андрейчук | |
---|---|
Хорунжий | |
Загальна інформація | |
Народження | 1921 Середній Майдан, Надвірнянський район, Івано-Франківська область |
Смерть | 7 жовтня 1946 Грушка, Тлумацький район, Станіславська область, Українська РСР, СРСР |
Псевдо | «Вихор» |
Військова служба | |
Приналежність | Українська держава (1941) |
Вид ЗС | УПА ОУН |
Формування | ВО-4 «Говерла» |
Війни / битви | Друга Світова війна |
Командування | |
командир сотні «Залізні» | |
Нагороди та відзнаки | |
Іван Федорович Андрейчук (Псевдо: «Вихор»; 1921, с. Середній Майдан, Надвірнянський район, Івано-Франківська область — 8 жовтня 1946, с. Грушка, Тлумацький район, Івано-Франківська область) — хорунжий УПА, командир сотні «Залізні» УПА, лицар Бронзового хреста бойової заслуги. Учасник більш як 18 збройних акцій проти військ НКВС.
Народився 1921 року у селі Середній Майдан Надвірнянського повіту в сім'ї селян Федора і Василини Андрейчуків. Закінчив народну школу в рідному селі.
В 1938 р. вступив до ОУН(р).[1]
У 1940 р. через скрутне матеріальне становище їде на заробітки в Донбас[2], де працював електриком[3]. Влітку 1941 р. повернувся в рідне село.
В грудні 1941, забраний німецькою окупаційною адміністрацією на примусові роботи в Німеччину. Повернувся звідти влітку 1943 р. і перейшов у підпілля через можливість арешту.
Пройшов військовий вишкіл у с. Білі Ослави Надвірнянського району.[4] Там прийняв присягу біля синьо-жовтого і червоно-чорного прапорів. Воював у курені «Чорного». Завдяки своїм здібностям і відвазі дістав псевдо «Вихор». Згодом його призначили ройовим, а через деякий час чотовим, яким перебував до весни 1945 року. [1]
Стрілець, ройовий, чотовий у сотні «Залізні» ТВ-22 «Чорний ліс» в 1944—1945 рр.[5]
За відвагу в боях 1 лютого 1945 р. нагороджений КВШ УПА Бронзовим Хрестом Бойової Заслуги.[6]
Наказом ГВШ УПА ч. 3/45 від 10 жовтня 1945 р. підвищений до звання булавного з дня наказу.[7]
В грудні 1945 р. призначений командиром сотні «Залізні» куреня «Смертоносці» ТВ-22 «Чорний ліс» ВО-4 «Говерла» УПА-Захід в званні старшого булавного.[8] Сотня в основному оперувала на Тлумаччині, Отинійщині, Коропеччині (Тернопілля), Надвірнянщині і частково у Чорному Лісі. [1] За спогадами Миколи Барчука, колишнього повстанця, політв'язня, жителя Надвірної:
Очоливши сотню, нещадно громив банди НКВД. Дисципліну у сотні тримав залізну. Крім суворої дисципліни, якої додержувався сотенний «Вихор», він ще був великим інтелектуалом, дуже ввічливою людиною. За весь час перебування в сотні я ні разу не чув від командира, щоби він звертався до повстанців на «ти», тільки на «ви» і далі на псевдо. Сотенний «Вихор» не розлучався з Кобзарем Т.Шевченка. Перед сніданком і після вечері, навіть при небезпечних ситуаціях вся сотня ставала на коліна до молитви, за винятком розвідників, стежі і стійкових.[1]
Восени 1946 р. розпускає сотню для того, щоб повстанці невеликими групами перезимували.[2]
Загинув на хуторі Кучерівка поблизу села Грушка Тлумацького району 8 жовтня 1946 р.[9]
За іншими даними (спогади колишнього повстанця Миколи Барчука), «14 жовтня 1946 р. «Вихор» з охороною потрапив у засідку НКВД і загинув геройською смертю, не здавшись живим у руки ворога. Де похований - невідомо. Знаємо лише від одного з стрільців, що його мертвого привезли у тюрму м. Тлумача.» [1]
Наказом ГВШ УПА ч. 1/48 від 12 червня 1948 р. присвоєне звання хорунжого з дня 7 жовтня (посмертно).[10]
- Згідно з Виказом старшин УПА-Захід від 1.09.1946 р. старший булавний УПА, командир сотні «Залізні» Іван Андрейчук — «Вихор» нагороджений Бронзовим хрестом бойової заслуги УПА[11].
21.11.2017 р. від імені Координаційної ради з вшанування пам'яті нагороджених Лицарів ОУН і УПА у с. Зелена Надвірнянського р-ну Івано-Франківської обл. Бронзовий хрест бойової заслуги УПА (№ 026) переданий Ользі Бевзюк, племінниці Івана Андрейчука — «Вихора».[12]
- ↑ а б в г д Левицький, Петро (2009). Середній Майдан. Історичні нариси. Частина друга. З 1938 до 2010 року (українська) . с.Середній Майдан - м.Надвірна. с. с.35-36.
{{cite book}}
:|pages=
має зайвий текст (довідка) - ↑ а б Зварчук, О. (2008). Надвірнянщина: хресна дорога народного болю. Івано-Франківськ. с. С. 379, с. 381.
{{cite book}}
:|pages=
має зайвий текст (довідка) - ↑ Літопис УПА. Нова серія. Т. Т. 7. Київ–Торонто. 2003. с. С. 308.
{{cite book}}
:|pages=
має зайвий текст (довідка) - ↑ Сіщук, М. (2009). Мовою сердець і документів. Дрогобич. с. С. 218.
{{cite book}}
:|pages=
має зайвий текст (довідка) - ↑ Романович, О. (2009). Нариси історії села Гостова. Івано-Франківськ. с. С. 77.
{{cite book}}
:|pages=
має зайвий текст (довідка) - ↑ Літопис УПА. Основна серія. Т. Т. 3. Торонто. 1978. с. С. 37.
{{cite book}}
:|pages=
має зайвий текст (довідка) - ↑ ГДА СБУ. — Ф. 13. — Спр. 376. — Т. 88. — Арк. 1108.
- ↑ ЦДАГОУ — Ф. 1. — Оп. 23. — Спр. 2961. — Арк. 119.
- ↑ ЦДАГОУ — Ф. 1. — Оп. 23. — Спр. 2961. — Арк. 118.
- ↑ ГДА СБУ. — Ф. 13. — Спр. 376. — Т. 60. — Арк. 258.
- ↑ Літопис УПА. Основна серія. — Т. 3. — Торонто, 1978. — С. 37 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 2 січня 2022. Процитовано 27 жовтня 2018.
- ↑ Народна Воля » Свято Михайла увінчане вшануванням повстанців – Лицарів ОУН і УПА. Архів оригіналу за 24 липня 2020. Процитовано 23 липня 2020.
- «Літопис УПА» Серія «Події і люди». Книга 27. Коретчук Я., Ганцюк П. Командири відділів ТВ 22 УПА «Чорний Ліс». — с. 27. [Архівовано 18 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
- Державний архів СБ України, ф. 2, оп. 90, спр. 66, арк. 108; Арсенич П. Діяльність УПА та збройного підпілля ОУН на Прикарпатті… — С.124.
- «Середній Майдан. Історичні нариси. Частина друга. З 1938 до 2010 року». Левицький П. с.Середній Майдан - м. Надвірна, 2009. — с. 35-36.
|
Це незавершена стаття про вояка або воячку УПА. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |