Андрейчук Іван Федорович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
м бот, заміна посилання: «Псевдо» → «Псевдо діячів ОУН та УПА» (див. Обговорення:Псевдо)
 
(Не показані 5 проміжних версій 2 користувачів)
Рядок 20: Рядок 20:
| інше =
| інше =
}}
}}
'''Іван Федорович Андрейчук''' ([[Псевдо]]: '''''«Вихор»'''''; [[1921]], с. [[Середній Майдан (Надвірнянський район)|Середній Майдан]], [[Надвірнянський район]], [[Івано-Франківська область]] — [[8 жовтня]] [[1946]], с. [[Грушка (Тлумацький район)|Грушка]], [[Тлумацький район]], [[Івано-Франківська область]]) — [[хорунжий]] [[Українська повстанська армія|УПА]], командир сотні «Залізні» [[Українська повстанська армія|УПА]], [[Хрест Бойової Заслуги|лицар Бронзового хреста бойової заслуги]]. Учасник більш як 18 збройних акцій проти військ [[Народний комісаріат внутрішніх справ СРСР|НКВС]].
'''Іван Федорович Андрейчук''' ([[Псевдо діячів ОУН та УПА|Псевдо]]: '''''«Вихор»'''''; [[1921]], с. [[Середній Майдан (Надвірнянський район)|Середній Майдан]], [[Надвірнянський район]], [[Івано-Франківська область]] — [[8 жовтня]] [[1946]], с. [[Грушка (Тлумацький район)|Грушка]], [[Тлумацький район]], [[Івано-Франківська область]]) — [[хорунжий]] [[Українська повстанська армія|УПА]], командир сотні «Залізні» [[Українська повстанська армія|УПА]], [[Хрест Бойової Заслуги|лицар Бронзового хреста бойової заслуги]]. Учасник більш як 18 збройних акцій проти військ [[Народний комісаріат внутрішніх справ СРСР|НКВС]].


== Життєпис ==
== Життєпис ==
Народився [[1921]] року у селі [[Середній Майдан (Надвірнянський район)|Середній Майдан]] [[Надвірнянський повіт|Надвірнянського повіту]] в сім'ї селян Федора і Василини Андрейчуків. <ref name=":1">{{Cite book
Народився [[1921]] року у селі [[Середній Майдан (Надвірнянський район)|Середній Майдан]] [[Надвірнянський повіт|Надвірнянського повіту]] в сім'ї селян Федора і Василини Андрейчуків. Закінчив народну школу в рідному селі.

⚫
В [[1938]]&nbsp;р. вступив до [[Організація українських націоналістів революційна|ОУН(р)]].<ref name=":1">{{Cite book
|title=Середній Майдан. Історичні нариси. Частина друга. З 1938 до 2010 року
|title=Середній Майдан. Історичні нариси. Частина друга. З 1938 до 2010 року
|last=Левицький
|last=Левицький
Рядок 31: Рядок 33:
|pages=с.35-36
|pages=с.35-36
|language=українська
|language=українська
}}</ref>
}}</ref> Закінчив народну школу в рідному селі.

⚫
В [[1938]]&nbsp;р. вступив до [[Організація українських націоналістів революційна|ОУН(р)]]. <ref name=":1" />


У [[1940]]&nbsp;р. через скрутне матеріальне становище їде на заробітки в [[Донбас]]<ref name=":0">{{Cite book
У [[1940]]&nbsp;р. через скрутне матеріальне становище їде на заробітки в [[Донбас]]<ref name=":0">{{Cite book
Рядок 101: Рядок 101:


В [[Грудень|грудні]] [[1945]]&nbsp;р. призначений командиром сотні «Залізні» [[Курінь «Смертоносці»|куреня «Смертоносці»]] [[ТВ-22 «Чорний ліс»]] [[ВО-4 «Говерла»|ВО-4 «Говерла»]] [[УПА-Захід]] в званні старшого булавного.<ref>ЦДАГОУ&nbsp;— Ф. 1.&nbsp;— Оп. 23.&nbsp;— Спр. 2961.&nbsp;— Арк. 119.</ref> Сотня в основному оперувала на Тлумаччині, Отинійщині, Коропеччині (Тернопілля), Надвірнянщині і частково у Чорному Лісі. <ref name=":1" /> За спогадами Миколи Барчука, колишнього повстанця, політв'язня, жителя Надвірної:
В [[Грудень|грудні]] [[1945]]&nbsp;р. призначений командиром сотні «Залізні» [[Курінь «Смертоносці»|куреня «Смертоносці»]] [[ТВ-22 «Чорний ліс»]] [[ВО-4 «Говерла»|ВО-4 «Говерла»]] [[УПА-Захід]] в званні старшого булавного.<ref>ЦДАГОУ&nbsp;— Ф. 1.&nbsp;— Оп. 23.&nbsp;— Спр. 2961.&nbsp;— Арк. 119.</ref> Сотня в основному оперувала на Тлумаччині, Отинійщині, Коропеччині (Тернопілля), Надвірнянщині і частково у Чорному Лісі. <ref name=":1" /> За спогадами Миколи Барчука, колишнього повстанця, політв'язня, жителя Надвірної:
{{text|Очоливши сотню, нещадно громив банди НКВД. Дисципліну у сотні тримав залізну. Крім суворої дисципліни, якої додержувався сотенний «Вихор», він ще був великим інтелектуалом, дуже ввічливою людиною. За весь час перебування в сотні я ні разу не чув від командира, щоби він звертався до повстанців на «ти», тільки на «ви» і далі на псевдо. Сотенний «Вихор» не розлучався з Кобзарем Т.Шевченка. Перед сніданком і після вечері, навіть при небезпечних ситуаціях вся сотня ставала на коліна до молитви, за винятком розвідників, стежі і стійкових.}}<ref name=":1" />
{{text|Очоливши сотню, нещадно громив банди НКВД. Дисципліну у сотні тримав залізну. Крім суворої дисципліни, якої додержувався сотенний «Вихор», він ще був великим інтелектуалом, дуже ввічливою людиною. За весь час перебування в сотні я ні разу не чув від командира, щоби він звертався до повстанців на «ти», тільки на «ви» і далі на псевдо. Сотенний «Вихор» не розлучався з Кобзарем Т.Шевченка. Перед сніданком і після вечері, навіть при небезпечних ситуаціях вся сотня ставала на коліна до молитви, за винятком розвідників, стежі і стійкових.<ref name=":1" />}}


Восени [[1946]]&nbsp;р. розпускає сотню для того, щоб повстанці невеликими групами перезимували.<ref name=":0" />
Восени [[1946]]&nbsp;р. розпускає сотню для того, щоб повстанці невеликими групами перезимували.<ref name=":0" />
Рядок 113: Рядок 113:
== Нагороди ==
== Нагороди ==


* Згідно з Виказом старшин [[УПА-Захід]] від [[1 вересня|1.09]].[[1946]]&nbsp;р. старший булавний [[Українська повстанська армія|УПА]], командир [[сотні «Залізні»]] '''Іван Андрейчук&nbsp;— ''«Вихор»''''' нагороджений [[Хрест Бойової Заслуги|Бронзовим хрестом бойової заслуги УПА]]<ref>[http://shron2.chtyvo.org.ua/Litopys_UPA/Tom_03_Chornyi_lis_Peredruk_pidpilnoho_zhurnalu_UPA_Knyha_1_1947-1948.pdf Літопис УПА. Основна серія.&nbsp;— Т. 3.&nbsp;— Торонто, 1978.&nbsp;— С. 37.]</ref>.
* Згідно з Виказом старшин [[УПА-Захід]] від [[1 вересня|1.09]].[[1946]]&nbsp;р. старший булавний [[Українська повстанська армія|УПА]], командир [[сотні «Залізні»]] '''Іван Андрейчук&nbsp;— ''«Вихор»''''' нагороджений [[Хрест Бойової Заслуги|Бронзовим хрестом бойової заслуги УПА]]<ref>{{Cite web |url=http://shron2.chtyvo.org.ua/Litopys_UPA/Tom_03_Chornyi_lis_Peredruk_pidpilnoho_zhurnalu_UPA_Knyha_1_1947-1948.pdf |title=Літопис УПА. Основна серія. — Т. 3. — Торонто, 1978. — С. 37. |accessdate=27 жовтня 2018 |archive-date=2 січня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220102154038/https://shron2.chtyvo.org.ua/Litopys_UPA/Tom_03_Chornyi_lis_Peredruk_pidpilnoho_zhurnalu_UPA_Knyha_1_1947-1948.pdf }}</ref>.


== Вшанування пам'яті ==
== Вшанування пам'яті ==
[[21 листопада|21.11.]][[2017]]&nbsp;р. від імені Координаційної ради з вшанування пам'яті нагороджених Лицарів [[Організація українських націоналістів революційна|ОУН]] і [[Українська повстанська армія|УПА]] у с. [[Зелена (Надвірнянський район)|Зелена]] [[Надвірнянський район|Надвірнянського р-ну]] [[Івано-Франківська область|Івано-Франківської обл.]] [[Хрест Бойової Заслуги|Бронзовий хрест бойової заслуги]] [[Українська повстанська армія|УПА]] (№&nbsp;026) переданий '''Ользі Бевзюк''', племінниці '''Івана Андрейчука&nbsp;— ''«Вихора»'''''.<ref>{{Cite web|title=Народна Воля » Свято Михайла увінчане вшануванням повстанців – Лицарів ОУН і УПА|url=http://volya.if.ua/2017/11/svyato-myhajla-uvinchane-vshanuvannyam-povstantsiv-lytsariv-oun-i-upa/|accessdate=2020-07-23}}</ref>
[[21 листопада|21.11.]][[2017]]&nbsp;р. від імені Координаційної ради з вшанування пам'яті нагороджених Лицарів [[Організація українських націоналістів революційна|ОУН]] і [[Українська повстанська армія|УПА]] у с. [[Зелена (Надвірнянський район)|Зелена]] [[Надвірнянський район|Надвірнянського р-ну]] [[Івано-Франківська область|Івано-Франківської обл.]] [[Хрест Бойової Заслуги|Бронзовий хрест бойової заслуги]] [[Українська повстанська армія|УПА]] (№&nbsp;026) переданий '''Ользі Бевзюк''', племінниці '''Івана Андрейчука&nbsp;— ''«Вихора»'''''.<ref>{{Cite web|title=Народна Воля » Свято Михайла увінчане вшануванням повстанців – Лицарів ОУН і УПА|url=http://volya.if.ua/2017/11/svyato-myhajla-uvinchane-vshanuvannyam-povstantsiv-lytsariv-oun-i-upa/|accessdate=2020-07-23|archive-date=24 липня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200724132514/http://volya.if.ua/2017/11/svyato-myhajla-uvinchane-vshanuvannyam-povstantsiv-lytsariv-oun-i-upa/}}</ref>


== Див. також ==
== Див. також ==
Рядок 127: Рядок 127:


== Джерела ==
== Джерела ==
* [http://shron2.chtyvo.org.ua/Litopys_UPA/Seriia_Podii_i_liudy_Knyha_27_Koretchuk_Ya_Hantsiuk_P_Komandyry_viddiliv_TV_22_UPA_Chornyi_Lis.pdf «Літопис УПА» Серія «Події і люди». Книга 27. Коретчук Я., Ганцюк П. Командири відділів ТВ 22 УПА «Чорний Ліс».&nbsp;— с. 27.]
* [http://shron2.chtyvo.org.ua/Litopys_UPA/Seriia_Podii_i_liudy_Knyha_27_Koretchuk_Ya_Hantsiuk_P_Komandyry_viddiliv_TV_22_UPA_Chornyi_Lis.pdf «Літопис УПА» Серія «Події і люди». Книга 27. Коретчук Я., Ганцюк П. Командири відділів ТВ 22 УПА «Чорний Ліс».&nbsp;— с. 27.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20181018003017/http://shron2.chtyvo.org.ua/Litopys_UPA/Seriia_Podii_i_liudy_Knyha_27_Koretchuk_Ya_Hantsiuk_P_Komandyry_viddiliv_TV_22_UPA_Chornyi_Lis.pdf |date=18 жовтня 2018 }}
* Державний архів СБ України, ф. 2, оп. 90, спр. 66, арк. 108; Арсенич П. Діяльність УПА та збройного підпілля ОУН на Прикарпатті…&nbsp;— С.124.
* Державний архів СБ України, ф. 2, оп. 90, спр. 66, арк. 108; Арсенич П. Діяльність УПА та збройного підпілля ОУН на Прикарпатті…&nbsp;— С.124.
*«Середній Майдан. Історичні нариси. Частина друга. З 1938 до 2010 року». Левицький П. с.Середній Майдан - м. Надвірна, 2009. — с. 35-36.
*«Середній Майдан. Історичні нариси. Частина друга. З 1938 до 2010 року». Левицький П. с.Середній Майдан - м. Надвірна, 2009. — с. 35-36.

Поточна версія на 22:46, 19 лютого 2024

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Іван Андрейчук.
Іван Андрейчук
 Хорунжий
Загальна інформація
Народження1921
Середній Майдан, Надвірнянський район, Івано-Франківська область
Смерть7 жовтня 1946(1946-10-07)
Грушка, Тлумацький район, Станіславська область, Українська РСР, СРСР
Псевдо«Вихор»
Військова служба
Приналежність Українська держава (1941)
Вид ЗС УПА ОУН
ФормуванняВО-4 «Говерла»
Війни / битвиДруга Світова війна
Командування
командир сотні «Залізні»
Нагороди та відзнаки
Бронзовий Хрест Бойової Заслуги — 1.02.1945

Іван Федорович Андрейчук (Псевдо: «Вихор»; 1921, с. Середній Майдан, Надвірнянський район, Івано-Франківська область — 8 жовтня 1946, с. Грушка, Тлумацький район, Івано-Франківська область) — хорунжий УПА, командир сотні «Залізні» УПА, лицар Бронзового хреста бойової заслуги. Учасник більш як 18 збройних акцій проти військ НКВС.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 1921 року у селі Середній Майдан Надвірнянського повіту в сім'ї селян Федора і Василини Андрейчуків. Закінчив народну школу в рідному селі.

В 1938 р. вступив до ОУН(р).[1]

У 1940 р. через скрутне матеріальне становище їде на заробітки в Донбас[2], де працював електриком[3]. Влітку 1941 р. повернувся в рідне село.

В грудні 1941, забраний німецькою окупаційною адміністрацією на примусові роботи в Німеччину. Повернувся звідти влітку 1943 р. і перейшов у підпілля через можливість арешту.

Пройшов військовий вишкіл у с. Білі Ослави Надвірнянського району.[4] Там прийняв присягу біля синьо-жовтого і червоно-чорного прапорів. Воював у курені «Чорного». Завдяки своїм здібностям і відвазі дістав псевдо «Вихор». Згодом його призначили ройовим, а через деякий час чотовим, яким перебував до весни 1945 року. [1]

Стрілець, ройовий, чотовий у сотні «Залізні» ТВ-22 «Чорний ліс» в 1944—1945 рр.[5]

За відвагу в боях 1 лютого 1945 р. нагороджений КВШ УПА Бронзовим Хрестом Бойової Заслуги.[6]

Наказом ГВШ УПА ч. 3/45 від 10 жовтня 1945 р. підвищений до звання булавного з дня наказу.[7]

В грудні 1945 р. призначений командиром сотні «Залізні» куреня «Смертоносці» ТВ-22 «Чорний ліс» ВО-4 «Говерла» УПА-Захід в званні старшого булавного.[8] Сотня в основному оперувала на Тлумаччині, Отинійщині, Коропеччині (Тернопілля), Надвірнянщині і частково у Чорному Лісі. [1] За спогадами Миколи Барчука, колишнього повстанця, політв'язня, жителя Надвірної:

Очоливши сотню, нещадно громив банди НКВД. Дисципліну у сотні тримав залізну. Крім суворої дисципліни, якої додержувався сотенний «Вихор», він ще був великим інтелектуалом, дуже ввічливою людиною. За весь час перебування в сотні я ні разу не чув від командира, щоби він звертався до повстанців на «ти», тільки на «ви» і далі на псевдо. Сотенний «Вихор» не розлучався з Кобзарем Т.Шевченка. Перед сніданком і після вечері, навіть при небезпечних ситуаціях вся сотня ставала на коліна до молитви, за винятком розвідників, стежі і стійкових.[1]

Восени 1946 р. розпускає сотню для того, щоб повстанці невеликими групами перезимували.[2]

Загинув на хуторі Кучерівка поблизу села Грушка Тлумацького району 8 жовтня 1946 р.[9]

За іншими даними (спогади колишнього повстанця Миколи Барчука), «14 жовтня 1946 р. «Вихор» з охороною потрапив у засідку НКВД і загинув геройською смертю, не здавшись живим у руки ворога. Де похований - невідомо. Знаємо лише від одного з стрільців, що його мертвого привезли у тюрму м. Тлумача.» [1]

Наказом ГВШ УПА ч. 1/48 від 12 червня 1948 р. присвоєне звання хорунжого з дня 7 жовтня (посмертно).[10]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]

21.11.2017 р. від імені Координаційної ради з вшанування пам'яті нагороджених Лицарів ОУН і УПА у с. Зелена Надвірнянського р-ну Івано-Франківської обл. Бронзовий хрест бойової заслуги УПА (№ 026) переданий Ользі Бевзюк, племінниці Івана Андрейчука — «Вихора».[12]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д Левицький, Петро (2009). Середній Майдан. Історичні нариси. Частина друга. З 1938 до 2010 року (українська) . с.Середній Майдан - м.Надвірна. с. с.35-36. {{cite book}}: |pages= має зайвий текст (довідка)
  2. ↑ а б Зварчук, О. (2008). Надвірнянщина: хресна дорога народного болю. Івано-Франківськ. с. С. 379, с. 381. {{cite book}}: |pages= має зайвий текст (довідка)
  3. ↑ Літопис УПА. Нова серія. Т. Т. 7. Київ–Торонто. 2003. с. С. 308. {{cite book}}: |pages= має зайвий текст (довідка)
  4. ↑ Сіщук, М. (2009). Мовою сердець і документів. Дрогобич. с. С. 218. {{cite book}}: |pages= має зайвий текст (довідка)
  5. ↑ Романович, О. (2009). Нариси історії села Гостова. Івано-Франківськ. с. С. 77. {{cite book}}: |pages= має зайвий текст (довідка)
  6. ↑ Літопис УПА. Основна серія. Т. Т. 3. Торонто. 1978. с. С. 37. {{cite book}}: |pages= має зайвий текст (довідка)
  7. ↑ ГДА СБУ. — Ф. 13. — Спр. 376. — Т. 88. — Арк. 1108.
  8. ↑ ЦДАГОУ — Ф. 1. — Оп. 23. — Спр. 2961. — Арк. 119.
  9. ↑ ЦДАГОУ — Ф. 1. — Оп. 23. — Спр. 2961. — Арк. 118.
  10. ↑ ГДА СБУ. — Ф. 13. — Спр. 376. — Т. 60. — Арк. 258.
  11. ↑ Літопис УПА. Основна серія. — Т. 3. — Торонто, 1978. — С. 37 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 2 січня 2022. Процитовано 27 жовтня 2018.
  12. ↑ Народна Воля » Свято Михайла увінчане вшануванням повстанців – Лицарів ОУН і УПА. Архів оригіналу за 24 липня 2020. Процитовано 23 липня 2020.

Джерела

[ред. | ред. код]
УПА на Західних Українських Землях (ЗУЗ) (липень 1943 — осінь 1949)
(Галичина, Буковина, Закарпаття, Закерзоння)
 
1.1. (травень-листопад 1943) Українська Народна Самооборона – командир «Андрієнко» (Луцький Олександр)
Тернопільська область
Командири: «Чугайстер» (Лютий Ілярій)
; «Остап» (Омелян Польовий)
.
Станиславівська область
Командир: «Дзвінчук» (Белейович Іван)

Курінь УНС «Гайдамаки» – кур. «Хмель» (Фрасуляк Степан)
Курінь УНС «Чорні чорти» – кур. «Липей» (Рачок Ілля), «Гуцул» (Бутковський Іван)

Відділ особливого призначення УНС «Змії» – чот. «Різун» (Василь Андрусяк)
Дрогобицька область
Командири: «Вовк» (Павлишин Лука);
«Орел» (Богдан Вільшинський)
Курінь УНС "ім. Кривоноса" – кур. «Омелян» (Шкітак Антін)
 
1.2. (грудень 1943-1944) УПА-Захід – командир групи «Андрієнко»(Луцький Олександр) (грудень 1943-серпень 1944, з перервою);
командир групи «Іван Чорнота» (Гасин-Лицар Олекса)(початок 1944);
командир групи «Шелест» (Сидор-Шелест Василь)(з вересня 1944)
ВО-1 «Башта» (м. Львів, Розточчя, полігон) –
Командир: «Хмара» (Харків Віктор)

Львівський курінь «Холодноярці» – кур. «Град» (Маговський Олександр)

Яворівський курінь «Переяслави» – кур. «Бахмач»
ВО-2 «Буг» (Львівська область і Холмщина) –
Командири:
«Ярема» (Линда Остап) (12.1943 - 06.1944);
«Вороний» (Левкович Василь) (06.1944 - арешт 17.12.1946);

Грубешівський курінь «Гайдамаки» – кур. «Юрченко»
Золочівський курінь «Дружинники» – кур. «Шугай» (Котельницький Григорій)
Золочівський курінь «Романовичі» – кур. «Вартовий», кур. «Ткаченко»
Любачівський курінь «Месники» – кур. «Залізняк» (Шпонтак Іван)
Миколаївський курінь «Журби» – кур. «Дир»?

Рава-Руський курінь «Галайда» – кур. «Євшан» (Пелип Дмитро) († 07.11.1944), кур. «Перемога» (Василяшко Василь)
ВО-3 «Лисоня» (Тернопільська область) –
Командири:
«Остап» (Омелян Польовий) (до поранення 27.09.1944);
«Бондаренко» (Якубовський Володимир)

Бережанський курінь – кур. «Остап» (Омелян Польовий)
Бережанський курінь – кур. «Бондаренко» (Якубовський Володимир), кур. «Крук» (Богдан Федик)
Рогатинський курінь – кур. «Роман», кур. «Яструб» (Карпенко Дмитро) († 17.12.1944)
Тернопільський курінь – кур. «Чугайстер» (Лютий Ілярій)

Чортківський курінь – кур. «Гордієнко» (Твердохліб Іван), кур. «Бистрий» (Хамчук Петро)
ВО-4 «Говерла» (Станиславівська обл.) –
Командири:
«Гуцул» (Бутковський Іван);
(з другої половини 1944) КГ «Грім» (Твердохліб Микола)

Буковинський курінь «?» – кур. «Перебийніс» (Данилюк Назарій)
Калуський курінь «Загроза»? – кур. «Ромко» (Мончаківський Роман)
Калуський курінь «Промінь» – кур. «Журавель» (Юсип Ярослав)
Коломийський курінь «Гайдамаки» – кур. «Скуба» (Гах Дмитро), кур. «Чорногора» (Скляновський-Гордієнко Іван)
Коломийський курінь «Гуцульський» – кур. «Книш» (Горнякевич Дмитро)
Коломийський курінь «Карпатський» – кур. «Лісовий»
Коломийський курінь «Перемога» – кур. «Степовий»

Станиславівський курінь «Бескид» – кур. «Довбуш-1» (Гринішак Лука)
Станиславівський курінь «Довбуш» – кур. «Гамалія» (Ґонта Іван)
Станиславівський курінь «Сивуля» – кур. «Іскра» (Дячишин Ігор)
Станиславівський курінь «Скажені» – кур. «Різун» (Андрусяк Василь)

Станиславівський курінь «Смертоносці» – сот. «Благий» (Химинець Олекса)
ВО-5 «Маківка» (Дрогобицька обл.)
Командири: «Орел» (Богдан Вільшинський), «Дзвінчук» (Белейович Іван)
.
ВО-6 «Сян»(Перемиська область і Лемківщина)

Командир: «Ударник» (Чорній Яків) (†23.12.1944)
Нач.штабу:

«Пік» (Павлик Володимир) (03.1944 — 12.1944)

Лемківський курінь «Лемківщина» – кур. «Рен» (Мізерний Василь)

Перемиський курінь «Лютий»? – кур. «Євген»
ВО7/Група «Сучава» (Буковина) – не призначено КГ
.
ВО8/Група «Срібна» (Закарпаття) – не призначено КГ
.
 
1.3. (1945-1949) УПА-Захід – крайовий командир полк. «Шелест» (Сидор Василь) († 14(17).04.1949)
ВО-2 «Буг»(Львівський край)
Командири:
«Вороний» (Левкович Василь) (полон 17.12.1946);
«Червень» (Тершаковець Зиновій) — в.о.(поч.1947 - †4.11.1948)

(До складу ввійшла ВО1)
Тактичні відтинки ВО-2 «Буг» (літо 1945 — літо 1947):

ТВ-11 «Пліснисько» (Золочівський) – Командири: «Шугай» (Котельницький Григорій) (осінь 1944 — 09.1945); «Чайчук» (Грицина Михайло) (09.1945 — †19.12.1945); «Іванко» (Котула Іван) (1946)

  • Відділ ?? «Витязі» – сот. «Оверко» (Федорків Володимир)
  • Відд. ?? «Дружинники» – сот. «Свобода», сот. «Козак»
  • Відд. ?? «Непоборні» – сот. «Малиновий»
  • Відд. ?? «Русичі» – сот. «Павленко»; сот. «Оверко» (Федорків Володимир)

ТВ-12 «Климів» (Сокальський) – Командири: «Летун» (Сенюк Василь), «Лис» (Хвалібота Михайло); «Перемога» (Василяшко Василь) († 16.02.1946)

ТВ-13 «Розточчя» (Львівський) – Командири: «Град» (Маговський Олександр); «Тиміш» (Саляк Юліян); «Угринович»

  • 1-ий курінь «Холодноярці» – кур. «Град» (Маговський Олександр), кур. «Тиміш» (Саляк Юліян), кур. «Глухий» (Гуль Володимир)
    • Відд. ?? «Холодноярці-1» – сот. «Кобзаренко», сот. «Мрія», сот. «Сагайдачний» (Боднар Роман)
    • Відд. ?? «Холодноярці-2» – сот. «Глухий» (Гуль Володимир), сот. «Чорнота»
    • Відд. ?? «Холодноярці-3» – сот. «Грізний», сот. «Дон», сот. «Гонта», сот. «Довбня», сот. «Зорян»
  • 2-й курінь «Переяслави» – кур...?, кур. «Угринович»
    • Відд. ?? «Переяслави-1» – сот. «Бриль» (Гамела Ярослав), сот. «Сагайдачний» (Боднар Роман)
    • Відд. ?? «Переяслави-2» – сот. «Петренко», сот. «Гамалія»
    • Відд. ?? «Переяслави-3» – сот. «Сян»

ТВ-14 «Асфальт» (Городоцький) – Командири: ..?; «Грабенко» (Сколоздра Василь)

  • Відд. ?? «Жубри-1» – сот. «Крутіж», сот. «Осика» (Коростіль Володимир)
  • Відд. ?? «Жубри-2» – сот. «Громовий» (Лагода Петро), сот. «Стрибожич», сот. «Гайдук»
  • Відд. ?? «Наддніпрянці» – сот. ?
  • Відд. ?? «Наддністрянці» – сот. ?

ТВ-15 «Яструб» (Рогатинський) – Командири: ..?; «Білоус» (Шульган Мар’ян), «Шугай» (Котельницький Григорій), «Буря» (Браницький Мирон)

ВО-3 «Лисоня» (Подільський край) –
Командири:
«Бондаренко» (Якубовський Володимир) († 17.06.1947);
«Остап» (Безпалько Осип) (17.06.1947 - †3.08.1947)

Тактичні відтинки ВО-3 «Лисоня» (літо 1945 – літо 1947):

ТВ-16 «Серет» (Тернопільський) – Командири: «Крук» (Федик Іван), «Чорний» (Шепета Василь)

ТВ-17 «Бережани» (Бережанський) – Командир: «Левко»

ТВ-18 «Стрипа» (Чортківський) ? – Командири: «Крук» (Богдан Федик) (01.05.1945 — †7.05.1945); «Бистрий» (Хамчук Петро) (05.1945 — †21.01.1947)

  • Відд. ?? «Сірі вовки» – сот. «Хмель»
  • Відд. ?? «Чорноморці» – сот. «Ростислав»; сот. «Чародій» (Щикульський Іван) (05.1945-09.1945)

ТВ-19 «Камінець» (Кам'янець-Подільський) – Командир: «Довбня» (Кедюлич Іван) (01.1945 - †1.08.1945)

ВО-4 «Говерла»(Карпатський край)

Командир:
«Грім» (Твердохліб Микола) († 17.05.1954)
Нач.штабу:

«Хмель» (Фрасуляк Степан) (15.05.1944 — до 1948)

(До складу ввійшли ВО5,ВО7,ВО8)
Тактичні відтинки ВО-4 «Говерла» (літо 1945 – осінь 1949):

ТВ-20 «Чернівці» (Чернівецький) – Командир: «Недобитий»? (Матвіїв Юліан)

  • (без відділів)

ТВ-21 «Гуцульщина» (Коломийський) – Командири: «Степовий» (коротко — †17.01.1945); «Козак» (Яворський Микола) (01.1945 — †01.1946); «Хмара-1» (Мельник Петро) (01.1946 - 09.1949)(†27.04.1953)

ТВ-22 «Чорний ліс» (Станіславський) – Командири: «Грегіт» (Андрусяк Василь) (25.04.1945 — †24.02.1946); «Дунай» (Трач Богдан) (09.1946 - демобілізація 09.1949)

ТВ-23 «Магура» (Калуський) – Командири: «Вухо»; «Хмель» (Фрасуляк Степан); «Сокіл» (Костянтин Петер); «Колчак» (Королюс Федір); «Байрак» (Ярослав Косарчин)

ТВ-24 «Маківка» (Дрогобицький) – Командири: «Андрієнко» (Дмитро Вітовський) (05.1945 — полон 28.03.1946); «Богдан»; «Хрін» (Стебельський Степан)(15.08.1947 - † 9.09.1949)

  • Курінь «Бойки» – кур. «Трясило» (Бобанич Михайло)
    • Відд. 89 «імені Вітовського» – сот. «Моряк», сот. «Бродич»
    • Відд. 90 «імені Хмельницького» – сот. «Буйтур», сот. «Грузин» (Горчин Михайло)
  • Самостійні сотні?
    • Відд. 91 «Басейн» – сот. «Біль», сот. «Мирон», сот. «Тараско» (Ступка Василь), сот. «Ромко», сот. «Чорняк», сот. «Оріх» (Ґудзик Василь)
    • Відд. 92 «Булава» – сот. «Павук» (Фединський Василь), сот. «Зелений», сот. «Мирон», сот. «Орленко»
    • Відд. 93 «Вовки» – сот. «Кармелюк»

ТВ-25 «Закарпаття» (Закарпатський) — Командир: «Довбня» (Кедюлич Іван) (призначений 07.1945 - не заступив †1.08.1945)

  • (без відділів)
ВО-6 «Сян» (Закерзонський край)
Командир: «Орест» (Онишкевич Мирослав (†6.07.1950)

(від листопада 1944 до квітня 1945 входила до ВО2)
Тактичні відтинки ВО-6 «Сян» (осінь 1945 – літо 1947):

ТВ-26 «Лемко» (Лемківський) – Командир: «Рен» (Мізерний Василь) (11.1945 - літо 1947)(†24.08.1949)

ТВ-27 «Бастіон» (Любачівський) – Командир: «Залізняк» (Шпонтак Іван) (осінь 1945 - літо 1947)

ТВ-28 «Данилів» (Холмський) – Командири: «Ягода» (Лукасевич Мар'ян ); «Прірва» (Штендера Євген); «Беркут» (Володимир Сорочак)


Відзнака вояка УПА Це незавершена стаття про вояка або воячку УПА.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Андрейчук_Іван_Федорович&oldid=41802126