| foot_montage =Панорама Варшави,<br>[[Королівські стежки (Варшава)|парк Лазенки]], Варшавський зоопарк та [[Прага (Варшава)|Празький]] парк,<br>[[Пам'ятник Миколаю Копернику (Варшава)|Пам'ятник Копернику]], [[Ринкова площа Старого міста Варшави|Ринкова площа Старого міста]],<br>[[Вулиця Нови Свят (Варшава)|вулиця Нови Свят]] та [[Замкова площа (Варшава)|Замкова площа]]<br>[[Вілянув]]
'''Мда''' ({{lang-pl|Warszawa}}), офіційно '''місто столичне Варшава''' ({{lang-pl|miasto stołeczne Warszawa}}) — [[столиця]] [[Польща|Польщі]] з [[1596]] року, порт на річці [[Вісла]], адміністративний центр [[Мазовецьке воєводство|Мазовецького воєводства]]. Місто є місцем розташування центральних органів влади Республіки Польща, іноземних місій, штаб-квартир значної кількості підприємств та громадських об'єднань, що працюють в Польщі.
'''Варша́ва''' ({{lang-pl|Warszawa}}), офіційно '''місто столичне Варшава''' ({{lang-pl|miasto stołeczne Warszawa}}) — [[столиця]] [[Польща|Польщі]] з [[1596]] року, порт на річці [[Вісла]], адміністративний центр [[Мазовецьке воєводство|Мазовецького воєводства]]. Місто є місцем розташування центральних органів влади Республіки Польща, іноземних місій, штаб-квартир значної кількості підприємств та громадських об'єднань, що працюють в Польщі.
Варшава з населенням {{num|1860281}}<ref>{{CityPopulation|https://www.citypopulation.de/en/poland/cities/|Poland: Major Cities|2023-02-07|2022-10-24}}</ref> житель є найбільшим містом Польщі й утворює другу найбільшу [[Варшавська агломерація|агломерацію]] в країні (після {{iw|Катовицькаконурбація|Катовицької конурбації|pl|Konurbacja górnośląska}}).
Варшава з населенням {{num|1860281}}<ref>{{CityPopulation|https://www.citypopulation.de/en/poland/cities/|Poland: Major Cities|2023-02-07|2022-10-24}}</ref> жителів є найбільшим містом Польщі й утворює другу найбільшу [[Варшавська агломерація|агломерацію]] в країні (після {{iw|Верхньосілезька агломерація|Катовицької конурбації|pl|Konurbacja górnośląska}}<!-- Проблема вікіфікації: Сторінки [[:pl:Konurbacja górnośląska]] та [[Верхньосілезька агломерація]] пов'язані з різними елементами вікіданих (SashkoR0B0T)-->).
Розвинені [[машинобудування]] (автобудування, електротехнічне та ін.), металообробка і металургія, хімічна, парфумерна, поліграфічна, легка промисловість. [[Варшавський університет|Університет]] ([[1818]]). [[Національний музей (Варшава)|Національний музей]] (з музеєм До. Дуніковського), археологічний музей. «[[Великий театр (Варшава)|Театр Велькі]]», «[[Польський театр у Варшаві|Театр Польскі]]», «[[Національний театр (Варшава)|Театр народови]]» та ін. У місті щороку проходить міжнародний музичний фестиваль «[[Варшавська осінь]]» (з [[1956]]).
Розвинені [[машинобудування]] (автобудування, електротехнічне та ін.), металообробка і металургія, хімічна, парфумерна, поліграфічна, легка промисловість. [[Варшавський університет|Університет]] ([[1818]]). [[Національний музей (Варшава)|Національний музей]] (з музеєм [[Ксаверій Дуніковський|Дуніковського]]), [[Державний археологічний музей (Варшава)|археологічний музей]]. «[[Великий театр (Варшава)|Театр Велькі]]», «[[Польський театр у Варшаві|Театр Польскі]]», «[[Національний театр (Варшава)|Театр народови]]» та ін. У місті щороку проходить міжнародний музичний фестиваль «[[Варшавська осінь]]» (з [[1956]]).
Перші поселення на території сучасної Варшави відносять до [[X століття]]. На початку [[XV століття|XV]]—[[XVI століття|XVI]] століть столиця Мазовецького князівства, в [[XVI століття|XVI]] — початку [[XIX століття|XIX]] століть — всієї [[Польща|Польщі]], в [[1807]]—[[1813|13]] роках — [[Варшавське герцогство|Варшавського князівства]], з [[1815]] р. — [[Королівство Польське (1815—1915)|Королівства Польського]] (у складі [[Російська імперія|Російської імперії]]). Після сильних руйнацій під час [[Друга світова війна 1939-45|2-ї світової війни]] відновлені: Старе місто, [[Королівський замок у Варшаві|королівський замок]] [[XVI століття|XVI]]—[[XVII століття|XVII]] століть, багато [[костел]]ів, палаци та парки; ансамбль [[Вулиця Маршалковська (Варшава)|Маршалковської вулиці]] (1960-ті рр.). [[Старе Місто (Варшава)|Історичний центр]] Варшави належить до списку [[Світоваспадщина ЮНЕСКО|Світової спадщини ЮНЕСКО]].
Перші поселення на території сучасної Варшави відносять до [[X століття]]. На початку [[XV століття|XV]]—[[XVI століття|XVI]] століть столиця [[Мазовецьке князівство|Мазовецького князівства]], в [[XVI століття|XVI]] — початку [[XIX століття|XIX]] століть — всієї [[Польща|Польщі]], в [[1807]]—[[1813|13]] роках — [[Варшавське герцогство|Варшавського князівства]], з [[1815]] р. — [[Королівство Польське (1815—1916)|Королівства Польського]] (у складі [[Російська імперія|Російської імперії]]). Після сильних руйнацій під час [[Друга світова війна|2-ї світової війни]] відновлені: Старе місто, [[Королівський замок у Варшаві|королівський замок]] [[XVI століття|XVI]]—[[XVII століття|XVII]] століть, багато [[костел]]ів, палаци та парки; ансамбль [[Вулиця Маршалковська (Варшава)|Маршалковської вулиці]] (1960-ті рр.). [[Старе місто (Варшава)|Історичний центр]] Варшави належить до списку [[Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Польщі|Світової спадщини ЮНЕСКО]].
== Етимологія ==
== Етимологія ==
Рядок 217:
Рядок 222:
== Історія ==
== Історія ==
{{main|Історія Варшави}}
{{main|Історія Варшави}}
[[Файл:Theater Square Warsaw.jpg|thumb|left|Мерія, 1900]][[Файл:Alexander Church Warsaw.jpg|thumb|left|[[Церква Святого Олександра]], 1900]]Першими укріпленими поселеннями на місці сьогоднішньої Варшави були [[Бродно (Варшава)|Бродно]] (9-те/10-те сторіччя) і [[Уяздув (Варшава)|Уяздув]] (12-те/13-те сторіччя). Згодом Уяздов занепав і нове подібне поселення засновується на місці маленького рибальського села під назвою Варшава. На початку 14-го сторіччя цей край переходить до [[КнязіМазовецькі|князів Мазовецьких]]. З 1413 — столиця [[Мазовія|Мазовії]]. У 1526 припинила існування місцева княжа гілка, князівство було включене до складу Польського Королівства. У 1529 Варшава вперше стає місцем перебування [[Сейм Речі Посполитої|Сейму]], постійно — з 1569. У 1573 Варшава надає своє ім'я [[Варшавська конфедерація (1573)|Варшавській Конфедерації (1573)]], формально встановивши релігійну свободу в Польсько-Литовській Державі.
[[Файл:Theater Square Warsaw.jpg|thumb|left|Мерія, 1900]][[Файл:Alexander Church Warsaw.jpg|thumb|left|[[Церква Святого Олександра]], 1900]]Першими укріпленими поселеннями на місці сьогоднішньої Варшави були [[Бродно (Варшава)|Бродно]] (IX—X сторіччя) і [[Уяздув (Варшава)|Уяздув]] (XII—XIII сторіччя). Згодом Уяздов занепав і нове подібне поселення засновується на місці маленького рибальського села під назвою Варшава. На початку XIV сторіччя цей край переходить до [[Мазовецьке князівство#Князі|князів Мазовецьких]]. З 1413 — столиця [[Мазовія|Мазовії]]. У 1526 припинила існування місцева княжа гілка, князівство було включене до складу Польського Королівства. У 1529 Варшава вперше стає місцем перебування [[Сейм Речі Посполитої|Сейму]], постійно — з 1569. У 1573 Варшава надає своє ім'я [[Варшавська конфедерація (1573)|Варшавській Конфедерації (1573)]], формально встановивши релігійну свободу в [[Річ Посполита|Польсько-Литовській Державі]].
Завдяки центральному розташуванню між столицями [[Річ Посполита|Речі Посполитої]] — [[Краков]]ом і [[Вільнюс|Вільн]]ом, Варшава стала столицею держави, водночас у 1596, король [[Сигізмунд ІІІ Ваза]] перемістив сюди суд із Кракова. Варшава була столицею Речі Посполитої до 1795, коли [[королівство Пруссія]] її анексувало, і зробило столицею провінції [[Південна Пруссія]]. Звільнена [[Наполеон I Бонапарт|наполеонівською]] армією в 1807, Варшава стала столицею новоствореного [[Варшавське герцогство|Варшавського герцогства]]. Внаслідок рішень [[Віденський конгрес|Віденського конгресу]] у 1815 році Варшава стала столицею [[Царство Польське|Царства Польського]], конституційної монархії під протекторатом [[Російська імперія|Російської імперії]]. Варшавський Королівський Університет був заснований у [[1816]] році.
Завдяки центральному розташуванню між столицями [[Річ Посполита|Речі Посполитої]] — [[Краків|Краковом]] і [[Вільнюс|Вільном]], Варшава стала столицею держави, водночас у 1596, король [[Сигізмунд III Ваза|Сигізмунд ІІІ Ваза]] перемістив сюди суд із Кракова. Варшава була столицею Речі Посполитої до 1795, коли [[королівство Пруссія]] її [[Третій поділ Речі Посполитої|анексувало]], і зробило столицею провінції [[Південна Пруссія]]. Звільнена [[наполеон]]івською армією в 1807, Варшава стала столицею новоствореного [[Варшавське герцогство|Варшавського герцогства]]. Внаслідок рішень [[Віденський конгрес|Віденського конгресу]] у 1815 році Варшава стала столицею [[Королівство Польське (1815—1916)|Королівства Польського]], конституційної монархії під протекторатом [[Російська імперія|Російської імперії]]. [[Варшавський університет|Варшавський Королівський Університет]] був заснований у [[1816]] році.
Після повторного порушення польської конституції Російською імперією, у 1830 вибухнуло [[Польське повстання 1830—1831|Польське повстання]]. 1831 року повстання було придушене й автономія Царства Польського була обмежена. 27 лютого [[1861]] варшавський натовп, що протестував проти російської влади у Польщі, був розігнаний російськими солдатами. П'ять осіб було вбито. Підпільний [[Польський Національний Уряд (Січневе Повстання)|Польський Національний Уряд]] проіснував у Варшаві протягом [[Польське повстання 1863—1864|повстання]] у 1863—1864.
Після повторного порушення польської конституції Російською імперією, у 1830 вибухнуло [[Листопадове повстання (1830—1831)|Польське повстання]]. 1831 року повстання було придушене й автономія Царства Польського була обмежена. 27 лютого [[1861]] варшавський натовп, що протестував проти російської влади у Польщі, був розігнаний російськими солдатами. П'ять осіб було вбито. Підпільний [[Польський Національний Уряд (Січневе Повстання)|Польський Національний Уряд]] проіснував у Варшаві протягом [[Січневе повстання (1863)|повстання]] у 1863—1864.
Під головуванням російського генерала [[Старинкевич Сократ Іванович|Сократа Старинкевича]] (1875—1892), призначеного царем [[Олександр III (російський імператор)|Олександром III]] у Варшаві проведено перший [[водопровід|водогін]] і систему стічних вод, запроєктовані та побудовані англійським інженером [[Вільям Ліндлей|Вільямом Ліндлеєм]] і його сином, [[Вільям Гірлін Ліндлей|Вільямом Гірлін Ліндлеєм]], а також були проведенні розширення і модернізація [[трамвай|трамваю]], [[вуличне освітлення|вуличного освітлення]] і [[газовий завод|газового заводу]].
Під головуванням російського генерала [[Старинкевич Сократ Іванович|Сократа Старинкевича]] (1875—1892), призначеного царем [[Олександр III (російський імператор)|Олександром III]] у Варшаві проведено перший [[водопровід|водогін]] і систему стічних вод, запроєктовані та побудовані англійським інженером [[Вільям Ліндлей|Вільямом Ліндлеєм]] і його сином, [[Вільям Гірлін Ліндлей|Вільямом Гірлін Ліндлеєм]], а також були проведенні розширення і модернізація [[Варшавський трамвай|трамваю]], [[вуличне освітлення|вуличного освітлення]] і [[газовий завод|газового заводу]].
Варшава стала столицею незалежної [[Друга Річ Посполита|Польщі]] в 1918. В ході [[Польсько-радянська війна 1920|Польсько-радянської війни]] у 1920, під час [[Варшавська битва (1920)|Варшавської битви]], на східних околицях міста, столиця була успішно захищена, а [[Червона армія]] зазнала поразки.
Варшава стала столицею незалежної [[Друга Річ Посполита|Польщі]] в 1918. В ході [[Польсько-радянська війна|Польсько-радянської війни]] у 1920, під час [[Варшавська битва (1920)|Варшавської битви]], на східних околицях міста, столиця була успішно захищена, а [[Червона армія]] зазнала поразки.
Протягом Другої Світової війни центральна Польща, зокрема Варшава, були під владою [[Генеральна губернія|Генеральної губернії]], [[Нацизм|нацистської]] колоніальної адміністрації. Всі заклади вищої освіти були закриті і все єврейське населення Варшави — декілька сотень тисяч, приблизно 30 % населення міста — відпроваджене у [[Варшавське Гетто]]. [[19 квітня]] [[1943]] надійшов наказ знищити гетто (це була частина [[Гітлер]]івського [[Остаточне розв'язання єврейського питання|«остаточного вирішення єврейського питання»]]). Євреї розпочали [[Повстання у Варшавському гетто|повстання]], яке тривало майже місяць. Коли воно зазнало поразки, майже всіх уцілілих знищили, лише деякі змогли втекти чи сховатись.[[Файл:Destroyed Warsaw, capital of Poland, January 1945.jpg|thumb|left|Протягом ІІ Другої Світової Війни [[Наслідки варшавського повстання|85 % будівель у Варшаві були знищені]]]]
Протягом Другої Світової війни центральна Польща, зокрема Варшава, були під владою [[Генеральна губернія|Генеральної губернії]], [[Націонал-соціалізм|нацистської]] колоніальної адміністрації. Всі заклади вищої освіти були закриті і все єврейське населення Варшави — декілька сотень тисяч, приблизно 30 % населення міста — відпроваджене у [[Варшавське гетто|Варшавське Гетто]]. [[19 квітня]] [[1943]] надійшов наказ знищити гетто (це була частина [[Адольф Гітлер|Гітлерівського]] [[Остаточне розв'язання єврейського питання|«остаточного вирішення єврейського питання»]]). Євреї розпочали [[Повстання у Варшавському гетто|повстання]], яке тривало майже місяць. Коли воно зазнало поразки, майже всіх уцілілих знищили, лише деякі змогли втекти чи сховатись.[[Файл:Destroyed Warsaw, capital of Poland, January 1945.jpg|thumb|left|Протягом ІІ Другої Світової Війни [[Наслідки варшавського повстання|85 % будівель у Варшаві були знищені]]]]
[[Файл:Warsaw885048.jpg|thumb|Відновлений після війни історичний будинок, [[2006]]]]
[[Файл:Warsaw885048.jpg|thumb|Відновлений після війни історичний будинок, [[2006]]]]
Рядок 233:
Рядок 238:
У липні [[1944]] [[Червона армія]] увійшла глибоко на польську територію, переслідуючи німців на Варшавському напрямку. Знаючи, що [[Сталін]] був вороже налаштований до ідеї незалежної Польщі, [[Уряд Польщі у вигнанні|Польський уряд у вигнанні]] що знаходився у [[Лондон]]і, віддав наказ підпільній [[Армія Крайова|Армії Крайовій]] (AK) визволити Варшаву від нацистів якраз перед приходом Червоної армії. І [[1 серпня]] [[1944]], коли Радянська армія швидко наближалася до міста, Армія Крайова та цивільне населення розпочало [[Варшавське повстання]], яке тривало 63 дні, але зрештою завершилося капітуляцією.
У липні [[1944]] [[Червона армія]] увійшла глибоко на польську територію, переслідуючи німців на Варшавському напрямку. Знаючи, що [[Сталін]] був вороже налаштований до ідеї незалежної Польщі, [[Уряд Польщі у вигнанні|Польський уряд у вигнанні]] що знаходився у [[Лондон]]і, віддав наказ підпільній [[Армія Крайова|Армії Крайовій]] (AK) визволити Варшаву від нацистів якраз перед приходом Червоної армії. І [[1 серпня]] [[1944]], коли Радянська армія швидко наближалася до міста, Армія Крайова та цивільне населення розпочало [[Варшавське повстання]], яке тривало 63 дні, але зрештою завершилося капітуляцією.
Полонених повстанців відконвоювали в табори полонених у Німеччині, а цивільне населення депортували. Гітлер, нехтуючи узгодженими умовами капітуляції, наказав повністю зруйнувати місто, бібліотеки та музеї вивезти до Німеччини або спалити. Близько 85 % міста було знищено, зокрема історичне [[Старе Місто (Варшава)|Старе Місто]] та [[Королівський замок у Варшаві|Королівський замок]].
Полонених повстанців відконвоювали в табори полонених у Німеччині, а цивільне населення депортували. Гітлер, нехтуючи узгодженими умовами капітуляції, наказав повністю зруйнувати місто, бібліотеки та музеї вивезти до Німеччини або спалити. Близько 85 % міста було знищено, зокрема історичне [[Старе місто (Варшава)|Старе місто]] та [[Королівський замок у Варшаві|Королівський замок]].
Після Другої світової війни з 260 кам'яниць Старого міста Варшави уціліло лише 6, весь район був зруйнований у понад 90 відсотках. Були сумніви, чи варто відбудовувати цей район. Проте, через 4 роки після війни розпочалося впорядкування знищених будинків під спорудження нових. Старе місто відбудували майже з нуля. Будівлі споруджували від фундаментів громадяни на суботниках. Перший етап відбудови Старого міста закінчився 22 липня 1953 року — був готовим Ринок і частина вулиць<ref>{{cite web|url=http://www.polradio.pl/5/38/Artykul/141961,Варшава-святкує-ювілей-Старого-міста|назва=Варшава святкує ювілей Старого міста|автор=Н.Б./IAR|дата=2013-07-20|вебсайт=polradio.pl|видавець=Polskie Radio S.A|дата-доступу=2013-07-22|archiveurl=https://www.webcitation.org/6INAsvWVz?url=http://www.polradio.pl/5/38/Artykul/141961%2CВаршава-святкує-ювілей-Старого-міста|archivedate=2013-07-25|deadurl=no}}</ref>.
Після Другої світової війни з 260 [[Кам'яниця (будівля)|кам'яниць]] Старого міста Варшави уціліло лише 6, весь район був зруйнований у понад 90 відсотках. Були сумніви, чи варто відбудовувати цей район. Проте, через 4 роки після війни розпочалося впорядкування знищених будинків під спорудження нових. Старе місто відбудували майже з нуля. Будівлі споруджували від фундаментів громадяни на суботниках. Перший етап відбудови Старого міста закінчився 22 липня 1953 року — був готовим [[Ринкова площа Старого міста Варшави|Ринок]] і частина вулиць<ref>{{cite web|url=http://www.polradio.pl/5/38/Artykul/141961,Варшава-святкує-ювілей-Старого-міста|назва=Варшава святкує ювілей Старого міста|автор=Н.Б./IAR|дата=2013-07-20|вебсайт=polradio.pl|видавець=Polskie Radio S.A|дата-доступу=2013-07-22|archiveurl=https://www.webcitation.org/6INAsvWVz?url=http://www.polradio.pl/5/38/Artykul/141961%2CВаршава-святкує-ювілей-Старого-міста|archivedate=2013-07-25|deadurl=no}}</ref>.
Після війни було багато зроблено для відбудови Варшави. Місто відновило свою роль столиці, центру політичного й економічного життя. Під керівництвом архітектора й реставратора [[Ян Захватович|Яна Захватовича]] багато історичних вулиць, будинків і храмів були відновлені у їхньому довоєнному вигляді. [[1980]] року історичне Старе Місто Варшави внесли до Світової спадщини ЮНЕСКО<ref>{{Cite web|url=http://whc.unesco.org/en/list/30|title=Historic Centre of Warsaw|last=Centre|first=UNESCO World Heritage|website=whc.unesco.org|language=en|accessdate=2018-01-02|archive-date=1 травня 2013|archive-url=https://www.webcitation.org/6GHOKofjb?url=http://whc.unesco.org/en/list/30}}</ref>.
Після війни було багато зроблено для відбудови Варшави. Місто відновило свою роль столиці, центру політичного й економічного життя. Під керівництвом архітектора й реставратора [[Ян Захватович|Яна Захватовича]] багато історичних вулиць, будинків і храмів були відновлені у їхньому довоєнному вигляді. [[1980]] року історичне Старе Місто Варшави внесли до Світової спадщини ЮНЕСКО<ref>{{Cite web|url=http://whc.unesco.org/en/list/30|title=Historic Centre of Warsaw|last=Centre|first=UNESCO World Heritage|website=whc.unesco.org|language=en|accessdate=2018-01-02|archive-date=1 травня 2013|archive-url=https://www.webcitation.org/6GHOKofjb?url=http://whc.unesco.org/en/list/30}}</ref>.
[[1995]] року за часів мера [[МарчінСвенчицький|Марчіна Свенчицького]] було відкрито [[Варшавський метрополітен]]<ref>{{Cite news|url=http://metrowarszawa.gazeta.pl/metrowarszawa/1,141636,17525474,Pamietasz_otwarcie_pierwszej_linii_metra__Tylko_11.html|title=Pamiętasz otwarcie pierwszej linii metra? Tylko 11 stacji, pociągi z trzema wagonami, kasowniki z dziurkaczem... [ARCHIWALNE ZDJĘCIA]|language=pl-PL|work=gazetapl|accessdate=2018-01-02|archive-date=3 січня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180103073118/http://metrowarszawa.gazeta.pl/metrowarszawa/1,141636,17525474,Pamietasz_otwarcie_pierwszej_linii_metra__Tylko_11.html}}</ref>, друга лінія була відкрита у березні 2015 року. Зі вступом Польщі до [[Європейський Союз|Європейського Союзу]] у 2004 році Варшава пережила найбільший економічний бум в історії. Відкриття матчу [[Чемпіонат Європи з футболу 2012|Євро-2012]] відбулося у Варшаві, де Польща з Грецією зіграла внічию 1:1. У 2013 році у Варшаві відбулася [[Конференція ООН з питань клімату 2013|Конференція ООН з питань зміни клімату]], та у 2016 році [[Варшавський саміт НАТО 2016|саміт НАТО]].[[Файл:Poland-00741_-_Palace_Prezydencki_(31071435322).jpg|thumb|Президентський палац|альт=]]
[[1995]] року за часів мера [[Марцін Свенцицький|Марціна Свенчицького]] було відкрито [[Варшавський метрополітен]]<ref>{{Cite news|url=http://metrowarszawa.gazeta.pl/metrowarszawa/1,141636,17525474,Pamietasz_otwarcie_pierwszej_linii_metra__Tylko_11.html|title=Pamiętasz otwarcie pierwszej linii metra? Tylko 11 stacji, pociągi z trzema wagonami, kasowniki z dziurkaczem... [ARCHIWALNE ZDJĘCIA]|language=pl-PL|work=gazetapl|accessdate=2018-01-02|archive-date=3 січня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180103073118/http://metrowarszawa.gazeta.pl/metrowarszawa/1,141636,17525474,Pamietasz_otwarcie_pierwszej_linii_metra__Tylko_11.html}}</ref>, друга лінія була відкрита у березні 2015 року. Зі вступом Польщі до [[Європейський Союз|Європейського Союзу]] у 2004 році Варшава пережила найбільший економічний бум в історії. Відкриття матчу [[Чемпіонат Європи з футболу 2012|Євро-2012]] відбулося у Варшаві, де Польща з Грецією зіграла внічию 1:1. У 2013 році у Варшаві відбулася [[Конференція ООН з питань клімату 2013|Конференція ООН з питань зміни клімату]], та у 2016 році [[Варшавський саміт НАТО 2016|саміт НАТО]].[[Файл:Poland-00741_-_Palace_Prezydencki_(31071435322).jpg|thumb|Президентський палац|альт=]]
[[Файл:Warsaw 07-13 img13 View from StAnne Church tower.jpg|thumb|[[Старе Місто (Варшава)|Старе Місто]]. Ракурс|альт=]]
[[Файл:Warsaw 07-13 img13 View from StAnne Church tower.jpg|thumb|[[Старе Місто (Варшава)|Старе Місто]]. Ракурс|альт=]]
[[Законодавча влада]] у Варшаві належить однопалатній Варшавській міській раді (Rada Miasta), яка налічує 60 депутатів. Члени Ради обираються безпосередньо кожні п’ять років (з 2018 року). Як і більшість законодавчих органів, міська рада поділяється на комітети, які здійснюють нагляд за різними функціями міської влади. Законопроєкти, прийняті простою більшістю голосів, надсилаються меру (президенту Варшави), який може підписати їх як закон. Якщо мер накладає вето на законопроєкт, рада має 30 днів, щоб подолати вето більшістю у дві третини голосів.
Кожен із 18 окремих районів міста має власну раду (Rada dzielnicy). Їхні обов’язки зосереджені на допомозі Президенту та міськраді, а також нагляд за різними комунальними підприємствами, міським майном та школами. Голова кожної з районних рад іменується мером (Burmistrz) і обирається місцевою радою з кандидатів, запропонованих президентом Варшави.
[[Законодавча влада]] у Варшаві належить однопалатній Варшавській міській раді (Rada Miasta), яка налічує 60 депутатів. Члени Ради обираються безпосередньо кожні п'ять років (з 2018 року). Як і більшість законодавчих органів, міська рада поділяється на комітети, які здійснюють нагляд за різними функціями міської влади. Законопроєкти, прийняті простою більшістю голосів, надсилаються меру (президенту Варшави), який може підписати їх як закон. Якщо мер накладає вето на законопроєкт, рада має 30 днів, щоб подолати вето більшістю у дві третини голосів.
Кожен із 18 окремих районів міста має власну раду (Rada dzielnicy). Їхні обов'язки зосереджені на допомозі Президенту та міськраді, а також нагляд за різними комунальними підприємствами, міським майном та школами. Голова кожної з районних рад іменується мером (Burmistrz) і обирається місцевою радою з кандидатів, запропонованих президентом Варшави.
Мер Варшави називається Президентом. Президентом Варшави є [[Рафал Тшасковський]]. Першим президентом, обраним за цими правилами, був [[Лех Качинський]]. Коли його було обрано президентом Польської Республіки (грудень 2005р.), за день до вступу на посаду подав у відставку з поста мера.
Мер Варшави називається Президентом. Президентом Варшави є [[Рафал Тшасковський]]. Першим президентом, обраним за цими правилами, був [[Лех Качинський]]. Коли його було обрано президентом Польської Республіки (грудень 2005 р.), за день до вступу на посаду подав у відставку з поста мера.[[Файл:Rafał Trzaskowski, EPP Summit 2017.jpg|міні|upright|[[Рафал Тшасковський]]]]
=== Інші установи ===
Варшава, як столиця країни, є місцем розташування більшості центральних національних органів влади, міністерств, відомств і центральних установ.
Тут також знаходиться агентство [[Frontex]], відповідальне за безпеку зовнішніх кордонів Європейського Союзу, [[Бюро з демократичних інститутів і прав людини]] (БДІПЛ), агентство ОБСЄ, а також дипломатичні та консульські представництва.
{{see also|Посольство України в Польщі}}
== Економіка ==
== Економіка ==
Доля Варшави в [[Економіка Польщі|економіці Польщі]] становить 15 % [[ВВП]]. [[Безробіття]] — 1,8 % (2008).
Доля Варшави в [[Економіка Польщі|економіці Польщі]] становить 15 % [[ВВП]]. [[Безробіття]] — 1,8 % (2008).
У Варшаві загалом нараховується 504 940 суб'єктів національної економіки (реєстр REGON, квітень 2022 року), у тому числі кілька сотень великих, у яких працює щонайменше 250 осіб. З них аж 214 заявляють, що їхня штатна чисельність перевищує 999 працівників. Майже 40 % з них у Варшаві належать лише до двох сфер економіки: торгівлі та ремонту транспортних засобів та професійної, наукової чи технічної діяльності. Кожне десяте столичне підприємство займається інформацією та зв'язком. До компаній, які наймають найбільшу кількість працівників у Варшаві, належать, наприклад, Poczta Polska, PGE Polska Grupa Energetyczna SA, PKP Polskie Linie Kolejowe, Orange Polska та Asseco Poland.<ref>{{Cite web|url=https://www.praca.pl/warszawa.html|title=Praca Warszawa - oferty pracy w Warszawie|website=Portal Praca.pl|language=pl|access-date=2024-04-17}}</ref>
=== Підприємства та організації ===
* [[PIMOT|Промисловий інститут моторизації]]
У Варшаві є виробничі підприємства, що належать, зокрема, таким компаніям: [[Procter & Gamble]], [[ArcelorMittal]], [[Lotte Wedel]], Polska Wytwórnia Papierów Wartościowych, Polfa Tarchomin, [[Polpharma]], Servier (Anpharm), Agora, [[Кока-кола|Coca-Cola]], Grupa Powen–Wafapomp, Fabryka Obrabiarek Precision Avia, Smurfit Kappa, [[Novartis]] та Есілор. У місті діє підзона Лодзінської спеціальної економічної зони (Łódzka Specjalna Strefa Ekonomiczna).
* [[Інститут автотранспорту (Варшава)]]
*[[Інститут математичних машин (Варшава)]]
{{see also|PIMOT|Інститут автотранспорту (Варшава)|Інститут математичних машин (Варшава)}}
Центри [[Розробка нових товарів|досліджень і розробок]] розташовані у Варшаві: [[Samsung]], [[General Electric]] (Engineering Design Center — спільно з Інститутом авіації) і [[Google]]. У столиці є центри [[Business process outsourcing|BPO]] та [[Information Technology Outsourcing|ITO]], а також центри обслуговування, напр. [[Accenture]], [[Avon Products|Avon]], [[BNP Paribas]], [[Colgate-Palmolive]], [[Citibank]], [[Mars, Incorporated|Mars]], [[JPMorgan Chase]] і [[Hoffmann-La Roche]].
Найбільші торгово-розважальні центри: Galeria Młociny, Westfield Arkadia, Blue City, Galeria Mokotów, Promenada, Wola Park і Złote Tarasy.
* Варшавська медична академія (Akademia Medyczna w Warszawie)
* Варшавська медична академія (Akademia Medyczna w Warszawie)
* [[Музичний університет Фридерика Шопена|Музична академія ім. Фридерика Шопена]] (Akademia Muzyczna im. Fryderyka Chopina)
* [[Музичний університет Фридерика Шопена|Музична академія ім. Фридерика Шопена]] (Akademia Muzyczna im. Fryderyka Chopina)
* [[Театральна академія імені Александра Зельверовича|Театральна академія імені Олександра Зельверовича]](Akademia Teatralna im. Aleksandra Zelwerowicza)
* [[Театральна академія імені Александра Зельверовича|Театральна академія імені Олександра Зельверовича]] (Akademia Teatralna im. Aleksandra Zelwerowicza)
* [[Університет кардинала Стефана Вишинського]] (Uniwersytet Kardynała Stefana Wyszyńskiego)
* [[Університет кардинала Стефана Вишинського]] (Uniwersytet Kardynała Stefana Wyszyńskiego)
* Військова технічна академія (Wojskowa Akademia Techniczna)
* Військова технічна академія (Wojskowa Akademia Techniczna)
Рядок 399:
Рядок 417:
Кулінарні традиції Варшави були сформовані її колись багатокультурним населенням; кухня відрізняється від інших міст і селищ Польщі. Протягом багатьох років культивувалися сильні [[Єврейська кухня|єврейські]] та [[Французька кухня|французькі]] впливи, зокрема оселедець, [[консоме]], [[рогалик]]и, заливне і французька випічка або тістечка на основі [[Безе (тістечко)|безе]]. Традиційна їжа дуже ситна і включає суп з рубців, галушки, культовий шоколадний пиріг з кремом вузетка ''wuzetka'' на десерт. Раки і [[Холодець|риба в желатині]] були класичними стравами в ресторанах Варшави протягом 1920-х і 1930-х років.
Кулінарні традиції Варшави були сформовані її колись багатокультурним населенням; кухня відрізняється від інших міст і селищ Польщі. Протягом багатьох років культивувалися сильні [[Єврейська кухня|єврейські]] та [[Французька кухня|французькі]] впливи, зокрема оселедець, [[консоме]], [[рогалик]]и, заливне і французька випічка або тістечка на основі [[Безе (тістечко)|безе]]. Традиційна їжа дуже ситна і включає суп з рубців, галушки, культовий шоколадний пиріг з кремом вузетка ''wuzetka'' на десерт. Раки і [[Холодець|риба в желатині]] були класичними стравами в ресторанах Варшави протягом 1920-х і 1930-х років.
Подібно Парижу або Відню, Варшава колись мала видатну культуру [[Кав'ярня|кафе]], яка сходить до початку 18 століття, міські кафетерії були місцем для спілкування. Історичний шоколадний лаунж [[E. Wedel|Wedel]] на вулиці Шпітальна залишається одним з найвідоміших таких місць. Кафетерії та кондитерські, такі як Caffè Nero, [[Costa Coffee]] та [[Starbucks]], в основному розташовані вздовж [[Вулиця Нови Свят (Варшава)|Королівського тракту]]. Тисячі жителів Варшави також щорічно стікаються в кондитерські майстерні (''pączkarnia''), щоб купити [[пончик]]и ''pączki'' на [[жирний четвер]].
Подібно Парижу або Відню, Варшава колись мала видатну культуру [[Кав'ярня|кафе]], яка сходить до початку 18 століття, міські кафетерії були місцем для спілкування. Історичний шоколадний лаунж [[E. Wedel|Wedel]] на вулиці Шпітальна залишається одним з найвідоміших таких місць. Кафетерії та кондитерські, такі як Caffè Nero, [[Costa Coffee]] та [[Starbucks]], в основному розташовані вздовж [[Вулиця Нови Свят (Варшава)|Королівського тракту]]. Тисячі жителів Варшави також щорічно стікаються в кондитерські майстерні (''pączkarnia''), щоб купити [[пончик]]и ''pączki'' на [[жирний четвер]]<ref>{{Cite web|title=Tłusty czwartek в Польщі в 2023 році. Звідки взялось це свято та як його святкувати?|url=https://www.wprostukraine.eu/ua/novini/10715920/tlusty-czwartek-v-polschi-v-2023-roci-zvidki-vzyalos-ce-svyato-ta-yak-jiogo-svyatkyvati.html|website=Wprost Ukraina|date=2023-02-15|accessdate=2023-08-16|language=uk-UA|first=Anastazja|last=Oleksijenko}}</ref>.
У 2021 році National Geographic назвав Варшаву одним з кращих міст для [[Веганство|веганів]] в Європі.
У 2021 році [[National Geographic]] назвав Варшаву одним з кращих міст для [[Веганство|веганів]] в Європі<ref>{{Cite web|title=The eight best cities for vegans|url=https://www.nationalgeographic.co.uk/travel/2021/02/the-eight-best-cities-for-vegans|website=National Geographic|date=2021-02-06|accessdate=2023-08-16|language=en-gb}}</ref>.
[[Варшавський міжнародний кінофестиваль|Варшавський кінофестиваль]], щорічний фестиваль, який відбувається кожного жовтня. Кінофестиваль [[Millennium Docs Against Gravity]] зазвичай проходить у травні<ref>{{Cite web|title=Варшава. Стартує найбільший кінофестиваль Польщі Millennium Docs Against Gravity. У програмі - українське кіно|url=https://ukrayina.pl/ukrayina/7,183830,29741330,1042-1072-1088-1096-1072-1074-1072-1057-1090-1072-1088-1090-1091-1108.html|website=gazetapl|date=2023-05-09|accessdate=2023-08-16|language=uk}}</ref>. Також варто відзначити кінофестиваль Five Flavors Film Festival<ref>{{Cite web|title=Five Flavours Asian Film Festival|url=https://www.piecsmakow.pl/index.do?lang=en|website=www.piecsmakow.pl|accessdate=2023-08-16|language=en}}</ref>, Кінофестиваль Ukraina!<ref>{{Cite web|title=O Festiwalu – Ukraina! Festiwal Filmowy|url=https://ukrainaff.com/?page_id=21|accessdate=2023-08-16|language=pl-PL}}</ref>, фестиваль єврейського кіно «Єврейські мотиви»<ref>{{Cite web|title=Jewish Motifs Intl. Film Festival – Międzynarodowy Festiwal Filmowy Żydowskie Motywy|url=https://jewishmotifs.org.pl/|accessdate=2023-08-16|language=en-US}}</ref>.
Інші популярні події: [[Ніч музеїв]]<ref>{{Cite web|title=Ніч Музеїв у Варшаві|url=https://www.polscha.travel/uk/aktualno/nіch-muzeїv-u-varshavі|website=www.polscha.travel|accessdate=2023-08-16|language=uk-ua}}</ref>, Фестиваль єврейської культури у Варшаві<ref>{{Cite web|title=Варшава Зінгера: фестиваль, який єднає дві культури|url=https://www.polscha.travel/uk/aktualno/varshava-zіngera-festival-iakii-єdnaє-dvі-kulturi|website=www.polscha.travel|accessdate=2023-08-16|language=uk-ua}}</ref>, [[Парад рівності]], [[Наукові пікніки]], [[Варшавська осінь]], [[Конкурс піаністів імені Фридеріка Шопена|Міжнародний конкурс піаністів імені Шопена]], Варшавський [[Orange Warsaw Festival|фестиваль Orange]], Варшавський міжкультурний фестиваль<ref>{{Cite web|title=Festiwal Skrzyżowanie Kultur|url=https://www.facebook.com/login/?next=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2FSkrzyzowanieKultur%2F|website=Facebook|accessdate=2023-08-16|language=uk}}</ref>, Джаз у Старому місті<ref>{{Cite web|title=У Варшаві розпочинається 29-й Міжнародний фестиваль «Джаз у Старому місті» - Українська Служба - polskieradio.pl|url=https://polskieradio.pl/398/7856/artykul/3200170,у-варшаві-розпочинається-29й-міжнародний-фестиваль-«джаз-у-старому-місті»|website=polskieradio.pl|accessdate=2023-08-16|language=pl-PL}}</ref>, Міжнародний книжковий ярмарок у Варшаві<ref>{{Cite web|title=https://ubi.org.ua/uk/activity/mizhnarodniy-knizhkoviy-yarmarok-u-varshavi|url=https://ubi.org.ua/uk/activity/mizhnarodniy-knizhkoviy-yarmarok-u-varshavi|website=ubi.org.ua|accessdate=2023-08-16|language=uk}}</ref><ref>{{Cite web|title=Międzynarodowe Targi Książki w Warszawie 2023|url=https://targiksiazkiwarszawa.pl/|accessdate=2023-08-16|language=pl-PL}}</ref>.
=== Варшавські легенди ===
* Легенда про Варса і Саву — легенда про початки Варшави<ref>{{Cite web|title=Легенда про Варса і Саву|url=https://warsawtour.pl/легенда-про-варса-і-саву/|website=Go2Warsaw.pl|accessdate=2023-08-16|language=pl-PL}}</ref>
* [[Варшавська русалка|Легенда про Русалку]] — легенда про персонажа з [[Герб Варшави|герба Варшави]], Русалку Варшавську<ref>{{Cite web|title=Слідами міських легенд|url=https://www.polscha.travel/uk/aktualno/slіdami-mіskikh-legend|website=www.polscha.travel|accessdate=2023-08-16|language=uk-ua}}</ref><ref>{{Cite web|title=Легенда про Сиренку – варшавську русалку|url=https://warsawtour.pl/легенда-про-сиренку/|website=Go2Warsaw.pl|accessdate=2023-08-16|language=pl-PL}}</ref>
* Легенда про золоту качку — легенда, пов'язана з вулицею Тамка<ref>{{Cite web|title=Легенда про золоту качку|url=https://warsawtour.pl/легенда-про-золоту-качку/|website=Go2Warsaw.pl|accessdate=2023-08-16|language=pl-PL}}</ref>
* Легенда про кам'яного ведмедя<ref>{{Cite web|title=Легенда про кам'яного ведмедя|url=https://warsawtour.pl/легенда-про-камяного-ведмедя/|website=Go2Warsaw.pl|accessdate=2023-08-16|language=pl-PL}}</ref>
* Легенда про [[Василіск]]а — легенда про чудовисько, яке очима вбивало зловмисників<ref>{{Cite web|title=Легенда про Василіска|url=https://warsawtour.pl/легенда-про-василіска/|website=Go2Warsaw.pl|accessdate=2023-08-16|language=pl-PL}}</ref>
=== Музеї ===
=== Музеї ===
Рядок 408:
Рядок 438:
У Варшаві діє декілька десятків різних музеїв. Серед найважливіших і таких, що занесені до [[Державний реєстр музеїв Польщі|Державного реєстру музеїв Польщі]]: [[Королівський замок у Варшаві]], [[Національний музей (Варшава)|Національний музей]], [[Національний музей етнографії у Варшаві|Національний музей етнографії]], [[Музей незалежності у Варшаві|Музей незалежності]], [[Залізничний музей у Варшаві|Залізничний музей]], [[Музей Війська Польського]], [[Музей Варшави]], [[Музей Варшавського повстання]], [[Музей історії польських євреїв Полін]], [[Варшавський музей сучасного мистецтва]].
У Варшаві діє декілька десятків різних музеїв. Серед найважливіших і таких, що занесені до [[Державний реєстр музеїв Польщі|Державного реєстру музеїв Польщі]]: [[Королівський замок у Варшаві]], [[Національний музей (Варшава)|Національний музей]], [[Національний музей етнографії у Варшаві|Національний музей етнографії]], [[Музей незалежності у Варшаві|Музей незалежності]], [[Залізничний музей у Варшаві|Залізничний музей]], [[Музей Війська Польського]], [[Музей Варшави]], [[Музей Варшавського повстання]], [[Музей історії польських євреїв Полін]], [[Варшавський музей сучасного мистецтва]].
У [[Уяздовський замок|Королівському замку Уяздув]] знаходиться Центр сучасного мистецтва з декількома постійними і тимчасовими виставками, концертами, шоу і творчими майстернями. Центр реалізує близько 500 проєктів на рік. Національна художня галерея [[Захента]], найстаріша виставкова площадка у Варшаві, з традицією, що йде корінням в середину 19 століття, організовує виставки сучасного мистецтва польських і зарубіжних художників і просуває мистецтво багатьма іншими способами. З 2011 року Warsaw Gallery Weekend проводиться в останні вихідні вересня.
У [[Уяздовський замок|Королівському замку Уяздув]] знаходиться Центр сучасного мистецтва з декількома постійними і тимчасовими виставками, концертами, шоу і творчими майстернями. Центр реалізує близько 500 проєктів на рік. Національна художня галерея [[Захента]], найстаріша виставкова площадка у Варшаві, з традицією, що йде корінням в середину 19 століття, організовує виставки сучасного мистецтва польських і зарубіжних художників і просуває мистецтво багатьма іншими способами.
Приватні галереї: Fundacja Galerii Foksal, Raster, Polana Institute, Stereo, Piktogram, LETO, Pola Magnetyczne, lokal_30 , Wschód, Propaganda, Dawid Radziszewski Gallery, BWA Warszawa, Instytut Fotografii Fort, Fundacja Profile, Le Guern, Monopol, Olszewski Gallery, Galeria m², Szydłowski Gallery, Wizytująca<ref name=":0">{{Cite web|url=https://ingart.pl/files/478a9bc5/_i_i_i_i._faq.pdf|title=Украінські художни_ці в Польщі. FAQ|publisher=Fundacja Sztuki Polskiej ING}}</ref>. З 2011 року Warsaw Gallery Weekend проводиться в останні вихідні вересня<ref name=":0" />.
Колекції палаців [[Лазєнковський палац|Лазенки]] і [[Вілянівський палац|Вілянув]] зосереджені на картинах «старих майстрів», як і колекції [[Королівський замок у Варшаві|Королівського замку]], в якому представлена колекція Ланккоронського, включаючи дві картини [[Рембрандт ван Рейн|Рембрандта]]. Палац в Натоліні, колишня резиденція герцога [[Чорторийські|Чарторийського]], є ще одним місцем з інтер'єрами і парком, доступним для туристів.
Колекції палаців [[Лазєнковський палац|Лазенки]] і [[Вілянівський палац|Вілянув]] зосереджені на картинах «старих майстрів», як і колекції [[Королівський замок у Варшаві|Королівського замку]], в якому представлена колекція Ланккоронського, включаючи дві картини [[Рембрандт ван Рейн|Рембрандта]]. Палац в Натоліні, колишня резиденція герцога [[Чорторийські|Чарторийського]], є ще одним місцем з інтер'єрами і парком, доступним для туристів.
[[Файл:2023 Warszawa Grochowska, tramwaj Hyundai Rotem 141N na linii 22, 2.jpg|thumb|right|Сучасний [[Варшавський трамвай]]]]
[[Файл:Warsaw07-13img37 Plac Wilsona metro.jpg|thumb|[[ПляцВільсона (станція метро)|Станція метро «ПляцВільсона»]]]]
[[Файл:C15 W 33.jpg|thumb|[[Двожец Віленьські (станція метро)|Станція метро «Двожец Віленьські»]]]]
{{main|Варшавський трамвай}}
{{main|Варшавський трамвай}}
Перша [[Варшавський трамвай|трамвайна]] лінія у Варшаві відкрита [[11 грудня]] [[1866]]. Останній рух трамвая на кінській тязі відбувся [[26 березня]] [[1908]]. У період між світовими війнами, трамвайна мережа була націоналізована і значно розширена. Після [[Польська кампанія (1939)|німецького вторгнення у вересні 1939 року]] трамвайне обслуговування зупинилося приблизно на три місяці через військові руйнації, проте рух трамваї було відновлено у 1940 році. У 1941 році вагони були перефарбовані (у жовтий і червоний, на кшталт кольорів [[Прапор Варшави|прапора Варшави]]. Перед цим, трамваї фарбувалися або у білий і червоний, або повністю у червоний).
Перша [[Варшавський трамвай|трамвайна]] лінія у Варшаві відкрита [[11 грудня]] [[1866]]. Останній рух трамвая на кінській тязі відбувся [[26 березня]] [[1908]]. У період між світовими війнами, трамвайна мережа була націоналізована і значно розширена. Після [[Польська кампанія (1939)|німецького вторгнення у вересні 1939 року]] трамвайне обслуговування зупинилося приблизно на три місяці через військові руйнації, проте рух трамваї було відновлено у 1940 році. У 1941 році вагони були перефарбовані (у жовтий і червоний, на кшталт кольорів [[Прапор Варшави|прапора Варшави]]. Перед цим, трамваї фарбувалися або у білий і червоний, або повністю у червоний).
Рядок 458:
Рядок 490:
==== Метрополітен ====
==== Метрополітен ====
{{main|Варшавський метрополітен}}
{{main|Варшавський метрополітен}}
Варшавський метрополітен складається з двох ліній: [[Лінія M1 (Варшава)|М1]] та [[Лінія M2 (Варшава)|М2]].
Варшавський метрополітен складається з двох ліній: [[Лінія M1 (Варшава)|М1]] та [[Лінія M2 (Варшава)|М2]].
==== Тролейбус ====
==== Тролейбус ====
Рядок 468:
Рядок 500:
Перша залізниця відкрилася у Варшаві у [[1845]] році ([[Віденсько-Варшавська залізниця]]). Варшава — є [[Залізничний вузол|залізничним вузлом]] в [[Польща|Польщі]].
Перша залізниця відкрилася у Варшаві у [[1845]] році ([[Віденсько-Варшавська залізниця]]). Варшава — є [[Залізничний вузол|залізничним вузлом]] в [[Польща|Польщі]].
Головний залізничний вокзал [[Варшава-Центральна]] обслуговує як внутрішньодержавне пасажирське сполучення майже до кожного великого міста в Польщі, так і міжнародні сполучення, переважно з [[Німеччина|Німеччиною]], [[Чехія|Чехією]], [[Україна|Україною]]. У Варшаві є п'ять інших залізничних вокзалів і ряд більш маленьких приміських станцій.
Головний залізничний вокзал [[Варшава-Центральна]] обслуговує як внутрішньодержавне пасажирське сполучення майже до кожного великого міста в Польщі, так і міжнародні сполучення, переважно з [[Німеччина|Німеччиною]], [[Чехія|Чехією]], [[Україна|Україною]]. У Варшаві є п'ять інших залізничних вокзалів і ряд більш маленьких приміських станцій.
[[Швидка міська залізниця (Варшава)|Варшавська швидка міська залізниця]] проходить крізь тунель (''tunel średnicowy'') завдожки приблизно 2,2 км та проходить безпосередньо під міським центром<ref>{{Cite web|url=https://kurierkolejowy.eu/aktualnosci/11845/Warszawa-pietrusy-pojada-linia-podmiejska.html|title=Warszawa: piętrusy pojadą linią podmiejską|last=Kolejowy|first=Kurier|website=kurierkolejowy.eu|accessdate=2018-01-02|archive-date=21 травня 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20170521162123/http://kurierkolejowy.eu/aktualnosci/11845/Warszawa-pietrusy-pojada-linia-podmiejska.html}}</ref>. Це — частина лінії схід-захід, що сполучає [[Варшава-Західна|Варшаву-Західною]], [[Варшава-Центральна|Варшаву-Центральну]], [[Варшава-Східна|Варшаву-Східну]] через тунель та залізничний міст над річкою [[Вісла]].
[[Швидка міська залізниця (Варшава)|Варшавська швидка міська залізниця]] проходить крізь тунель (''tunel średnicowy'') завдожки приблизно 2,2 км та проходить безпосередньо під міським центром<ref>{{Cite web|url=https://kurierkolejowy.eu/aktualnosci/11845/Warszawa-pietrusy-pojada-linia-podmiejska.html|title=Warszawa: piętrusy pojadą linią podmiejską|last=Kolejowy|first=Kurier|website=kurierkolejowy.eu|accessdate=2018-01-02|archive-date=21 травня 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20170521162123/http://kurierkolejowy.eu/aktualnosci/11845/Warszawa-pietrusy-pojada-linia-podmiejska.html}}</ref>. Це — частина лінії схід-захід, що сполучає [[Варшава-Західна|Варшаву-Західною]], [[Варшава-Центральна|Варшаву-Центральну]], [[Варшава-Східна|Варшаву-Східну]] через тунель та залізничний міст над річкою [[Вісла]].
Рядок 480:
Рядок 512:
== Українці у Варшаві ==
== Українці у Варшаві ==
Варшава – місто надзвичайно багате на українські культурні та історичні сліди з часів того як воно стало столицею Польщі і до наших днів. У Варшаві по [https://www.google.com/maps/place/aleja+Ró%C5%BC,+Warszawa,+Польща/@52.2220294,21.0223201,19z/data=!4m5!3m4!1s0x471ecce501100979:0x6d080c502744b726!8m2!3d52.2218117!4d21.0226071 вул. Aleja Róż] в 1922р. розташовувалося консульство [[Українська Народна Республіка|УНР]]. Головний Отаман [[Петлюра Симон Васильович|Симон Петлюра]] зустрічався тут з українськими повстанчими отаманами. У в'язниці на Мокотові кілька років ув’язнений поляками Микола Чеботарів. За адресою [https://www.google.com/maps/place/al.+Niepodleg%C5%82o%C5%9Bci+159,+02-555+Warszawa,+Польща/@52.2062821,21.0080871,18.25z/data=!4m5!3m4!1s0x471eccdabf444221:0x9180cd238e38f938!8m2!3d52.2063258!4d21.0083219 Al. Niepodległości 159] у Варшаві мешкав [[Маланюк Євген Филимонович|Євген Маланюк]]. По [https://www.google.com/maps/place/Miko%C5%82aja+Kopernika+13,+05-800+Warszawa/@52.2351927,21.0182632,17z/data=!3m1!4b1!4m5!3m4!1s0x471eccf5e2b53cf3:0x4b56d74387c879da!8m2!3d52.2351927!4d21.0204519 вул. Kopernika 13] в Врашаві діяв Український допомоговий комітет (УДК). Голова УДК був підполковник УНР [[Поготовко Михайло Миколайович|Михайло Поготовко]].
Варшава — місто надзвичайно багате на українські культурні та історичні сліди з часів того як воно стало столицею Польщі і до наших днів. У Варшаві по [https://www.google.com/maps/place/aleja+Ró%C5%BC,+Warszawa,+Польща/@52.2220294,21.0223201,19z/data=!4m5!3m4!1s0x471ecce501100979:0x6d080c502744b726!8m2!3d52.2218117!4d21.0226071 вул. Aleja Róż] в 1922 р. розташовувалося консульство [[Українська Народна Республіка|УНР]]. Головний Отаман [[Петлюра Симон Васильович|Симон Петлюра]] зустрічався тут з українськими повстанчими отаманами. У в'язниці на Мокотові кілька років ув'язнений поляками Микола Чеботарів. За адресою [https://www.google.com/maps/place/al.+Niepodleg%C5%82o%C5%9Bci+159,+02-555+Warszawa,+Польща/@52.2062821,21.0080871,18.25z/data=!4m5!3m4!1s0x471eccdabf444221:0x9180cd238e38f938!8m2!3d52.2063258!4d21.0083219 Al. Niepodległości 159] у Варшаві мешкав [[Маланюк Євген Филимонович|Євген Маланюк]]. По [https://www.google.com/maps/place/Miko%C5%82aja+Kopernika+13,+05-800+Warszawa/@52.2351927,21.0182632,17z/data=!3m1!4b1!4m5!3m4!1s0x471eccf5e2b53cf3:0x4b56d74387c879da!8m2!3d52.2351927!4d21.0204519 вул. Kopernika 13] в Врашаві діяв Український допомоговий комітет (УДК). Голова УДК був підполковник УНР [[Поготовко Михайло Миколайович|Михайло Поготовко]].
16−18 червня 1956 року в Палаці культури і науки у Варшаві відбувся І З'їзд Українського суспільно-культурного товариства, в якому взяло участь 224 делегати. З'їзд покалв початок діяльності цієї довгий час єдиної громадської організації українців в Польщі. 30 червня-1 липня 1973 р. у літньому театрі у Лазенковському парку проходив 5-й фестиваль [[Українське суспільно-культурне товариство|УСКТ]].
У 2009 році група активістів офіційно зареєструвала у Варшаві фонд «Наш вибір». 2014 року активісти заснували Український Дім у Варшаві. Восени 2022 року Фонд «Наш вибір» змінив назву на Фонд «Український дім». Головна мета діяльності Фонду «Український дім» — підтримка та допомога українській громаді у Польщі за рахунок інформаційних, освітніх та культурних проєктів. Фонд систематично проводить культурні заходи з метою популяризації української культури, а також розвитку освітніх, економічних та політичних [[Українсько-польські відносини|контактів між Польщею та Україною]]. Фонд організує експертні зустрічі та веде представницьку діяльність з метою зростання ефективності дій на користь українців у Польщі.<ref>{{Cite web|title=O Fundacji|url=https://ukrainskidom.pl/o-fundacji/|website=Ukraiński Dom|accessdate=2023-06-06|language=pl-PL}}</ref>
=== Народилися ===
* [[Муха Леонід Юхимович]] — український військовий та ветеранський діяч, політв'язень, Голова [[Галицьке братство колишніх вояків 1-ої Української дивізії Галичина Української національної армії|Галицького Братства вояків 1-ї Укр. дивізії УНА (2004–10)]].
16−18 червня 1956 року в Палаці культури і науки у Варшаві відбувся І З'їзд Українського суспільно-культурного товариства, в якому взяло участь 224 делегати. З'їзд покалв початок діяльності цієї довгий час єдиної громадської організації українців в Польщі. 30 червня-1 липня 1973р. у літньому театрі у Лазенковському парку проходив 5-й фестиваль [[Українське суспільно-культурне товариство|УСКТ]]. Наразі в місті діє активна українська фундація "Наш Вибір"<ref>{{Cite web|url=https://www.pslava.info/index.php?Node=357202|title=Українці в Варшаві|last=Парнікоза|first=Іван|website=Мислене древо|publisher=Микола Жарких|accessdate=15.09.2022}}</ref>.
* [[Безручко Марко Данилович]] — військовий діяч, [[генерал-хорунжий]] [[Армія Української Народної Республіки|Армії УНР]].
* [[Змієнко Всеволод Юхимович]] — [[генерал-хорунжий]] [[Армія Української Народної Республіки|Армії УНР]]. Визначний військовий діяч Армії УНР, один з організаторів військової спецслужби Державного Центру УНР в екзилі.
* [[Поготовко Михайло Миколайович]] — український льотчик, підполковник [[Армія Української Народної Республіки|Армії УНР]]. Один з ініціаторів створення [[Українське Визвольне Військо|Українського Визвольного Війська]].
* [[Сальський Володимир Петрович]] — [[Полковник|Полковник генштабу]], згодом [[генерал-хорунжий]] [[Армія Української Народної Республіки|Армії УНР]].
Варша́ва (пол.Warszawa), офіційно місто столичне Варшава (пол.miasto stołeczne Warszawa) — столицяПольщі з 1596 року, порт на річці Вісла, адміністративний центр Мазовецького воєводства. Місто є місцем розташування центральних органів влади Республіки Польща, іноземних місій, штаб-квартир значної кількості підприємств та громадських об'єднань, що працюють в Польщі.
Варшава з населенням 1 860 281[15] жителів є найбільшим містом Польщі й утворює другу найбільшу агломерацію в країні (після Катовицької конурбації●).
За давнім польським правописом — Warszewa або Warszowa, означає «належить Варшу». Народна етимологія описує походження назви міста від імені рибалки Wars і його дружини Sawa.[16] Фактично, Варш був дворянином у 12-му/13-му сторіччях, який володів селом, розміщеним по сусідству з сучасним Маріенштатом.[17]
Офіційне міське ім'я повністю — Столичне Місто Варшава (пол.Miasto Stołeczne Warszawa)[18]. За латиною Варшава пишеться як Varsovia[19]. Уродженець, або мешканець Варшави є Varsovian[20] (Варшав'янин[21]).
Варшава лежить на березі Вісли, на Мазовецькій низовині. Середня висота території міста — 100 метрів над рівнем моря, хоча є деякі пагорби (здебільшого штучні), розміщені в межах міста.
Клімат Варшави є вологий континентальний. Середня температура −2 °C у січні та 18 °C у липні. Температура, може досягати 30 °C влітку. Щорічні середні кількості опадів 680 мм, найбільш дощовий місяць — липень.
Першими укріпленими поселеннями на місці сьогоднішньої Варшави були Бродно (IX—X сторіччя) і Уяздув (XII—XIII сторіччя). Згодом Уяздов занепав і нове подібне поселення засновується на місці маленького рибальського села під назвою Варшава. На початку XIV сторіччя цей край переходить до князів Мазовецьких. З 1413 — столиця Мазовії. У 1526 припинила існування місцева княжа гілка, князівство було включене до складу Польського Королівства. У 1529 Варшава вперше стає місцем перебування Сейму, постійно — з 1569. У 1573 Варшава надає своє ім'я Варшавській Конфедерації (1573), формально встановивши релігійну свободу в Польсько-Литовській Державі.
Після повторного порушення польської конституції Російською імперією, у 1830 вибухнуло Польське повстання. 1831 року повстання було придушене й автономія Царства Польського була обмежена. 27 лютого 1861 варшавський натовп, що протестував проти російської влади у Польщі, був розігнаний російськими солдатами. П'ять осіб було вбито. Підпільний Польський Національний Уряд проіснував у Варшаві протягом повстання у 1863—1864.
Протягом Другої Світової війни центральна Польща, зокрема Варшава, були під владою Генеральної губернії, нацистської колоніальної адміністрації. Всі заклади вищої освіти були закриті і все єврейське населення Варшави — декілька сотень тисяч, приблизно 30 % населення міста — відпроваджене у Варшавське Гетто. 19 квітня1943 надійшов наказ знищити гетто (це була частина Гітлерівського«остаточного вирішення єврейського питання»). Євреї розпочали повстання, яке тривало майже місяць. Коли воно зазнало поразки, майже всіх уцілілих знищили, лише деякі змогли втекти чи сховатись.
У липні 1944Червона армія увійшла глибоко на польську територію, переслідуючи німців на Варшавському напрямку. Знаючи, що Сталін був вороже налаштований до ідеї незалежної Польщі, Польський уряд у вигнанні що знаходився у Лондоні, віддав наказ підпільній Армії Крайовій (AK) визволити Варшаву від нацистів якраз перед приходом Червоної армії. І 1 серпня1944, коли Радянська армія швидко наближалася до міста, Армія Крайова та цивільне населення розпочало Варшавське повстання, яке тривало 63 дні, але зрештою завершилося капітуляцією.
Полонених повстанців відконвоювали в табори полонених у Німеччині, а цивільне населення депортували. Гітлер, нехтуючи узгодженими умовами капітуляції, наказав повністю зруйнувати місто, бібліотеки та музеї вивезти до Німеччини або спалити. Близько 85 % міста було знищено, зокрема історичне Старе місто та Королівський замок.
Після Другої світової війни з 260 кам'яниць Старого міста Варшави уціліло лише 6, весь район був зруйнований у понад 90 відсотках. Були сумніви, чи варто відбудовувати цей район. Проте, через 4 роки після війни розпочалося впорядкування знищених будинків під спорудження нових. Старе місто відбудували майже з нуля. Будівлі споруджували від фундаментів громадяни на суботниках. Перший етап відбудови Старого міста закінчився 22 липня 1953 року — був готовим Ринок і частина вулиць[23].
Після війни було багато зроблено для відбудови Варшави. Місто відновило свою роль столиці, центру політичного й економічного життя. Під керівництвом архітектора й реставратора Яна Захватовича багато історичних вулиць, будинків і храмів були відновлені у їхньому довоєнному вигляді. 1980 року історичне Старе Місто Варшави внесли до Світової спадщини ЮНЕСКО[24].
Варшава історично була містом внутрішньої та іноземної імміграції, особливо зі Східної Європи. Протягом майже 300 років місто було відоме як «Новий Париж». Етнічно це було найрізноманітніше місто в Польщі, до 20 % з його населення складали євреї, німці тощо II Світова війна змінила етнічну картину міста кардинально, Варшава стала практично моноетнічною. Основою сучасної демографічної структури польської столиці є внутрішня міграції та урбанізація[26].
1700: 30,000
1792: 120,000
1800: 63,400
1830: 139,700
1850: 163,600
1882: 383,000
1900: 686,000
1925: 1,003,000
1939: 1,300,000
1945: 422,000 (вересень)
1950: 803,800
1960: 1,136,000
1970: 1,315,600
1980: 1,596,100
1990: 1,655,700
2000: 1,672,400
2002: 1,688,200
2006: 1,702,100
2007: 1,706,600
2008: 1,709,800
2009: 1,714,400
2010: 1,700,100
2011: 1,708,500
2012: 1,715,500
2013: 1,724,400
2014: 1,735,400
2015: 1,744, 351
2016: 1,753,977
2017: 1,764,615
2018: 1,777,972
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[27][28]:
Законодавча влада у Варшаві належить однопалатній Варшавській міській раді (Rada Miasta), яка налічує 60 депутатів. Члени Ради обираються безпосередньо кожні п'ять років (з 2018 року). Як і більшість законодавчих органів, міська рада поділяється на комітети, які здійснюють нагляд за різними функціями міської влади. Законопроєкти, прийняті простою більшістю голосів, надсилаються меру (президенту Варшави), який може підписати їх як закон. Якщо мер накладає вето на законопроєкт, рада має 30 днів, щоб подолати вето більшістю у дві третини голосів.
Кожен із 18 окремих районів міста має власну раду (Rada dzielnicy). Їхні обов'язки зосереджені на допомозі Президенту та міськраді, а також нагляд за різними комунальними підприємствами, міським майном та школами. Голова кожної з районних рад іменується мером (Burmistrz) і обирається місцевою радою з кандидатів, запропонованих президентом Варшави.
Мер Варшави називається Президентом. Президентом Варшави є Рафал Тшасковський. Першим президентом, обраним за цими правилами, був Лех Качинський. Коли його було обрано президентом Польської Республіки (грудень 2005 р.), за день до вступу на посаду подав у відставку з поста мера.
Варшава, як столиця країни, є місцем розташування більшості центральних національних органів влади, міністерств, відомств і центральних установ.
Тут також знаходиться агентство Frontex, відповідальне за безпеку зовнішніх кордонів Європейського Союзу, Бюро з демократичних інститутів і прав людини (БДІПЛ), агентство ОБСЄ, а також дипломатичні та консульські представництва.
У Варшаві загалом нараховується 504 940 суб'єктів національної економіки (реєстр REGON, квітень 2022 року), у тому числі кілька сотень великих, у яких працює щонайменше 250 осіб. З них аж 214 заявляють, що їхня штатна чисельність перевищує 999 працівників. Майже 40 % з них у Варшаві належать лише до двох сфер економіки: торгівлі та ремонту транспортних засобів та професійної, наукової чи технічної діяльності. Кожне десяте столичне підприємство займається інформацією та зв'язком. До компаній, які наймають найбільшу кількість працівників у Варшаві, належать, наприклад, Poczta Polska, PGE Polska Grupa Energetyczna SA, PKP Polskie Linie Kolejowe, Orange Polska та Asseco Poland.[29]
У Варшаві є виробничі підприємства, що належать, зокрема, таким компаніям: Procter & Gamble, ArcelorMittal, Lotte Wedel, Polska Wytwórnia Papierów Wartościowych, Polfa Tarchomin, Polpharma, Servier (Anpharm), Agora, Coca-Cola, Grupa Powen–Wafapomp, Fabryka Obrabiarek Precision Avia, Smurfit Kappa, Novartis та Есілор. У місті діє підзона Лодзінської спеціальної економічної зони (Łódzka Specjalna Strefa Ekonomiczna).
Кулінарні традиції Варшави були сформовані її колись багатокультурним населенням; кухня відрізняється від інших міст і селищ Польщі. Протягом багатьох років культивувалися сильні єврейські та французькі впливи, зокрема оселедець, консоме, рогалики, заливне і французька випічка або тістечка на основі безе. Традиційна їжа дуже ситна і включає суп з рубців, галушки, культовий шоколадний пиріг з кремом вузетка wuzetka на десерт. Раки і риба в желатині були класичними стравами в ресторанах Варшави протягом 1920-х і 1930-х років.
Подібно Парижу або Відню, Варшава колись мала видатну культуру кафе, яка сходить до початку 18 століття, міські кафетерії були місцем для спілкування. Історичний шоколадний лаунж Wedel на вулиці Шпітальна залишається одним з найвідоміших таких місць. Кафетерії та кондитерські, такі як Caffè Nero, Costa Coffee та Starbucks, в основному розташовані вздовж Королівського тракту. Тисячі жителів Варшави також щорічно стікаються в кондитерські майстерні (pączkarnia), щоб купити пончикиpączki на жирний четвер[30].
Варшавський кінофестиваль, щорічний фестиваль, який відбувається кожного жовтня. Кінофестиваль Millennium Docs Against Gravity зазвичай проходить у травні[32]. Також варто відзначити кінофестиваль Five Flavors Film Festival[33], Кінофестиваль Ukraina![34], фестиваль єврейського кіно «Єврейські мотиви»[35].
У Королівському замку Уяздув знаходиться Центр сучасного мистецтва з декількома постійними і тимчасовими виставками, концертами, шоу і творчими майстернями. Центр реалізує близько 500 проєктів на рік. Національна художня галерея Захента, найстаріша виставкова площадка у Варшаві, з традицією, що йде корінням в середину 19 століття, організовує виставки сучасного мистецтва польських і зарубіжних художників і просуває мистецтво багатьма іншими способами.
Приватні галереї: Fundacja Galerii Foksal, Raster, Polana Institute, Stereo, Piktogram, LETO, Pola Magnetyczne, lokal_30 , Wschód, Propaganda, Dawid Radziszewski Gallery, BWA Warszawa, Instytut Fotografii Fort, Fundacja Profile, Le Guern, Monopol, Olszewski Gallery, Galeria m², Szydłowski Gallery, Wizytująca[48]. З 2011 року Warsaw Gallery Weekend проводиться в останні вихідні вересня[48].
Колекції палаців Лазенки і Вілянув зосереджені на картинах «старих майстрів», як і колекції Королівського замку, в якому представлена колекція Ланккоронського, включаючи дві картини Рембрандта. Палац в Натоліні, колишня резиденція герцога Чарторийського, є ще одним місцем з інтер'єрами і парком, доступним для туристів.
Данину поваги падінню Варшави та історії Польщі можна знайти в Музеї Варшавського повстання і в музеї Катині, який зберігає пам'ять про цей злочин. У Музеї Варшавського повстання також працює рідкісний збережений і діючий Історичний стереоскопічний театр «Варшавський Фотопластикон». У Музеї незалежності зберігаються патріотичні та політичні предмети, пов'язані з боротьбою Польщі за незалежність. Варшавський Історичний музей, заснований в 1936 році, містить 60 залів, в яких розміщена постійна експозиція історії Варшави від її витоків до сьогоднішнього дня.
Варшавський громадський транспорт розвинений на високому рівні. Існує безліч автобусних маршрутів — всі автобуси їздять за розкладом, на кожній зупинці є розклад всіх маршрутів, де вказано, який автобус приходить в певний час — звичайний або з низькою підлогою — для інвалідів.
Також існує багато трамвайних гілок, дві гілки метро. Все ходить теж чітко за розкладом. Проїзд по квитках, які можна купити в кіосках самообслуговування. Квитки потрібно «пробити» в транспортному засобі. Всі квитки універсальні, поділу за видами транспорту немає[49].
До громадського транспорту Варшави так само можна віднести автоматичну мережу прокату велосипедів Nextbike[50].
Варшава відчуває нестачу окружної дороги та майже весь рух проходить безпосередньо через міський центр. Зараз розглядається будівництво двох окружних доріг. Перша (під назвою OEW, або Obwodnica Etapowa Warszawy) планується, на відстані приблизно 10 км від міського центру через міські вулиці та через два нові мости. Інша планується, як частина автострадиA-2 (безпосередньо частина Європейського маршруту E30 від Берліна до Москви), так і частиною дороги S-7 (Гданськ — Краків), і має йти тунелем під південним районом Урсинув. Будівництво має бути завершене між 2010 і 2012.
Провідним аеропортом Варшави є аеропорт Варшавський аеропорт імені Фредерика Шопена (пол.Port Lotniczy im. Fryderyka Chopina) (неоф. летовище Окенцє (Окєньчє) пол.lotnisko Okęcie), розташований на відстані тільки 8 км від міського центру у дільниці Влохи. Понад 70 міжнародних і місцевих рейсів здійснюється щодня; у 2006 році перевезено понад 8,270,000 пасажирів. Працює два термінали. Це найбільший аеропорт в Польщі з точки зору обігу пасажирів і повітряних операцій.
Другий аеропорт, що обслуговує агломерацію Варшава є аеропорт Варшава-Модлін у місті Новий-Двір-Мазовецький. Він розташований приблизно за 36 км на північний захід від центру столиці. Аеропорт почав свою діяльність в липні 2012 року[51]. На середину 2010-х використовується тільки перевізником Ryanair[52].
Громадський транспорт у Варшаві представлений автобусами, трамваями, метрополітеном та швидкісною залізницею SKM. Перші три керуються транспортною компанією «ZTM» (пол.Zarząd Transportu Miejskiego, варшавське управління транспорту)[53]. Існують також деякі приміські автобусні лінії, які обслуговуються приватними перевізниками.
Діє три туристичні маршрути: «T», старовинний трамвай, що працює у липні й серпні; автобус «№ 100», який працює у вихідні дні і здійснюється двоповерховим автобусом; і автобус «№ 180», регулярне плановане обслуговування, яке розпочинає «Королівський маршрут» з Кладовища Війни на півночі, біля Старого Міста і йде найпрестижнішими шляхами — Краківське передмістя, Нови Свят і Уяздовські Алеї — і закінчуючись у Вілянівському Палаці[54].
Найбільшим автовокзалом, який обслуговує внутрішні та міжнародні лінії є автовокзал ПКС (PKS) «Варшава-Західна»[55]. Автобусний вокзал Варшава-Стадіон обслуговує східні напрямки внутрішнього та міжнародного сполучення.
Автобусне обслуговування покриває повністю місто, діють близько 170 маршрутів, загальною довжиною 2603 км та налічує 1600 транспортних засобів. Між північчю та 05:00 годиною ранку — місто і передмістя обслуговуються нічними лініями[56][57].
Перша трамвайна лінія у Варшаві відкрита 11 грудня1866. Останній рух трамвая на кінській тязі відбувся 26 березня1908. У період між світовими війнами, трамвайна мережа була націоналізована і значно розширена. Після німецького вторгнення у вересні 1939 року трамвайне обслуговування зупинилося приблизно на три місяці через військові руйнації, проте рух трамваї було відновлено у 1940 році. У 1941 році вагони були перефарбовані (у жовтий і червоний, на кшталт кольорів прапора Варшави. Перед цим, трамваї фарбувалися або у білий і червоний, або повністю у червоний).
Під час Варшавського повстання трамвайна мережа була знищена. Перша трамвайна лінія була відновлена 20 червня1945 року. По закінченню Другої світової Війни трамвайна мережа розбудовувалася. Трамвайні лінії досягли всіх районів міста. Проте, у 1960-ті роки Польща та СРСР просували використання радянської нафти, на той час було придбано велику кількість автобусів, а трамвайна мережа зазнала скорочень.
Станом на вересень 2022 року на балансі компанії «Tramwaje Warszawskie» — 730 вагонів і майже 470 км ліній[58][59].
Тролейбусна мережа діяла у Варшаві з 1 травня 1946 по 29 червня 1973 та з 6 січня 1983 по 31 серпня 1995 роки. З 1 вересня 1995 року тролейбусний рух у Варшаві закритий[60].
Головний залізничний вокзал Варшава-Центральна обслуговує як внутрішньодержавне пасажирське сполучення майже до кожного великого міста в Польщі, так і міжнародні сполучення, переважно з Німеччиною, Чехією, Україною. У Варшаві є п'ять інших залізничних вокзалів і ряд більш маленьких приміських станцій.
Варшава — місто надзвичайно багате на українські культурні та історичні сліди з часів того як воно стало столицею Польщі і до наших днів. У Варшаві по вул. Aleja Róż в 1922 р. розташовувалося консульство УНР. Головний Отаман Симон Петлюра зустрічався тут з українськими повстанчими отаманами. У в'язниці на Мокотові кілька років ув'язнений поляками Микола Чеботарів. За адресою Al. Niepodległości 159 у Варшаві мешкав Євген Маланюк. По вул. Kopernika 13 в Врашаві діяв Український допомоговий комітет (УДК). Голова УДК був підполковник УНР Михайло Поготовко.
16−18 червня 1956 року в Палаці культури і науки у Варшаві відбувся І З'їзд Українського суспільно-культурного товариства, в якому взяло участь 224 делегати. З'їзд покалв початок діяльності цієї довгий час єдиної громадської організації українців в Польщі. 30 червня-1 липня 1973 р. у літньому театрі у Лазенковському парку проходив 5-й фестиваль УСКТ.
У 2009 році група активістів офіційно зареєструвала у Варшаві фонд «Наш вибір». 2014 року активісти заснували Український Дім у Варшаві. Восени 2022 року Фонд «Наш вибір» змінив назву на Фонд «Український дім». Головна мета діяльності Фонду «Український дім» — підтримка та допомога українській громаді у Польщі за рахунок інформаційних, освітніх та культурних проєктів. Фонд систематично проводить культурні заходи з метою популяризації української культури, а також розвитку освітніх, економічних та політичних контактів між Польщею та Україною. Фонд організує експертні зустрічі та веде представницьку діяльність з метою зростання ефективності дій на користь українців у Польщі.[62]
Однією з найвідоміших осіб, що народилися у Варшаві, була Марія Склодовська-Кюрі, яка домоглася міжнародного визнання за свої дослідження радіоактивності і стала першою жінкою-лауреатом Нобелівської премії. Серед відомих музикантів — Владислав Шпільман і Фридерик Шопен. Хоча Шопен народився в селі Желязова Воля, приблизно за 60 км від Варшави, він переїхав до міста зі своєю сім'єю коли йому було сім місяців. Казимир Пуласький, польський генерал і герой американської війни за незалежність, народився тут в 1745 році.
Тамара Лемпицька була відомою художницею, яка народилася у Варшаві. Краще, ніж будь-хто інший, вона представляла стиль ар-деко в живописі та мистецтві. Натан Альтерман, ізраїльський поет, народився у Варшаві, як і Моше Віленський, композитор, лірик і піаніст, який вивчав музику у Варшавській консерваторії. Поет і есеїст Осип Мандельштам, один з видатних представників поетичної школи акмеїстів, народився у Варшаві коли вона була частиною Російської імперії. Серед інших відомих людей — Семюел Голдвін, засновник Goldwyn Pictures, математик Бенуа Мандельброт, фізик Юзеф Ротблат, біохімік Казимир Функ, Моше Прайвес — ізраїльський лікар, який був першим президентом університету Бен-Гуріона в Негеві. Варшава була улюбленим містом Ісаака Башевіса Сінгера. Відомі спортсмени з Варшави — Роберт Левандовський та Іга Свьонтек.
↑Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18—64 років, для жінок — 18—59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 4 листопада 2012. Процитовано 24 жовтня 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
Варшавська Сирена — один з символів міста
Вид на Варшаву зі Свентокшиського мосту
Колона Зиґмунта ІІІ Вази (проєкт - Тенцалла і Моллі, 1644)
Варшавська синагога
Польовий собор Війська Польського
.jpg)
Дюссельдорф, Німеччина (1989)[63]
Хамамацу, Японія (1990)
Іль-де-Франс, Франція (1990)
Торонто, Канада (1990)
Гаага, Нідерланди (1991)
Стамбул, Туреччина (1991)
Тель-Авів, Ізраїль (1992)[64]
Харбін, КНР (1993)
Москва, Росія (1993—2022)
Київ, Україна (1994)
Тайбей, Тайвань (1995)
Чикаго, США (1995)
Сеул, Південна Корея (1996)
Ріо-де-Жанейро, Бразилія (1997)
Джохар
Вільнюс, Литва (1998)
Ханой, В'єтнам (2000)
Відень, Австрія (2001)
Астана, Казахстан (2002)
Рига, Латвія (2002)
Будапешт, Угорщина (2005)
Осло, Норвегія (2006)
Мадрид, Іспанія
Загреб, Хорватія (2011)[65]
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
