Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [очікує на перевірку] |
Немає опису редагування Мітки: Скасовано Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію |
м Бот: перекатегоризація з Об'єкти, пошкоджені чи знищені в ході російського вторгнення в Україну (2022) на Об'єкти, пошкоджені чи знищені в ході російського вторгнення в Україну (з 2022) |
||
(Не показана 41 проміжна версія 23 користувачів) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Картка компанії |
{{Картка компанії |
||
|назва = ММК імені ІЛЛІЧА |
|||
|оригінальна_назва = |
|||
|логотип = Логотип ММКИ (исторический).svg |
|||
|лого розмір = 150px |
|||
|тип = [[ПрАТ]] |
|||
|форма власності = |
|||
|лістинг = |
|||
|спеціалізація = |
|||
|гасло = |
|||
|доля = |
|||
|попередник = |
|||
|наступник = |
|||
|заснування = |
|||
|дата = [[13 лютого]] [[1897]] |
|||
|коментар = <!-- Коментар або виноски, що стосуються заснування --> |
|||
|засновник = |
|||
|закриття = |
|||
|причина закриття = |
|||
|розташування = {{UKR}}, м. [[Маріуполь]], вул. Левченка, 1 |
|||
|попередні назви = завод Ілліча, завод "А" і "Б", заводи "Російський Провіданс" і "Нікополь-Маріупольський" |
|||
|філії = |
|||
|територія діяльності = |
|||
|ключові особи = [[Шевченко Тарас Григорович)|Тарас Шевченко]] |
|||
|галузь = [[Чорна металургія]] |
|||
|продукція = гарячекатаний і холоднокатаний сталевий лист |
|||
|послуги = |
|||
|валовий дохід = 13,99 млрд гривень (2004) |
|||
|операційний прибуток = |
|||
|чистий прибуток = {{Збільшення}} 453 млн 615 тис. грн. (2014)<ref name=":1">{{Cite web |url=http://ilyichsteel.metinvestholding.com/upload/ilyich/shareholders/pao_mmki_godovaya_informaciya_za_2014_god.pdf |title=Річна інформація ПАТ «ММК ім. ІЛЛІЧА (за 2014р.) |accessdate=20 вересня 2015 |archive-date=4 березня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160304105748/http://ilyichsteel.metinvestholding.com/upload/ilyich/shareholders/pao_mmki_godovaya_informaciya_za_2014_god.pdf }}</ref> |
|||
|aum = |
|||
|активи = |
|||
|власний капітал = |
|||
|власник = |
|||
|число співробітників = 26682(2015)<ref name=":1"/> |
|||
|число клієнтів = |
|||
|холдинг = {{Прапорець|NED}} Metinvest B.V. |
|||
|структурні підрозділи = Хіміко-металургійна фабрика (смт [[Донське (смт)|Донське]]), [[ГЗК]] "Укрмеханобр" (м. [[Кривий Ріг]]) |
|||
|дочірні компанії = |
|||
|сайт = [http://ilyichsteel.metinvestholding.com/ua http://ilyichsteel.metinvestholding.com] |
|||
| примітки = тел./факс +38(062)387-91-51, 387-91-45, +38(062)387-91-52 |
|||
}} |
}} |
||
[[Файл:Ilyicha_Mariupol.jpg|thumb|260px|Маріуполь. Панорама Маріупольського металургійного комбінату імені Ілліча]] |
|||
[[Файл:МКІ.JPG|thumb|260px|Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча]] |
[[Файл:МКІ.JPG|thumb|260px|Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча]] |
||
[[Файл:Маріуполь-Ілліча1.JPG|right|260px|thumb|Заводські градирні (для охолодження води)]] |
[[Файл:Маріуполь-Ілліча1.JPG|right|260px|thumb|Заводські градирні (для охолодження води)]] |
||
'''ПрАТ «Маріу́польський металургі́йний комбіна́т і́мені |
'''ПрАТ «Маріу́польський металургі́йний комбіна́т і́мені Ілліча́»''' — найбільше підприємство [[Північне Приазов'я|Приазов'я]] та [[Донецька область|Донецької області]], одне з найбільших [[Металургійний завод|металургійних підприємств]] на теренах колишнього СРСР та один з найбільших експортерів України, розташований у місті [[Маріуполь|Маріуполі]]. Має повний металургійний цикл, забезпечує сировиною (переважно агломератом) інші металургійні підприємства [[Україна|України]]. Комбінат експортує свою продукцію в понад 50 країн світу. |
||
ММК ім. Ілліча |
ММК ім. Ілліча — найбільший в Україні виробник оцинкованого холоднокатаного листа.<ref name=":0">{{Cite web|title=ММК ім. Ілліча - Інформація, показники, виробництво - GMK Center|url=https://gmk.center/ua/manufacturer/mmk-im-illicha/|website=GMK|accessdate=|language=uk|last=|first=|date=|publisher=|archive-date=21 лютого 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200221070327/https://gmk.center/ua/manufacturer/mmk-im-illicha/}}</ref> |
||
== Історія комбінату == |
== Історія комбінату == |
||
З початку 1890-х років за ініціативою і фінансовою участю [[Алчевський Олексій Кирилович|Олексія Алчевського]] утворюються два потужні металургійні підприємства: "Донецько–Юр'ївське металургійне товариство" (нині [[Алчевський металургійний комбінат]]), проектування й будівництво якого здійснював А. Мевіус, і спільно з бельгійцями – "Товариство "Російський Провіданс" (нині Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча). |
|||
⚫ | Роком заснування [[ |
||
⚫ | Роком заснування [[Металургійний завод|металургійного комбінату]] вважається [[1897]]-й, коли в Маріуполі був змонтований і видав першу продукцію трубний цех Нікополь-Маріупольського гірничо-металургійного товариства, згодом завод під назвою «Нікополь». У 1899 році бельгійською компанією [[Форж де ля Провіданс]] було засновано товариство [[Російський Провіданс]], яке збудувало у Маріуполі ще один металургійний завод «Провіданс». Розміщення заводів в Маріуполі було обумовлене вигідним географічним розташуванням (близькість сировинних і паливних ресурсів, наявність морського торговельного порту, ресурси робочої сили — селян із навколишніх сіл). |
||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | Остаточно відновлений після громадянської війни у [[1927]] році. Рівень виробництва 1913 року було перевершено лише в 1928 році. Завод почав розвиватися як багатопрофільне машинобудівне підприємство. Розширювалися потужності |
||
⚫ | Остаточно відновлений після громадянської війни у [[1927]] році. Рівень виробництва 1913 року було перевершено лише в 1928 році. Завод почав розвиватися як багатопрофільне машинобудівне підприємство. Розширювалися потужності наявних виробництв, будувалися нові підрозділи: новотрубний, товстолистовий, листо-обробний, інші цехи. |
||
1941 року підприємство перейшло на випуск оборонних видів продукції (зокрема, броні для танка Т-34, виробництво якої було освоєне на заводі перед [[Друга світова війна|Другою світовою війною]]). |
1941 року підприємство перейшло на випуск оборонних видів продукції (зокрема, броні для танка Т-34, виробництво якої було освоєне на заводі перед [[Друга світова війна|Другою світовою війною]]). |
||
Після початку війни найцінніше устаткування демонтували та відправили на заводи Уралу й Сибіру, а доменні та мартенівські печі вивели з ладу. Але вже до кінця [[1944]] року на заводі відновили 70 % виробничих потужностей і поновили постачання броньової сталі на фронт. |
Після початку війни найцінніше устаткування демонтували та відправили на заводи [[Урал (регіон)|Уралу]] й [[Сибір|Сибіру]], а доменні та мартенівські печі вивели з ладу. Але вже до кінця [[1944]] року на заводі відновили 70 % виробничих потужностей і поновили постачання броньової сталі на фронт. |
||
У [[1954]]–[[1969]] рр. на комбінаті провели реконструкцію доменних печей № 1 і № 2, збудували доменні печі № 3, 4 і 5, мартенівський цех з найбільшими у світі печами, киснево- |
У [[1954]]–[[1969]] рр. на комбінаті провели реконструкцію доменних печей № 1 і № 2, збудували доменні печі № 3, 4 і 5, мартенівський цех з найбільшими у світі печами, [[Киснево-конверторний спосіб одержання сталі|киснево-конверторний цех]], обжимний цех — слябінг 1150, цехи з безперервними широкосмуговими станами 1700 гарячої та холодної прокатки, найбільша в Європі аглофабрика, комплекс цехів допоміжного виробництва. |
||
[[1983]] року першу продукцію — [[штрипс]] для виробництва труб великого діаметра — дав товстолистовий цех 3000, один із найсучасніших в Європі. |
[[1983]] року першу продукцію — [[штрипс]] для виробництва труб великого діаметра — дав товстолистовий цех 3000, один із найсучасніших в Європі. |
||
Потужний |
Потужний поштовх розвитку, комбінат отримав в 2000-і роки. За кошти комбінату були змонтовані трубо-електрозварювальний та вапняно-обпалювальний цехи, дві машини безперервного лиття заготовок, установка комплексного доведення сталі та енергокорпус у конвертерному цеху, проведено модернізацію й реконструкцію устаткування в більшості базових цехів. |
||
Програма модернізації комбінату на 2008—2010 роки передбачала |
Програма модернізації комбінату на 2008—2010 роки передбачала проєктування і будівництво сталеплавильного цеху з МБЛЗ. За 2004—2008 рр. в осучаснення комбінату було вкладено більше 5 млрд грн., а у 2007 р. загальний обсяг інвестицій становив більше 1 млрд грн. Вказаний обсяг є інвестиціями лише в основне підприємство без урахування дочірніх підприємств ВАТ «ММК ім. Ілліча». |
||
== Зміни власників == |
== Зміни власників == |
||
[[2 листопада]] [[2000]] року Верховна Рада ухвалила Закон України "Про особливості приватизації ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча»<ref> |
[[2 листопада]] [[2000]] року Верховна Рада ухвалила Закон України "Про особливості приватизації ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча»<ref>{{Cite web |url=http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2085-14 |title=Текст закону на сайті Верховної Ради України |accessdate=20 вересня 2015 |archive-date=1 червня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160601052946/http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2085-14 }}</ref>, згідно з яким трудовий колектив отримав право вважатися власником підприємства. Комбінат ім. Ілліча в 2000—2010 роках був колективною власністю товариства орендарів (близько 37 000 працівників), працювало до 95 000 робітників (кінець [[2005]] року), загальний обсяг виробництва досягав 2,77 млрд доларів США (2004 рік), головою правління комбінату був народний депутат, Герой України [[Бойко Володимир Семенович|Володимир Бойко]]. |
||
[[1 липня]] [[2010]] року акціонери меткомбінату імені Ілліча на загальних зборах |
[[1 липня]] [[2010]] року акціонери меткомбінату імені Ілліча на загальних зборах ухвалили рішення про входження в [[Метінвест Холдинг]]. Від комбінату ім. Ілліча увійшли всі належні йому активи, основним з яких є ВАТ «ММК ім. Ілліча». З 2012 року червоний директор [[Бойко Володимир Семенович|Володимир Бойко]] звільнив своє крісло ставленику нового власника. |
||
[[25 квітня]] 2016 року на виконання законів про декомунізацію комбінат було «перейменовано» на честь ученого [[Некрасов Зот Ілліч|Зота Ілліча Некрасова]].<ref> |
[[25 квітня]] 2016 року на виконання законів про декомунізацію, комбінат було «перейменовано» на честь ученого [[Некрасов Зот Ілліч|Зота Ілліча Некрасова]].<ref>{{Cite web |url=http://www.0629.com.ua/news/1190543 |title=Мариупольский комбинат им. Ильича переименуют в честь другого Ильича (ДОКУМЕНТ) |accessdate=7 вересня 2016 |archive-date=11 вересня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160911170155/http://www.0629.com.ua/news/1190543 }}</ref>. Через таку махінацію комбінат отримав прізвисько ''«Комбінат імені не-того-Ілліча»''<ref>{{Cite web |url=http://priazov.tv/video/vykydy-illicha/ |title=Маріупольці зафіксували викиди заводу імені не-того-Ілліча |accessdate=7 вересня 2016 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160901040307/http://priazov.tv/video/vykydy-illicha/ |archivedate=1 вересня 2016 |deadurl=yes }}</ref><ref>{{Cite web |url=https://vilne.org.ua/2017/09/kombinat-imeni-ne-toho-illicha-abo-ek/ |title=«КОМБІНАТ ІМЕНІ НЕ-ТОГО-ІЛЛІЧА», або Екскурсія в наземне пекло |author=Лілія Костишин |publisher=[[Вільне життя плюс]] |accessdate=2 лютого 2022 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20220202135601/https://vilne.org.ua/2017/09/kombinat-imeni-ne-toho-illicha-abo-ek/ |archivedate=2 лютого 2022 |deadurl= }}</ref> |
||
{{доробити розділ}} |
|||
== Комбінат сьогодні == |
== Комбінат сьогодні == |
||
Продукція комбінату сертифікована міжнародними класифікаційними товариствами: [[Регістр Ллойда|Регістром Ллойда]] ([[Велика Британія]], [[Німеччина]]), Американським бюро судноплавства, Морським регістром судноплавства ([[Росія]]), Німецьким сертифікаційним центром ТЦУ тощо. Виробляє гарячекатаний і холоднокатаний сталевий лист широкого сортаменту, у тому числі для суднобудування, [[Труба|труби]] (нафтопровідні, бурильні, газо- та водопровідні). Єдине підприємство України, яке виробляє оцинкований лист та автомобільні балони для скраплених газів. |
Продукція комбінату сертифікована міжнародними класифікаційними товариствами: [[Регістр Ллойда|Регістром Ллойда]] ([[Велика Британія]], [[Німеччина]]), Американським бюро судноплавства, Морським регістром судноплавства ([[Росія]]), Німецьким сертифікаційним центром ТЦУ тощо. Виробляє гарячекатаний і холоднокатаний сталевий лист широкого сортаменту, у тому числі для суднобудування, [[Труба|труби]] (нафтопровідні, бурильні, газо- та водопровідні). Єдине підприємство України, яке виробляє оцинкований лист та автомобільні балони для скраплених газів. |
||
Середня зарплата |
Середня зарплата 2014 року — 5667 грн. (477 USD), кількість працівників — 26 682, у 2013 році 4980 грн. (623 USD) та 29 558 відповідно. |
||
Чисельність персоналу |
Чисельність персоналу — 15302 осіб.<ref name=":0" /> |
||
Продуктивність праці |
Продуктивність праці — 211 т сталі на рік.<ref name=":0" /> |
||
=== Обсяги виробництва === |
=== Обсяги виробництва === |
||
В 2000-х роках комбінат щорічно виробляв 6 млн тонн чавуну, 7 млн тонн сталі, 5,3 млн тонн прокату, 13,5 млн тонн агломерату. |
В 2000-х роках комбінат щорічно виробляв 6 млн тонн чавуну, 7 млн тонн сталі, 5,3 млн тонн прокату, 13,5 млн тонн агломерату. |
||
* |
* аглоруда — 568 тис. тонн (2013 рік) |
||
* |
* агломерат — 13,213 млн. тонн ([[2013 рік]]) |
||
* [[ |
* [[чавун]] — 5,062 млн. тонн (2013 рік) |
||
* [[ |
* [[сталь]] — 4,269 млн. тонн (2013 рік) |
||
* [[Прокат|готовий прокат]] — 4,606 млн. тонн (2013 рік) |
|||
У 2018 році комбінат виробив:<ref name=":0" /> |
У 2018 році комбінат виробив:<ref name=":0" /> |
||
* аглоруда |
* аглоруда — 542 тис. тонн |
||
* агломерат |
* агломерат — 11,127 млн. тонн |
||
* чавун |
* чавун — 4,510 млн. тонн |
||
* сталь |
* сталь — 3,242 млн. тонн |
||
=== Структурні підрозділи === |
=== Структурні підрозділи === |
||
Рядок 114: | Рядок 116: | ||
** трубопрокатний цех |
** трубопрокатний цех |
||
** балонний цех |
** балонний цех |
||
* Хіміко-металургійна фабрика (смт. Донське [[Волноваський район|Волноваського району]]) — виготовляє [[феросплави]], монокристалічний кремній тощо |
* Хіміко-металургійна фабрика (смт. Донське [[Волноваський район|Волноваського району]]) — виготовляє [[феросплави]], [[монокристалічний кремній]] тощо |
||
* Гірничо-видобувні підрозділи |
* Гірничо-видобувні підрозділи |
||
** Комсомольське рудоуправління (м. [[Комсомольське (місто)|Комсомольське]] Донецької області) |
** Комсомольське рудоуправління (м. [[Комсомольське (місто)|Комсомольське]] Донецької області) |
||
Рядок 124: | Рядок 126: | ||
** автомобільні цехи |
** автомобільні цехи |
||
** аеропорт «Маріуполь» |
** аеропорт «Маріуполь» |
||
* Управління громадського харчування та |
* Управління громадського харчування та торгівлі (УГХТ) |
||
** 50 пунктів роздрібної торгівлі, кав'ярні, бари, ресторани |
** 50 пунктів роздрібної торгівлі, кав'ярні, бари, ресторани |
||
** дільниця з переробки м'яса |
** дільниця з переробки м'яса |
||
Рядок 140: | Рядок 142: | ||
* Інформаційний центр комбінату |
* Інформаційний центр комбінату |
||
** Маріупольське міське телебачення (МТВ) |
** Маріупольське міське телебачення (МТВ) |
||
** газета «Ильичовец» |
** газета «Ильичовец» (рос.) |
||
* Будівельні організації |
* Будівельні організації |
||
* Спортивні організації |
* Спортивні організації |
||
Рядок 146: | Рядок 148: | ||
** Волейбольний клуб «Іллічівець» |
** Волейбольний клуб «Іллічівець» |
||
* Культурні установи |
* Культурні установи |
||
[[File:ПК «Металург» Маріюпільського металургійного комбінату, 1982.jpg|thumb|Палац культури «Металург», побудований у 1982]] |
|||
** Палац культури металургів — найбільша зала в місті |
** Палац культури металургів — найбільша зала в місті |
||
** громадські установи (жіночі, |
** громадські установи (жіночі, молодіжні, рада чорнобильців тощо) |
||
* Соціальні установи |
* Соціальні установи |
||
** медичний центр |
** медичний центр |
||
** дитячі позашкільні та дошкільні установи |
** дитячі позашкільні та дошкільні установи |
||
** оздоровчі пансіонати (у тому числі на Південному березі Криму) |
** оздоровчі пансіонати (у тому числі на Південному березі [[Крим|Криму]]) |
||
** дитячі санаторії тощо |
** дитячі санаторії тощо |
||
== Призи == |
== Призи == |
||
* «Золотий глобус» — за |
* «Золотий глобус» — за конкурентоздатну та високоякісну продукцію |
||
* «Золотий Меркурій» — за високий прогрес |
* «Золотий Меркурій» — за високий прогрес в [[Експорт|експорті]] продукції, за участь в розвитку економіки країни |
||
* «Золотий Скіф» — за створення нових робочих місць |
* «Золотий Скіф» — за створення нових робочих місць |
||
== Екологія == |
|||
металургійний комбінат входив до десяти об'єктів, які є найбільшими [[Забруднення довкілля|забруднювачами довкілля]] в Україні.<ref>{{cite web |
Станом на [[22 лютого]] [[2011]] р. Маріупольський металургійний комбінат входив до десяти об'єктів, які є найбільшими [[Забруднення довкілля|забруднювачами довкілля]] в Україні.<ref>{{cite web |
||
⚫ | |||
|url = http://www.menr.gov.ua/content/article/201 |
|||
|title = Об'єкти, які є найбільшими забруднювачами навколишнього природного середовища |
|title = Об'єкти, які є найбільшими забруднювачами навколишнього природного середовища |
||
|publisher = [[Міністерство екології та природних ресурсів України]] |
|publisher = [[Міністерство екології та природних ресурсів України]] |
||
|date = 22.02.2011 |
|date = 22.02.2011 |
||
|accessdate = 2014-08-16 |
|||
|archive-date = 2012-08-05 |
|||
⚫ | |||
}}</ref> |
|||
У 2019 р. ММК ім. Ілліча й французька компанія [[Air Liquide]] побудують повітророзподільну установку за $78 млн річною потужністю 25 тис. м³ кисню. Завдяки впровадженню проєкту, витрати енергії на підприємстві знизяться на 20 %.<ref>{{Cite web|title=Президент Зеленський оцінив інвестпроект ММК ім. Ілліча та французької Air Liquide — Новини — GMK Center|url=https://gmk.center/ua/news/prezident-zelenskij-ociniv-investproekt-mmk-im-illicha-ta-francuzkoi-air-liquide/|website=GMK|accessdate=|language=uk|last=|first=|date=|publisher=|archive-date=27 листопада 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20201127175900/https://gmk.center/ua/news/prezident-zelenskij-ociniv-investproekt-mmk-im-illicha-ta-francuzkoi-air-liquide/}}</ref> |
|||
⚫ | У 2019 р. ММК ім. Ілліча вкладе $20 млн в екологічну модернізацію під час проєкту реконструкції доменної печі № 3.<ref>{{Cite web|title=ММК им. Ильича вложит еще $20 млн в эко-модернизацию — Новости — GMK Center|url=https://gmk.center/news/mmk-im-ilicha-vlozhit-eshhe-20-mln-v-eko-modernizaciju/|website=ГМК|accessdate=|language=ru-RU|last=|first=|date=|publisher=|archive-date=13 серпня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210813082101/https://gmk.center/news/mmk-im-ilicha-vlozhit-eshhe-20-mln-v-eko-modernizaciju/}}</ref> |
||
У 2019 р. ММК ім. Ілліча й французька к|website=GMK|accessdate=|language=uk|last=|first=|date=|publisher=}}</ref> |
|||
⚫ | |||
⚫ | У 2019 |
||
{{доробити розділ}} |
|||
== Директори заводу == |
|||
⚫ | |||
* [[Радін Микола Вікторович]] — директор в 1931—1938. |
|||
* [[Гармашов Олександр Хомич]] — директор в 1938—1941, 1943—1949. |
|||
* [[Гавриленко Микола Георгійович]] — директор в 1949—1957. |
|||
* [[Козаченко Валентин Григорович]] — директор в 1958—1959. |
|||
* [[Шаламов Іван Іванович]] — директор в 1959—1962. |
|||
* [[Жигула Олександр Володимирович]] — директор в 1962—1963. |
|||
* [[Куликов В'ячеслав Онуфрійович]] — директор в 1963—1969. |
|||
* [[Волков Юрій Павлович]] — директор в 1969—1973. |
|||
* [[Пліскановський Станіслав Тихонович]] — директор в 1973—1980. |
|||
* [[Безнос Віктор Іванович]] — директор в 1980—1982. |
|||
* [[Гуров Микола Олексійович]] — директор в 1982—1990. |
|||
* [[Бойко Володимир Семенович]] — генеральний директор в 1990—2012. |
|||
* [[Зінченко Юрій Анатолійович]] — генеральний директор в 2012—2017. |
|||
* [[Шевченко Тарас Григорович (металург)|Шевченко Тарас Григорович]] — генеральний директор з 2017. |
|||
== Див. також == |
== Див. також == |
||
Рядок 178: | Рядок 203: | ||
== Посилання == |
== Посилання == |
||
* [http://ilyich.com.ua/ Офіційний сайт] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210629021329/http://ilyich.com.ua/ |date=29 червня 2021 }} |
|||
* Web-сайт комбінату: [http://ilyich.com.ua ilyich.com.ua] |
|||
* [http://www.metinvestholding.com/ua/activity/steel_rolling Метінвест Холдинг] |
* [http://www.metinvestholding.com/ua/activity/steel_rolling Метінвест Холдинг] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20101125033209/http://metinvestholding.com/ua/activity/steel_rolling/ |date=25 листопада 2010 }} |
||
* [http://www.fixygen.ua/stocks/tickers/ux-mmki.html Графік акцій «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча»] |
* [http://www.fixygen.ua/stocks/tickers/ux-mmki.html Графік акцій «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140426044639/http://www.fixygen.ua/stocks/tickers/ux-mmki.html |date=26 квітня 2014 }} |
||
* [https://www.pravda.com.ua/articles/2019/12/26/7235772/ Гігант Приазов'я. Історія маріупольського меткомбінату від комунізму до капіталізму] // УП, 26 грудня 2019 |
* [https://www.pravda.com.ua/articles/2019/12/26/7235772/ Гігант Приазов'я. Історія маріупольського меткомбінату від комунізму до капіталізму] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200317210433/https://www.pravda.com.ua/articles/2019/12/26/7235772/ |date=17 березня 2020 }} // УП, 26 грудня 2019 |
||
* {{YouTube|2WIiri_wvtg|Маріупольський МК ім. Ілліча - гігант Приазов'я|logo=1}} |
* {{YouTube|2WIiri_wvtg|Маріупольський МК ім. Ілліча - гігант Приазов'я|logo=1}} |
||
Рядок 193: | Рядок 218: | ||
[[Категорія:Організації, нагороджені орденом Жовтневої Революції]] |
[[Категорія:Організації, нагороджені орденом Жовтневої Революції]] |
||
[[Категорія:Засновані в Україні 1897]] |
[[Категорія:Засновані в Україні 1897]] |
||
[[Категорія:Об'єкти, пошкоджені чи знищені в ході російського вторгнення в Україну (з 2022)]] |
Поточна версія на 21:22, 22 лютого 2024
ПрАТ «Маріу́польський металургі́йний комбіна́т і́мені Ілліча́» — найбільше підприємство Приазов'я та Донецької області, одне з найбільших металургійних підприємств на теренах колишнього СРСР та один з найбільших експортерів України, розташований у місті Маріуполі. Має повний металургійний цикл, забезпечує сировиною (переважно агломератом) інші металургійні підприємства України. Комбінат експортує свою продукцію в понад 50 країн світу.
ММК ім. Ілліча — найбільший в Україні виробник оцинкованого холоднокатаного листа.[2]
З початку 1890-х років за ініціативою і фінансовою участю Олексія Алчевського утворюються два потужні металургійні підприємства: "Донецько–Юр'ївське металургійне товариство" (нині Алчевський металургійний комбінат), проектування й будівництво якого здійснював А. Мевіус, і спільно з бельгійцями – "Товариство "Російський Провіданс" (нині Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча).
Роком заснування металургійного комбінату вважається 1897-й, коли в Маріуполі був змонтований і видав першу продукцію трубний цех Нікополь-Маріупольського гірничо-металургійного товариства, згодом завод під назвою «Нікополь». У 1899 році бельгійською компанією Форж де ля Провіданс було засновано товариство Російський Провіданс, яке збудувало у Маріуполі ще один металургійний завод «Провіданс». Розміщення заводів в Маріуполі було обумовлене вигідним географічним розташуванням (близькість сировинних і паливних ресурсів, наявність морського торговельного порту, ресурси робочої сили — селян із навколишніх сіл).
1919 року, заводи було об'єднано і названо Маріупольським об'єднанням державних металургійних заводів. В 1924 році більшовиками завод названо на честь Ілліча.
Завод розширювався і до початку XX століття став найбільшим металургійним підприємством на півдні колишньої Російської імперії.
Остаточно відновлений після громадянської війни у 1927 році. Рівень виробництва 1913 року було перевершено лише в 1928 році. Завод почав розвиватися як багатопрофільне машинобудівне підприємство. Розширювалися потужності наявних виробництв, будувалися нові підрозділи: новотрубний, товстолистовий, листо-обробний, інші цехи.
1941 року підприємство перейшло на випуск оборонних видів продукції (зокрема, броні для танка Т-34, виробництво якої було освоєне на заводі перед Другою світовою війною).
Після початку війни найцінніше устаткування демонтували та відправили на заводи Уралу й Сибіру, а доменні та мартенівські печі вивели з ладу. Але вже до кінця 1944 року на заводі відновили 70 % виробничих потужностей і поновили постачання броньової сталі на фронт.
У 1954–1969 рр. на комбінаті провели реконструкцію доменних печей № 1 і № 2, збудували доменні печі № 3, 4 і 5, мартенівський цех з найбільшими у світі печами, киснево-конверторний цех, обжимний цех — слябінг 1150, цехи з безперервними широкосмуговими станами 1700 гарячої та холодної прокатки, найбільша в Європі аглофабрика, комплекс цехів допоміжного виробництва.
1983 року першу продукцію — штрипс для виробництва труб великого діаметра — дав товстолистовий цех 3000, один із найсучасніших в Європі.
Потужний поштовх розвитку, комбінат отримав в 2000-і роки. За кошти комбінату були змонтовані трубо-електрозварювальний та вапняно-обпалювальний цехи, дві машини безперервного лиття заготовок, установка комплексного доведення сталі та енергокорпус у конвертерному цеху, проведено модернізацію й реконструкцію устаткування в більшості базових цехів.
Програма модернізації комбінату на 2008—2010 роки передбачала проєктування і будівництво сталеплавильного цеху з МБЛЗ. За 2004—2008 рр. в осучаснення комбінату було вкладено більше 5 млрд грн., а у 2007 р. загальний обсяг інвестицій становив більше 1 млрд грн. Вказаний обсяг є інвестиціями лише в основне підприємство без урахування дочірніх підприємств ВАТ «ММК ім. Ілліча».
2 листопада 2000 року Верховна Рада ухвалила Закон України "Про особливості приватизації ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча»[3], згідно з яким трудовий колектив отримав право вважатися власником підприємства. Комбінат ім. Ілліча в 2000—2010 роках був колективною власністю товариства орендарів (близько 37 000 працівників), працювало до 95 000 робітників (кінець 2005 року), загальний обсяг виробництва досягав 2,77 млрд доларів США (2004 рік), головою правління комбінату був народний депутат, Герой України Володимир Бойко.
1 липня 2010 року акціонери меткомбінату імені Ілліча на загальних зборах ухвалили рішення про входження в Метінвест Холдинг. Від комбінату ім. Ілліча увійшли всі належні йому активи, основним з яких є ВАТ «ММК ім. Ілліча». З 2012 року червоний директор Володимир Бойко звільнив своє крісло ставленику нового власника.
25 квітня 2016 року на виконання законів про декомунізацію, комбінат було «перейменовано» на честь ученого Зота Ілліча Некрасова.[4]. Через таку махінацію комбінат отримав прізвисько «Комбінат імені не-того-Ілліча»[5][6]
Цей розділ потребує доповнення. |
Продукція комбінату сертифікована міжнародними класифікаційними товариствами: Регістром Ллойда (Велика Британія, Німеччина), Американським бюро судноплавства, Морським регістром судноплавства (Росія), Німецьким сертифікаційним центром ТЦУ тощо. Виробляє гарячекатаний і холоднокатаний сталевий лист широкого сортаменту, у тому числі для суднобудування, труби (нафтопровідні, бурильні, газо- та водопровідні). Єдине підприємство України, яке виробляє оцинкований лист та автомобільні балони для скраплених газів.
Середня зарплата 2014 року — 5667 грн. (477 USD), кількість працівників — 26 682, у 2013 році 4980 грн. (623 USD) та 29 558 відповідно.
Чисельність персоналу — 15302 осіб.[2]
Продуктивність праці — 211 т сталі на рік.[2]
В 2000-х роках комбінат щорічно виробляв 6 млн тонн чавуну, 7 млн тонн сталі, 5,3 млн тонн прокату, 13,5 млн тонн агломерату.
- аглоруда — 568 тис. тонн (2013 рік)
- агломерат — 13,213 млн. тонн (2013 рік)
- чавун — 5,062 млн. тонн (2013 рік)
- сталь — 4,269 млн. тонн (2013 рік)
- готовий прокат — 4,606 млн. тонн (2013 рік)
У 2018 році комбінат виробив:[2]
- аглоруда — 542 тис. тонн
- агломерат — 11,127 млн. тонн
- чавун — 4,510 млн. тонн
- сталь — 3,242 млн. тонн
- Металургійні підрозділи
- аглофабрика (найбільша в Європі)
- доменний цех
- конверторний цех
- мартенівський цех
- вапняно-обпалювальний цех
- слябінг 1150
- листопрокатний стан 1700
- листопрокатний стан 3000
- листопрокатний стан 4500
- цех холодного прокату
- трубо-електрозварювальний
- трубопрокатний цех
- балонний цех
- Хіміко-металургійна фабрика (смт. Донське Волноваського району) — виготовляє феросплави, монокристалічний кремній тощо
- Гірничо-видобувні підрозділи
- Комсомольське рудоуправління (м. Комсомольське Донецької області)
- Дружківське рудоуправління
- Машинобудівні підрозділи
- «Уманьферммаш» (м. Умань Черкаської області)
- Транспортні підрозділи
- залізничний цех
- автомобільні цехи
- аеропорт «Маріуполь»
- Управління громадського харчування та торгівлі (УГХТ)
- 50 пунктів роздрібної торгівлі, кав'ярні, бари, ресторани
- дільниця з переробки м'яса
- дільниця з переробки молока та безалкогольних напоїв (Маріупольський молокозавод)
- дільниця з переробки риби (Маріупольський рибоконсервний завод)
- фабрика кондитерських виробів
- овочева база тощо
- Аптечна мережа «Ілліч-Фарм»
- Агрокомплекс
- понад 50 агроцехів (колишні колгоспи півдня Донецької та Запорізької областей)
- управління агрокомплексом
- Цехи товарів народного споживання та мистецьких виробів
- Фінансово-страхові установи
- страхова компанія «Іллічівська»
- Інформаційний центр комбінату
- Маріупольське міське телебачення (МТВ)
- газета «Ильичовец» (рос.)
- Будівельні організації
- Спортивні організації
- ФК «Іллічівець»
- Волейбольний клуб «Іллічівець»
- Культурні установи
- Палац культури металургів — найбільша зала в місті
- громадські установи (жіночі, молодіжні, рада чорнобильців тощо)
- Соціальні установи
- медичний центр
- дитячі позашкільні та дошкільні установи
- оздоровчі пансіонати (у тому числі на Південному березі Криму)
- дитячі санаторії тощо
- «Золотий глобус» — за конкурентоздатну та високоякісну продукцію
- «Золотий Меркурій» — за високий прогрес в експорті продукції, за участь в розвитку економіки країни
- «Золотий Скіф» — за створення нових робочих місць
Станом на 22 лютого 2011 р. Маріупольський металургійний комбінат входив до десяти об'єктів, які є найбільшими забруднювачами довкілля в Україні.[7]
У 2019 р. ММК ім. Ілліча й французька компанія Air Liquide побудують повітророзподільну установку за $78 млн річною потужністю 25 тис. м³ кисню. Завдяки впровадженню проєкту, витрати енергії на підприємстві знизяться на 20 %.[8]
У 2019 р. ММК ім. Ілліча вкладе $20 млн в екологічну модернізацію під час проєкту реконструкції доменної печі № 3.[9]
У 2020 р. ММК ім. Ілліча реконструює аглофабрику задля досягнення міжнародних екологічних стандартів щодо викидів. Загальні інвестиції в проєкт становитимуть $220 млн. До кінця 2020 року викиди пилу знизяться на 90 %, сірки — на 43 %.[2]
Цей розділ потребує доповнення. |
- Радін Микола Вікторович — директор в 1931—1938.
- Гармашов Олександр Хомич — директор в 1938—1941, 1943—1949.
- Гавриленко Микола Георгійович — директор в 1949—1957.
- Козаченко Валентин Григорович — директор в 1958—1959.
- Шаламов Іван Іванович — директор в 1959—1962.
- Жигула Олександр Володимирович — директор в 1962—1963.
- Куликов В'ячеслав Онуфрійович — директор в 1963—1969.
- Волков Юрій Павлович — директор в 1969—1973.
- Пліскановський Станіслав Тихонович — директор в 1973—1980.
- Безнос Віктор Іванович — директор в 1980—1982.
- Гуров Микола Олексійович — директор в 1982—1990.
- Бойко Володимир Семенович — генеральний директор в 1990—2012.
- Зінченко Юрій Анатолійович — генеральний директор в 2012—2017.
- Шевченко Тарас Григорович — генеральний директор з 2017.
- ↑ а б Річна інформація ПАТ «ММК ім. ІЛЛІЧА (за 2014р.) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 20 вересня 2015.
- ↑ а б в г д ММК ім. Ілліча - Інформація, показники, виробництво - GMK Center. GMK (укр.). Архів оригіналу за 21 лютого 2020.
- ↑ Текст закону на сайті Верховної Ради України. Архів оригіналу за 1 червня 2016. Процитовано 20 вересня 2015.
- ↑ Мариупольский комбинат им. Ильича переименуют в честь другого Ильича (ДОКУМЕНТ). Архів оригіналу за 11 вересня 2016. Процитовано 7 вересня 2016.
- ↑ Маріупольці зафіксували викиди заводу імені не-того-Ілліча. Архів оригіналу за 1 вересня 2016. Процитовано 7 вересня 2016.
- ↑ Лілія Костишин. «КОМБІНАТ ІМЕНІ НЕ-ТОГО-ІЛЛІЧА», або Екскурсія в наземне пекло. Вільне життя плюс. Архів оригіналу за 2 лютого 2022. Процитовано 2 лютого 2022.
- ↑ Об'єкти, які є найбільшими забруднювачами навколишнього природного середовища. Міністерство екології та природних ресурсів України. 22.02.2011. Архів оригіналу за 5 серпня 2012. Процитовано 16 серпня 2014.
- ↑ Президент Зеленський оцінив інвестпроект ММК ім. Ілліча та французької Air Liquide — Новини — GMK Center. GMK (укр.). Архів оригіналу за 27 листопада 2020.
- ↑ ММК им. Ильича вложит еще $20 млн в эко-модернизацию — Новости — GMK Center. ГМК (ru-RU) . Архів оригіналу за 13 серпня 2021.
- Офіційний сайт [Архівовано 29 червня 2021 у Wayback Machine.]
- Метінвест Холдинг [Архівовано 25 листопада 2010 у Wayback Machine.]
- Графік акцій «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» [Архівовано 26 квітня 2014 у Wayback Machine.]
- Гігант Приазов'я. Історія маріупольського меткомбінату від комунізму до капіталізму [Архівовано 17 березня 2020 у Wayback Machine.] // УП, 26 грудня 2019
- Маріупольський МК ім. Ілліча - гігант Приазов'я на YouTube
- Підприємства, засновані 1897
- Кавалери ордена Леніна
- Кавалери ордена Жовтневої Революції
- Металургійні підприємства України
- Підприємства Маріуполя
- Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча
- Метінвест
- Організації, нагороджені орденом Леніна
- Організації, нагороджені орденом Жовтневої Революції
- Засновані в Україні 1897
- Об'єкти, пошкоджені чи знищені в ході російського вторгнення в Україну (з 2022)